ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 липня 2024 року

м. Київ

справа № 560/4674/23

адміністративне провадження № К/990/6562/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Чиркіна С.М. та Шарапи В.М., розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області

про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії,

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року (ухвалене суддею-доповідачем Фелонюк Д.Л.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року (прийняту у складі колегії: головуючого судді Білої Л.М., суддів: Матохнюка Д.Б., Гонтарука В. М.),

У С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

1. У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, скаржник, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (далі - Управління), в якому просив:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області в призначенні пенсії за вислугу років;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області призначити пенсію за вислугу років відповідно до статті 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон № 2262-XII) з 02 січня 2020 року.

2. На обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що йому протиправно відмовлено в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України №2262-ХІІ.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій

3. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

4. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, вказав, що відповідачем протиправно не враховано пільговий стаж позивача. Разом з тим, оскільки вислуга років позивача навіть з врахуванням пільгового стажу військової служби на дату звільнення, а саме 02 січня 2020 року, становить 20 років 10 місяців 26 днів, тобто менше належних 24 календарних років та 6 місяців, позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.

5. При цьому судом відзначено, що лише шляхом внесення змін до розпорядчого акта (наказу про звільнення з військової служби), яким обрахована вислуга позивача (у тому числі і пільгова), може бути вирішено питання про наявність у позивача вислуги років, достатньої для призначення пенсії на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, оскільки відповідач такими повноваженнями не наділений.

Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права, ОСОБА_1 звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, в якій просить скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

7. На обґрунтування касаційної скарги скаржник зазначає, що суди першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували положення Закону №2262-XII, постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 17 липня 1992 року №393 (далі - Порядок КМУ №393).

8. Так, позивач вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли необґрунтованого висновку про наявність підстав для відмови у задоволенні адміністративного позову, оскільки виходили з того, що вислуга років позивача з врахуванням пільгового стажу військової служби на дату звільнення, а саме 02 січня 2020 року, становить 20 років 10 місяців 26 днів, тобто становить менше належних 24 календарних років та 6 місяців, у зв`язку з чим позивач не має права на призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.

9. Крім того, на думку скаржника, мотиви судів про те, що позивачем обрано невірний спосіб захисту своїх прав, оскільки в межах даних правовідносин останньому необхідно було оскаржувати саме обрахунок його стажу, а не дії пенсійного органу, який керувався інформацією, що була надана уповноваженим структурним підрозділом Адміністрації Державної прикордонної служби України, є необґрунтованими, оскільки, з огляду на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 19 вересня 2023 року у справі №200/9352/20-а, суд повинен пересвідчитись у наявності у особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Процесуальні дії у справі та клопотання учасників справи

10. Касаційна скарга надійшла до Суду 20 лютого 2024 року.

11. Ухвалою Верховного Суду від 04 березня 2024 року відкрито касаційне провадження у справі № 560/4674/23, витребувано адміністративну справу та запропоновано учасникам справи надати відзив на касаційну скаргу.

12. Ухвалою Верховного Суду від 11 липня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи колегією у складі трьох суддів з 12 липня 2024 року.

13. При розгляді цієї справи в касаційному порядку іншими учасниками справи клопотань заявлено не було.

Позиція інших учасників справи

14. Від відповідача відзиву на касаційну скаргу не надходило, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів попередніх інстанцій. При цьому колегія суддів зазначає, що згідно довідки про доставку документа в кабінет електронного суду, ухвалу Верховного Суду отримано Управлінням 07 березня 2024 року о 19:34.

Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій

15. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 січня 2020 року №2-ОС припинено (розірвано) контракт з позивачем, виключено останнього зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в зв`язку зі звільненням з військової служби у запас наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 грудня 2019 року №720-ОС за підпунктом "ж" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII.

16. Як зазначено в оскаржуваних судових рішеннях остаточною датою закінчення проходження військової служби вважається 02 січня 2020 року. Згідно подання про призначення пенсії ОСОБА_1 , вислуга років станом на 02 січня 2020 року становить: календарна - 18 років 04 місяці 05 днів; пільгова - 02 роки 06 місяців 21 день; всього - 20 років 10 місяців 26 днів.

17. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №560/7785/22, яке набрало законної сили, зобов`язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України підготувати, оформити та направити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Хмельницькій області необхідні документи для призначення позивачу пенсії за вислугу років у відповідності до Порядку подання та оформлення документів призначення (перерахунку) пенсії, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року №3-1.

