Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 липня 2019 року

Київ

справа №0640/3409/18

адміністративне провадження №К/9901/9661/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Бучик А.Ю.,

суддів: Мороз Л.Л., Рибачука А.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду в складі колегії суддів: Кузьменко Л.В., Франовської К.С., Шидловського В.Б. від 14 березня 2019 року у справі № 0640/3409/18 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа - Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання протиправними, скасування рішення, зобов`язання прийняти рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги, що складає 297300,00 грн.,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 27 серпня 2018 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в апеляційному порядку.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 16 січня 2019 року визнано неповажними, наведені позивачем підстави поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з моменту отримання даної ухвали зазначити поважні (об`єктивні непереборні обставини), які перешкоджали скаржнику звернутися до суду з апеляційною скаргою в установлені строки та порядку.

Копію ухвали від 16 січня 2019 року позивачем отримано 21 лютого 2019 року, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення.

01 березня 2019 року до суду від ОСОБА_1 надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання обґрунтовано тим, що за адресою реєстрації не проживає, копію рішення отримала мати позивача. Вказує, що з 25 вересня 2018 року по 10 грудня 2018 року перебував на амбулаторному лікуванні, через що вважає строк пропущено з поважних причин.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду 14 березня 2019 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд апеляційної інстанції виходив з того, що особою, яка подала апеляційну скаргу, не зазначено поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати вказану ухвалу та направити справу до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Скаргу обґрунтовано тим, що строк на апеляційне оскарження пропущено з поважних причин, оскільки позивач фактично не проживає за адресою реєстрації, копію судового рішення отримала мати позивача, також вказує, що з 25 вересня 2018 року по 10 грудня 2018 року перебував на амбулаторному лікуванні.

Заслухавши суддю - доповідача, колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Оскаржуване рішення постановлене 27 серпня 2018 року в порядку письмового провадження.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення позивачем отримано копію рішення 04 вересня 2018 року.

Проте апеляційну скаргу подано 04 січня 2019 року.

Частиною першою статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Обґрунтуваннями причин пропущення строку є непроживання позивача за адресою реєстрації та тривале амбулаторне лікування.

Проте суд зазначає, що поштове відправлення адресоване на адресу реєстрації позивача, іншої поштової адреси останній не вказував. Крім того, позивачем не заперечується, що рішення отримано матір`ю, тобто повнолітнім членом сім`ї, який проживає за вказаною адресою. Як зазначає позивач, що в період з 25 вересня 2018 року по 10 грудня 2018 року він перебував на амбулаторному лікуванні, яке не передбачає госпіталізацію, а отже фізично не був позбавлений можливості звернутися з апеляційною скаргою у передбачені чинним законодавством строки. Крім того лікування позивач проходив у м. Новоград-Волинському, де і зареєстроване місце проживання.

Згідно із положеннями частини 2 статті 44 КАС України, передбачено обов`язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо дотримання процесуальних строків.

Таким чином, особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту такої скарги, в тому числі процесуальних строків подачі апеляційної скарги.

Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява № 52854/99, пп. 51 і 52, ECHR 2003-X) (п. 46 рішення).

Суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності. Хоча саме національним судам, перш за все, належить виносити рішення про поновлення строку оскарження, їх свобода розсуду не є необмеженою. Суди повинні обґрунтовувати відповідне рішення. У кожному випадку національні суди повинні встановити, чи виправдовують причини поновлення строку оскарження втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів стосовно часу або підстав для поновлення строків (див. рішення у справі «Пономарьов проти України» (Ponomaryov v. Ukraine), заява № 3236/03, п. 41, від 3 квітня 2008 року) (п. 47 рішення).

В даному випадку, колегія суддів не знаходить підтвердження поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження та погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2019 року - без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий А.Ю. Бучик

Судді Л.Л. Мороз

А.І. Рибачук