Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2023 року

м. Київ

справа №240/9339/22

адміністративне провадження № К/990/20974/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючий суддя - Стародуб О.П.,

судді - Берназюк Я.О., Коваленко Н.В.,

розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 (суддя Окис Т.О.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 (судді Мацький Є.М., Сушко О.О., Залімський І.Г.)

у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів, -

ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо невиплати донарахованої пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 в сумі 105358,72 грн.;

- стягнути з відповідача на його користь заборгованість по виплаті пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 в сумі 105358,72 грн.

Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 покликався на те, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі №240/15752/21, яке набрало законної сили, його позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області та зобов`язано відповідача здійснити, починаючи з 1 грудня 2019 року, перерахунок пенсії на підставі довідки від 15.06.2021 №33/26/117-589 про розмір грошового забезпечення, наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.

На виконання вказаного судового рішення відповідачем здійснено перерахунок пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 з урахуванням виплачених сум та нараховано до виплати 105358,72 грн.

Проте виплату нарахованих сум відповідачем не здійснено, в зв`язку з чим позивач звернувся до відповідача із заявою щодо виконання рішення суду в частині здійснення виплати нарахованих сум.

В листі від 19.01.2022 відповідач повідомив позивачу про те, що доплата за рішенням суду за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 в сумі 105358,72 грн. буде проводитись в порядку черговості після виділення коштів для здійснення пенсійних виплат на виконання судових рішень.

Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся з цим позовом до суду.

РІШЕННЯ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022, відмовлено у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправною бездіяльності, стягнення коштів.

Відмовляючи у відкритті провадження на підставі пункту 2 частини 1 статті 170 КАС України, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржувана бездіяльність відповідача на виконання судового рішення у справі № 240/15752/21 підлягає перевірці у порядку статті 383 КАС України.

Суд також зазначив, що винесення судового рішення, яке передбачає оцінку судового рішення прийнятого в іншій справі, буде суперечити статті 129-1 Конституції України.

Суд першої інстанції дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним.

Суд першої інстанції виходив з того, що у спірних правовідносинах наявні обставини, з якими стаття 383 КАС України пов`язує виникнення підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Також суд виходив з того, що вимоги про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії, які прийняті (вчинені або не вчинені) на виконання судового рішення, в окремому судовому провадженні не розглядаються.

Згідно висновків судів попередніх інстанцій, якщо позивач вважає протиправними рішення, дії чи бездіяльність відповідача, вчинені на виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі №240/15752/21, він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов.

ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ, ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Позивач не погодився з рішенням судів попередніх інстанцій про відмову у відкритті провадження за його позовом, звернувся з касаційною скаргою, в якій, покликаючись неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просив їх скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами не враховано, що під час розгляду справи № 240/15752/21 не розглядались і не вирішувались вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 105358,72 грн. В межах справи № 240/15752/21 заявлялись вимоги немайнового характеру.

Також особа, яка подала касаційну скаргу, покликається на те, що у справах № 240/15752/21 та №240/9339/22 різні предмет спору та підстави позовів.

На думку скаржника, відповідне грошове зобов`язання відповідача перед позивачем виникло не під час розгляду справи №240/15752/21, а після виконання у ній рішення.

Також позивач покликається на висновки Верховного Суду у справі №1340/4630/18.

Відповідач не скористався правом подання відзиву на касаційну скаргу.

ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Відповідно до частини першої статті 370 КАС України, судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Відповідно до вимог частин 2, 4 статті 372 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання. Примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Положеннями статті 382 КАС України визначаються спеціальні способи судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах, до яких належать, зокрема, зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення, накладення штрафу за невиконання судового рішення тощо.

Відповідно до вимог частини першої статті 383 КАС України особа-позивач, на користь якої ухвалено рішення суду, має право подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду.

Отже, процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду.

У постановах від 17.04.2019 (справа №355/1648/15-а), від 12.05.2020 (справа №815/2252/16), від 16.12.2021 (справа №170/167/17) Верховний Суд дійшов наступних висновків:

«…зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.».

Судами попередніх інстанцій встановлено, що рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі №240/15752/21 позов задоволено частково.

Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку пенсії на підставі довідки №33/26/117-589 від 15 червня 2021 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 1 грудня 2019 року, наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області.

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України у Житомирській області здійснити ОСОБА_1 , починаючи з 1 грудня 2019 року, перерахунок пенсії на підставі довідки від 15 червня 2021 №33/26/117-589 про розмір грошового забезпечення, наданої Державною установою «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Житомирській області та її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.

Рішення набрало законної сили 11 січня 2022 року.

У справі № 240/15752/22 видано виконавчий лист від 24.04.2022.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 08.12.2021 у справі №240/15752/21 відповідачем проведено перерахунок пенсії, однак не здійснено виплату нарахованих коштів в сумі 105358,72 грн., в зв`язку з відсутністю коштів.

Вважаючи, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність щодо невиплати донарахованої пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 в сумі 105358,72 грн., позивач звернувся до суду з цим позовом.

Такі фактичні обставини вказують на те, що спір щодо виплати донарахованої пенсії за період з 01.12.2019 по 31.01.2022 в сумі 105358,72 грн. вирішено в судовому порядку в межах справи № 240/15752/22, а спірні у цій справі правовідносини виникли у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зазначеного вище судового рішення.

За таких обставин, суди попередніх інстанцій обґрунтовано дійшли висновку, що вимоги позивача можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 383 КАС України в межах справи № 240/15752/21.

Аналогічний підхід застосував Верховний Суд під час вирішення справ №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), №345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022), № 620/4090/22 (постанова від 21.12.2022).

Крім того, як встановлено судами, відповідач фактично не заперечує проти розміру пенсії, яка ним самостійно перерахована, відтак така сума не є спірною.

Крім того, вирішуючи можливість вирішення спору щодо неналежного виконання судового рішення Верховний Суд у постанові 17.04.2019 (справа № 355/1648/15-а) дійшов наступних висновків:

«……зазначені вище правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Наявність у КАС України спеціальних норм, спрямованих на забезпечення належного виконання судового рішення, виключає можливість застосування загального судового порядку захисту прав та інтересів стягувача шляхом подання позову. Судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється в порядку, передбаченому КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Отже, судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень.

…Такі фактичні обставини вказують на те, що публічно-правовий спір між позивачем та відповідачем вирішено постановою Шацького районного суду Волинської області від 07.12.2016, а спірні правовідносини виникли у зв`язку з невиконанням відповідачем зазначеного рішення у повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача не підлягають розгляду в межах окремої справи за правилами адміністративного судочинства, а можуть бути вирішені на підставі відповідної заяви, поданої в порядку статті 267 КАС України (в редакції до 15.12.2017) або ст. 383 КАС України (в діючій редакції)…»

Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд під час вирішення справ №815/2252/16 (постанова від 12.05.2020), №170/167/17 (постанова від 16.12.2021), №400/822/20 (постанова від 31.01.2022), №233/3744/17 (постанова від 20.04.2022), № 345/4045/16-а (постанова від 11.05.2022).

Такі висновки щодо застосування норм процесуального права підлягають застосуванню і до спірних правовідносин.

Водночас, неможливість розгляду справи за правилами адміністративного судочинства є підставою для відмови у відкритті провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, тому рішення судів підлягають зміні в частині підстав відмови у відкритті провадження, оскільки це не призвело до неправильного вирішення питання відкриття провадження у справі.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги має право, зокрема, скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанції повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення, не передаючи справи на новий розгляд.

Відповідно до частин 1 та 4 статті 351 КАС України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права. Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частин.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення судів попередніх інстанцій підлягають зміні в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі, а в решті - залишенню без змін.

Керуючись статтями 345 349 351 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України,

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 змінити в частині мотивів відмови у відкритті провадження у справі № 240/9339/22.

В іншій частині ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 24.05.2022 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 12.07.2022 у цій справі залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Судді:

О.П. Стародуб

Я.О. Берназюк

Н.В. Коваленко