18. Вказане рішення суду набрало законної сили і Адміністрацію Державної прикордонної служби України не оскаржувалося.

19. На виконання вимог зазначеного рішення суду, Адміністрація Державної прикордонної служби України оформила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 06 лютого 2023 року подання № 11/ПВ-11280/СУД та документи про призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ.

20. Листом від 20 лютого 2023 року №2200-0308-8/12829 Управління повідомило позивача про відсутність підстав для призначення йому пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ. Зазначено, що згідно зі статтею 12 Закону №2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, пенсії за вислугу років призначаються, якщо вони звільнені зі служби з 01 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше. Проте, станом на дату звільнення зі служби (02 січня 2020 року) календарна вислуга позивача становить 18 років 04 місяці 05 днів.

21. Позивач, вважаючи порушеними його права, звернувся до суду з даним позовом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка висновків судів попередніх інстанцій і доводів учасників справи

22. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

23. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

24. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

25. Крім того стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме - бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. Зазначеним вимогам процесуального закону рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року не відповідають, а викладені у касаційній скарзі доводи є обґрунтованими з огляду на таке.

27. У статті 1 Конституції України встановлено, що Україна проголошена суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою.

28. Відповідно до частини другої статті 3 Основного Закону України права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави; держава відповідає перед людиною за свою діяльність; утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов`язком держави.

29. В Україні визнається і діє принцип верховенства права; Конституція України має найвищу юридичну силу; зокрема, закони приймаються на основі Конституції України та повинні відповідати їй; норми Конституції України є нормами прямої дії; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України (стаття 8, частина друга статті 19 Основного Закону України).

30. Також, відповідно до Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу; оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності й недоторканності покладаються на Збройні Сили України; держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей (частини перша, друга, п`ята статті 17); захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов`язком громадян України (частина перша статті 65).

31. Громадяни мають право на соціальний захист у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, у старості та в інших випадках, установлених законом (частина перша статті 46 Конституції України). В Україні на конституційному рівні гарантовано право громадян на соціальний захист, для забезпечення якого необхідне здійснення комплексу державно-правових заходів, одним із яких є законодавче визначення основ соціального захисту, форм і видів пенсійного забезпечення (пункт 6 частини першої статті 92 Конституції України).

32. Згідно частинами першою, п`ятою статті 14 Закону України від 3 квітня 2003 року № 661-IV «Про Державну прикордонну службу України» (далі - Закон № 661-IV) до особового складу Державної прикордонної служби України входять військовослужбовці та працівники Державної прикордонної служби України. Комплектування Державної прикордонної служби України військовослужбовцями і проходження ними військової служби здійснюються на підставі Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу". Уповноважені посадові особи Державної прикордонної служби України попередньо вивчають склад призовників та здійснюють їх добір у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки.

33. За частинами першою, другою статті 25 Закону № 661-IV держава забезпечує соціальний захист особового складу Державної прикордонної служби України відповідно до Конституції України, цього Закону та інших актів законодавства. Пенсійне забезпечення військовослужбовців Державної прикордонної служби України здійснюється у порядку та у розмірах, встановлених Законом № 2262-ХІІ.

34. За частиною першою статті 1 Закону № 2262-ХІІ особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.

35. Згідно пункту «в» частини першої статті 1-2 Закону № 2262-ХІІ право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п`ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби): особи із числа військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань, органів державної безпеки і внутрішніх справ колишнього Союзу РСР, Національної гвардії України, Прикордонних військ України, військ цивільної оборони України.

36. За пунктом «б» частини першої статті 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом відповідно до пунктів «а», «в» статті 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення, а членам сімей зазначених осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, а також пенсіонерів з їх числа - з дня смерті годувальника, але не раніше того дня, по який йому сплачено грошове забезпечення або пенсію, крім випадків призначення їм пенсій з більш пізніх строків. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які визнані особами з інвалідністю до закінчення трьох місяців з дня звільнення їх зі служби внаслідок захворювання (травми, поранення, контузії, каліцтва тощо), яке виникло в період проходження військової служби чи під час перебування в полоні або заручником, якщо полонення чи захоплення заручником не було добровільним і особа, яка має право на пенсію за цим Законом, перебуваючи в полоні або заручником, не вчинила злочину проти миру і людства, пенсія призначається з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення.

37. Зі встановлених судами попередніх інстанцій обставин вбачається, що ОСОБА_1 , відповідно до витягу з наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02 січня 2020 року №2-ОС, виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення в зв`язку зі звільненням з військової служби у запас наказом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 17 грудня 2019 року №720-ОС за підпунктом "ж" (у зв`язку із систематичним невиконанням умов контракту військовослужбовцем) пункту 2 частини п`ятої статті 26 Закону № 2232-XII.

38. На виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у справі №560/7785/22 Адміністрація Державної прикордонної служби України оформила та направила до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області 06 лютого 2023 року подання № 11/ПВ-11280/СУД та документи про призначення позивачу пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, відповідно до змісту яких вислуга років станом на 02 січня 2020 року становить:

календарна - 18 років 04 місяці 05 днів;

пільгова - 02 роки 06 місяців 21 день;

всього - 20 років 10 місяців 26 днів.

39. Листом від 20 лютого 2023 року №2200-0308-8/12829 Управління повідомило позивача про відсутність підстав для призначення йому пенсії за вислугу років згідно з пунктом "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, у зв`язку із тим, що станом на дату звільнення зі служби (02 січня 2020 року) календарна вислуга позивача становить 18 років 04 місяці 05 днів.

40. Так, відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б» - «д», «ж» статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2019 року по 30 вересня 2020 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки та 6 місяців і більше.

41. Відповідно до абзацу 13 пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ до календарної вислуги років зараховується також період, зазначений у частині другій статті 17 цього Закону.

42. Частиною першою статті 17 Закону № 2262-ХІІ визначено вичерпний перелік видів служби та періодів часу, які зараховуються до вислуги років для призначення пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах «б»-«д» статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом.

43. Згідно частини другої статті 17 Закону № 2262-ХІІ до вислуги років поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам офіцерського складу, особам середнього, старшого та вищого начальницького складу органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України при призначенні пенсії на умовах цього Закону додатково зараховується час їхнього навчання (незалежно від форми навчання) у цивільних вищих навчальних закладах, а також в інших навчальних закладах, після закінчення яких присвоюється офіцерське (спеціальне) звання, до вступу на військову службу, службу до органів внутрішніх справ, Національної поліції, Служби судової охорони, державної пожежної охорони, органів і підрозділів цивільного захисту, податкової міліції чи Державної кримінально-виконавчої служби України або призначення на відповідну посаду в межах до п`яти років із розрахунку один рік навчання за шість місяців служби.

44. За частиною четвертою статті 17 Закону № 2262-ХІІ при призначенні пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, враховуються тільки повні роки вислуги років або страхового стажу без округлення фактичного розміру вислуги років чи страхового стажу в бік збільшення.

45. Згідно статті 17-1 Закону № 2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

46. На виконання зазначених вимог Закону № 2262-ХІІ Кабінетом Міністрів України 17 липня 1992 року прийнято постанову № 393, якою затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.

47. Таким чином, при призначенні пенсії відповідно до пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ, обчислення вислуги років, необхідної для такого призначення, необхідно здійснювати також і з урахуванням положень Порядку № 393.

48. Верховний Суд, аналізуючи вищезазначені положення у постанові від 22 червня 2023 року у справі № 480/4288/21, вказав, що передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-ХІІ пільгові умови призначення пенсій відповідно до Порядку № 393 полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років. Таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах. Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ.

49. Таким чином, до актів правового регулювання умов і порядку призначення пенсій за вислугу років належать і ті правові акти, які передбачають пільгове (кратне) обчислення періоду проходження військової служби для зарахування його до стажу роботи, що дає право на призначення й отримання різних видів пенсій та соціального забезпечення.

50. Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою об`єднаною палатою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 03 березня 2021 року у справі 805/3923/18-а та Судовою палатою з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 14 квітня 2021 року у справі № 480/4241/18.

51. З огляду на це, Суд доходить висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу листом від 20 лютого 2023 року №2200-0308-8/12829 з мотивів того, що при призначенні пенсії враховується тільки календарна вислуга років (яка у позивача становить 18 років 04 місяці 05 днів), діяв помилково та з підстав, що суперечать положенням Закону № 2262-ХІІ та Порядку № 393, про що правильно вказали суди попередніх інстанцій.

52. Разом з тим, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що питання про наявність у позивача вислуги років, достатньої для призначення пенсії за вислугу років на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, може бути вирішено лише шляхом внесення змін до розпорядчого акта, яким обрахована вислуга позивача (у тому числі і пільгова), зазначивши при цьому, що відповідач не має повноважень самостійно здійснювати обрахунок вислуги років особі, що звертається за призначенням пенсії.

53. З вищезазначеного висновку судів попередніх інстанцій вбачається, що основним документом для здійснення органом пенсійного фонду призначення пенсії є підготовлений уповноваженим підрозділом органу, з якого особа була звільнена зі служби, розпорядчий акт, що містить відомості про вислугу років відповідної особи.

54. З приводу вказаного колегія суддів зазначає наступне.

55. Статтею 10 Закону № 2262-ХІІ встановлено, що призначення і виплата пенсій особам, зазначеним у статті 1-2 цього Закону, здійснюються органами Пенсійного фонду України.

56. Відповідно до частини першої статті 48 Закону № 2262-ХІІ заява про призначення пенсії згідно з цим Законом подається до територіального органу Пенсійного фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади та Службою зовнішньої розвідки. При цьому днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

57. Згідно зі статтею 49 Закону № 2262-ХІІ пенсію на підставі цього Закону призначають органи Пенсійного фонду України.

Документи про призначення пенсії розглядає орган Пенсійного фонду України і не пізніше ніж у 10-денний строк з дня їх надходження приймає рішення про призначення або про відмову в призначенні пенсії.

Документом, який підтверджує призначення пенсії, є пенсійне посвідчення, що видається органом Пенсійного фонду України.

Повідомлення про відмову в призначенні пенсії із зазначенням причини орган Пенсійного фонду України видає (надсилає) заявникові не пізніше ніж протягом 5 днів після прийняття відповідного рішення.

58. Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» затверджено постановою правління Пенсійного Фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1).

59. Пунктом 1 Порядку № 3-1 (тут і далі - у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає процедуру звернення за призначенням пенсії, передбачено, що заяви про призначення пенсії за вислугу років та по інвалідності особам, звільненим зі служби, які мають право на пенсію згідно із Законом, та особам, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, подаються цими особами до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - органи, що призначають пенсії) через уповноважені структурні підрозділи Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства надзвичайних ситуацій України, Міністерства інфраструктури України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної прикордонної служби України, Державної податкової служби України, Державної пенітенціарної служби України, Державної інспекції техногенної безпеки України (далі - міністерства та інші органи).

60. Відповідно до пункту 2 Порядку № 3-1 для призначення пенсії за вислугу років і по інвалідності подаються такі документи: заява про призначення пенсії (додаток 1); грошовий атестат, або довідка про розмір грошового забезпечення, і довідка про додаткові види грошового забезпечення, які заявник отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення з військової служби; військово-медичні документи про стан здоров`я звільненої особи (за винятком осіб, які не проходили військово-лікарську комісію); документи про страховий стаж (при призначенні пенсії згідно з пунктом «б» статті 12 Закону; довідка МСЕК про визнання особи інвалідом; копія документа про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відмітку у паспорті); довідка ВАТ «Ощадбанк» або інший документ, що підтверджує відкриття рахунку, назву та номер відділення ВАТ "Ощадбанк"; копія паспорта.

61. Згідно з пунктом 12 Порядку № 3-1, уповноважений орган (структурний підрозділ) у 10-денний строк з дня одержання заяви про призначення пенсії оформляє всі необхідні документи, зокрема готує подання про призначення пенсії, і направляє до органу, що призначає пенсії.

62. Зі змісту наведених правових норм вбачається, що для призначення пенсії на підставі пункту «а» частини першої статті 12 Закону № 2262-ХІІ особа, яка звільнена з військової служби, звертається із заявою про призначення пенсії до уповноваженого структурного підрозділу органу за останнім місцем служби, зокрема, Державної прикордонної служби України, який за результатом розгляду такої заяви і доданих до неї документів складає подання про призначення пенсії та направляє його до органу, що здійснює призначення пенсії.

63. Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно подання Адміністрації Державної прикордонної служби України № 11/ПВ-11280/СУД від 06 лютого 2023 року вислуга років позивача у пільговому обчисленні становить 02 роки 06 місяців 21 день.

64. Водночас звертаючись до суду з позовною заявою та апеляційною скаргою ОСОБА_1 вказував, що саме пільговий обрахунок його вислуги років, зазначений у поданні для призначення пенсії, є помилковим, наполягаючи при цьому на наявності у нього додаткових документів, що свідчать про наявність необхідного стажу для призначення пенсії відповідно до Закону №2262-ХІІ.

65. У касаційній скарзі скаржник також зазначив, що документи, які підтверджують можливість пільгового обрахунку періодів його служби на заставах з 18 червня 2005 року по 23 грудня 2014 року і участі в антитерористичній операції, які зараховані до його календарної вислуги років, були надані ним разом із заявою про призначення пенсії, однак до уваги не взяті.

66. Так, за пунктом 1 Порядку № 393 (в редакції, що діяла на момент звільнення позивача зі служби) для призначення пенсій за вислугу років відповідно до Закону № 2262-ХІІ особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським, співробітникам Служби судової охорони, особам, зазначеним у пункті «ж» статті 1-2 такого Закону, до вислуги років зараховуються, зокрема, військова служба в Збройних Силах, Державній прикордонній службі, Національній гвардії, Управлінні державної охорони, Цивільній обороні України, внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ та інших військових формуваннях, створених Верховною Радою України, Службі безпеки України, Службі зовнішньої розвідки, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації, Державній спеціальній службі транспорту.

67. Згідно підпункту «а» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за три місяці - час проходження служби, протягом якого особа брала участь в антитерористичній операції.

68. За підпунктом «в» пункту 3 Порядку № 393 до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах: один місяць служби за півтора місяці - час проходження служби на заставах, постах, у комендатурах, відділеннях КПП, маневрових групах зі змінними заставами, на кораблях і катерах, що несуть службу по охороні державного кордону України, інших підрозділах Державної прикордонної служби за Переліком, затверджуваним Адміністрацією Державної прикордонної служби України.

69. Аналогічні положення визначені також розділом другим Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 20 лютого 2017 року №139, яким затверджено Перелік посад і умов служби в органах Державної прикордонної служби України (Прикордонних військ України), служба в яких військовослужбовцям зараховується до вислуги років, що дає право для призначення пенсії на пільгових умовах.

70. Водночас суди попередніх інстанцій вказані положення щодо пільгового обрахунку вислуги років до уваги не взяли, у зв`язку із чим не здійснили оцінку того, чи узгоджується розмір вислуги років в пільговому обчисленні, що зазначений Адміністрацією Державної прикордонної служби України у поданні про призначення пенсії позивачу, з положеннями пункту 1, підпунктів «а» та «в» пункту 3 Порядку № 393 і доданими позивачем до позовної заяви та, за його твердженням, до заяви про призначення пенсії, документами про наявний у нього стаж.

71. У пункті 16 Порядку № 3-1 закріплено, що при прийманні документів для призначення пенсії орган, що призначає пенсії: перевіряє правильність оформлення заяви й подання про призначення пенсії, відповідність викладених у них відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; здійснює попередню перевірку змісту і належного оформлення представлених документів; перевіряє правильність копій відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розходження. Орган, що призначає пенсії, має право вимагати від міністерств та інших органів, заявників дооформлення поданих документів, а також подання додаткових документів та перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

72. З наведеного вбачається, що орган пенсійного фонду при отриманні документів для призначення пенсії, наділений повноваженнями здійснювати їх перевірку на предмет відповідності зазначених у них відомостей, зокрема про стаж, набутий відповідною особою.

При цьому у разі виявлення недоліків або розходжень, зокрема у обрахунку такого стажу, орган, що призначає пенсії, уповноважений витребувати додаткові підтверджуючі документи або вимагати від уповноважених структурних підрозділів, на які покладено функції щодо підготовки та подання до органів, що призначають пенсії, подати необхідні для призначення пенсії документи або здійснити їх дооформлення.

73. Вказане свідчить про те, що ключову роль у зборі та наданні інформації про наявну у особи вислугу років (її календарне та пільгове обчислення) відіграє саме уповноважений орган (структурний підрозділ), який здійснює підготовку документів, необхідних для призначення пенсій, за останнім місцем служби/роботи відповідної особи. Це означає, що саме на цей орган покладено відповідальність за достовірність та точність інформації, вказаної у поданих для призначення пенсії документах, її відповідність іншим документам про стаж роботи особи (трудова книжка, бібліографічна довідка).

74. Крім того, як зазначив Верховний Суд у постанові від 19 вересня 2023 року у справі №200/9352/20-а, вислуга років в календарному та пільговому обчисленні визначається уповноваженим органом на підставі, зокрема трудової книжки, послужного списку, довідок про участь в антитерористичній операції тощо.

75. Таким чином, відмовляючи позивачу у задоволенні його позовних вимог про призначення пенсії за вислугу років за умовами, що визначені пунктом "а" статті 12 Закону №2262-XIІ, суди не взяли до уваги, що саме на Адміністрацію Державної прикордонної служби України покладено обов`язок щодо підготовки і подання документів до органів пенсійного фонду для призначення пенсії, і певним чином самостійно та без залучення відповідного органу вирішили питання достовірності наданих Адміністрацією Державної прикордонної служби України документів для призначення пенсії позивачу, зокрема подання про призначення пенсії, що містить інформацію про календарну вислугу років та вислугу років у пільговому обчисленні.

76. Тобто фактично, судами попередніх інстанцій було вирішено питання про обов`язки Адміністрації Державної прикордонної служби України, не залучивши вказаний структурний підрозділ Державної прикордонної служби України до участі у справі та не запитавши позицію останнього з приводу достатності та достовірності наданих до органу пенсійного фонду документів для призначення пенсії особі, що містять інформацію про його вислугу років.

77. В адміністративному судочинстві з метою залучення до справи осіб, чиїх прав та обов`язків, може стосуватися судове рішення, та з метою більш повного та всебічного з`ясування обставин у справі, діє інститут третьої особи.

78. Частиною другою статті 49 КАС України визначено, що треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов`язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.

79. Відповідно до частини п`ятої статті 49 КАС України про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов`язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі. Ухвала за наслідками розгляду питання про вступ у справу третіх осіб окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.

80. Згідно з частиною другою статті 51 КАС України треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, мають права та обов`язки, визначені у статті 44 цього Кодексу.

81. Інститут третьої особи спрямований на створення умов для захисту прав, свобод та інтересів такої особи, які можуть бути порушені при вирішенні спору між позивачем і відповідачем за відсутності третьої особи. Участь третьої особи сприяє всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, правильному вирішенню справи, запобігає ситуації, коли у справах з одних правовідносин ухвалюються протилежні за змістом рішення.

82. Інтерес третьої особи щодо задоволення позову (якщо вона бере участь на стороні позивача) або щодо відмови у задоволенні позову (якщо вона бере участь на стороні відповідача) збігається з інтересами відповідно позивача або відповідача. Це відрізняє третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, від третьої особи, яка заявляє такі вимоги.

83. Разом з цим, участь у справі третіх осіб з одного боку обумовлена завданням адміністративного судочинства, яким згідно з частиною першою статті 2 КАС України є справедливий, неупереджений та своєчасний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, а з іншого - вимогами процесуального законодавства про законність і обґрунтованість судового рішення.

84. Натомість правовим наслідком незалучення до участі у справі третіх осіб є порушення конституційного права на судовий захист, оскільки особи не беруть участі у справі, вирішення якої може безпосередньо вплинути на їх права, свободи, інтереси або обов`язки та не реалізують комплексу своїх процесуальних прав.

85. Вказані правові висновки викладені Верховним Суд, зокрема у постановах від 29 травня 2020 року у справі № 140/1868/19 та від 29 січня 2024 року у справі № 560/5937/22.

86. Аналіз вищевказаних процесуальних норм свідчить також про те, що єдиною підставою для залучення до участі у справі третіх осіб є встановлення фактів про те, що судове рішення може вплинути на права та обов`язки осіб, які не є стороною у справі.

87. Такі обставини можуть бути виявлені судом самостійно при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду, або ж наведені у відповідних клопотаннях про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача.

88. За правовою позицією Верховного Суду України, викладеною у постановах від 24 червня 2008 року у справі № 2/164-35/246 та від 30 березня 2016 року у справі № 814-3015-14, судове рішення є таким, що прийняте про права та обов`язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов`язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов`язки таких осіб. У такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його прав і обов`язків.

