Історія справи

Постанова КАС ВП від 10.11.2022 року у справі №420/607/20
Ухвала КАС ВП від 04.04.2021 року у справі №420/607/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 листопада 2022 року

м. Київ

справа №420/607/20

адміністративне провадження № К/9901/13229/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Кашпур О.В.,

суддів - Радишевської О.Р., Шевцової Н.В.,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції адміністративну справу № 420/607/20

за позовом ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «Національні інформаційні системи», за участю третьої особи - Нотаріальної палати України - про визнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування наказу,

за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, прийняте в складі головуючого судді Аракелян М.М., та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, прийняту в складі колегії суддів: головуючого Крусяна А.В., суддів Градовського Ю.М., Яковлєва О.В.,

УСТАНОВИВ:

І. Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати протиправним та скасувати наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області № 424/03-05 (із змінами) «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 та організацію проходження нею підвищення кваліфікації»;

- визнати протиправними дії Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії по блокуванню позивачу доступу до всіх реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

2. На обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала про те, що у період здійснення нотаріальної діяльності з 09.09.2019 по 14.09.2019 її було протиправно позбавлено можливості виконувати професійні обов`язки у зв`язку із зупиненням нотаріальної діяльності оскаржуваним наказом №424/03-08 від 26.07.2019 року. Позивачка вважає, що підстави для зупинення її діяльності в зазначений період відсутні, а фактичні обставини, що слугували винесенню наказу, не свідчать про наявність законодавчих підстав для застосування до приватного нотаріуса відповідних санкцій.

ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення

3. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.07.2019 № 424/03-08 (із змінами, внесеними наказом Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 05.09.2019 №502/03-08) «Про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 та організацію проходження нею підвищення кваліфікації». У задоволенні позовних вимог до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії відмовлено.

4. Задовольняючи частково позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що Головне територіальне управління юстиції в Одеській області провело перевірку не у межах предмету звернення ОСОБА_2 , а з питань порушення нотаріусом Правил ведення нотаріального діловодства та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. З огляду на такі порушення процедури перевірки організації нотаріальної діяльності, дотримання порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства приватним нотаріусом ОСОБА_1, суди дійшли висновку про те, що подальші дії Головного територіального управління юстиції в Одеській області, як правового наслідку їх встановлення, суперечать критерію обґрунтованості та законності, у зв`язку з чим наказ Головного територіального управління юстиції в Одеській області від 26.07.2019 №424/03-08 є протиправним.

5. Вирішуючи позовні вимоги до ДП «Національні інформаційні системи» про визнання протиправними дій по блокуванню доступу до Єдиних та державних реєстрів, суди попередніх інстанцій виходили з того, що ДП «Національні інформаційні системи» не наділено свободою розсуду у разі отримання від територіального управління юстиції повідомлення за формою, встановленою Порядком ведення Єдиного реєстру нотаріусів, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 13.10.2010 № 2501/5 та було зобов`язано внести відомості до Єдиного реєстру нотаріусів про зупинення нотаріальної діяльності позивача, що також передбачено і договором, укладеним між відповідачем та позивачкою. Також суди виходили з того, що ДП «Національні інформаційні системи» не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, та законодавчо не уповноважене владно керувати поведінкою, зокрема, позивача, а тому позовні вимоги до ДП «Національні інформаційні системи» є безпідставними та не підлягають задоволенню.

ІІІ. Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погоджуючись із рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року та постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, ОСОБА_1 подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати зазначені судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог та прийняти в цій частині нове судове рішення про задоволення позовних вимог.

7. Обґрунтовуючи наявність підстави для касаційного оскарження, позивачка посилається на пункт 3 частини 4 статті 328 КАС України, відповідно до якого підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

8. В обґрунтування наявності зазначеної підстави касаційного оскарження позивачка зазначає, що судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень було застосовано нормативно-правовий акт, а саме Порядок ведення Єдиного реєстру нотаріусів, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 13.10.2010 № 2501/5, який не регулює тимчасове блокування доступу до всіх реєстрів, та не застосовано Закон України "Про нотаріат" та Порядок надання ідентифікаторів доступу до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затверджений наказом Міністерства юстиції України від 15.12.2015 № 2586/5, які регулюють спірні правовідносини по суцільному одночасному блокуванню нотаріусу доступу до всіх реєстрів Міністерства юстиції України.

