ПОСТАНОВА

Іменем України

12 березня 2020 року

м. Київ

справа №280/5513/18

провадження №К/9901/23172/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Міністерства оборони України

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2019 (головуючий суддя Сацький Р.В.) та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Панченко О.М., суддів Чередниченка В.Є., Іванова С.М.)

у справі № 280/5513/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України, в якому просив:

визнати протиправним та скасувати пункт 19 протоколу засідання комісії відповідача з розгляду питань, пов`язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум №104 від 26 жовтня 2018 року;

зобов`язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у зв`язку із настанням інвалідності 3 групи, внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та Постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 у розмірі 70-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року.

2. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2019, зміненим постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13.06.2019, позов задоволено повністю.

3. У поданій касаційній скарзі Міністерство оборони України із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувані судове рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 30 травня 2017 року позивачу встановлено ІІІ групу інвалідності, у зв`язку із пораненням та захворюванням, пов`язаними з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, що підтверджується випискою з акта огляду МСЕК серії АВ №0825744.

5. Відповідно до витягу із протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії МО України № 778 від 07 березня 2017 року у позивача підтверджено поранення голови, лівої нижньої кінцівки, ампутація 5-го пальця правої кисті, контузія головного мозку у 1984 році, поранення (контузія) та захворювання, пов`язані з виконанням обов`язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

6. Позивач звертався до Запорізького обласного військового комісаріату із заявою про направлення особистих документів до Міністерства оборони України для прийняття рішення щодо виплати одноразової грошової допомоги відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975.

7. У грудні 2018 року позивач отримав витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України № 104 від 26 жовтня 2018 року, відповідно до якого йому відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги, оскільки інвалідність позивачу встановлено понад 3-місячний термін після звільнення з військової служби.

8. Вважаючи незаконними зазначені дії відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

9. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, одноразова грошова допомога призначається незалежно від часу звільнення зі служби.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

10. У своїй касаційній скарзі відповідач наголошує, що суди невірно застосували норми чинного законодавства (п. 6 ст. 16 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII (далі - Закон №2011-XII) та Порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 № 975 (далі - Порядок № 975), а також проігнорували релевантну практику Верховного Суду у подібних правовідносинах.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Відповідно до статті 41 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (надалі - Закон №2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов`язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом №2011-XII.

13. Згідно з частиною 1 статті 16 Закону №2011-XII, одноразова грошова допомога у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов`язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - одноразова грошова допомога), - гарантована державою виплата, що здійснюється особам, які згідно з цим Законом мають право на її отримання.

14. Нормою частини 2 цієї статті Закону №2011-XIІ визначено порядок правового регулювання виплати одноразової грошової допомоги та передбачено критерії для встановлення умов її виплати, зокрема, за суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги.

15. Пунктом 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ (в редакції чинній до 01.01.2017) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

16. Водночас, 01.01.2017 набрали чинності положення Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 №1774-VIII (надалі - Закон №1774-VIII), якими норми пункту 4 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ викладено в новій редакції, відповідно до якої, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю (крім військовослужбовців строкової служби) інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов`язків військової служби або внаслідок захворювання, пов`язаного з виконанням ним обов`язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

17. Також, згідно з пунктом 6 частини 2 статті 16 Закону №2011-XIІ, в редакції Закону №1774-VIII, одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової військової служби, військовозобов`язаному або резервісту при виконанні обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження строкової військової служби, цих зборів, служби у військовому резерві.

18. Частиною 9 статті 16-3 Закону №2011-ХІІ передбачено, що порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

19. Зокрема, підпунктом 3 пункту 6 Порядку №975 (в редакції Постанови Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" від 18.05.2017 335, яка застосовується з 01.01.2017) визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному або резервісту, якого призвано на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, інвалідність якого настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), заподіяного військовослужбовцю строкової служби, військовозобов`язаному чи резервісту під час виконання обов`язків військової служби або служби у військовому резерві, або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби, закінчення зборів, проходження служби у військовому резерві, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження таких зборів, служби у військовому резерві, у розмірі 90-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на 1 січня календарного року, - у разі встановлення інвалідності II групи.

20. Отже, до моменту набрання чинності Законом №1774-VIII право на одноразову грошову допомогу мали всі військовослужбовці, незалежно від виду проходження військової служби.

21. Натомість, з 01.01.2017, після набрання чинності Законом №1774-VIII, для військовослужбовців строкової військової служби встановлено окремий порядок та умови виплати одноразової грошової допомоги, відповідно до яких обмежено проміжок часу у який, у разі настання інвалідності, виникає право військовослужбовців строкової військової служби на отримання одноразової грошової допомоги і такий проміжок часу визначений періодом проходження військової служби або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби. У разі встановлення особі інвалідності в період дії зазначеної редакції статті 16 Закону №2011-ХІІ, після спливу трьох місяців від дня звільнення зі строкової військової служби, права на отримання вказаної одноразової грошової допомоги у військовослужбовця строкової військової служби не виникає.

22. Судами попередніх інстанцій встановлено та не заперечується сторонами, що ОСОБА_1 проходив саме строкову військову службу.

23. При цьому, пунктом 3 Порядку №975 встановлено, що днем виникнення права на отримання одноразової грошової допомоги є у разі встановлення інвалідності - дата, що зазначена у довідці медико-соціальної експертної комісії

24. Зважаючи на ту обставину, що на дату встановлення позивачу інвалідності ІІІ групи (30 травня 2017 року), статтею 16 Закону №2011-ХІІ не передбачалось можливості здійснення виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю строкової військової служби у разі настання інвалідності після спливу трьох місяців від дати звільнення зі служби, то позивач відповідного права не набув.

25. Правова позиція аналогічного змісту щодо подібних правовідносин наведена у постановах Верховного Суду від 21.11.2019 у справі №2040/5602/18, від 25.04.2019 у справі №806/2508/18 та від 22.03.2019 у справі №2340/2993/18 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної правової позиції.

26. З огляду на викладене, колегія суддів не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

27. Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій допустили неправильне застосування норм матеріального права.

28. Відповідно до ст. 351 КАС України підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

29. За вказаних обставин, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень та прийняття нового рішення про відмову у задоволенні позову.

30. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 345, 351, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Міністерства оборони України - задовольнити.

2. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.03.2019 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03.07.2019 у справі №280/5513/18 - скасувати.

3. У задоволенні позову ОСОБА_1 до Міністерства оборони України визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб