Історія справи

Постанова КАС ВП від 11.04.2024 року у справі №160/26335/23

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 160/26335/23

адміністративне провадження № К/990/9564/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А.А.,

суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 (суддя Прудник С.В.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 (колегія суддів у складі головуючого судді Лукманової О.М., суддів Божко Л.А., Дурасової Ю.В.)

у справі №160/26335/23

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

I. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Дніпропетровській області , у якому просила:

- визнати протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови здійснити виплату суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №160/6874/22, та залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю, його вдові - ОСОБА_1 , яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника;

- зобов`язати ГУ ПФУ України в Дніпропетровській області здійснити виплату суми пенсії, що підлягала виплаті ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2 ), який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 на підставі рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі №160/6874/22 у розмірі 222558,11 грн, та залишилась недоодержаною у зв`язку з його смертю, його вдові, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника.

2. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023, залишеною без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 15.02.2024, провадження у справі закрито.

3. Не погодившись з ухвалою та постановою судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 оскаржила їх у касаційному порядку і просила скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

4. Судами встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі № 160/6874/22 задоволено частково позов ОСОБА_2 до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмову та зобов`язання вчинити певні дії; визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Дніпропетровській області щодо відмови в проведенні перерахунку та виплати пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області від 09.03.2022 №3324/С-6655 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії; зобов`язано ГУ ПФУ в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи Територіальне медичне об`єднання МВС України по Дніпропетровській області від 09.03.2022 №3324/С-6655 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Рішення суду набрало чинності 21.08.2022 та було пред`явлено до виконання. Постановою головного державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 15.08.2022 ВП № НОМЕР_1 було відкрито провадження щодо виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 у справі № 160/6874/22.

5. ОСОБА_2 та ОСОБА_1 є чоловіком та дружиною, що підтверджено довідкою № 2166 Відділу формування та ведення реєстру територіальної громади про склад сім`ї. Родинні стосунки складали - ОСОБА_1 (дружина ОСОБА_2 ), ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (сини).

6. Відповідно до свідоцтва про смерть ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

7. Згідно з свідоцтвом про спадщину за законом від 29.09.2023, дружина померлого ОСОБА_2 - ОСОБА_1 є спадкоємицею, спадщина на яку видано свідоцтво складається з частки квартири. Право на спадщину внесено до спадкового реєстру.

8. Відповідно до листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 10.01.2023 № 0400-010901-8/3835 «Про виконання рішення суду» по рішенню Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.06.2022 в адміністративній справі № 160/6874/22 було нараховано ОСОБА_2 доплату за період з 01.12.2019 по 31.08.2022 в розмірі 222558,11 грн, яка буде здійснена при надходженні відповідного фінансування.

9. Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Жукова Ю.Ю. зверталась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з запитом щодо недоотриманої пенсії ОСОБА_2 .

10. Листом від 10.07.2023 № 0400-010508-8/100674 приватного нотаріуса та Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) повідомлено, що сума недотриманої пенсії померлого пенсіонера не включається до складу спадщини, однак виплачується членам родини померлого, для виплати пенсії за рішенням суду необхідно оформити звернення через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні.

11. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року у справі №160/6874/22 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

12. 07.08.2023 ОСОБА_1 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області з заявою у порядку статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2023 № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) та статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-XII (далі - Закон №2262-XII, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо виплати їй, як дружині померлого пенсіонера, нараховану суму пенсії, невиплаченої на день смерті пенсіонера.

13. Відповідач листом від 23.08.2023 № 40264-33515/В-01/8-0400/23 повідомив ОСОБА_1 , що суми невиплачених пенсій не включаються до складу спадщини, вона має право у судовому порядку звернутись до суду заявою про заміну сторони у справі чи заміну сторони виконавчого провадження.

14. Не отримавши позитивну відповідь щодо виплати недоотриманої суми пенсії померлого чоловіка, ОСОБА_1 звернулась до суду з цим позовом.

IІI. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції виходив з того, що між позивачем та відповідачем виник приватноправовий спір, кошти недоотриманої пенсії ОСОБА_2 увійшли до спадкового майна, їх отримання регулюється спадковим законодавством, справа має розглядатися за правилами цивільного судочинства.

16. Суди, приймаючи рішення, послалися на висновки, викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 27.03.2019 у справі №286/3516/16-ц, від 03.04.2019 у справі №808/1346/18, Верховним судом у постанові від 11.06.2019 у справі №180/754/17, від 11.10.2021 у справі №200/126/21-а, від 19.04.2022 у справі №580/4214/21, від 11.07.2022 у справі №360/3210/18, від 03.08.2022 у справі №580/4047/21, стосовно того, що предметом позову є майнова вимога позивачки визнати за нею в порядку спадкування право власності на майно - грошові кошти, а тому спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ НА НЕЇ

17. Підставами касаційного оскарження судових рішень попередніх інстанцій скаржник визначає положення пункту 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), відповідно до яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

18. Як на підставу касаційного оскарження скаржник покликається на те, що суди попередніх інстанцій вирішили спір без урахування висновків, сформульованих Верховним Судом у постановах від 16.05.2023 у справі № 420/288/21, від 30.01.2020 у справі № 200/10269/19-а, в яких Суд, посилаючись на положення статті 52 Закону № 1058-IV, статті 61 Закону №2262-XII, які визначають спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді пенсії, що підлягали виплаті пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю. Особливий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного кола осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника або є членами сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті. Тобто, у разі переходу до вказаних осіб належних спадкодавцю соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад та у спеціально визначений законом порядок.

