Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

м. Київ

справа №821/1229/16

провадження №К/9901/39100/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Стрелець Т.Г., Желєзного І.В.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури управління агропромислового розвитку Білозерської РДА Херсонської області Суханова Дмитра Миколайовича, за участю третьої особи ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування державної реєстрації нерухомого майна,

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного реєстратора відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури управління агропромислового розвитку Білозерської РДА Херсонської області Суханова Дмитра Миколайовича, за участю третьої особи ОСОБА_1 , в якій просила суд визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру загальною площею 35,4 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури управління агропромислового розвитку Білозерської РДА Херсонської області Сухановим Дмитром Миколайовичем на підставі договору купівлі-продажу, серія ХТБ № 294, виданого 16.08.2000 Херсонською товарною біржею «Альтер-Его».

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що реєстрація права власності ОСОБА_1 на вищевказану квартиру вчинена державним реєстратором з порушенням п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», оскільки договір купівлі продажу-квартири є недійсним з моменту укладання та не був зареєстрований державою за чинним на той час законодавством.

3. У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернулася до Херсонського окружного адміністративного суду із заявою про збільшення позовних вимог, в якій просила суд визнати недійсною та скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру (загальною площею 35,4 кв. м., житловою площею 17,7 кв.м.), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену 21.07.2016 державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Сухановим Дмитром Миколайовичем на підставі договору купівлі-продажу, серія ХТБ № 294, виданого 16.08.2000 Херсонською товарною біржею "Альтер-Его"; визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Суханова Дмитра Миколайовича від 25.07.2016 №30606647 про державну реєстрацію прав власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 (номер запису про право власності: 15551407); стягнути з відповідача судові витрати.

4. Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 у справі №821/1229/16 (суддя Василяка Д.К.) адміністративний позов задоволено частково, визнано протиправним та скасовано, рішення державного реєстратора відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської РДА Херсонської області (Державного реєстратору речових прав на нерухоме майно) Сухванова Дмитра Миколайовича від 25.07.2016 №30606647 "Про державну реєстрацію прав та їх обтяжень", яким проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності 15551407), стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 551 грн. 20 коп., в іншій частині позовних вимог відмовлено.

5. Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі №821/1229/16 (головуючий суддя Джабурія О.В., судді Вербицька Н.В., Крусян А.В.) постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 у справі №821/1229/16 залишено без змін.

6. ОСОБА_1 з постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 і ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі №821/1229/16 не погодилася, тому звернулася до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судами попередніх інстанції норм матеріального і процесуального права та неповне з`ясування всіх обставин справи, просить суд скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовити у повному обсязі.

7. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 13.05.2017 відкрито касаційне провадження у справі №821/1229/16.

У зв`язку з початком роботи Верховного Суду, на виконання п.п. 1, 7 п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України матеріали справи передано до Верховного Суду та розподілено на колегію суддів у складі: головуючого судді Гімона М.М., суддів Мороз Л.Л., Бучик А.Ю.

У зв`язку зі зміною спеціалізації та введенням до іншої судової палати головуючого судді Гімона М.М., на підставі розпорядження заступника керівника апарату Верховного Суду, було проведено повторний автоматизований розподіл справи, внаслідок якого для розгляду касаційної скарги сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Єзерова А.А., суддів Стрелець Т.Г., Желєзного І.В.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

8. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що однокімнатна квартира загальною площею 35,4 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право власності на житло від 01.11.1993, виданого на підставі наказу від 01.11.1993 №6510 і реєстрації в БТІ в книзі 26 від 03.02.1994 з реєстровим № 10372.

9. Між ОСОБА_5 , ОСОБА_1 та Товарною біржею «Альтер-Его» було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна від 16.08.2000, за умовами якого ОСОБА_5 продала ОСОБА_1 однокімнатну квартиру загальною площею 35,4 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

10. З Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №64540323, сформованої 28.07.2016, вбачається, що 21.07.2016 державним реєстратором Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Сухановим Д.М. проведено державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру загальною площею 35,4 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 .

11. 25.07.2016 прийнято рішення № 30606647 про проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру загальною площею 35,4 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . Реєстраційний номер квартири 980476565101. Підставою виникнення права власності зазначено договір купівлі-продажу, серія ХТБ № 294, виданий 16.08.2000 Херсонською товарною біржею "Альтер-Его".

12. Позивач зазначив, що вказана квартира є спадковим майном після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 його тітки ОСОБА_5 , з державною реєстрацією права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру загальною площею 35,4 кв.м., житловою площею 17,7 кв.м., розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури управління агропромислового розвитку Білозерської РДА Херсонської області Сухановим Дмитром Миколайовичем на підставі договору купівлі-продажу, серія ХТБ № 294, виданого 16.08.2000 Херсонською товарною біржею «Альтер-Его» не погодився, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

13. Херсонським окружним адміністративним судом, з яким погодився і Одеський апеляційний адміністративний суд, було відмовлено у задоволенні позовних вимог про визнання недійсною та скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на однокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , здійснену 21.07.2016 державним реєстратором відділу економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Білозерської районної державної адміністрації Херсонської області Сухановим Дмитром Миколайовичем на підставі договору купівлі-продажу, серія ХТБ № 294, виданого 16.08.2000 Херсонською товарною біржею "Альтер-Его" з огляду на те, що вказана позовна вимога є неналежним способом захисту порушеного права.

14. Частково задовольняючи позовні вимоги, суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що приймаючи рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відповідач діяв не на підставі, у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без отримання всіх необхідних документів, визначених Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

15. Судом апеляційної інстанції було встановлено, що державній реєстрації не передувало винесення рішення про проведення державної реєстрації права власності, як це передбачено законодавством.

16. Суд апеляційної інстанції в оскарженій постанові зробив висновок про необхідність відступлення від правової позиції, викладеної Верховним Судом України у постанові від 14.06.2016 у справі № 826/4858/15, в якому Верховний Суд України, переглядаючи рішення у справі про реєстрацію права власності на нерухоме майно, дійшов висновку про приналежність такого спору до цивільної юрисдикції, оскільки у справі, що переглядалась Верховним Судом України, спір випливав з договірних правовідносин. Проте, на переконання суду апеляційної інстанції, в даній адміністративній справі мають місце зовсім інші обставини і спірні правовідносини, і спірним є не право власності на об`єкт нерухомості, а саме вчинені суб`єктом владних повноважень реєстраційні дії (рішення) щодо державної реєстрації права власності на вказане вище нерухоме майно.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

17. Касаційна скарга мотивована порушенням місцевим та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права, зокрема, скаржник посилається на те, що судами попередніх інстанцій не вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, які були чинними у 2000 році, а не станом на 21.07.2016.

18. На думку скаржника, суди вийшли за межі позовних вимог при визнанні договору купівлі-продажу спірної квартири недійсним та визнанні цього як підстави для скасування державної реєстрації.

19. ОСОБА_1 вважає, що на момент здійснення державної реєстрації речового права на майно, було дотримано вимоги законодавства, державний реєстратор діяв в межах наданих йому повноважень та у спосіб передбачений законом.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

21. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Cловосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у ч. 1 ст. 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, не передбаченої законом.

22. Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України (тут і далі - у редакції, чинній на час прийняття постанови судом першої інстанції) до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

На підставі п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із ч. 2 ст. 4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

23. Наведені норми узгоджуються з положеннями ст.ст. 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

24. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

25. Водночас, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

26. Приватно-правові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового, особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

27. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні врахувати суб`єктний склад спірних правовідносин, одним з яких є участь суб`єкта владних повноважень, визначити характер правовідносин, з яких виник спір, і мету пред`явлення позову.

28. У даній справі позивач звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора про реєстрацію права власності на квартиру, оскільки реєстрація права власності за іншою особою відбулась на підставі недійсного договору купівлі-продажу квартири, а тому ці реєстраційні дії порушують права позивача, який є спадкоємцем спірного майна.

29. За правилами п. 1 ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України (у суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У відповідності до п. 10 ч. 1 ст.16 Цивільного кодексу України одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

30. У даному випадку вимоги про скасування рішення державного реєстратора та вчиненого на підставі нього запису, пов`язані з намаганням позивача відновити порушене право на спірне майно, тобто спрямовані на захист свого цивільного права.

31. Спір у цій справі виник між ОСОБА_2 та суб`єктом владних повноважень ( Сухановим Дмитром Миколайовичем ) з приводу неправомірності, на думку позивача, прийняття рішення щодо державної реєстрації права власності третьої особи ( ОСОБА_1 ) на об`єкт нерухомості (квартира за адресою: АДРЕСА_1 ).

При цьому, як стверджує скаржник, таке рішення порушує його права на успадкування спірної квартири.

Тобто спірні правовідносини стосуються речового права на об`єкт нерухомості, яке на думку позивача, набуто третьою особою у неналежний спосіб, що свідчить про приватноправовий, а не публічно-правовий характер спірних правовідносин.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави Суду вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу державної влади, а стосується захисту його приватних інтересів, а тому правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються нормами цивільного права.

32. Враховуючи наведене, Суд дійшов висновку про те, що юрисдикція адміністративних судів на спірні правовідносини не поширюється та необхідність вирішення спору в порядку цивільного судочинства

33. Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

Згідно зі ст. 354 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно ст. 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених ст. 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.

34. За приписами ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, зокрема, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства (п. 1).

Згідно з ч. 1 ст. 239 Кодексу, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 ст. 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.

Керуючись статтями 345, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 27.02.2017 та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2017 у справі № 821/1229/16 скасувати.

Провадження у справі № 821/1229/16 закрити.

Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Т.Г. Стрелець

Суддя І.В. Желєзний