Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 червня 2019 року

м. Київ

справа № 826/7902/15

адміністративне провадження № К/9901/3832/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стародуба О.П.,

суддів - Берназюка Я.О., Желєзного І.В.,

розглянувши в порядку спрощеного провадження касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2016р. (суддя - Арсірій Р.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018р. (судді - Епель О.В., Губська Л.В., Степанюк А.Г.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У квітні 2015 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (далі - Уповноваженої особи Фонду) щодо невключення його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» (далі - ПАТ «Єврогазбанк») за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою в розмірі 200000 грн;

зобов`язати Уповноважену особу Фонду включити його до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Єврогазбанк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою в розмірі 200000 грн.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що він є вкладником в розумінні Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідач протиправно не включив його до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, оскільки таке невключення суперечить вимогам закону та порушує його право, як вкладника, на отримання гарантованої суми вкладу. Вважає, що віднесення його договору банківського вкладу до нікчемного на підставі ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону є безпідставним та таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства.

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2016р., яке залишено постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018р., позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» щодо невключення позивача до Переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами Публічного акціонерного товариства «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою в розмірі 200000 грн.

Зобов`язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Європейський газовий банк» надати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію про позивача, як вкладника який має право на відшкодування коштів за вкладами у ПАТ «Європейський газовий банк» за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з належною йому сумою в розмірі 200000 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

З ухваленими у справі рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій не погодилась Уповноважена особа Фонду, подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що дії Уповноваженої особи Фонду повністю відповідають положенням Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», перевіркою виявлено, що договір банківського вкладу, укладений між позивачем та банком, має ознаки нікчемності правочину на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 цього Закону, зокрема, такого, що призвело до збільшення гарантованої суми відшкодування за вкладами фізичних осіб Фондом, а тому до нього правомірно застосовано відповідні наслідки.

У відзиві на касаційну скаргу позивач просив залишити її без задоволення, а судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права суд приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

Так, відповідно до частин 1, 2, 4 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами.

Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Фонд не відшкодовує кошти: 1) передані банку в довірче управління; 2) за вкладом у розмірі менше 10 гривень; 3) за вкладом, підтвердженим ощадним (депозитним) сертифікатом на пред`явника; 4) розміщені на вклад у банку особою, яка була членом спостережної (наглядової) ради, правління (ради директорів), ревізійної комісії банку, якщо з дня її звільнення з посади до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 5) розміщені на вклад у банку особою, яка надавала банку професійні послуги як аудитор, юридичний радник, суб`єкт оціночної діяльності, якщо ці послуги мали безпосередній вплив на виникнення ознак неплатоспроможності банку і якщо з дня припинення надання послуг до дня прийняття Національним банком України рішення про віднесення такого банку до категорії неплатоспроможних не минув один рік; 6) розміщені на вклад власником істотної участі банку; 7) розміщені на вклад особою, яка на індивідуальній основі отримує від банку проценти за вкладом на більш сприятливих договірних умовах, ніж звичайні, або має інші фінансові привілеї від банку; 8) за вкладом у банку, якщо такий вклад використовується вкладником як засіб забезпечення виконання іншого зобов`язання перед цим банком, у повному обсязі вкладу до дня виконання зобов`язань; 9) за вкладами у філіях іноземних банків; 10) за вкладами у банківських металах.

Згідно частин 1, 2, 5, 6 статті 27 цього Закону Уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку формує повний перелік вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, із визначенням сум, що підлягають відшкодуванню.

Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників.

Уповноважена особа Фонду протягом трьох днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію формує перелік вкладників, кошти яких не підлягають відшкодуванню Фондом відповідно до частини четвертої статті 26 цього Закону.

Відповідно до частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов`язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною третьою цієї статті.

Згідно пункту 7 частини 3 статті 38 цього Закону правочини (у тому числі договори) неплатоспроможного банку є нікчемними з підстави, якщо банк уклав правочини (у тому числі договори), умови яких передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Частиною 4 статті 38 цього Закону передбачено, що Уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у частині другій статті 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.

В ході розгляду справи по суті судами попередніх інстанцій встановлено, що 17.06.2014р. між позивачем та ПАТ «Єврогазбанк» укладено Договір банківського рахунку №32113, за умовами якого банком відкрито вкладнику поточний рахунок № НОМЕР_1 . (а.с. 14)

Згідно платіжного доручення №1281 від 17.06.2014р. на банківський рахунок позивача № НОМЕР_1 перераховано кошти в розмірі 6275000 з рахунку ПАТ «УМТ», призначення платежу - «перерахування коштів згідно договору грошової позики №2 від 17.06.2014р.». (а.с. 15)

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 16.07.2014р. №424 «Про віднесення ПАТ «Єврогазбанк» до категорії неплатоспроможних» рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 16.07.2014р. №57 з 17.07.2014р. в ПАТ «Єврогазбанк» запроваджено тимчасову адміністрацію строком на три місяці.

