Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.12.2018 року у справі №804/444/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 грудня 2018 року

Київ

справа №804/444/16

адміністративне провадження №К/9901/10821/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Хохуляка В.В.,

суддів - Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 (суддя - Захарчук-Борисенко Н.В.) та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 (головуючий суддя - Прокопчук Т.С., судді: Шлай А.В., Чабаненко С.В.) у справі №804/444/16 за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, -

встановив:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (далі - ФОП ОСОБА_2) звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому, просила визнати протиправним та скасувати рішення Криворізької центральної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - Криворізька центральна ОДПІ) від 10.08.2015 №0011791706.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що за період з жовтня 2013 року по 01.07.2015 нею помилково при сплаті до бюджету єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, який підлягав зарахуванню на рахунок для єдиного внеску фізичних осіб-підприємців № 37197204000481 в УДКС у Дніпропетровській області, було перераховано належні до сплати суми на інший рахунок в УДКС у Дніпропетровській області, призначений для оплати єдиного внеску на заробітну плату найманих працівників. Після самостійного виявлення помилки в реквізитах позивач звернулась до відповідача із відповідною заявою про перерахування коштів за належними реквізитами, проте саме через затримку відповідача у перерахуванні коштів з рахунку на рахунок утворилась заборгованість по сплаті єдиного внеску на ІІ квартал 2015 року. При цьому, належні суми єдиного внеску були сплачені своєчасно.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 позовні вимоги задоволено. Визнано протиправним та скасовано рішення Криворізької центральної ОДПІ про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 10.08.2015№ 0011761706, яким ФОП ОСОБА_2 нараховано штрафні санкції на загальну суму 3559,14 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 рішення суду першої інстанції змінено. Викладено абзац другий постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 в наступній редакції: «Визнати протиправним та скасувати прийняте Криворізькою центральною ОДПІ рішення від 10.08.2015 №0011791706 про застосування до ФОП ОСОБА_2 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на загальну суму 3659,14 грн. В іншій частині постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 залишити без змін.

Не погодившись з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, Криворізька північна ОДПІ оскаржила їх у касаційному порядку.

У касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016, постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 та прийняти нове, яким відмовити в позові повністю.

В обґрунтування своїх вимог зазначає, що Криворізькою північною ОДПІ встановлено факт несвоєчасної сплати позивачем єдиного внеску на загальнообов'язкове державне страхування, на підставі статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» у зв'язку з чим спірне рішення про нарахування штрафних санкцій прийнято правомірно.

Також, відповідач просить замінити Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на її правонаступника Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

В письмових запереченнях на касаційну скаргу ФОП ОСОБА_2 зазначає, що рішення судів першої та апеляційної інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, правову оцінку обставинам справи судами надано правильно, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими. Отже, позивач просить залишити касаційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Як встановлено попередніми судовими інстанціями, відповідно до квитанцій та платіжних доручень позивачем здійснено в повному обсязі перерахування коштів в рахунок оплати єдиного внеску за періоди 2013,2014, та 2015 роки, проте оплату коштів позивачем здійснено за помилковими реквізитами, зокрема не вірно вказано розрахунковий рахунок в УДКС у Дніпропетровській області, куди належало зарахувати дані кошти.

Криворізькою північною ОДПІ на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» прийнято рішення від 10.08.2015 №0011791706, згідно з яким до ФОП ФОП ОСОБА_2 застосовано штрафну санкцію за несвоєчасну сплату єдиного соціального внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 10% на суму 502,27 грн. за період з 21.01.2014 по 21.07.2015 та в розмірі 20 % на суму 760,77 грн. за період з 21.01.2015 по 21.07.2015, а також нараховано пеню в розмірі 2396,10 грн.

У відповідності до пункту 1 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Сплата єдиного внеску здійснюється у національній валюті шляхом внесення відповідних сум єдиного внеску на рахунки органів доходів і зборів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для його зарахування, крім єдиного внеску, який сплачується в іноземній валюті розташованими за межами України підприємствами, установами, організаціями (у тому числі міжнародними) за працюючих у них громадян України та громадянами України, які працюють або постійно проживають за межами України, відповідно до договорів про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - договір про добровільну участь) (частина 5 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»).

