Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №826/12494/17

адміністративне провадження №К/9901/16468/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Шишова О.О.,

суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,

розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу № 826/12494/17

за позовом публічного акціонерного товариства «БГ «Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ «Банк» Луньо Іллі Вікторовича до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа - ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування постанови, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Публічного акціонерного товариства «БГ «Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ «Банк» Луньо Іллі Вікторовича на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року, постановлену у складі колегії суддів: Ключковича В.Ю. (доповідач), Губської О.А., Сорочка Є.О.

І. Обставини справи

1. У вересні 2017 року ПАТ "БГ БАНК" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БГ "Банк" Луньо Іллі Вікторовича (далі -позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві, третя особа без самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_1 , в якому просив визнати неправомірною та скасувати постанову Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві від 12.09.2017 року №54676677 про відкриття виконавчого провадження.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва (прийнятому в письмовому провадженні) від 08 листопада 2018 року по справі № 826/12494/17 у задоволенні позову відмовлено. Дане рішення було прийняте у порядку письмового провадження.

3. Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач 07.12.2018 року подав апеляційну скаргу.

4. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2019 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "БГ "Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БГ "Банк" Луньо Іллі Вікторовича залишено без руху у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження.

5. На виконання вимог даної ухвали позивачем до суду 11 травня 2019 року направлено заяву про усунення недоліків апеляційної скарги, в якій позивач просив визнати поважними підстави пропуску апелянтом строку на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року у справі №826/2494/17 та поновити строк на апеляційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року у справі №826/12494/17. Вказана заява обґрунтована тим, що нею апеляційну скаргу було подано у межах встановленого тридцятиденного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва, про що безпосередньо зазначено у даному рішенні.

6. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства "БГ "Банк" в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства "БГ "Банк" Луньо Іллі Вікторовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року.

7. Рішення суду аргументоване тим, що апелянтом пропущено встановлений законом строк на апеляційне оскарження, та не усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме: не надано суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги, а відтак такий строк пропущено без поважних причин, що є підставою для відмови у відкритті апеляційного провадження відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

ІІ. Провадження в суді касаційної інстанції

8. Позивач, вважаючи ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження постановленою з порушенням вимог процесуального закону, подала касаційну скаргу.

9. У касаційній скарзі автор просить скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу до суду апеляційної інстанції для провадження розгляду.

10. Касаційна скарга обґрунтована тим, що позивач подав апеляційну скаргу на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 листопада 2018 року з дотриманням тридцятиденного строку на його апеляційне оскарження, про який зазначено в резолютивній частині оскаржуваного рішення.

ІІІ. НОРМИ ПРАВА ТА ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. В той же час, статтею 13 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки мають право на апеляційний перегляд та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

12. Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

13. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

14. Відповідно до частини 2 зазначеної статті учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, зокрема на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

15. З матеріалів справи вбачається, що предметом розгляду у вказаній справі є оскарження постанови про відкриття виконавчого провадження №54676677 від 12.09.2017.

16. Так, статтею 287 КАС України визначені особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця.

17. Норми статті 287 КАС України, якою, зокрема, визначені строки подання апеляційних скарг у цій категорії справ, є спеціальними по відношенню до норм статті 295 КАС України.

18. Зокрема, частиною 6 даної статті передбачено, що апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані протягом десяти днів з дня їх проголошення.

19. У рішенні Окружного адміністративного суду від 08 листопада 2018 року зазначено, що останнє може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

20. Колегія суддів вважає, що помилковість визначення судом першої інстанції порядку оскарження рішення не може бути підставою для позбавлення відповідача у справі права на апеляційне оскарження.

21. Європейський суд з прав людини в рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

22. У рішеннях від 13 січня 2000 року у справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» та від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» Європейський суд з прав людини зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

23. У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

24. Зважаючи на те, що у цій справі суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог частини другої статті 287 КАС України, щодо роз`яснення строків оскарження рішення суду, враховуючи суть справи та її важливість для позивача, суд касаційної інстанції вважає, що в даному конкретному випадку позивач ужив всіх залежних від нього заходів щодо подання апеляційної скарги у строк встановлений судовим рішенням, тому висновок суду апеляційної інстанції про відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження є помилковим.

25. Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

27. Відповідно до частини першої статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

V. Судові витрати

28. З огляду на результат касаційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 3, 327, 341, 345, 349, 353, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства «БГ «Банк» в особі уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію публічного акціонерного товариства «БГ «Банк» Луньо Іллі Вікторовича задовольнити.

2. Ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 травня 2019 року у справі № 826/12494/17 скасувати .

3. Справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не може бути оскаржена.

Головуючий О.О. Шишов

Судді І.В. Дашутін

М.М. Яковенко