Історія справи

Ухвала КАС ВП від 12.12.2018 року у справі №823/1257/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2018 року

Київ

справа №823/1257/16

провадження №К/9901/34126/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т.Г.,

суддів: Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу №823/1257/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу про звільнення, зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду (прийняту у складі головуючого судді - Гараня С.М.,) від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду (постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді - Костюк Л.О., суддів: Кузьмишиної О.М., Твердохліб В.А.) від 22 грудня 2016 року,

у с т а н о в и в :

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, Атестаційної комісії № 8 Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якому, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просив:

- визнати протиправними дії ГУНП в Черкаській області щодо проведення атестування ОСОБА_1;

- визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії № 8 ГУНП в Черкаській області прийняте відносно ОСОБА_1, яке оформлено протоколом від 17.08.2016 ОП № 15.00025173.0058201 та зазначене в розділі IV «Результати атестування» - займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність;

- визнати протиправним та скасувати наказ ГУНП в Черкаській області від 05.09.2016 № 145о/с про звільнення зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію» через службову невідповідність лейтенанта поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 05.09.2016;

- зобов'язати ГУНП в Черкаській області поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області;

- зобов'язати ГУНП в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача були відсутні правові підстави, визначені ч. 2 ст. 57 Закону України "Про національну поліцію", для проведення атестування позивача. Позивач вважає, що звільнення його зі служби в поліції за наслідками атестації є незаконним.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

3. 28 жовтня 2016 року Черкаський окружний адміністративний суд вирішив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції в Черкаській області щодо проведення атестування ОСОБА_1.

Визнати протиправним та скасувати рішення атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції в Черкаській області прийняте відносно ОСОБА_1, оформлене протоколом від 17.08.2016 ОП № 15.00025173.0058201, яке зазначене в п.4 розділі IV "Результати атестування" - «займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність».

Визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 05.09.2016 № 145о/с "Про звільнення зі служби в поліції за п.5 ч.1 ст.77 Закону України "Про Національну поліцію" через службову невідповідність лейтенанта поліції ОСОБА_1 - старшого інспектора Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області з 05.09.2016".

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області поновити ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області.

Зобов'язати Головне управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 матеріальне та грошове забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 06 вересня 2016 року по дату поновлення на роботі.

Постанову суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді старшого інспектора Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції ГУНП в Черкаській області, нарахування та виплати йому грошового забезпечення у межах суми стягнення за один місяць, за час вимушеного прогулу, допустити до негайного виконання.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що атестування ОСОБА_1 було проведено за відсутності підстав, визначених ч.2 ст.57 Закону України "Про Національну поліцію". Висновки атестаційної комісії про невідповідність позивача займаній посаді та звільнення його зі служби в поліції через службову невідповідність зроблені без врахування усіх критеріїв, зазначених у пункті 16 розділу IV Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських. Звільнення позивача за наслідками проведеної атестації є незаконним.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

5. 22 грудня 2016 року Київський апеляційний адміністративний суд вирішив:

Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року - без змін.

6. Апеляційний суд мотивував своє рішення тим, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. 13 січня 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Черкаській області.

8. У касаційній скарзі скаржник просить постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги в частині визнання протиправними дій ГУНП в Черкаській області щодо проведення атестування ОСОБА_1 залишити без розгляду, в іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16 січня 2017 року відкрито касаційне провадження за скаргою Головного управління Національної поліції в Черкаській області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року.

10. 05 березня 2018 року вказана касаційна скарга Головного управління Національної поліції в Черкаській області надійшла до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах.

11. Заперечення на касаційну скаргу до суду не надходили.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

А. Доводи відповідача у справі

12. Касаційна скарга обґрунтована тим, що рішення суду апеляційної інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Відповідач зазначає, що законодавець наділив керівника поліції повноваженнями по прийняттю рішення про проведення атестування поліцейських.

Скаржник стверджує, що атестація позивача проведена у відповідності до вимог Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, а висновок про невідповідність позивача займаній посаді прийнятий відповідачем з урахуванням всіх наявних матеріалів, зібраних у ході атестування, які у своїй сукупності засвідчили невідповідність позивача займаній посаді, та слугували підставою для винесення наказу про звільнення позивача зі служби у зв'язку зі службовою невідповідністю.

Крім того, на обґрунтування доводів касаційної скарги відповідач зазначає, що позивачем порушено строки звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій ГУНП в Черкаській області щодо проведення атестування ОСОБА_1

Також касатор вважає, що судами безпідставно присуджено на користь позивача, окрім грошового забезпечення, ще й матеріальне забезпечення, оскільки поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу (пункт 13 розділу ІІ Порядку № 260).

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

13. Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №1 о/с від 07 листопада 2015 року відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 призначено на посаду командира взводу батальйону патрульної поліції ГУНП в Черкаській області з присвоєнням йому спеціального звання «лейтенант поліції» в порядку переатестування.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 12.02.2016 №222 «Про організацію проведення атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Черкаській області», відповідно до статті 57 Закону України «Про Національну поліцію» та Інструкції про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17.11.2015 № 1465, з метою оцінки ділових, професійних, особистих якостей поліцейських, їх освітнього та кваліфікаційного рівнів, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри при призначенні на вищу посаду, переміщення на нижчу, звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, наказано провести атестування поліцейських Головного управління Національної поліції в Черкаській області та підпорядкованих підрозділів.

Наказом від 15.07.2016 № 1227 «Про оголошення персонального складу атестаційних комісій для проведення атестування поліцейських (група 3) Головного управління Національної поліції в Черкаській області» оголошено персональний склад атестаційної комісії №8 Головного управління Національної поліції в Черкаській області, яка проводила атестацію стосовно позивача.

Згідно протоколу ОП№15.00025173.0058201 від 17.08.2016 за результатами розгляду матеріалів, проведеної співбесіди та обговорення, атестаційною комісією №8 ГУНП в Черкаській області прийнято рішення (за - 6, проти - 0), що ОСОБА_1 займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

Наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області № 145 о/с від 05 вересня 2016 року лейтенанта поліції ОСОБА_1, старшого інспектора Лисянського відділення поліції Звенигородського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області з 05.09.2016 звільнено зі служби в поліції за пунктом 5 частини 1 статті 77 (через службову невідповідність) Закону України «Про Національну поліцію».

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА

Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

14. Конституція України

14.1. Частина 2 статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15. Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року)

15.1. Частина 3 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

16. Закон України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 № 580-VIII

16.1. Пункт 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення". Працівники міліції, які виявили бажання проходити службу в поліції, за умови відповідності вимогам до поліцейських, визначеним цим Законом, упродовж трьох місяців з дня опублікування цього Закону можуть бути прийняті на службу до поліції шляхом видання наказів про призначення за їх згодою чи проходження конкурсу на посади, що заміщуються поліцейськими, у будь-якому органі (закладі, установі) поліції.

16.2. Частина 1 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться з метою оцінки їхніх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри.

16.3. Частина 2 стаття 57. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

16.4. Частини 3-5 статті 57. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

Рішення про проведення атестування приймає керівник поліції, керівники органів (закладів, установ) поліції стосовно осіб, які згідно із законом та іншими нормативно-правовими актами призначаються на посади їхніми наказами.

Порядок проведення атестування поліцейських затверджується Міністром внутрішніх справ України.

16.5. Стаття 58. Призначення на посаду поліцейського здійснюється безстроково (до виходу на пенсію або у відставку), за умови успішного виконання службових обов'язків. Строкове призначення здійснюється в разі заміщення посади поліцейського на період відсутності особи, за якою відповідно до закону зберігається посада поліцейського, та посад, призначенню на які передує укладення контракту.

17. Інструкція про порядок проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465

17.1. Пункт 3 розділу І. Атестування поліцейських проводиться: 1) при призначенні на вищу посаду, якщо заміщення цієї посади здійснюється без проведення конкурсу; 2) для вирішення питання про переміщення на нижчу посаду через службову невідповідність; 3) для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність.

17.2. Пункт 5 розділу I. Атестування проводиться атестаційними комісіями органів (закладів, установ) поліції, що створюються їх керівниками.

17.3. Пункт 1 розділу IV. Організаційні заходи з підготовки та проведення атестування оголошуються наказами відповідних керівників і передбачають, зокрема, складання списків поліцейських, які підлягають атестуванню.

17.4. Пункти 10-12 розділу IV. З метою визначення теоретичної та практичної підготовленості, компетентності, здатності якісно та ефективно реалізовувати на службі свої потенційні можливості атестаційна комісія проводить тестування поліцейського, який проходить атестування.

За результатами проведеного тестування атестаційна комісія встановлює мінімальний бал, що становить 25 балів за тестом на знання законодавчої бази (далі - професійний тест) та 25 балів за тестом на загальні здібності та навички, який в обов'язковому порядку ураховується атестаційною комісією при прийняті рішення, визначеного пунктом 15 цього розділу.

Атестаційна комісія при прийнятті рішення розглядає атестаційний лист та інші матеріали, які були зібрані на поліцейського, який проходить атестування.

За рішенням атестаційної комісії поліцейські, які проходять атестування, проходять співбесіду з відповідною атестаційною комісією.

Якщо поліцейський, який атестується, не з'явився на співбесіду з атестаційною комісією, то комісія приймає рішення без проведення співбесіди, про що робиться відповідний запис у протоколі засідання атестаційної комісії.

Атестаційна комісія за підписом голови має право робити відповідно до законодавства запити про надання необхідних матеріалів і документів, що стосуються службової діяльності поліцейського, який атестується.

17.5. Пункт 15 розділу IV. Атестаційні комісії на підставі всебічного розгляду всіх матеріалів, які були зібрані на поліцейського, під час проведення атестування шляхом відкритого голосування приймають один з таких висновків: 1) займаній посаді відповідає; 2) займаній посаді відповідає, заслуговує призначення на вищу посаду; 3) займаній посаді не відповідає, підлягає переміщенню на нижчу посаду через службову невідповідність; 4) займаній посаді не відповідає, підлягає звільненню зі служби в поліції через службову невідповідність.

17.6. Пункт 16 розділу IV. Атестаційні комісії при прийнятті рішень стосовно поліцейського повинні враховувати такі критерії: 1) повноту виконання функціональних обов'язків (посадових інструкцій); 2) показники службової діяльності; 3) рівень теоретичних знань та професійних якостей; 4) оцінки з професійної і фізичної підготовки; 5) наявність заохочень; 6) наявність дисциплінарних стягнень; 7) результати тестування; 8) результати тестування на поліграфі (у разі проходження).

17.7. Пункти 17-20 розділу IV. Атестаційна комісія проводить розгляд матеріалів за відсутності особи, щодо якої приймається рішення. Голосування проводиться за відсутності особи, щодо якої приймається рішення, і запрошених осіб. Рішення атестаційної комісії приймаються більшістю голосів присутніх на засіданні членів атестаційної комісії. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови атестаційної комісії. Усі рішення атестаційної комісії оформлюються протоколом. У протоколі зазначаються дата і місце прийняття рішення, склад комісії, питання, що розглядалися, та прийняте рішення.

17.8. Пункт 5 розділу VI. Поліцейський, щодо якого центральною атестаційною комісією чи атестаційною комісією органу поліції прийнято висновок, визначений підпунктом 3 або 4 пункту 15 розділу IV цієї Інструкції, за умови набрання ним загалом за професійний тест та тест на загальні здібності та навички 60 балів і більше має право протягом 5 робочих днів з дня ознайомлення або оприлюднення на офіційному веб-сайті МВС, Національної поліції України чи відповідного органу поліції результатів атестування подати скаргу на висновок відповідної атестаційної комісії.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

18. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданих касаційних скарг, Верховний Суд виходить з наступного.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, наказом Головного управління Національної поліції в Черкаській області №1 о/с від 07 листопада 2015 року відповідно до пунктів 9 та 12 розділу ХІ Закону України «Про Національну поліцію» ОСОБА_1 призначено на посаду командира взводу батальйону патрульної поліції ГУНП в Черкаській області з присвоєнням йому спеціального звання «лейтенант поліції» в порядку переатестування.

Позивач прийнятий на службу до поліції на умовах, визначених пунктом 9 розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України №580-VІІІ.

Отже, питання про відповідність позивача вимогам до поліцейських було вирішено у листопаді 2015 року на момент видання наказу про призначення на посаду.

