Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №815/1327/17

касаційне провадження №К/9901/37646/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Хохуляка В.В.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт» на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 (суддя Стефанов С.О.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 (головуючий суддя - Коваль М.П., судді: Домусчі С.Д., Кравець О.О.) у справі №815/1327/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Одеського управління) про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Винфорт» звернулося до адміністративного суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (Одеського управління), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.12.2016 №0000051406.

Одеський окружний адміністративний суд постановою від 03.04.2017 адміністративний позов залишив без задоволення.

Одеський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 20.06.2017 залишив постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 без змін.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Винфорт» звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просило постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зокрема: підпунктів 1.2, 2.2, 2.6 пункту 2, підпункту 7.15 пункту 7 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Зокрема, зазначає, що записи щодо сум надходження готівкових коштів у касовій книзі мають формальне облікове значення за умови дотримання вимог щодо оприбуткування готівки у Книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків.

Переглядаючи оскаржені судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин у справі правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Офісом великих платників податків Державної фіскальної служби (Одеського управління) проведено фактичну перевірку господарської одиниці (крамниця-бар), належної позивачу, за результатами якої складено акт від 02.12.2016 №654/28/08/РРО/30704028.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 2.6 пункту 2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за N 40/10320, яке полягало у невідображенні 22.02.2016 готівкових коштів в сумі 19365,13грн. згідно з розрахунковою книжкою №2808000025/1 (за операцією «службова видача» у зв'язку з виходом з ладу реєстратора розрахункових операцій) у відповідній касовій книзі підприємства.

На підставі висновків акта перевірки відповідачем 23.12.2016 прийнято податкове повідомлення-рішення №0000051406, яким до позивача на підставі абзацу 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 №436/95 застосовані штрафні санкції в сумі 96825,65грн. (у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми (19365,13грн.)).

Порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями) визначено Положенням про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Згідно з пунктом 1.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 №637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій.

Пункт 7.15 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), визначає, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно та в повній сумі оприбутковуватися. Порядок оприбуткування готівки в касах, у тому числі і під час розрахунків із застосуванням РРО (РК), визначено в пункті 2.6 цього Положення.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.

Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Згідно з пунктом 4.2 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 № 637 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за № 40/10320 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі (додаток 5).

Кожне підприємство (юридична особа), що має касу, веде одну касову книгу для обліку операцій з готівкою в національній валюті (без урахування кас відокремлених підрозділів).

Згідно з абзацом 3 статті 1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12.06.1995 № 436/95 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі вчинення порушення юридичними особами всіх форм власності щодо неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Враховуючи викладене, неоприбуткування готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків/у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів тягне для суб'єктів господарювання відповідальність у вигляді застосування фінансових санкцій у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Статтею 5 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 № 265/95-ВР (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що на період виходу з ладу реєстратора розрахункових операцій та здійснення його ремонту або у разі тимчасового, не більше 7 робочих днів, відключення електроенергії проведення розрахункових операцій здійснюється з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки або із застосуванням належним чином зареєстрованого резервного реєстратора розрахункових операцій.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач здійснював розрахункові операції з використанням реєстратора розрахункових операцій та веденням Книги обліку розрахунковий операцій. У зв'язку з виходом з ладу 22.02.2016 реєстратора розрахункових операцій у розділі 4 «Облік ремонтів та технічного обслуговування РРО» книги обліку розрахунковий операцій позивачем здійснено відмітки про проведення ремонтних робіт відповідною датою, а розрахункові операції у цей період проводилися з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки.

Відповідно до пункту 7 розділу 2 Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1618/24150 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин),

сума готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків до початку робочого дня, вноситься суб'єктом господарювання протягом робочого дня або перебуває на місці проведення розрахунків на момент виходу з ладу РРО чи відключення електроенергії, записується в корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службове внесення». Сума готівки, що вилучається суб'єктом господарювання протягом робочого дня з місця проведення розрахунків, записується у корінець розрахункової квитанції з поміткою «Службова видача».

Судами встановлено, що у розділі 2 «Облік руху готівки та сум розрахунків» Книги обліку розрахунковий операцій та у розрахунковій книжці №2808000025/1 22.02.2016 відображено операцію щодо службової видачі готівкових коштів у сумі 19365,13грн. до каси підприємства, що оформлено двома розрахунковими квитанціями №020513 (в сумі 18765,13грн.) та №020514 (в сумі 600грн.).

Утім, вказана сума готівкових коштів не оприбуткована у касовій книзі позивача у день надходження (22.02.2016), що не заперечується Товариством з обмеженою відповідальністю «Винфорт».

За результатами дослідження витягів з касової книги позивача за 22-23.02.2016 судом апеляційної інстанції встановлено, що запис про операцію з надходження 22.02.2016 до каси підприємства готівкових коштів у касовій книзі здійснено наступного дня - 23.02.2016 та лише в частині 18765,13грн. Відмітки щодо решти готівкових коштів (в сумі 600грн.) відсутні.

Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Порядку реєстрації та застосування реєстраторів розрахункових операцій, що застосовуються для реєстрації розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 28.08.2013 №417 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.09.2013 за № 1616/24148 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин),

якщо на період виходу з ладу РРО або в разі відключення електроенергії розрахункові операції проводяться з використанням книги ОРО та розрахункової книжки, то після встановлення відремонтованого (резервного) РРО або відновлення постачання електроенергії необхідно провести через РРО суми розрахунків за час роботи з використанням розрахункової книжки, а також відповідно до контрольної стрічки (у випадку обнулення оперативної пам'яті) - за час роботи, що передував виходу РРО з ладу або відключенню електроенергії, окремо за кожною ставкою податку на додану вартість, після чого слід виконати Z-звіт. За потреби виконується операція «службове внесення» на суму готівки, що зберігається на місці проведення розрахунків.

Утім, як встановлено судом апеляційної інстанції, у порушення вказаних вимог після встановлення відремонтованого реєстратора розрахункових операцій 23.02.2016 позивачем здійснено друк Z-звітів, в яких не відображено операцію зі службової видачі готівкових коштів в сумі 19365,13грн.

За встановлених судами попередніх інстанцій обставин у сукупності, суд касаційної інстанції вважає обґрунтованими висновки судів попередніх інстанцій про те, що позивач порушив порядок оприбуткування готівкових коштів з реєстратора розрахункових операцій, який вийшов з ладу, до каси підприємства у день їх надходження в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене, висновок судів попередніх інстанцій про правомірність застосування до позивача штрафних санкцій спірним актом індивідуальної дії є обґрунтованим.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт» без задоволення, а оскаржуваних судових рішень судів попередніх інстанцій - без змін.

Керуючись статтями 341, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Винфорт» залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 03.04.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 20.06.2017 у справі №815/1327/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду Т.М.Шипуліна Л.І.Бившева В.В.Хохуляк