Згідно з частиною 7 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок сплачується шляхом перерахування платником безготівкових коштів з його банківського рахунку.

Платники, зазначені в абзацах третьому та четвертому пункту 1 частини першої статті 4 цього Закону, які не мають банківського рахунку, сплачують внесок шляхом готівкових розрахунків через банки чи відділення зв'язку.

При цьому, приписами частини 8 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено, що платники єдиного внеску, крім платників, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 20 числа наступного місяця, крім гірничих підприємств, які зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний місяць, не пізніше 28 числа наступного місяця.

Відповідно до пункту 1 частини 10 статті 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» днем сплати єдиного внеску у разі перерахування сум єдиного внеску з рахунку платника на відповідні рахунки органу доходів і зборів вважається: день списання банком або центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з рахунку платника незалежно від часу її зарахування на рахунок органу доходів і зборів.

Відповідно до пункту 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Таким чином, за несплату платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання у певний термін законодавець для такого платника передбачив негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій.

Разом з тим, нормами Бюджетного кодексу України, а саме, частиною першою статті 43 та частиною п'ятою 5 статті 45, передбачено, що при виконанні державного бюджету і місцевих бюджетів застосовується казначейське обслуговування бюджетних коштів. Казначейство України забезпечує казначейське обслуговування бюджетних коштів на основі ведення єдиного казначейського рахунку, відкритого у Національному банку України.

Податки і збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету визнаються зарахованими до державного бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок.

Крім цього, пунктом 22.4 статті 22 Закону України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» визначено, що під час використання розрахункового документа ініціювання переказу є завершеним для платника - з дати надходження розрахункового документа на виконання до банку платника.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що також не заперечувалось сторонами, що позивач зверталася до відповідача з заявою від 07.07.2015 №1 та заявою від 13.07.2015 №2 щодо зарахування сплачених сум єдиного внеску за період з жовтня 2013 року по червень 2015 року на відповідний рахунок в УДКС у Дніпропетровській області.

На підставі поданих позивачем заяв контролюючим органом здійснено зарахування коштів позивача по сплаті єдиного внеску на відповідний рахунок в УДКС у Дніпропетровській області 21.07.2015, що підтверджено листом від 04.08.2015 № 7595/10/04-81-20.

Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що здійснення помилки під час перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету в строк, встановлений законом, має кваліфікуватися як дія, хоча й помилкова. Відтак дії, які не містять ознак бездіяльності платника податків при сплаті узгодженої суми грошового зобов'язання, не можуть бути підставою для застосування штрафів, передбачених пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Для підтвердження факту несплати узгодженої суми грошового зобов'язання необхідно встановити, що у межах законодавчо встановленого строку для такої сплати платник не вчинював дії, спрямовані на перерахування узгодженої суми грошового зобов'язання до державного бюджету. А оскільки такі суми зараховуються на єдиний казначейський рахунок, то помилкове визначення коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні під час сплати суми податкового зобов'язання не є достатньою правовою підставою для висновку про несплату необхідної суми грошового зобов'язання.

Таке правозастосування узгоджується з висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 16.06.2015 у справі 21-377а15.

Таким чином, за встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи щодо сплати платником податку податкового зобов'язання у встановлений законодавством строк, проте з помилковим зазначенням коду бюджетної класифікації у платіжному дорученні, такий платник податку не вважається, що пропустив строк сплати податку, у зв'язку з чим нарахування грошового зобов'язання згідно спірного податкового повідомлення-рішення є протиправним.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності з нормами матеріального права, постановлено обґрунтоване рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для справи. Висновки судів про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності, а тому підстав для їх перегляду з мотивів, викладених в касаційній скарзі, не вбачається.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

постановив:

Замінити Криворізьку центральну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на її процесуального правонаступника Криворізьку північну об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Дніпропетровській області.

Касаційну скаргу Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2016 в незмінній частині та постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна ,

Судді Верховного Суду