Разом з цим, нормами пункту 9 Розділу XI "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про Національну поліцію" не передбачено можливості переатестації колишніх працівників міліції на предмет відповідності посаді, на яку їх вже призначено для подальшого проходження служби в органах поліції.

Перелік підстав проведення атестування поліцейських передбачений статтею 57 Закону № 580-VIII є вичерпним і розширенню не підлягає. Аналіз положень наведеної норми Закону дає підстави для висновку, що атестуванню підлягають лише поліцейські: а) які претендують на вищу посаду; б) щодо яких вирішується питання про переведення на нижчу посаду; в) щодо яких вирішується питання про звільнення через службову невідповідність. Відповідно, до списку поліцейських, які підлягають атестуванню (складається на підставі підпункту 2 пункту першого розділу ІV Інструкції про проведення атестування поліцейських, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 17 листопада 2015 року № 1465), слід включати лише тих поліцейських, відносно яких наявні підстави для проведення атестування, що передбачені частиною другою статті 57 Закону України "Про Національну поліцію".

При цьому, кожна із зазначених у частині 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію" підстав проведення атестування повинна бути пов'язана з певними передумовами, зокрема, атестування, яке призначається для вирішення питання про звільнення зі служби в поліції через службову невідповідність, повинне бути зумовлене існуванням реальних підстав до звільнення, як то неналежне виконання службових обов'язків, порушення установленого чинним законодавством порядку і правил несення служби тощо.

Атестація працівника одразу ж після прийняття його на роботу (у тому числі на службу до поліції), безвідносно до вирішення питань кар'єри (призначення поліцейського на вищу посаду або переведення на нижчу посаду) або дисциплінарного провадження не відповідає меті та завданню атестування і суперечить вимогам Закону №580-VIII.

Передбачені частиною 4 статті 57 Закону №580-VIII повноваження керівника поліції та/або керівників органів (закладів, установ) поліції приймати рішення про проведення атестування поліцейських теж можуть реалізовуватись останніми виключно з підстав і з метою, визначених частинами 1-2 статті 57 Закону №580-VIII.

Таким чином, висновок судів попередніх інстанції щодо можливості проведення атестування поліцейських лише з підстав, наведених у частині 2 статті 57 Закону №580-VIII, є обґрунтованим і таким, що відповідає нормам законодавства.

Згідно матеріалів справи та встановлених судами обставин, атестування позивача було проведено у порядку атестації усіх поліцейських ГУ Національної поліції в Черкаській області з метою оцінки їх ділових, професійних, особистих якостей, освітнього та кваліфікаційного рівнів, фізичної підготовки на підставі глибокого і всебічного вивчення, визначення відповідності посадам, а також перспектив їхньої службової кар'єри, що відповідає частині 1 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію". При цьому, наявність підстав для проведення атестування, що передбачені частиною 2 статті 57 Закону України "Про Національну поліцію", відповідачем не доведено.

Враховуючи наведене, Верховний Суд доходить висновку, що проведення атестування позивача здійснено неправомірно, без наявності визначених законом підстав на його проведення.

Щодо висновків атестаційної комісії та посилань скаржника на невідповідність позивача займаній посаді, колегія суддів зазначає наступне.

Для висновку про службову невідповідність поліцейського повинні бути об'єктивно встановлені факти, що свідчать про неналежне виконання ним своїх службових обов'язків, систематичне порушення дисципліни, вчинення ганебних вчинків, злочинів, корупційних правопорушень, порушення присяги, критично низький рівень теоретичних знань чи професійних навичок, тощо.

Натомість, атестаційний лист позивача не містить негативної інформації стосовно нього; безпосередній керівник характеризує його виключно позитивно, в тому числі за його ділові та особисті риси.

Згідно висновку прямого керівника ОСОБА_1 займаній посаді відповідає.

Судами попередніх інстанцій, на основі досліджених під час судового розгляду доказів, встановлено, що атестаційна комісія не проводила повного і всебічного вивчення документів особової справи позивача, а рішення атестаційної комісії не містить висновків щодо обставин, передбачених пунктом 16 розділу ІV Інструкції.

Колегія суддів зауважує, що оскільки негативне рішення атестаційної комісії є підставою для звільнення особи зі служби через службову невідповідність, таке рішення, незалежно від форми його оформлення (протокол, окремий акт), повинно бути мотивованим, детальним і повним, відображати усі суттєві обставини, що мали вплив на його прийняття.

Матеріалами справи не підтверджується, яким саме критеріям не відповідав позивач та які обставини в їх сукупності призвели до прийняття рішення про службову невідповідність ОСОБА_1.

Стосовно посилань скаржника на незадовільні результати тестування як на обставину, що свідчить про службову невідповідність позивача, колегія суддів зазначає, що згідно положень Інструкції № 1465 результати тестування обов'язково враховуються атестаційною комісією, однак вони не мають вирішального значення та мають оцінюватись разом з іншими матеріалами, що були подані до атестування.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що рішення (висновок) атестаційної комісії № 8 ГУНП в Черкаській області про службову невідповідність позивача є протиправним та підлягає скасуванню.

З огляду на встановлені в цій справі обставини, Верховний Суд вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій про протиправність звільнення позивача за наслідками проведеної атестації, необхідність поновлення його на відповідній посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу.

19. Аргументи скаржника стосовно пропуску позивачем строку звернення до суду з позовними вимогами про визнання протиправними дій ГУНП в Черкаській області щодо проведення атестування ОСОБА_1, колегія суддів відхиляє, оскільки судом першої інстанції було надано оцінку строкам звернення позивача до суду з вказаними вимогами. Суд дійшов обґрунтованого висновку, що позивачем не було порушено такий строк.

20. Що стосується задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу матеріальне забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 06 вересня 2016 року по дату поновлення на роботі, суд зазначає наступне.

Згідно статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, чинній на час прийняття оскаржуваних судових рішень) судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Наказом МВС України від 06 квітня 2016 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29 квітня 2016 року № 669/28799, затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі - Порядок № 260).

Пунктом 6 розділу ІІІ Порядку № 260 передбачено, що поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу з дня звільнення виплачуються всі види грошового забезпечення (в тому числі премія), які були їм визначені на день звільнення. Підставою для нарахування та виплати грошового забезпечення є наказ керівника органу поліції про поновлення особи на службі або скасування наказу про його звільнення.

Разом з тим, Порядок № 260 не передбачає виплату на користь поліцейського, поновленого на службі, окрім грошового, ще й матеріального забезпечення.

Судами попередніх інстанцій в оскаржуваних судових рішеннях взагалі не зазначено нормативного акту, на підставі якого ними було зроблено висновок про необхідність зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити на користь позивача матеріальне забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 06 вересня 2016 року по дату поновлення на роботі.

Враховуючи, що чинним законодавством не передбачено виплату поліцейським, звільненим зі служби в поліції, а потім поновленим на службі у зв'язку з визнанням звільнення незаконним, за час вимушеного прогулу матеріального забезпечення, колегія суддів Верховного Суду вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу матеріальне забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 06 вересня 2016 року по дату поновлення на роботі.

Водночас, колегія суддів відхиляє посилання скаржника на пункт 13 розділу ІІ Порядку № 260, оскільки ними врегульовано порядок виплати поліцейським матеріальної допомоги для оздоровлення, відтак, дані норми не застосовуються до спірних правовідносин.

21. Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

22. Відповідно до частин 1, 3 статті 351 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

23. За встановлених в цій справі обставин і правового регулювання спірних правовідносин, з урахуванням доводів касаційної скарги колегія суддів дійшла висновку, що оскаржені судові рішення в частині зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу матеріальне забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 06 вересня 2016 року по дату поновлення на роботі підлягають скасуванню з прийняття нової постанови в цій частині про відмову у задоволенні позову.

В решті висновки судів попередніх інстанцій є обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, а тому зміні чи скасуванню не підлягають.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Головного управління Національної поліції в Черкаській області - задовольнити частково.

2. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №823/1257/16 в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Черкаській області нарахувати та виплатити позивачу матеріальне забезпечення за час вимушеного прогулу, за період з 06 вересня 2016 року по дату поновлення на роботі - скасувати та прийняти в цій частині нову постанову про відмову в задоволенні позову.

3. В іншій частині постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2016 року у справі №823/1257/16 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. Г. Стрелець

Судді О. В. Білоус

І. Л. Желтобрюх