89. Суд наголошує, що оскільки мотиви поданої у цій справі позовної заяви стосуються відмови у призначенні позивачу пенсії з підстав невідповідності зазначеного у поданні для призначення пенсії розміру вислуги років у її пільговому обчисленні документам про стаж, що додані позивачем до заяви про призначення пенсії, ухвалення судового рішення у цій справі потенційно впливає на обов`язки Адміністрації Державної прикордонної служби України, як уповноваженого органу, що здійснив підготовку та направлення до органу пенсійного фонду документів для призначення пенсії позивачу.

90. Однак, цей орган не був залучений до розгляду справи ані судом першої, ані судом апеляційної інстанції. Натомість, залучення до участі Адміністрації Державної прикордонної служби України у цій справі сприятиме всебічному розгляду справи, зібранню більшої кількості доказів, уточненню достовірності та правильності поданих Адміністрацією документів для призначення пенсії позивачу та, як наслідок - правильному вирішенню спору.

91. Усунути виявлені недоліки рішень судів попередніх інстанцій під час касаційного перегляду у суду касаційної інстанції процесуальної можливості немає.

92. Колегія суддів зауважує, що правильність здійсненого структурним підрозділом, на якого покладено функції щодо підготовки та подання до органів пенсійного фонду необхідних для призначення пенсії документів, пільгового обчислення календарної вислуги років, має безпосередній вплив на встановлення у особи права на призначення пенсії та, в подальшому, на розмір пенсійних виплат, отримуваних відповідною особою.

93. Крім того, позиція судів попередніх інстанцій стосовно того, що лише шляхом внесення змін до розпорядчого акта, яким обрахована вислуга позивача (у тому числі і пільгова), може бути вирішено питання про наявність у позивача вислуги років, достатньої для призначення пенсії на підставі пункту "а" статті 12 Закону №2262-ХІІ, не відповідає завданню адміністративного судочинства, яке полягає, головним чином, у ефективному захисті особи та підході, згідно з яким «один публічно-правовий спір повинен вирішуватися у межах одного судового процесу»

94. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

95. Згідно частини другої статті 5 КАС України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

96. При цьому колегія суддів зазначає, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог, разом з тим, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (частина друга статті 9 КАС України).

97. Таким чином Суд зауважує, що єдиний судовий процес для вирішення одного публічно-правового спору є необхідною умовою для забезпечення ефективності, прозорості та справедливості судових рішень. Зазначене передусім забезпечує комплексний підхід до вирішення всіх аспектів спору, що виник, і сприяє вирішенню спору в повній мірі і в розумні строки.

98. Відповідно до частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

99. Відповідно до частини четвертої статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

100. Отже, за встановлених обставин справи та з огляду на характер і предмет спірних правовідносин, Верховний Суд вважає, що вирішення цього спору та ухвалення судових рішень може мати безпосередній вплив на обов`язки особи, яка не є стороною у справі, а саме - Адміністрації Державної прикордонної служби України, що відповідно до статті 353 КАС України є підставою для скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

101. Аналогічний правовий висновок у справах, в якій судами попередніх інстанцій не було залучено до розгляду справи всіх осіб, щодо прав, інтересів та обов`язків яких суд прийняв рішення, міститься, зокрема у постановах Верховного Суду від 3 березня 2020 року у справі № 826/7011/16, від 11 листопада 2020 року у справі № 191/1169/16-а(2-а/191/7/17), від 8 грудня 2020 року у справі № 826/11008/18, від 4 липня 2022 року у справі № 160/1632/21, від 3 листопада 2022 року у справі № 260/61/22, від 1 грудня 2022 року у справі № 160/2798/21, від 9 лютого 2023 року у справі № 160/1472/21, від 1 травня 2023 року у справі № 640/11147/21 та від 29 січня 2024 року у справі № 560/5937/22.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

102. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що касаційну скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити, рішення судів першої та апеляційної інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд для вирішення питання про залучення до участі у справі Адміністрацію Державної прикордонної служби України.

103. Також під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій постанові і встановити зазначені в ній обставини, що стосуються обсягу та змісту спірних правовідносин і охоплюються предметом доказування. У разі необхідності суд може зобов`язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з`ясування цих обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися, дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог 242 КАС України.

104. Оскільки колегія суддів не ухвалює нового рішення та повертає справу на новий розгляд, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 січня 2024 року скасувати.

Справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії направити на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя -доповідач Я.О. Берназюк

Судді С.М. Чиркін

В.М. Шарапа