9. Також позивачка посилається на те, що наказ про обмеження їй доступу до всіх єдиних та державних реєстрів відповідними органами юстиції України не видавався, а тому відповідачем протиправно здійснено блокування доступу позивачці до всіх єдиних та державних реєстрів на підставі повідомлення про внесення відомостей до Єдиного реєстру нотаріусів.

ІV. Позиція інших учасників справи

10. Державне підприємство «Національні інформаційні системи» надало до суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог - без змін.

11. У відзиві на касаційну скаргу Нотаріальна палата України просить суд задовольнити касаційну скаргу.

V. Рух справи у суді касаційної інстанції

12. Ухвалою Верховного Суду в складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Кашпур О.В., суддів: Радишевської О.Р., , Шевцової Н.В.., від 29 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження за скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року на підставі пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України щодо відсутності висновку Верховного Суду із застосування частини шостої статті 29-2 Закону України «Про нотаріат».

13. Ухвалою Верховного Суду від 09 листопада 2022 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами в касаційній інстанції на 10 листопада 2022 року.

VI. Стислий виклад обставин, установлених судами першої та апеляційної інстанцій

14. Як установлено судами першої та апеляційної інстанцій та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 є приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу. Згідно Свідоцтва про право на зайняття нотаріальної діяльністю № 1817 від 11 серпня 1995 року позивачка має право на призначення на посаду державного нотаріуса або реєстрацію приватної нотаріальної діяльності, а згідно реєстраційного посвідчення № 52 від 12.12.2005 зареєстровано приватну нотаріальну діяльність.

15. 18.06.2019 на адресу Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшла заява ОСОБА_2 , у якій остання виклала обставини щодо відкриття спадщини ОСОБА_3 та передачі майна спадкоємцям. З урахуванням викладених обставин ОСОБА_2 просила переглянути спадкову справу 2011 року, що була у провадженні нотаріуса ОСОБА_1

16. 20.06.2019 листом №А-793-07 Головне територіальне управління юстиції в Одеській області повідомило позивачку про необхідність у строк до 25.06.2019 надати пояснення та копію спадкової справи №5/2011, заведеної щодо майна ОСОБА_3 , до відділу з питань нотаріату Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

17. 24.06.2019 за №98/01-16 позивачкою було направлено пояснення щодо обставин, викладених у заяві від 18.06.2019, а 25.06.2019 № 99/01-16 копію спадкової справи № 5/2011.

18. 17.07.2019 за №А-793-07 від Головного територіального управління юстиції в Одеській області надійшов лист до позивачки, у якому викладено порушення, встановлені під час перевірки матеріалів спадкової справи та висловлено прохання надати пояснення по суті встановлених порушень у той же день до 15.00 год.

19. 17.07.2019 за №111/01-16 позивачкою направлено письмові пояснення на адресу відповідача із поясненнями щодо встановлених порушень.

20. У той же час, Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області у відповідь на заяву ОСОБА_2 повідомлено, що подана до Управління заява не містить документальних підтверджень особи, що звертається, як спадкоємця або уповноваженого представника спадкоємця, а тому заяву розглянуто не було.

21. 26.07.2019 за №424/03-08 відповідачем прийнято наказ, яким зупинено нотаріальну діяльність приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_1 з 09.09.2019 до закінчення строку проходження підвищення нею кваліфікації, але не більше двох тижнів. Також оскаржуваним наказом зобов`язано позивачку пройти підвищення кваліфікації. У наказі зазначено про порушення приватним нотаріусом ОСОБА_1 вимог ст.ст.5, 42, 46 Закону України «Про нотаріат», порушення п.п.14, 209 Інструкції, п.6.9 Правил ведення нотаріального діловодства, та на підставі статті 29-1 Закону України «Про нотаріат» тимчасово зупинено нотаріальну діяльність.

22. Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області 29 липня 2019 року супровідним листом направлено на адресу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії повідомлення для внесення відомостей про нотаріусів, які займаються приватною нотаріальною діяльністю, до Єдиного реєстру нотаріусів стосовно ОСОБА_1 про зупиненням нотаріальної діяльності з 09.09.2019 по 20.09.2019.

23. 09.08.2019 позивачка повідомила Головне територіальне управління юстиції в Одеській області про вжиття заходів з технічного забезпечення проведення нотаріальної діяльності та листом від 03.09.2019 за № 150/01-16 просила не зупиняти нотаріальну діяльність з 09.09.2019 у зв`язку із проходженням підвищення кваліфікації в Інституті права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України 13.09.2019.

24. Наказом № 502/03-08 від 05.09.2019 внесено зміни до наказу № 424/03-08 в частині дати зупинення нотаріальної діяльності та встановлено, що така діяльність буде зупинена з 13.09.2019.

25. У зв`язку із цим Головним територіальним управлінням юстиції в Одеській області 05 вересня 2019 року направлено на адресу Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії повідомлення для внесення відомостей про нотаріусів, які займаються приватною нотаріальною діяльністю, до Єдиного реєстру нотаріусів стосовно ОСОБА_1 про зупиненням нотаріальної діяльності з 13.09.2019.

26. 14.09.2019 за № 184/01-16 позивачкою повідомлено Головне територіальне управління юстиції в Одеській області про проходження підвищення кваліфікації та надано підтверджуючий сертифікат.

27. При цьому, не погоджуючись із зупиненням нотаріальної діяльності з огляду на безпідставність покладених в основу оскаржуваного наказу обставин та обмеженням доступу до Єдиних та державних реєстрів, приватний нотаріус ОСОБА_1 звернулась до суду із цим позовом.

VIІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ

28. Конституція України.

Частина друга статті 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

29. Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України)

Частина 2 статті 2 КАС України. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

30. Правове регулювання діяльності нотаріату в Україні здійснюється Законом України «Про нотаріат» (далі - Закон № 3425-XII).

Згідно ст.2-1 Закону №3425-XII державне регулювання нотаріальної діяльності полягає у встановленні умов допуску громадян до здійснення нотаріальної діяльності, порядку зупинення і припинення приватної нотаріальної діяльності, анулювання свідоцтва про право на зайняття нотаріальною діяльністю; здійсненні контролю за організацією нотаріату, проведенням перевірок організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні органів та осіб, які вчиняють нотаріальні дії, здійснюють контроль за організацією нотаріату, проводять перевірки організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства; визначенні ставок державного мита, яке справляється державними нотаріусами; встановленні переліку додаткових послуг правового і технічного характеру, які не пов`язані із вчинюваними нотаріальними діями, та встановленні розмірів плати за їх надання державними нотаріусами; встановленні правил професійної етики нотаріусів.

Контроль за організацією нотаріату, перевірка організації нотаріальної діяльності нотаріусів, дотримання ними порядку вчинення нотаріальних дій та виконання правил нотаріального діловодства здійснюються Міністерством юстиції України та його територіальними органами.

Відповідно до ч.1 ст.3 Закону № 3425-XII нотаріус - це уповноважена державою фізична особа, яка здійснює нотаріальну діяльність у державній нотаріальній конторі, державному нотаріальному архіві або незалежну професійну нотаріальну діяльність, зокрема посвідчує права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняє інші нотаріальні дії, передбачені законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Згідно п.3 ч.1 статті 29-1 Закону № 3425-XII нотаріальна діяльність приватного нотаріуса тимчасово зупиняється на час дії таких обставин якщо приватний нотаріус при вчиненні нотаріальних дій неодноразово порушував правила нотаріального діловодства, - до закінчення строку проходження підвищення кваліфікації (не більше двох тижнів).

Відповідно до статті 29-2 Закону №3425-XII рішення про тимчасове зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса у випадках, передбачених ч.1 статті 29-1 цього Закону, приймає керівник відповідного територіального органу Міністерства юстиції України.

Відповідний територіальний орган Міністерства юстиції України зобов`язаний протягом трьох робочих днів з дня видання наказу про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса письмово повідомити приватного нотаріуса про зупинення його нотаріальної діяльності.

Наказ про зупинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса може бути оскаржений ним до Міністерства юстиції України або до суду.

Приватний нотаріус зобов`язаний зупинити нотаріальну діяльність з моменту отримання копії наказу про тимчасове зупинення його нотаріальної діяльності.

При зупиненні нотаріальної діяльності приватного нотаріуса він має право, а якщо строк зупинення більше одного місяця, - зобов`язаний, укласти договір про його заміщення з іншим приватним нотаріусом за виключенням підстави, передбаченої п.7 ч.1 статті 29-1.

Приватний нотаріус, діяльність якого зупинена, за відсутності заміщення його іншим приватним нотаріусом, має право: видавати з депозиту гроші та цінні папери, документи, прийняті на зберігання, дублікати та копії документів, що зберігаються у справах приватного нотаріуса, а також видавати довідки про вчинені нотаріальні дії.

31. Згідно п.1 наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25 червня 2015 року № 754/27199, ДП «Національні інформаційні системи» визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України (далі - адміністратор Єдиних та Державних реєстрів).

Адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження програмного забезпечення реєстрів, відповідає за їх технічне і технологічне забезпечення, збереження та захист даних, здійснює технічні та технологічні заходи з надання, блокування та анулювання доступу до цих реєстрів, а також інші заходи (дії), передбачені законодавством.

У межах адміністрування Єдиних та Державних реєстрів адміністратор Єдиних та Державних реєстрів здійснює заходи зі створення, впровадження та супроводження, інформаційного та технічного обслуговування, модернізації веб-ресурсів та веб-сервісів Міністерства юстиції України, надає у випадках, визначених законодавством, послуги у сфері функціонування Єдиних та Державних реєстрів, здійснює технічне та технологічне супроводження інформаційної взаємодії Міністерства юстиції України та адміністратора Єдиних та Державних реєстрів з метою оперативного вирішення питань, що стосуються функціонування реєстрів.

32. Пунктом 1.3 Порядку ведення Єдиного реєстру нотаріусів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 13.10.2010 № 2501/5 (далі - Порядок №2501/5), визначено, що адміністратор Єдиного реєстру нотаріусів (далі - Адміністратор) - ДП «Національні інформаційні системи», що здійснює заходи зі створення та супроводження програмного забезпечення Єдиного реєстру нотаріусів (далі - Єдиний реєстр), у тому числі з впровадження та підтримки веб-сайту для доступу до відомостей Єдиного реєстру, організацію доступу до Єдиного реєстру, забезпечує збереження та захист даних, що містяться в Єдиному реєстрі, уносить до Єдиного реєстру отримані від територіальних органів Міністерства юстиції відомості, надає інформацію з Єдиного реєстру, а також виконує інші функції, передбачені цим Порядком.

Згідно з п.2.1 Порядку № 2501/5 підставою для внесення відомостей до Єдиного реєстру є повідомлення територіальних органів Міністерства юстиції про зупинення або припинення нотаріальної діяльності приватного нотаріуса.

Відповідно до п.2.2 Порядку № 2501/5 територіальні органи Міністерства юстиції в день виникнення підстав для внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру, але не пізніше наступного робочого дня, надсилають Адміністратору повідомлення в паперовій або електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису, які мають вбудовані апаратно-програмні засоби, що забезпечують захист записаних на них даних від несанкціонованого доступу, від безпосереднього ознайомлення із значенням параметрів особистих ключів та їх копіювання для внесення таких відомостей до Єдиного реєстру за формою, встановленою у додатках 1-3 до цього Порядку.

33. Відповідно до пункту 6 Порядку надання ідентифікаторів доступу до Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 15.12.2015 № 2586/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 грудня 2015 року за № 1568/28013, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, (далі - Порядок № 2586/5) тимчасове блокування та анулювання доступу до реєстрів у випадках, передбачених законом, здійснюється технічним адміністратором реєстрів на підставі рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, оформленого відповідно до законодавства.

Адміністратор реєстрів у день надходження відповідного рішення Міністерства юстиції України, його територіального органу, яке надсилається супровідним листом, невідкладно здійснює тимчасове блокування або анулювання доступу до реєстру відповідного користувача незалежно від того, чи змінено ним категорію користувача (уповноважена особа суб`єкта державної реєстрації, центру надання адміністративних послуг, нотаріус, його помічник, посадова особа Міністерства юстиції України, його територіальних органів, державний виконавець, приватний виконавець або інша особа, уповноважена відповідно до законодавства на здійснення реєстраційних дій у реєстрі) на момент надходження відповідного рішення.

Тимчасове блокування доступу користувача до відповідного реєстру здійснюється на строк, указаний у рішенні Міністерства юстиції України, його територіального органу. Відновлення доступу користувачу, у тому числі нотаріусу, здійснюється на наступний робочий день з дня спливу відповідного строку за умови надання таким користувачем сертифіката про підтвердження професійної компетентності у відповідній сфері державної реєстрації, отриманого після прийняття Міністерством юстиції України, його територіальним органом рішення про тимчасове блокування доступу до відповідного реєстру.

VІІІ.ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

34. Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

35. З огляду на викладені приписи статті 341 КАС України, Суд здійснює перегляд судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів касаційної скарги.

36. Касаційне провадження у цій справі відкрито в межах доводів касаційної скарги позивачки щодо неправильного застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини у частині одночасного блокування нотаріусу доступу до всіх реєстрів Міністерства юстиції України.

37. Отже, судові рішення підлягають касаційному перегляду виключно у зазначеній частині.

38. Спірні правовідносини, які склалися у цій справі у вказаній частині, зводяться до питання правомірності блокування Державним підприємством «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії приватному нотаріусу Одеського нотаріального округу ОСОБА_1 доступу до всіх реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

39. Як вбачається з приписів пункту 6 Порядку № 2586/5, тимчасово блокувати доступ до будь-яких реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України, Державне підприємство «Національні інформаційні системи», яке відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 25.06.2015 № 1059/5 визначено адміністратором Єдиних та Державних реєстрів, створення та забезпечення функціонування яких належить до компетенції Міністерства юстиції України, може лише на підставі відповідного рішення, прийнятого Міністерством юстиції України або його територіальним органом.

40. Отже, ДП «Національні інформаційні системи» не наділено свободою розсуду у разі отримання від територіального управління юстиції відповідного рішення, прийнятого Міністерством юстиції України, його територіальним органом про тимчасове блокування доступу до відповідних реєстрів.

41. Натомість, як вбачається з матеріалів справи, Одеською філією Державного підприємства «Національні інформаційні системи» було заблоковано позивачці доступ до всіх Єдиних та Державних реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України на підставі повідомлення Головного територіального управління юстиції в Одеській області ДП «Національні інформаційні системи» за формою, встановленою Порядком № 2501/5 про зобов`язання внести відомості до Єдиного реєстру нотаріусів про зупинення нотаріальної діяльності позивача.

42. Колегія суддів Верховного Суду звертає увагу на те, що відповідно до Статуту Державного підприємства «Національні інформаційні системи», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2018 року № 106/5, предметом діяльності Державного підприємства «Національні інформаційні системи» є технічне та технологічне створення, запровадження, експлуатація програмно-експлуатаційних комплексів Єдиних та Державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України. При цьому, підприємство діє на принципах госпрозрахунку, самофінансування та самоокупності і функціонує як самостійний суб`єкт господарювання.

43. Отже, Державне підприємство «Національні інформаційні системи» не здійснює владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, та, відповідно, законодавчо не уповноважене владно керувати поведінкою, зокрема, позивачки.

44. Вказана правова позиція була викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі №826/3269/18.

45. Водночас, відносини між приватним нотаріусом ОСОБА_1 та ДП «Національні інформаційні системи» врегульовані публічним договором про надання послуг з підключення та забезпечення технічної підтримки користування Єдиними та Державними реєстрами, до якого позивач приєдналася шляхом подання заяви від 22.07.2015 року № 120/01-16.

46. Ураховуючи викладене, колегія суддів Верховного Суду зауважає, що згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ, наведеними у статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

47. Ужитий у цій процесуальній нормі термін "суб`єкт владних повноважень" означає орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

48. Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб`єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов`язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач уважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їхньої реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

49. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим і відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

50. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

51. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

52. Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.

53. Частиною першою статті 19 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

54. У зв`язку з викладеним колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про те, що на спірні правовідносини в частині визнання протиправними дій Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії по блокуванню позивачу доступу до всіх реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України не поширюється юрисдикція адміністративних судів, оскільки такий спір випливає з цивільно-правових відносин і має вирішуватися судами в порядку цивільного судочинства.

55. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і закрити провадження у справі чи залишити позов без розгляду у відповідній частині.

56. За правилами частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

57. Згідно із пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

58. Отже, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій розглянули справу в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії про визнання протиправними дій по блокуванню позивачу доступу до всіх реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України з порушенням правил юрисдикції адміністративних судів, рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року та постанова П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року підлягають скасуванню із закриттям провадження у справі в цій частині, а тому, виходячи із вимог касаційної скарги, касаційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню.

59. Відповідно до частини третьої статті 354 КАС України у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

60. Згідно з частиною першою статті 239 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Керуючись статтями 238 239 341 344 349 354 355 356 359 КАС України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

3. Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року в справі № 420/607/20 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії про визнання протиправними дій по блокуванню позивачу доступу до всіх реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України скасувати.

4. Закрити провадження у справі № 420/607/20 в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії про визнання протиправними дій по блокуванню позивачу доступу до всіх реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України.

5. Роз`яснити позивачці, що розгляд цієї справи в частині позовних вимог ОСОБА_1 до Державного підприємства «Національні інформаційні системи» в особі Одеської філії про визнання протиправними дій по блокуванню позивачу доступу до всіх реєстрів інформаційної системи Міністерства юстиції України віднесено до юрисдикції цивільного суду і що вона має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: О. В. Кашпур

Судді: О. Р. Радишевська

Н. В. Шевцова