19. Скаржник посилаючись на положення статті 52 Закону № 1058-IV, статті 61 Закону №2262-XII та встановлені фактичні обставини у даній справі (звернення до відповідача в межах шестимісячного строку із заявою про виплату, як дружині померлого пенсіонера, нараховану ОСОБА_2 доплату суми пенсії; відсутність у свідоцтві про право на спадщину за законом інформації про наявність спадщини у розмірі невиплаченої пенсії ОСОБА_2 ; відповідь ГУ ПФУ в Дніпропетровській області на запит нотаріуса про те, що сума недотриманої пенсії померлого пенсіонера не включається до складу спадщини, однак виплачується членам родини померлого), вважає, що судами необґрунтовано закрито провадження у цій справі з підстав того, що спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства місцевим загальним судом, оскільки спірні правовідносини підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), виходить з такого.

21. Згідно з положенням частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

22. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

23. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

24. Положення статті 2, частини четвертої статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб.

25. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

26. Згідно з частиною першою статті 4 КАС України, адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

27. Положеннями пункту 1 частини першої статті 19 КАС України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

28. Відповідно до частини четвертої статті 46 КАС України, відповідачем в адміністративній справі є суб`єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

29. Пункт 7 частини першої статті 4 КАС України визначає, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

30. Відтак, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

31. Водночас, визначальними ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового особистого інтересу суб`єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права певного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

32. Як установлено судами попередніх інстанцій та підтверджується матеріалами справи, позивач 07.08.2023 звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою щодо виплати недоодержаної пенсії її чоловіка ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

33. Порядок виплати недоотриманої пенсії у зв`язку зі смертю пенсіонера унормований статтею 52 Закону № 1058-IV, якою передбачено, що:

1. Сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали.

2. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну.

3. У разі відсутності членів сім`ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини.

34. Зміст положень частини третьої статті 52 Закону № 1058-IV також узгоджується зі змістом статті 1227 Цивільного кодексу України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.

35. Таким чином, Закон визначає спеціальний правовий режим грошових коштів у вигляді зокрема пенсії яка належала спадкодавцеві, але не була ним одержана за життя. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певного осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї.

У разі переходу до членів сім`ї спадкодавця належних останньому соціальних виплат, відповідні відносини не є спадковими, у зв`язку з чим не застосовуються норми спадкового права. У цьому випадку право вимоги у зазначених осіб виникає не внаслідок спадкового правонаступництва, а через інший юридичний склад. Фактично законом встановлено переважне право членів сім`ї померлого перед спадкоємцями останнього на отримання соціальних виплат, що належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя.

36. Позивач, посилаючись на те, що вона є членом сім`ї померлого ОСОБА_2 , звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не пізніше шести місяців після його смерті, за виплатою суми, нарахованої, але не виплаченої йому за життя пенсії, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII.

37. Відповідач листом від 23.08.2023 № 40264-33515/В-01/8-0400/23 фактично прийняв рішення, яким відмовив у виплаті недоодержаної пенсії. Вказане рішення мотивовано тим, що суми невиплачених пенсій не включаються до складу спадщини, вона має право у судовому порядку звернутись до суду заявою про заміну сторони у справі чи заміну сторони виконавчого провадження. Згодом ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 у справі №160/6874/22 у задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні відмовлено.

Вважаючи, що пенсійний орган протиправно відмовив у виплаті їй, як члену сім`ї померлого, нарахованих її чоловіку сум пенсії, звернулась до суду за захистом свого порушеного права.

38. Враховуюче наведене, за фактичних обставин цієї справи, Верховний Суд вважає помилковими висновки судів попередніх інстанцій про те, що спірні правовідносини у справі стосуються спадкових прав та через це підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства. Судові рішення, на які посилалися суди, розглядаючи цю справу, мають інші фактичні обставини у справі, зокрема, у наведених справах позивач звертався із позовом про стягнення суми пенсії, що підлягала виплаті померлому після спливу шестимісячного терміну після смерті пенсіонера та суми, що підлягали виплаті померлому, були включені у спадщину. Водночас у цій справі позивач реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера.

39. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

40. Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

41. На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

42. Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

43. Таким чином, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

44. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте, сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

45. Необхідною та єдиною ознакою суб`єкта владних повноважень є здійснення ним владних управлінських функцій, при цьому ці функції суб`єкт повинен здійснювати саме в тих правовідносинах, у яких виник спір.

46. До юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб`єктами стосовно їх прав та обов`язків у конкретних правовідносинах, у яких хоча б один суб`єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого суб`єкта (інших суб`єктів), а останній (останні) відповідно зобов`язаний (зобов`язані) виконувати вимоги та приписи такого владного суб`єкта. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17.

47. Спір, що виник у цій справі стосується оскарження позивачкою рішення та дій ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, як суб`єкта владних повноважень, що наділений владними управлінськими функціями щодо члена сім`ї померлого, якому нарахована, але не виплачена пенсійним органом пенсія і щодо виплати саме цих сум було прийнято акт індивідуальної дії, який має для ОСОБА_1 обов`язковий характер його виконання.

48. З урахуванням наведеного, Верховний Суд дійшов висновку, що спір у цій справі стосується публічно-правових відносин між суб`єктом владних повноважень та позивачем.

49. Посилання судових інстанцій на правову позицію Великої Палати Верховного Суду викладеною у постанові від 27.03.2019 у справі №286/3516/16-ц, від 03.04.2019 у справі №808/1346/18, Верховного суду у постановах від 11.06.2019 у справі №180/754/17, від 11.10.2021 у справі №200/126/21-а, від 19.04.2022 у справі №580/4214/21, від 11.07.2022 у справі №360/3210/18, від 03.08.2022 у справі №580/4047/21, є помилковим, позаяк правовідносини, які виникли у зазначених справах відрізняються за фактичними обставинами від справи за позовом ОСОБА_1 . Відмінність полягає у тому, що позивач у вказаних справах звертався за захистом саме спадкових прав на недоотримані спадкодавцем за життя пенсійні виплати, тоді як ОСОБА_1 звернулась до суду за захистом свого права, на яке мало безпосередній вплив оскаржуване рішення відповідача на отримання пенсійних виплат не в порядку спадкування, а як членом сім`ї померлого ОСОБА_2 . Реалізація цього права передбачена частиною другої статті 52 Закону №1058-IV та статті 61 Закону №2262-XII за рішенням пенсійного органу.

50. Зазначене вище узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, в якій Суд дійшов висновку, що спір у подібних правовідносинах належить до адміністративної юрисдикції, оскільки позивач звернулась до суду за захистом свого права, на яке мало безпосередній вплив оскаржуване рішення відповідача на отримання пенсійних виплат не в порядку спадкування, а як членом сім`ї померлого, реалізація якого передбачена частиною другої статті 52 Закону №1058-IV.

51. Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а, в якій Суд дійшов висновку, що батьки і дружина (чоловік), а також члени сім`ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові і залишилися недоотриманими у зв`язку з його смертю і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Такий підхід до врегулювання цих правовідносин має соціальне спрямування через закріплення спеціального порядку переходу права на отримання зазначених сум до певних осіб, для яких спільно з отримувачем цих сум, які є доходом сім`ї.

Суд зазначив, що підхід, викладений у постанові Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, стосується випадків, коли члени сім`ї пенсіонера або особа, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до територіального органу Пенсійного фонду не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера (частина друга статті 52 Закону №1058-IV), проте не отримала таку виплату й оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання.

52. Як, зазначалось раніше, у цій справі судами встановлено, що позивач, є членом сім`ї померлого пенсіонера, є особою, яка забезпечується пенсією у разі втрати годувальника, реалізувала своє право на неодержану пенсію, в порядку, встановленому частиною першою статті 52 Закону №1058-IV та частиною першою статті 61 Закону №2262-XII, шляхом звернення до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не пізніше шести місяців після смерті пенсіонера, проте не отримала таку виплату й фактично оскаржує прийняте суб`єктом владних повноважень рішення з цього питання, викладене у листі від 23.08.2023 № 40264-33515/В-01/8-0400/23.

З матеріалів справи вбачається, що суми пенсії, не виплачені померлому, не включені нотаріусом до свідоцтва про право на спадщину за законом від 29.09.2023, зареєстрованого в реєстрі за №473.

53. Ураховуючи наведені правові норми та встановлені фактичні обставини у цій справі, колегія суддів вважає, що висновки судів першої та апеляційної інстанцій не відповідають правовим висновкам, викладеним у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі №200/10269/19-а, від 06.04.2022 у справі №200/10136/20-а.

54. Застосовуючи зазначені правові висновки до обставин цієї справи, колегія суддів дійшла висновку, що позивач, звертаючись із цим позовом до суду, правильно визначив, що цей спір є публічно-правовим і відноситься до справ адміністративної юрисдикції.

55. Викладене свідчить про помилковість висновків судів попередніх інстанцій, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, чим порушені норми процесуального права.

56. Відповідно до частини першої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

57. За таких обставин, зважаючи на приписи статті 353 КАС України, касаційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувані судові рішення - скасуванню із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 349 353 355 356 359 КАС України, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.11.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2023 у справі №160/26335/23 скасувати.

Справу №160/26335/23 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб