Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2022 року

м. Київ

справа № 420/6120/21

касаційне провадження № К/990/11221/22

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А.,

суддів - Олендера І.Я., Пасічник С.С.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року (головуючий суддя - Єфіменко К.С.)

та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року (колегія суддів у складі: головуючий суддя - Димерлій О.О.; судді - Єщенко О.В., Шляхтицький О.І.)

у справі № 420/6120/21

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС»

до Головного управління ДПС в Одеській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ПІВНІЧ ТРАНС» (далі - ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС»; позивач; платник) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС в Одеській області (далі - ГУ ДПС в Одеській області; відповідач; контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25 березня 2021 року № 0068090705, від 25 березня 2021 року № 0068110705, від 25 березня 2021 року № 0068120705.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 05 серпня 2021 року адміністративний позов задовольнив.

П`ятий апеляційний адміністративний суд постановою від 26 січня 2022 року рішення суду першої інстанції залишив без змін.

ГУ ДПС в Одеській області звернулося до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року, постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. При цьому наголошує на фіктивному характері оспорюваних господарських операцій.

Верховний Суд ухвалою від 11 липня 2022 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ГУ ДПС в Одеській області.

Відзиву на касаційну скаргу від позивача не надійшло, що в силу частини четвертої статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

Переглядаючи оскаржувані судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, перевіряючи дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що відповідачем проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 січня 2017 року по 30 вересня 2019 року, за результатами якої складено акт від 03 березня 2021 року № 3227/15-32-07-04/05523553.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 201.1, 201.4, 201.6, 201.8 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - ПК України) у зв`язку з неправомірним формуванням даних податкового обліку за наслідками придбання робіт зі скління адміністративного будинку, електромонтажних робіт на стоянці, робіт з укріплення огорожі, робіт з прибирання сміття та чистки відстійника і зливної каналізації, ремонтних зовнішніх робіт на покрівлі адміністративної будівлі та будівлі КПП, робіт з укладання тротуарної плитки, за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, в Товариства з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія «ЕКЛІПС», а також послуг з поточного ремонту нежитлового приміщення адміністративної будівлі, за адресою: м. Одеса, 21 км Старокиївської дороги, в Товариства з обмеженою відповідальністю «СВЄТСТРОЙ» з огляду на удаваний (фіктивний) характер проведених поставок.

Обґрунтовуючи свою позицію, ГУ ДПС в Одеській області посилалося на недоліки представленої документації, а також відсутність у постачальників позивача в достатній кількості трудових ресурсів, а також основних і виробничих засобів, необхідних для здійснення оспорюваних поставок.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем 25 березня 2021 року прийнято податкові повідомлення-рішення: № 0068090705, згідно яким зменшено суму від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 12745580,00 грн; № 0068110705, згідно з яким збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість у розмірі 1817839,00 грн за основним платежем та 454460,00 грн за штрафними (фінансовими) санкціями; № 0068120705, згідно з яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість на 731423,00 грн.

Надаючи оцінку правомірності прийняття відповідачем оскаржуваних актів індивідуальної дії, Верховний Суд виходить із такого.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16 липня 1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 996-XIV) первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Отже, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов`язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Так, підпунктом 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України передбачено, що об`єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно з пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Таким чином, витрати для цілей визначення фінансового результату до оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином оформленими первинними документами, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

В той же час, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а також недоліки в їх оформленні не можуть бути підставою для висновку про відсутність господарських операцій та відмови у формуванні витрат та податкового кредиту, якщо з інших даних вбачаються зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі платника у зв`язку з його господарською діяльністю.

Застосовуючи зазначені правила оподаткування при оцінці оспорюваних господарських операцій, судові інстанції встановили, що вони є реальними та підтверджуються долученими платником до матеріалів справи належним чином оформленими копіями документів, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку та які містять достатні дані про зміст господарських операцій та їх учасників, підтверджують фактичність здійснення таких операцій і господарський характер понесених за ними витрат, а саме: актів приймання виконаних будівельних робіт форми КБ2в; довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ3а; договірних цін; локальних кошторисів; дефектних актів; підсумкових відомостей ресурсів; податкових накладних.

Контролюючим органом, у свою чергу, не наведено переконливих доводів, що ґрунтуються на об`єктивній інформації та спростовують факти господарської діяльності, засвідчені вказаними документами, а також не представлено жодних доказів на підтвердження того, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі.

Не подано відповідачем і жодних доказів на підтвердження недобросовісності позивача як платника податків або можливої фіктивності його постачальників, як-от: пояснень посадових осіб, відповідальних за здійснення фінансово-господарської діяльності контрагентів ТОВ «ПІВНІЧ ТРАНС» в охоплений перевіркою період, щодо їх непричетності до останньої, судових рішень, вироків тощо, не наведено будь-яких об`єктивних доводів щодо здійснення платником розглядуваних операцій за відсутності розумних економічних причин (ділової мети) та наміру одержати економічний ефект тощо.

Твердження ГУ ДПС в Одеській області про те, що контрагенти позивача не мали необхідних ресурсів для провадження господарської діяльності обґрунтовано відхилено судами попередніх інстанцій, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами, ґрунтуються виключно на припущеннях, які, в свою чергу, базуються на узагальненій податковій інформації без проведення контрольних заходів щодо постачальників платника та дослідження первинних документів.

Більш того, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на висновок Верховного Суду, висловлений, зокрема, в постановах від 17 квітня 2018 року у справі № 826/14549/15, від 06 лютого 2018 року у справі № 816/166/15-а, від 13 серпня 2020 року у справі № 520/4829/19, від 21 жовтня 2020 року у справі № 140/1845/19, згідно з яким відсутність у контрагента матеріальних та трудових ресурсів не виключає можливості реального виконання ним господарської операції, оскільки залучення працівників є можливим за договорами цивільно-правового характеру, аутсорсингу та аутстафінгу (оренда персоналу). Основні та транспортні засоби можуть перебувати в постачальника на праві оренди або лізингу.

За таких обставин висновок судів першої та апеляційної інстанцій про необ`єктивність доводів контролюючого органу щодо неправомірності відображення позивачем даних податкового обліку за здійсненими з Товариством з обмеженою відповідальністю «Південна будівельна компанія «ЕКЛІПС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «СВЄТСТРОЙ» господарськими операціями ґрунтується на правильному застосуванні норм матеріального права.

З огляду на викладене та враховуючи, що за правилами частини другої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а суди попередніх інстанцій не допустили порушення норм процесуального права, які б могли вплинути на встановлення дійсних обставин справи, та правильно застосували норми матеріального права, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги ГУ ДПС в Одеській області без задоволення, а оскаржених судових рішень - без змін.

Керуючись статтями 341 343 349 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС в Одеській області залишити без задоволення.

Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 серпня 2021 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. А. Гончарова

Судді І. Я. Олендер

С. С. Пасічник