18.07.2014р. Уповноваженою особою Фонду на виконання частини 2 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» прийнято наказ №20 про проведення перевірки правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) ПАТ «Єврогазбанк» протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених частиною 3 статті 38 Закону, а саме - правочинів (у тому числі договорів), які є нікчемними. (а.с. 77)

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 13.10.2014р. №111 продовжено строк тимчасової адміністрації у ПАТ «Єврогазбанк» до 17.11.2014р.

26.09.2014р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій просив виплатити йому гарантовану суму відшкодування за вкладом, розміщеним у ПАТ «Єврогазбанк». (а.с. 19)

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 17.11.2014р. №725 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський Газовий Банк» постановлено відкликати банківську ліцензію та ліквідувати ПАТ «Єврогазбанк». На підставі вказаної постанови, Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 18.11.2014р. №121 про початок здійснення процедури ліквідації ПАТ «Єврогазбанк» та призначення Уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Єврогазбанк» провідного професіонала з питань врегулювання неплатоспроможності банків відділу запровадження процедури тимчасової адміністрації та ліквідації департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Ковальова Віктора Михайловича. (а.с. 71)

У газеті «Голос України» №226 (5976) 22.11.2014р. опубліковано оголошення про початок процедури ліквідації ПАТ «Єврогазбанк» та повідомлено, що для отримання коштів вкладники банку з 25.11.2014р. по 06.01.2015р. включно можна звертатись до установ банку - агента - ПАТ «Банк «Київська Русь»; відшкодування вкладникам ПАТ «Єврогазбанк» після 06.01.2015р. здійснюватимуться за результатами розгляду їх індивідуальних звернень на адресу Фонду.

Рішенням Виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 18.12.2014р. №150 «Про призначення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» з 19.12.2014р. Уповноваженою особою Фонду на ліквідацію ПАТ «Єврогазбанк» призначено провідного юрисконсульта відділу супроводження виведення неплатоспроможних банків з ринку департаменту врегулювання неплатоспроможності банків Оберемка Романа Анатолійовича.

22.12.2014р. Уповноваженою особою Фонду прийнято наказ №178/1 про визнання нікчемними всі правочини (транзакції та операції, договори) згідно переліку, який додається до цього наказу. (а.с. 57)

Згідно витягу з додатку до наказу №178/1 від 22.12.2014р. (перелік нікчемних договорів) «…… - договір банківського рахунку №32113 від 17.06.2014р., транзакція/операція з залучення (перерахування) грошових коштів 17.06.2014р. в розмірі 6275000 на рахунок №2620750132113 ОСОБА_1 , призначення платежу: Перерахування коштів згідно договору грошової позики №2 від 17.06.2014р.». (а.с. 58)

18.02.2015р. позивач звернувся до Уповноваженої особи Фонду із заявою, в якій повідомив відповідача про те, що при зверненні до банку - агента Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - ПАТ «Банк «Київська Русь» з метою отримання гарантованої суми вкладу за рахунок коштів Фонду гарантованої суми вкладів фізичних осіб. (а.с. 16 - 17)

Відповідно до повідомлення «Про нікчемність правочину» від 01.09.2015р. №1971-7-21 Уповноважена особа Фонду повідомила позивача про те, що відповідачем проведено перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними на підставі статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». (а.с. 56)

При цьому позивача повідомлено про те, що за результатами проведення вказаної перевірки виявлені правочини, які є недійсними (нікчемними). Зважаючи на те, що правочини були вчинені позивачем виключно з метою штучного створення обов`язку Фонду гарантування вкладів фізичних осіб щодо відшкодування грошових коштів, яке Фонд здійснюватиме за рахунок державних коштів, такі правочини спрямовані на заволодіння державними коштами, а відповідно порушують публічний порядок. У зв`язку з чим позивача повідомлено про те, що правочини, в тому числі договір банківського рахунку №32113 від 17.06.2014р., операції/транзакції з залучення (перерахування) грошових коштів по рахунку №2620750132113 є нікчемними відповідно до вимог пункту 7 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та статті 228 Цивільного кодексу України.

Судами встановлено, що договір банківського рахунку позивача визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», у зв`язку з чим його не включено до Переліку та Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач є вкладником на підставі статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», і на нього поширюються гарантії вкладника неплатоспроможного банку. При цьому суди виходили з того, що після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку Закону гарантує повернення кожному вкладнику банку суми відшкодування коштів за вкладом, у межах гарантованої суми відшкодування; відмовлено у відшкодуванні коштів за вкладом може бути лише за наявності підстав, передбачених частиною четвертою статті 26 Закону.

Крім того, суди виходили з того, що позивача не включено до Переліку вкладників у зв`язку із тим, що кошти на його рахунок надійшли від ТОВ «УМТ» згідно договору грошової позики № 2 від 17.06.2014р., проте зазначені обставини не є підставою для позбавлення вкладника права на отримання гарантованої суми відшкодування, перелік яких наведено у частині четвертій статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

Також суди виходили з того, що відповідно до визначення статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вкладом, у тому числі, є кошти, які надійшли для вкладника на умовах договору банківського рахунку; при цьому Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути лише кошти, внесені безпосередньо вкладником.

Суд апеляційної інстанції також виходив з того, що договір банківського рахунку позивача містить стандартні умови договору такого виду та не передбачає надання позивачу будь-яких переваг перед іншими вкладниками (клієнтами) ПАТ «Єврогазбанк» і відповідачами не доведено зворотного. При цьому апеляційний суд виходив з того, що ані в наказі від 22.12.2014р. №178/1 з відповідним додатком щодо визнання нікчемними правочинів, зокрема договору позивача та вказаної за ним транзакції, ані в листі-повідомленні від 01.09.2015р. №1971-7-21 Уповноваженою особою Фонду при наведенні п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону не зазначено, яким же чином та які саме умови правочинів, вчинених між позивачем і банком, передбачають платіж з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.

Апеляційний суд виходив з того, що жодних інших підстав для визнання договору, укладеного між позивачем і банком, та вчиненої за ним транзакції нікчемною Уповноваженою особою не наведено і відповідних доказів не надано. Крім того, відповідачами не надано суду жодних належних та допустимих у розумінні ст.ст. 73, 74 КАС України доказів, які б підтверджували, що кошти, залучені на рахунок позивача, не є вкладом, а позивач не є вкладником банку у розумінні статті 2 Закону.

Крім того, апеляційний суд виходив з того, що відповідачами не було надано жодних доказів щодо притягнення будь-якої особи до кримінальної відповідальності у порядку, встановленому законодавством, не надано відповідного судового рішення, яке б набрало законної сили та мало б приюдиційне значення для розгляду даної справи, та взагалі не надано жодних відомостей щодо вказаного кримінального провадження, зокрема щодо його стадії, вчинення слідчих дій, осіб, які були допитані в ході його здійснення та/або інших здобутих доказів.

Апеляційний суд виходив з безпідставності посилань Уповноваженої особи Фонду на постанову Національного банку України від 17.06.2014р., якою ПАТ «Єврогазбанк» було заборонено відкривати рахунки та залучати вклади, оскільки вказана постанова має позначку «БТ» - банківська таємниця, а отже не була та не могла бути відома позивачу.

Безпідставними за висновком апеляційного суду також є й посилання відповідача на те, що метою укладання договору між позивачем та ПАТ «Єврогазбанк» було штучне створення обов`язку Фонду відшкодувати кошти за вкладом і що такий договір є нікчемним, оскільки доводи Уповноваженої особи Фонду ґрунтуються на припущеннях, які у відповідності до вимог статті 242 КАС України у жодному разі не можуть бути покладені в основу судового рішення.

З такими висновками судів першої та апеляційної інстанцій колегія суддів погоджується і вважає, що вони відповідають нормам матеріального та процесуального права і фактичним обставинам справи.

Мотиви та доводи наведені у касаційній скарзі, висновки судів не спростовують і є безпідставними, оскільки в ході розгляду справи судами встановлено, що між позивачем та банком укладено договір банківського рахунку, позивач в силу положень Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» відповідає вимогам до вкладника, який має право на відшкодування коштів за рахунок Фонду, відповідач протиправно не подав до Фонду інформацію щодо позивача про наявність таких підстав, а тому суди обґрунтовано прийняли рішення про часткове задоволення позову.

Така обставина як наявність руху коштів по рахункам інших клієнтів банку, які мали на той час великі вклади, та відповідно до яких в цей час проводились операції по рахункам вкладників, не може бути підставою для відмови позивачам у включенні його до переліку вкладників.

Крім того, предметом розгляду і доведення у даній справі були фактичні обставини щодо наявності чи відсутності у відповідачів передбачених законом підстав для невключення позивачів до Переліку вкладників і відповідно правомірності в зв`язку з цим їх дій та бездіяльності.

В той же час, встановлення дійсної належності отриманих на рахунок позивачів коштів, фактів поділу великого вкладу з метою набуття права на його відшкодування за рахунок коштів Фонду, наявність в окремих осіб умислу на заволодіння державними коштами не були предметом розгляду у даній справі.

Такі фактичні обставини підлягають самостійному доведенню і встановленню на підставі відповідних доказів, за участю усіх осіб, для яких встановлення таких обставин може мати значення.

Відповідно до частини 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Таким чином, оскільки при ухваленні судових рішень суди першої та апеляційної інстанцій правильно застосували норми матеріального права, порушень норм процесуального права не допустили, тому суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Європейський Газовий Банк» залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 03.02.2016р. та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2018р. - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

І.В. Желєзний