Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №272/854/17

адміністративне провадження №К/9901/43859/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Мороз Л.Л.,

суддів: Рибачука А.І., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у касаційній інстанції адміністративну справу № 272/854/17

за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про зобов`язання вчинити дії, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області на постанову Андрушівського районного суду Житомирської області, прийняту 05 вересня 2017 року у складі судді Палазюк В.М. та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду, прийняту 07 листопада 2017 року у складі колегії суддів: головуючого - Шидловського В.Б., суддів Бучик А.Ю., Шевчук С.М.,

в с т а н о в и в :

Позивач звернувся до суду із позовом, в якому просив визнати неправомірною відмову відповідача у проведенні перерахунку пенсії та просив зобов`язати його провести перерахунок пенсії з 30 квітня 2016 року, врахувавши в розрахунок, з якого призначається пенсія, грошову допомогу на оздоровлення в сумі 10733,00 грн., матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань в сумі 10733,00 грн., одноразову премію в сумі 1011,00 грн.

В обґрунтування позивач зазначав, що при призначенні пенсії з 30 квітня 2016 року ГУПФ України в Житомирській області не були враховані всі види грошового забезпечення, з яких була нарахована пенсія.

Постановою Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року, позов задоволено частково.

Визнано неправомірною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 .

Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2017 року з урахуванням у складі грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, грошової допомоги на оздоровлення в сумі 10733,60 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань в сумі 10733,60 грн., разової премії в сумі 1011,00 грн., та виплатити недоплачену пенсію з 01 квітня 2017 року.

Постановлено стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області 640 грн. 00 коп. судового збору.

Як встановлено, ОСОБА_1 з 30 квітня 2016 року призначена пенсія за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення (за вислугу років 27 років). При обчисленні пенсії враховано грошове забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, процентна надбавка за вислугу років, середньомісячна сума додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.

01 березня 2017 року позивач звернувся до ГУПФ України в Житомирській області із заявою про перерахунок пенсії з урахуванням у складі його грошового забезпечення, з якого призначається пенсія, фактично отриманих сум грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, разової премії.

Листом від 15 березня 2017 року № 441/Я-11 ГУПФ України в Житомирській області відмовило у здійсненні перерахунку пенсії, посилаючись на те, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань та разова премія не є щомісячними додатковими видами грошового забезпечення, а тому вказувало, що підстави для їх врахування до складу грошового забезпечення з якого обчислена пенсія відсутні.

Вважаючи дії пенсійного органу протиправними, позивач звернувся до суду.

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився апеляційний суд, мотивував своє рішення тим, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, однаразова премія, з яких сплачено страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

У касаційній скарзі відповідач заявив вимогу про скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій та ухвалення нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права.

Позивач надав до суду касаційної інстанції відзив на касаційну скаргу, просить залишити скаргу без задоволення у зв`язку з її необґрунтованістю.

Суд заслухав доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, та, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, дійшов висновку про задоволення касаційної скарги.

Частиною першою статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; далі - Закон № 2011-ХІІ) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно з частинами другою, третьою статті 9 Закону № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Таким чином, до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять чотири види складових:

1) посадовий оклад;

2) оклад за військовим званням;

3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення;

4) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Частиною першою статті 15 Закону № 2011-ХІІ визначено, що пенсійне забезпечення військовослужбовців після звільнення їх з військової служби провадиться відповідно до Закону № 2262-ХІІ.

Однією з умов пенсійного забезпечення військовослужбовців є визначення видів грошового забезпечення, які враховуються при обчисленні пенсій.

Так, частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (далі - КМУ).

Відповідно до пункту 7 постанови КМУ від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених з військової служби, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Тобто при обчисленні пенсії не враховується такий складовий елемент грошового забезпечення як одноразові додаткові види грошового забезпечення, зокрема щорічні, щоквартальні, разові додаткові види грошового забезпечення, крім щомісячних, або тих, що виплачуються раз на місяць.

Факт сплати єдиного внеску не є безумовною підставою для включення виплати, з якої цей внесок утримано, до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, та має значення лише для включення до цього грошового забезпечення його видів з переліку, визначеного статтею 43 Закону № 2262-ХІІ, який є вичерпним.

Отже, висновок судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для включення до грошового забезпечення позивача, з якого обчислюється пенсія, отриманих позивачем одноразової премії, виплата якої здійснюється не щомісячно, ґрунтується на неправильному застосуванні норм матеріального права, адже вказані виплати не входять до встановленого частиною третьою статті 43 Закону № 2262-ХІІ переліку видів грошового забезпечення.

Не входять до такого переліку і матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань, їх виплата також не є щомісячною або такою, що виплачується раз на місяць, а відтак і підстави для їх врахування при обчисленні пенсії відсутні.

Правова позиція щодо відсутності підстав для включення до складу грошового забезпечення грошової допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та одноразових премій висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 6 лютого 2019 року у справі № 522/2738/17 (провадження № 11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10 березня 2015 року (№ 21-70а15).

Враховуючи вищезазначене, суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Отже, має місце неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, що є підставою для скасування судових рішень повністю та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 345, 349, 351, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області задовольнити.

Постанову Андрушівського районного суду Житомирської області від 05 вересня 2017 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 07 листопада 2017 року скасувати.

Ухвалити нове рішення.

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання зобов`язання вчинити дії - відмовити повністю.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду