Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №686/14768/17

адміністративне провадження №К/9901/22410/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Бучик А.Ю., Рибачука А.І.

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу №686/14768/17

за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому на постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 серпня 2017 року, ухвалену у складі головуючого судді Салоїд Н.М., та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Залімського І.Г., суддів: Сушка О.О., Смілянця Е. С.,

в с т а н о в и в :

У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому про визнання дій неправомірними та зобов`язання здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 серпня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року, позов задоволено.

Визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому щодо призначення довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 в розмірі 80 % без урахування періоду проходження строкової військової служби та половини строку навчання за денною формою навчання у вищому юридичному навчальному закладі.

Зобов`язано Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому врахувати період проходження позивачем строкової служби з 22.04.1983 по 31.05.1985, що складає 2 роки 1 місяць 9 днів та половину строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі - Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 24.08.1985 по 26.06.1990, що складає 2 роки 5 місяців 1 день до стажу роботи на посаді судді, та здійснити перерахунок щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 88 % його заробітку (суддівської винагороди), починаючи з 4 липня 2017 року.

Суди встановили, що ОСОБА_1 з 01.12.1997 по 03.07.2017 працював на посаді судді.

Так, рішенням Вищої ради правосуддя від 20.06.2017 №1645/0/15-17 позивача звільнено з посади судді господарського суду Хмельницької області у зв`язку з поданням про відставку. У вказаному рішенні ВРП зазначила, що додані суддею до заяви документи свідчать, що ОСОБА_1 має достатній для звільнення у відставку стаж роботи, визначений на підставі статей 116, 137 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів", а також абзацу 4 п.34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону.

Наказом господарського суду Хмельницької області від 03.07.2017 №17-к позивача відраховано зі штату суду з 03.07.2017.

З 04.07.2017 Управлінням Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому позивачу призначено щомісячне довічне грошове утримання як судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди працюючого судді. Відповідачем до стажу роботи, що дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання, зараховано 19 років 7 місяців 3 дні.

12.07.2017 позивач звернувся до відповідача із заявою про проведення перерахунку призначеного щомісячного довічного грошового утримання в розмірі 88% грошової винагороди працюючого судді та зарахування до стажу роботи, що дає право на відставку судді та призначення щомісячного довічного грошового утримання, періоду служби в Радянській армії - 2 роки 1 місяць 9 днів (з 22.04.1983 по 31.10.1985) та половини періоду навчання на юридичному факультеті Львівського державного університету ім. Івана Франка (з 24.08.1985 по 26.06.1990) - 2 роки 5 місяців 1 день.

Листом Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому від 26.07.2017 позивачу повідомлено про відмову у зарахуванні для обчислення щомісячного грошового утримання роботи періоду проходження строкової служби з 22.04.1983 по 31.05.1985, що складає 2 роки 1 місяць 9 днів та половини строку навчання за денною формою у вищому навчальному закладі Львівському державному університеті ім. Івана Франка з 24.08.1985 по 26.06.1990, що складає 2 роки 5 місяців 1 день.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

Суди, задовольняючи позов, виходили з того, що до стажу роботи ОСОБА_1 , що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання підлягають зарахуванню строкова служба в Радянській армії та половина строку навчання, тобто спеціальний стаж складає - 24 роки 1 місяць 8 днів і є підставою для перерахунку довічного грошового утримання та призначення його у розмірі 88 відсотків грошового утримання судді.

Не погоджуючись з судовими рішеннями, Управління Пенсійного фонду України у м. Хмельницькому подало касаційну скаргу, у якій просить скасувати судові рішення та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права.

Заперечення на касаційну скаргу не надходили.

Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про залишення скарги без задоволення, а судових рішень - без змін, з наступних мотивів та передбачених законом підстав.

На момент звільнення ОСОБА_1 у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання діяв Закон України "Про судоустрій і статус суддів" від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон №1402).

Згідно абзацу 4 п.34 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до пункту 25 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402 право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.

В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2010 р., №№ 41-45, ст. 529; 2015 р., №№ 18-20, ст. 132 із наступними змінами). За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.

Таким чином, спірні правовідносини врегульовані Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року № 2453-VI (далі - закон №2453).

За правилами частини першої статті 120 Закону №2453-VI суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Згідно із вимогами статті 135 Закону №2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України; члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.

До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.

Водночас, відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI, в редакції чинній до 28 березня 2015 року, судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.

До набрання чинності Законом №2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом України від 15 грудня 1992 року № 2862-ХІІ "Про статус суддів" (далі - Закон № 2862-ХІІ).

Відповідно до частини першої статті 43 Закону №2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов`язків за власним бажанням або у зв`язку з закінченням строку повноважень.

Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо пов`язаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.

Згідно з пунктом 3-1 постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 року № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання за денною формою у вищих юридичних навчальних закладах, на юридичних факультетах вищих навчальних закладів та календарний період проходження строкової військової служби.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу", час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Отже, правильними є висновки судів, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання належить враховувати, крім роботи на посаді судді, календарний період проходження строкової служби та половину строку навчання у вищому учбовому закладі. А відтак стаж роботи позивача, який дає право одержання щомісячного грошового утримання судді у відставці становить 24 роки 1 місяць 8 днів, що, в свою чергу, дає право на призначення щомісячного грошового утримання судді у відставці у розмірі 88% від заробітної плати діючого судді, який працює на відповідній посаді.

За змістом частини першої статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судами рішень, а тому касаційну скаргу належить залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

Керуючись статтями 343, 350, 356 КАС України, Суд, -

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у місті Хмельницькому залишити без задоволення.

Постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 серпня 2017 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі №686/14768/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.Ю. Бучик

А.І. Рибачук,

Судді Верховного Суду