Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

11 січня 2019 року

м. Київ

справа № 819/1339/15

провадження № К/9901/9853/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 819/1339/15

за позовом ОСОБА_2 до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного та виплату грошової допомоги;

за касаційною скаргою Тернопільського міськрайонного центру зайнятості на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду (суддя Мартиць О. І.) від 03 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду (у складі колегії суддів: Глушка І. В., Большакової О. О., Макарика В. Я.) від 24 грудня 2015 року, встановив:

І. РУХ СПРАВИ

1. У травні 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, в якому просив:

- зобов'язати Тернопільський міськрайонний центр зайнятості надати ОСОБА_2 статус безробітного з 17 липня 2012 року та провести одноразову виплату належної йому грошової допомоги у зв'язку з безробіттям за час та в обсягах, передбачених чинним законодавством України;

- судові витрати стягнути з Тернопільського міськрайонного центру зайнятості.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначав, що відповідач у порушення вимог Конституції України, Закону України «Про зайнятість населення» від 05 липня 2012 року № 5067-VI (далі - Закон № 5067-VI) видав наказ № НТ 120717 про зняття його з обліку для надання статусу безробітного.

Позивач вказує, що у подальшому, судовими рішеннями, які набрали законної сили, вказаний наказ відповідача було визнано протиправним та скасовано, у зв'язку з чим він звернувся до суду з цим адміністративним позовом.

3. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року, залишеною без ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року, позовні вимоги задоволено частково. Зобов'язано Тернопільський міськрайонний центр зайнятості розглянути заяву ОСОБА_2 про надання йому статусу безробітного від 09 липня 2012 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 16 січня 2016 року Тернопільський міськрайонний центр зайнятості звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення та неправильне застосування норм матеріального права, просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року, і прийняти нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог.

5. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 10 лютого 2016 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Вищим адміністративним судом України справа до розгляду не призначалася.

7. 15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд та набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року.

Відповідно до п. 1 Розділу VII «Перехідні положення» зазначеного закону зміни до Кодексу адміністративного судочинства України вводяться в дію з урахуванням певних особливостей. Зокрема, у пп. 4 передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчився до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

8. 26 січня 2018 року касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року передано для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

9. Ухвалою Верховного Суду від 08 січня 2019 року справу прийнято до провадження та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

10. Станом на 11 січня 2019 року заперечення або відзив на касаційну скаргу до Верховного Суду не надходили.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Судами попередніх інстанцій встановлено, що ОСОБА_2 з метою сприяння в пошуках роботи та призначення щомісячної допомоги у зв'язку із настанням безробіття, 09 липня 2012 року зареєструвався у Тернопільському міськрайонному центрі зайнятості.

12. 12 липня 2012 року ОСОБА_2 у призначений йому час відвідав Тернопільський міськрайонний центр зайнятості. Наступне відвідування позивачу було призначено на 16 липня 2012 року, на яке він не з'явився.

13. 17 липня 2012 року Тернопільським міськрайонним центром зайнятості було видано наказ № НТ 120717, яким позивача було знято з 16 липня 2012 року з обліку у зв'язку з неявкою до центру зайнятості у визначений день відповідно до абз. 2 пп. 2 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 року № 219 (чинного на час виникнення спірних правовідносин; далі - Порядок 219).

14. Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач у жовтні 2012 року звернувся до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області із позовною заявою з вимогами скасувати наказ Тернопільського міськрайонного центру зайнятості № НТ 120717 від 17 липня 2012 року про зняття його з обліку для надання статусу безробітного та про незаконну відмову у виплаті допомоги по безробіттю.

15. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано неправомірними дії Тернопільського міськрайонного центру зайнятості щодо зняття ОСОБА_2 з обліку для надання статусу безробітного. Зобов'язано Тернопільський міськрайонний центр зайнятості надати ОСОБА_2 статус безробітного та провести виплату допомоги по безробіттю. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

14. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ Тернопільського міськрайонного центру зайнятості № НТ 120717 від 17 липня 2012 року про зняття ОСОБА_2 з обліку для надання статусу безробітного. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Водночас, у вказаному рішенні апеляційний суд зазначив, що позивач не взяв участі у семінарі 16 липня 2012 року о 12 годині, оскільки з 12 липня 2012 року по 20 липня 2012 року з 10 по 16 годину він перебував у прокуратурі міста Тернополя, де ознайомлювався з матеріалами кримінальної справи № 1673337, що підтверджено довідкою прокуратури м. Тернополя від 20 липня 2012 року. Апеляційний суд дійшов висновку, що ця обставина об'єктивно перешкоджала позивачу відвідати семінар у центрі зайнятості і є поважною причиною, що зумовила його неявку.

15. Враховуючи наведене позивач звернувся до суду з адміністративним позовом про зобов'язання відповідача надати статус безробітного з 17 липня 2012 року та провести одноразову виплату належної йому грошової допомоги у зв'язку з безробіттям.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

16. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що у відповідності до п. 11 Порядку № 219 за відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися та поставити свій підпис в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

17. Водночас, як було встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем не приймалося рішення про надання або відмову у наданні ОСОБА_2 статусу безробітного.

18. У зв'язку з наведеним, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що права позивача підлягають захисту шляхом зобов'язання відповідача по справі розглянути заяву ОСОБА_2 від 09 липня 2012 року про надання йому статусу безробітного.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. У касаційній скарзі скаржник вказує, що оскільки ОСОБА_2 на восьмий день після реєстрації, не відвідав Тернопільський міськрайонний центр зайнятості та не підтвердив поважну причину невідвідування центру зайнятості у встановлений термін, то відсутні підстави для надання позивачу статусу безробітного та призначення допомоги по безробіттю.

20. Також скаржником зазначено, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень не було враховано, що позивачем заява про надання статусу безробітного з 16 липня 2012 року до центру зайнятості не подавалася.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

21. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

22. Як свідчать матеріали справи та було встановлено судами попередніх інстанцій звертаючись до суду з вказаним адміністративним позовом, позивач просив зобов'язати Тернопільський міськрайонний центр зайнятості надати ОСОБА_2 статус безробітного з 17 липня 2012 року та провести одноразову виплату належної йому грошової допомоги у зв'язку з безробіттям за час та в обсягах, передбачених чинним законодавством України.

23. Разом з цим, в матеріалах справи наявна копія позовної заяви ОСОБА_2 у справі № 1915/17236/2012 за його позовом до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості, у якій позивач просив:

- визнати незаконними дії посадових осіб Тернопільського міськрайонного центру зайнятості щодо зняття ОСОБА_2 з обліку для надання статусу безробітного та відмови у виплаті допомоги по безробіттю;

- скасувати наказ Тернопільського міськрайонного центру зайнятості № НТ 120717 від 17 липня 2012 року про зняття ОСОБА_2 з обліку для надання статусу безробітного;

- зобов'язати Тернопільський міськрайонний центр зайнятості надати ОСОБА_2 статус безробітного та провести виплату йому щомісячної допомоги по безробіттю згідно діючого законодавства.

24. Постановою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року у справі № 1915/17236/2012 позовні вимоги ОСОБА_2 про зобов'язання Тернопільського міськрайонного центру зайнятості надати ОСОБА_2 статус безробітного та провести виплату йому щомісячної допомоги по безробіттю згідно діючого законодавства задоволено. Зобов'язано Тернопільський міськрайонний центр зайнятості надати ОСОБА_2 статус безробітного та провести виплату допомоги по безробіттю.

25. Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року у справі № 1915/17236/2012 постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 21 січня 2013 року скасовано та прийнято нову, якою, зокрема, відмовлено ОСОБА_2 у задоволенні позовних вимог про зобов'язання Тернопільського міськрайонного центру зайнятості надати йому статус безробітного та провести виплату йому щомісячної допомоги по безробіттю згідно діючого законодавства.

26. Постанова Львівського апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2015 року набрала законної сили з моменту проголошення.

27. Наведене свідчить, що позовні вимоги ОСОБА_2, у справі що розглядається, про зобов'язання Тернопільського міськрайонного центру зайнятості надати позивачу статус безробітного, вже були предметом розгляду у іншій адміністративній справі між тими самими сторонами, рішення в якій набрало законної сили.

28. Підстави адміністративного позову - це фактичні та юридичні обставини публічно-правового спору, які обґрунтовують можливість подання такого позову, це факти, які відповідно до норм матеріального права вказують на наявність (відсутність) між позивачем та відповідачем спірних правовідносин. Відтак, для встановлення тотожності підстав позову визначальне значення має коло обставин та фактів, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Не є зміною підстав адміністративного позову викладення одних і тих же обставин, але в іншій стилістичній формі або із зазначенням обставин, які були відомі заявникові під час подання ним первісної заяви, але були названі ним інакше.

29. Судом встановлено, що обставини, якими позивач обґрунтовував свої позовні вимоги в обох адміністративних справах була його незгода з діями відповідача щодо ненадання статусу безробітного.

30. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

31. 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VІІІ. З цієї дати набула чинності нова редакція КАС України.

32. За змістом п. 4 ч. 1 ст. 238 КАС України, у редакції, чинній після 15 грудня 2017 року, суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

33. Згідно з ч. 1 ст. 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

34. Суд вважає, що судами попередніх інстанцій неправильно застосовано норми процесуального права, а саме положення ст. 157 КАС України, у редакції, чинній до 15 грудня 2017 року, внаслідок чого надано помилкову правову оцінку встановленим обставинам справи в частині наявності підстав для прийняття рішення часткове задоволення позовних вимог.

35. Ураховуючи наведені вище положення КАС України та оскільки вимоги позивача зобов'язання Тернопільського міськрайонного центру зайнятості надати йому статус безробітного, заявлені з тих самих підстав, було розглянуто Львівським апеляційним адміністративним судом в постанові від 15 січня 2015 року у справі № 1915/17236/2012, яка набрала законної сили, оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій, у справі що розглядається, у вказаній частині позовних вимог підлягають скасуванню, а провадження у справі у вказаній частині позовних вимог - закриттю.

36. Водночас, оскільки Судом скасовано рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_2 про зобов'язання Тернопільського міськрайонного центру зайнятості надати йому статус безробітного, а провадження в цій частині закрито, вимоги позивача про зобов'язання Тернопільського міськрайонного центру зайнятості провести ОСОБА_2 одноразову виплату належної йому грошової допомоги у зв'язку з безробіттям за час та в обсягах, передбачених чинним законодавством України, які є похідними від вимог про зобов'язання надати статус безробітного, задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись ст. 238, 242, 341, 345, 354, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Тернопільського міськрайонного центру зайнятості задовольнити частково.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 червня 2015 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 24 грудня 2015 року скасувати.

Провадження у справі № 819/1339/15 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про надання статусу безробітного закрити.

Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його позовних вимог до Тернопільського міськрайонного центру зайнятості про зобов'язання Тернопільського міськрайонного центру зайнятості провести ОСОБА_2 одноразову виплату належної йому грошової допомоги у зв'язку з безробіттям за час та в обсягах, передбачених чинним законодавством України.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач Т. О. Анцупова

Судді В. М. Кравчук

О. П. Стародуб