Історія справи

Ухвала КАС ВП від 27.11.2018 року у справі №825/1290/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

м. Київ

справа №825/1290/16

адміністративне провадження №К/9901/7522/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Гімона М.М. (суддя-доповідач),

суддів: Анцупової Т.О., Мороз Л.Л.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2016 року (головуючий суддя Гнип О.І.) та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року (головуючий суддя Вівдиченко Т.Р., судді: Петрик І.Й., Сорочко Є.О.) у справі №825/1290/16 за позовом ОСОБА_1 до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про зобов'язання вчинити певні дії з видачі довідки для перерахунку пенсії, -

ВСТАНОВИВ:

У липня 2016 року ОСОБА_1 (надалі також - позивач) звернулася до суду з позовом до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби (надалі також - відповідач, Менська ОДПІ), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати протиправними (незаконними) дії та скасувати рішення відповідача про відсутність права на перерахунок пенсії;

- зобов'язати відповідача надати довідку для перерахунку пенсії, відповідно до вимог ст. 37-1 Закону України «Про державну службу» з розрахунку 82%, виходячи з розміру заробітної плати за прирівняною посадою головного державного податкового інспектора Державної податкової інспекції у Семенівському районі Чернігівської області, з урахуванням раніше проведених виплат, починаючи з 01.12.2015р. (з урахуванням усіх надбавок і доплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування), у зв'язку з підвищенням заробітної плати працюючим державним службовцям на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. № 1013.

Постановою Семенівського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Менської ОДПІ щодо ненадання ОСОБА_1 довідки для перерахунку пенсії за формою, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013р. № 15-1. Зобов'язано Менську ОДПІ видати ОСОБА_1 довідку для перерахунку пенсії за формою, яка затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013р. № 15-1. В решті адміністративного позову відмовлено.

Вирішуючи спір між сторонами, суди встановили, що 3 червня 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління державної фіскальної служби у Чернігівській області із заявою про видачу їй довідки, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям.

Листом від 13 червня 2016 року № 696/К/25-12-05 Менська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області у Чернігівській області у видачі довідки відмовила, мотивуючи це тим, що підстави для проведення перерахунку пенсій, призначених, відповідно до Закону України «Про державну службу», та видачі довідок про складові заробітної плати, що подається для призначення пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу», про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсій непрацюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсій працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, про заробітну плату державним службовцям, які на момент перерахунку пенсій працюють на інших посадах, ніж ті, з яких їм призначено (перераховано) пенсію, форми яких затверджено постановою правління Пенсійного фонду України від 04.09.2013 № 15-1, відсутні.

Задовольняючи позов, суди виходили з того, що призначення державним службовцям пенсій та їх перерахунок здійснюється з сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. З посиланням на норми ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» №1788-ХІІ, ст.1 і ст.2 Закону України «Про оплату праці» та ст.33 Закону України «Про державну службу» №3723-ХІІ, суди дійшли висновку, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати. Крім того, на всі складові заробітної плати нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове пенсійне страхування і вони є складовою заробітної плати та зобов'язані враховуватися при обчисленні (перерахунку) пенсії

Враховуючи, що відповідачем не надано ОСОБА_1 довідку про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії непрацюючим державним службовцям, зі всіма складовими заробітної плати, з якої сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, для її перерахунку, суди вказали на наявність підстав для задоволенні позову і наявність у позивача права на отримання довідки з усіма складовими заробітної плати державного службовця, на посаді якого остання працювала до виходу на пенсію.

При цьому, суди попередніх інстанції визнали безпідставними доводи Менської ОДПІ з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України від 09.12.2015р. №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - постанова КМУ №1013), за якою з 1 грудня 2015р. відсутні підстави та механізм проведення перерахунку пенсій непрацюючим пенсіонерам, призначених у відповідності до Закону № 3723-XII, з огляду на те, що, питання щодо призначення (перерахунку) пенсій відносяться до виключної компетенції органів Пенсійного фонду України. Тому, суди дійшли висновку, що Менська ОДПІ перебрала на себе повноваження пенсійних органів, вирішивши питання про відсутність у позивача права на перерахунок.

Не погодившись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Менська ОДПІ подала касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і ухвалу апеляційного суду та ухвалити нове судове рішення про відмову в позові.

Касаційна скарга обґрунтована тим, що судами допущено неповне з'ясування обставин справи, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки відповідач не намагається визначити наявність чи відсутність у позивача права на перерахунок пенсії, а вказує на відсутність у законодавстві механізму визначення складових заробітної плати, які мають включатися до такої довідки, з огляду на виключення з Порядку обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 (далі - Порядок №865) форми довідок для перерахунку пенсії державним службовцям.

У запереченнях на касаційну скаргу позивач просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій без змін.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та заперечень на неї, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права і дотримання ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до ст.159 КАС України, в редакції діючій на час ухвалення рішень судами попередніх інстанцій, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст.161 КАС України (в редакції діючій до 15 грудня 2017 року), під час прийняття постанови суд вирішує:

1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;

3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;

4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні;

5) як розподілити між сторонами судові витрати;

6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови;

7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.

При виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Метою апеляційного перегляду є перегляд судового рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу. Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права (ст. 195 КАС України, в редакції діючій до 15 грудня 2017 року).

Отже, застосуванню норм матеріального права передує встановлення обставин у справі, підтвердження їх відповідними доказами. Тобто, застосування судом норм матеріального права повинно вирішити спір, який виник між сторонами у конкретних правовідносинах, які мають бути встановлені судами на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі.

Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, він направлений на захист порушеного, як на думку позивача, права на перерахунок пенсії, у зв'язку зі збільшенням розмірів заробітної плати державним службовцям, згідно постанови КМУ №1013. Так позивач вказувала, що її було звільнено у жовтні 2005 року з посади головного державного податкового інспектора і з цього часу їй призначено пенсію за Законом №3723-ХІІ. З 1 грудня 2015 року відбулось підвищення розмірів заробітної плати працюючих державних службовців, зокрема і на посаді, на якій працювала позивач, у зв'язку з чим на її думку, у неї виникло право на перерахунок пенсії згідно ст.37-1 Закону №3723-ХІІ в редакції чинній на час призначення їй пенсії, проте порушено відповідачем внаслідок відмови у видачі довідки з урахуванням підвищеного посадового окладу.

Проте, як вбачається з судових рішень, судами вирішено право позивача на отримання довідки про заробітну плату, з урахуванням складових, державного службовця, на посаді якого остання працювала до виходу на пенсію та з якої сплачено страхові внески. Такі висновки обґрунтовані статтями 1, 2 Закону України «Про оплату праці», ст. 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення», ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», якими визначено складові заробітної плати. При цьому, суди послалися на те, що таку правову позицію Верховного Суду України висловлено у постановах від 14.05.2013 (справа №21-125а13) та від 28.05.2013 (справа №21-97а13).

Згідно правової позиції, висловленої у вказаних постановах, Верховний Суд України вказав, що ті складові заробітної плати, які отримувалися застрахованої особою під час її роботи, та з якої в установленому законом порядку сплачувалися страхові внески, мають бути враховані при обчисленні пенсії.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанції неправильно визначилися з характером спірних правовідносин, що призвело до застосування норм матеріального права, які не регулюють спір, який виник між сторонами, і як наслідок, призвело до неправильного вирішення справи. Вказані обставини є підставою для скасування судових рішень.

Вирішуючи правовідносини, які склалися між сторонами, колегія суддів виходить з наступного.

Статтею 37-1 Закону України "Про державну службу" №3723-XII від 16 грудня 1993 року (в редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року) було передбачено, що у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку із набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.

Таким чином, зазначеною нормою права було визначено таку підставу (умову) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям.

Разом з тим, Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" №76-VIII від 28.12.2014 року, який набрав чинності 01 січня 2015 року, статтю 37-1 Закону України "Про державну службу" викладено у новій редакції, відповідно до якої умови та порядок перерахунку призначених пенсій державним службовцям визначаються Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, починаючи з 1 січня 2015 року змінилося правове регулювання перерахунку пенсій колишніх державних службовців. Така підстава (умова) для перерахунку раніше призначених пенсій як підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям відсутня в новій редакції статті 37-1 Закону України "Про державну службу", а визначення умов перерахунку раніше призначених пенсій делеговано Кабінету Міністрів України.

Згідно п. 5 Порядку обчислення заробітної плати для перерахунку пенсії державного службовця, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.05.2000 року №865 (в редакції до 01.12.2015 року), перерахунок пенсій провадиться з місяця підвищення розміру заробітної плати працюючого державного службовця на підставі поданої заяви та довідок, виданих державними органами за останнім місцем роботи. Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення (перерахунку) пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики.

Тобто, положення п.5 Постанови №865 (в редакції до 1 грудня 2015 року) передбачали форму довідки про заробітну плату як для призначення пенсії так і для перерахунку пенсії державного службовця.

Проте Постановою Кабінету Міністрів України від 9 грудня 2015 №1013 «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» до Постанови № 865 внесено зміни, які застосовуються з 1 грудня 2015 року, а саме виключено п.4, а п.5 викладено в новій редакції: «Форма довідки про заробітну плату, що подається для призначення пенсії державним службовцям, затверджується правлінням Пенсійного фонду України за погодженням з Міністерством соціальної політики».

Отже, починаючи з 1 грудня 2015 року державні органи за останнім місцем роботи уповноважені видавати довідку лише для призначення пенсії, а не для її перерахунку.

Таким чином, на момент звернення позивача до ДПІ, видача довідок для перерахунку пенсії не передбачалася.

Постанова КМУ №865 втратила чинність на підставі постанови КМУ №622 від 14.09.2016р. «Деякі питання пенсійного забезпечення окремих категорій громадян», в якій також передбачається лише затвердження однієї форми довідки - для призначення пенсії.

Отже, враховуючи відсутність правових підстав для видачі довідки саме для перерахунку пенсії, суд касаційної інстанції приходить до висновку про відсутності підстав для задоволення позову.

Відносно посилань позивача на положення Конституції України, зокрема, ст.22 Конституції України, згідно якої при прийнятті нових законів або внесення змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За змістом ст.22 Конституції України звуження змісту прав і свобод означає зменшення ознак, змістових характеристик можливостей людини, які відображаються відповідними правами та свободами, тобто якісних характеристик права. Звуження обсягу прав і свобод - це зменшення кола суб'єктів, розміру території, часу, розміру або кількості благ чи будь-яких інших кількісно вимірюваних показників використання прав і свобод, тобто їх кількісної характеристики.

В даному випадку наділення в установленому порядку Кабінету Міністрів України повноваженнями щодо встановлення умов перерахунку призначених пенсій державним службовцям, не є свідченням звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод вказаних осіб.

Доводи позивача в запереченнях на касаційну скаргу, що Менська ОДПІ видала довідку і це свідчить про те, що відповідач визнав, що його дії були протиправними, є безпідставними, оскільки видача такої довідки відбулась на виконання судового рішення, яке набрало законної сили і було обов'язковим для відповідача. Не є підставою для залишення без змін судових рішень факт їх виконання, оскільки підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, згідно статті 350 КАС України, є визнання судом касаційної інстанції, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Натомість, у цій справі встановлено, що судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 351 КАС підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

Оскільки встановлені обставини справи є достатніми, суд касаційної інстанції дійшов висновку про можливість ухвалення нового судового рішення про відмову в позові.

Керуючись статтями 345, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Менської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області задовольнити.

Постанову Семенівського районного суду Чернігівської області від 12 серпня 2016 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 11 жовтня 2016 року у справі №825/1290/16 скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

М.М. Гімон

Т.О. Анцупова

Л.Л. Мороз ,

Судді Верховного Суду