Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 червня 2020 року

Київ

справа №806/2540/16

адміністративне провадження №К/9901/36482/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 (суддя Сичова О.П.) та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 (судді: Котік Т.С. (головуючий), Жизневська А.В., Охрімчук І.Г.) у справі №806/2540/16 за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський комбінат хлібопродуктів» до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області, Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про стягнення коштів,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з додатковою відповідальністю «Коростенський комбінат хлібопродуктів» (далі - позивач, Товариство) звернулась до суду з позовом до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області (далі - відповідач, контролюючий орган), Головного управління Державної казначейської служби України у Житомирській області про стягнення з Державного бюджету України на користь Товариства пені в сумі 19 052,50 грн, нараховану на суму заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з 13.10.2015 до 30.12.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не виконали свого обов`язку по бюджетному відшкодуванню в строки встановлені статтею 200 Податкового кодексу України. По факту простроченої заборгованості у позивача виникло право на відшкодування пені в розмірі 120% облікової ставки НБУ, відповідно пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2016, залишеною без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017, позов задоволено. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Коростенський комбінат хлібопродуктів» пеню в сумі 19 052,50 грн., нараховану на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за період з 13.10.2015 до 30.12.2015.

4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з встановлення факту повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість поза межами строків визначених статтею 200 Податкового кодексу України, що обумовлює стягнення на користь позивача пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, контролюючий орган подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2016, ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

6. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами встановлено, що 18.08.2015 Товариство подало до Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2015 року, в рядку 23.2. якої заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню за рахунок платника у банку, в розмірі 333 437,00 грн. Разом з податковою декларацією відповідно до вимог п. 200.7 та п. 200.8 ст.200 Податкового кодексу України позивач також подав заяву про повернення суми бюджетного відшкодування та розрахунок суми бюджетного відшкодування.

З 17.09.2015 до 23.09.2015 Коростенською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління ДФС у Житомирській області проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування Товариством від`ємного значення ПДВ та задекларованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку в податковій декларації за липень 2015 року.

За результатами перевірки складено акт від 30.09.2015 №913/15-4/00951528 про відсутність порушень при відображенні ТДВ «Коростенський комбінат хлібопродуктів» у податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2015 року бюджетного відшкодування ПДВ у сумі 333 437,00 грн.

Сума податку на додану вартість в розмірі 333 437,00 грн була відшкодована Товариству з бюджету лише 30.12.2015.

Несвоєчасне повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість обумовило звернення позивач до суду із цим позовом.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права та вказує на те, що Коростенська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Житомирській області дотримувалася існуючого порядку, зокрема щодо необхідності надходження від ДФС України узагальнених матеріалів до зведеної інформації щодо можливих обсягів відшкодування ПДВ.

9. Позивачем відзиву на касаційну скаргу відповідача до суду касаційної інстанцій не надано.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1 Стаття 200

10.1.1 Пункт 200.7

Платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

10.1.2 Пункт 200.10

Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

10.1.3 Пункт 200.12

Орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

10.1.4 Пункт 200.13

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

10.1.5 Пункт 200.23

Суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

11. Порядок взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39.

11.1. Пункт 9 Порядку № 39.

На підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: трьох операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; п`яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.

12. Порядок формування та надсилання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України 03.02.2011 №68/23, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 року за №199/18937.

12.1 Пункт 5

Центральний орган державної податкової служби не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання реєстрів висновків, здійснює формування узагальненої інформації щодо (визначених у висновках) обсягів сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість окремо за платниками, які мають право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість, іншими платниками та платниками, у яких суми до бюджетного відшкодування заявлені в період дії Закону України "Про податок на додану вартість" та залишились невідшкодованими. Зазначену інформацію на постійній основі (щоденно) не пізніше наступного робочого дня після її формування направляє: до Державного казначейства України; одночасно органам державної податкової служби в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі для подачі висновків органам державного казначейства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. У разі виконання платником податків, який має право на отримання бюджетного відшкодування, вимог статті 200 Податкового кодексу України, за умови підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування контролюючим органом за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов`язаний у п`ятиденний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

14. Неподання контролюючим органом у строк встановлений статтею 200 Податкового кодексу України до органів Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення, у зв`язку з цим, заборгованості бюджету з податку на додану вартість, обумовлює набуття платником податку права на пред`явлення вимоги про стягнення пені відповідно до пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України, за якою суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

16. Доводи касаційної скарги не містять інших обґрунтувань ніж ті, які були зазначені в запереченні на позовну заяву, в апеляційній скарзі та з урахуванням яких суди попередніх інстанцій вже надавали оцінку встановленим обставинам справи.

17. Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами перевірки контролюючий орган визнав право позивача на отримання бюджетного відшкодування ПДВ і підтвердив достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте не подав у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Сам факт несвоєчасного перерахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість не є спірним у даній справі, а відтак на виконання вимог пункту 200.23 статті 200 Податкового кодексу України наявні підстави для стягнення пені, розрахунок якої наявний в матеріалах справи.

18. Крім того, норми Порядку №39, які передбачають необхідність отримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, не ставлять в залежність відшкодування бюджетної заборгованості від отримання органом казначейської служби узагальненої інформації від податкового органу.

У свою чергу, висновок органами державної податкової служби подається після отримання узагальненої інформації від центрального органу державної податкової служби, яка в свою чергу останнім одночасно направляється і до Державного казначейства України.

Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій, що обов`язковою умовою повернення бюджетного відшкодування з ПДВ є наявність висновку податкового органу, який готується територіальним органом ДФС.

Колегія суддів погоджується з судами попередніх інстанцій, що твердження контролюючого органу про неможливість своєчасного бюджетного відшкодування суми ПДВ через ненадходження узагальненої інформації щодо обсягів бюджетного відшкодування ПДВ від ДФС України є необґрунтованими, оскільки недотримання вимог вказаного Порядку з боку відповідача стосовно неотримання узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування ПДВ не повинно порушувати права та інтереси платника податків.

19. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи, надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом як в запереченні на позовну заяву так і апеляційній скарзі, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а отже і наведені скаржником доводи в касаційній скарзі (аналогічні тим, що були зазначені в запереченні на позов та апеляційній скарзі) щодо цього не спростовують правильних по суті висновків судів попередніх інстанцій.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

20. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми законодавства, що регулює спірні правовідносини, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 слід залишити без задоволення.

21. Відповідно до п. 1 частини першої ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

22. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша стаття 350 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону, що діяв до набрання чинності Закону України від 15.01.2020 № 460-ІХ).

23. Частиною третьою статті 375 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд касаційної інстанції у постанові за результатами перегляду оскаржуваного судового рішення вирішує питання про поновлення його виконання (дії).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, 375 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Коростенської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 у справі №806/2540/16 залишити без змін.

Поновити виконання постанови Житомирського окружного адміністративного суду від 14.12.2016 та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 02.02.2017 у справі №806/2540/16.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду