Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

м. Київ

справа №575/185/17

провадження №К/9901/38585/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів Бучик А.Ю., Рибачука А.І.,

розглянув у попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області

на постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 23.03.2017 (головуючий суддя В`юник Н.Г.) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 (колегія суддів у складі головуючої судді Перцової Т.С., суддів Жигилія С.П., Дюкарєвої С.В.)

у справі № 575/185/17

за позовом ОСОБА_1

до Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Селянського Фермерського господарства "Афродіта"

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великописарівського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області, Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області, Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області, Селянського фермерського господарства «Афродіта», в якому просив суд:

визнати незаконними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Сумській області в частині відмови за рішенням від 25.10.2016 № 10 (повідомлення № 115577/06.1-18 від 26.10.2016 року) в зарахуванні періоду роботи з 03.04.1989 по 25.12.1996 до спеціального трудового стажу;

зобов`язати Великописарівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області зарахувати до спеціального трудового стажу позивача час роботи в період з 03 квітня 1989 року по 25 грудня 1996 року в якості тракториста-машиніста занятого протягом повного польового періоду в рослинництві колгоспу «Прогрес» та КСП «Прогрес»;

зобов`язати Великописарівське об`єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області здійснити нарахування пенсії на пільгових умовах на вислугою років з урахуванням часу роботи в період з 03.04.1989 по 25.12.1996 в якості тракториста-машиніста колгоспу «Прогрес» та КСП «Прогрес».

2. Постановою Великописарівського районного суду Сумської області від 23.03.2017, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017, позов задоволено повністю.

3. У поданій касаційній скарзі Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області із посиланням на порушення судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просило скасувати оскаржувані судові рішення та постановити нове, яким у задоволенні позову відмовити.

II. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 19 липня 2016 року ОСОБА_1 звернувся до Великописарівського об`єднаного УПФУ Сумської області із заявою про призначення пенсії за віком.

5. Рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при ГУПФУ в Сумській області від 25 жовтня 2016 року за № 10 відмовлено ОСОБА_1 у підтвердженні стажу роботи відповідно до п.«в» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» трактористом-машиністом у колгоспі «Прогрес», реорганізованому у КСП «Прогрес», у зв`язку з відсутністю відомостей про ліквідацію підприємства без визначення правонаступника за період з 03 квітня 1989 року по 25 грудня 1996 року.

6. 27 жовтня 2016 року Великописарівським об`єднаним УПФУ Сумської області прийнято рішення №2 про відмову ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та роз`яснено, що оскільки рішенням Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному Управлінні ПФ України в Сумській області від 25 жовтня 2016 року відмовлено в підтвердженні пільгового стажу роботи з 03 квітня 1989 року по 25 грудня 1996 року, то право на призначення пенсії за віком позивач має після досягнення 60-річного віку.

7. Вважаючи зазначене рішення відповідача незаконним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

8. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з позицією якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що стаж роботи позивача трактористом-машиністом понад 20 років підтверджується документально, а відтак позивач має право на призначення пенсії відповідно до п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

9. Відповідач у своїй касаційній скарзі наголошує, що пільговий стаж роботи позивача трактористом-машиністом не підтверджується документально (позивачем не надано уточнюючі довідки про пільговий характер праці, видані підприємствами, на яких він працював), що унеможливлює призначення йому пенсії відповідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

10. Позивач відзиву на касаційну скаргу не подав.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

11. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

12. Згідно з п. «в» ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, - чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

13. Колегія суддів звертає увагу, що доводи заявника касаційної скарги щодо відсутності підстав для зарахування до пільгового стажу позивача певний час його роботи на посаді тракториста з мотивів, що позивачем не надано уточнюючі довідки про пільговий характер праці, видані підприємствами, на яких він працював, дублюють позицію Пенсійного органу, викладену в запереченнях на позов та в апеляційній скарзі.

14. Оцінюючи наведені в касаційній скарзі доводи, Суд виходить з того, що всі аргументи скаржника, наведені в касаційній скарзі, були ретельно перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, та їм була надана належна правова оцінка.

15. Так, судами встановлено, що з записів трудової книжки ОСОБА_1 вбачається, що позивач з 25.03.1978 по 05.07.1981 працював трактористом у Великописарівському МКСУ № 2, з 06.07.1981 по 22.11.1982 працював трактористом у Великописарівській МСО № 2, що підтверджується наявним в матеріалах справи архівним витягом № 143 від 24.02.2016.

16. 03.04.1989 він був прийнятий в члени колгоспу «Прогрес» Волноваського району Донецької області в якості тракториста-машиніста і звільнений 13 лютого 1995 року у зв`язку з ліквідацією колгоспу.

17. 13.02.1995 позивач прийнятий в члени КСП «Прогрес» Волноваського району Донецької області в якості тракториста-машиніста і звільнений 25.12.1996.

18. Також встановлено, що з 03.07.2002 по 20.05.2005 позивач працював механізатором у ПСП «Добробут», а з 01.07.2005 працює трактористом у фермерському господарстві «Світанок».

19. Суди зазначили, що загалом станом на час звернення ОСОБА_1 за призначенням пенсії пільговий стаж позивача складав понад 20 років, загальний стаж роботи - 32 роки 1 місяць.

20. Тобто, суди з посиланням на докази та факти встановили факт роботи позивача понад 20 років трактористом-машиністом, що був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства.

21. Жодних нових аргументів, які б доводили порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального або процесуального права, у касаційній скарзі не наведено.

22. Відповідно до ст. 24 КАС України Верховний Суд переглядає судові рішення місцевих та апеляційних адміністративних судів у касаційному порядку як суд касаційної інстанції.

23. Як зазначено у ч. 4 ст. 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

24. Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

25. До повноважень Верховного Суду не входить дослідження доказів, встановлення фактичних обставин справи або їх переоцінка, тобто об`єктом перегляду касаційним судом є виключно питання застосування права.

26. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень і погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій щодо наявності підстав для задоволення позову.

27. Відповідно до ст. 343 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

28. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 341, 343, 356 КАС України, Суд -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області залишити без задоволення, а постанову Великописарівського районного суду Сумської області від 23.03.2017 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 25.05.2017 у справі № 575/185/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя А.Ю. Бучик

Суддя А.І. Рибачук