Історія справи

Постанова КАС ВП від 10.10.2023 року у справі №280/6743/21
Постанова КАС ВП від 10.10.2023 року у справі №280/6743/21
Постанова КАС ВП від 10.10.2023 року у справі №280/6743/21

ф

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2023 року

м. Київ

справа №280/6743/21

адміністративне провадження № К/990/16206/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Хохуляка В.В., суддів: Бившевої Л.І., Ханової Р.Ф.,

розглянув у порядку письмового провадження як суд касаційної інстанції справу №280/6743/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, касаційне провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2023 (головуючий суддя Чабаненко С.В., судді: Чумак С.Ю., Юрко І.В.),

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Запорізькій області, у якому позивач просила: визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області по нарахуванню (обчисленню) сум єдиного соціального внеску включених до вимог про сплату боргу (недоїмки); скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки); зобов`язати Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інформаційної системи органу доходів і зборів суми єдиного соціального внеску нарахованих (обчислених) у вимогах про сплату боргу (недоїмки).

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 адміністративний позов задоволено повністю.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2023 відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі №280/6743/21.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Головне управління ДПС у Запорізькій області в межах строку на касаційне оскарження звернулось з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Ухвалою Верховного Суду від 28.06.2023 відкрито касаційне провадження у справі №280/6743/21 за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Ухвалою суду від 09.10.2023 розгляд справи у порядку письмового провадження призначено на 10.10.2023.

Касаційний розгляд справи здійснюється у порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Верховний Суд, на підставі встановлених фактичних обставин справи, з`ясував наступне.

У справі, що розглядається, рішенням суду першої інстанції задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Запорізькій області по нарахуванню (обчисленню) сум єдиного соціального внеску включених до вимог про сплату боргу (недоїмки). Скасовано вимоги про сплату боргу (недоїмки) винесені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області. Зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області виключити з інформаційної системи органу доходів і зборів суми єдиного соціального внеску нарахованих (обчислених) у вимогах про сплату боргу (недоїмки).

Головне управління ДПС у Запорізькій області, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, звернулося до суду з апеляційною скаргою.

Судом апеляційної інстанції апеляційну скаргу було залишено без руху у зв`язку з невідповідністю вимогам статей 295 296 КАС України. Суд запропонував заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк надати суду заяву про поновлення строку, в якій вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні належні докази.

Оскаржуваним судовим рішенням визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені Головним управлінням ДПС у Запорізькій області. Відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Запорізькій області на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 02.11.2021 у справі № 280/6743/21.

З ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження слідує, що на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху апелянтом подано до суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому останній в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення з апеляційною скаргою зазначає, що з первинною апеляційною скаргою він звернувся у строк визначений статтею 295 КАС України, а тому, враховуючи, що повторна апеляційна скарга подана в межах одного року з дня отримання повного тексту оскаржуваного рішення, вважає вказані обставини обґрунтованими. Також заявник посилається на те, що 24.02.2022 розпочалась військова агресія Російської Федерації та на території України запровадження воєнний стан, який триває до теперішнього часу та внаслідок частими обстрілами, аварійними відключеннями електроенергії, була обмежена можливість своєчасної подачі апеляційної скарги.

Апеляційний суд дійшов висновку, що обставини, вказані у клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, не свідчать про поважність підстав пропуску строку апеляційного оскарження. На переконання суду, обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Відсутність бюджетного фінансування не надає суб`єкту владних повноважень право в будь-який час після сплину строку апеляційного оскарження реалізовувати право на апеляційне оскарження судового рішення.

Вважаючи рішення суду апеляційної інстанції таким, що прийнято з порушенням норм процесуального права, податковий орган звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду, у якій просить ухвалу апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження скасувати, а справу передати для продовження розгляду. Як вказує податковий орган, відповідач звернувся до суду з повторною апеляційною скаргою в межах розумного строку разом з доказами сплати судового збору. Відповідач відзначає, що у зв`язку з введенням воєнного стану та скороченням видатків загального фонду Державного бюджету України на 2022 рік, неможливо було провести сплату судового збору з незалежних від податкового органу обставин.

Позивач не скористався правом заперечити проти доводів касаційної скарги. У свою чергу, ненадання відзиву не перешкоджає розгляду справи у порядку касаційного провадження.

Верховний Суд, переглянувши ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження, в межах доводів та вимог касаційної скарги, на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Частиною другою статті 295 КАС передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).

При цьому, за приписами частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).

Відтак, у випадку пропуску строку на апеляційне оскарження підставами для прийняття апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

У справі, що розглядається встановлено, що суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, посилався на те, що сама по собі та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього, а у суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.

Матеріалами справи підтверджується, що рішенням суду першої інстанції від 02.11.2021 позов задоволено.

08.11.2021 відповідачем отримано копію судового рішення.

17.11.2021 до суду надійшла апеляційна скарга Головного управління ДПС у Запорізькій області.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 25.01.2022 апеляційну скаргу залишено без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом направлення до суду апеляційної інстанції документу про сплату судового збору в розмірі 3825,67грн.

Ухвалою від 22.02.2022 відмовлено Головному управлінню ДПС у Запорізькій області у задоволенні клопотання про продовження процесуального строку на усунення недоліків. З огляду на невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, апеляційну скаргу повернуто заявнику.

12.08.2022 податковим органом отримано ухвалу суду про повернення апеляційної скарги.

27.10.2022 відповідач повторно звернувся з апеляційною скаргою на рішення суду першої інстанції.

Ухвалою суду апеляційної інстанції від 12.01.2023 апеляційну скаргу було залишено без руху. Суд запропонував заявнику апеляційної скарги у десятиденний строк надати заяву про поновлення строку, в якій вказати підстави для поновлення строку та надати відповідні належні докази.

Оскаржуваним судовим рішенням визнано неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Касаційний суд не може не погодитись, що відповідач як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Суд наголошує, що відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи. У свою чергу, обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції відзначив, що апелянтом не надано доказів щодо неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з апеляційною скаргою. Поряд з цим, суд зауважив, що заявник отримав копію оскаржуваного судового рішення 08.11.2021, тобто до початку військової агресії та запровадження воєнного стану. Судом враховуються приписи статті 296 КАС України, якою передбачено обов`язок особи, яка подає апеляційну скаргу, щодо одночасного надання документу про сплату судового збору. Зміни до законодавства в частині необхідності сплати судового збору, на період дії воєнного стану, внесені не були.

Крім іншого, судовий збір за подання апеляційної скарги сплачений 06.10.2022, тобто зі спливом майже річного строку після отримання копії оскаржуваного судового рішення. Апеляційний суд правомірно не визнав обґрунтованими доводи апелянта про наявність підстав для визнання причин пропуску строку поважними, де відповідач вказував, що одразу після сплати судового збору - 27.10.2022 повторно подана апеляційна скарга.

Приписи статті 295 КАС України пов`язують облік строку на подання апеляційної скарги саме з датою проголошення судового рішення, датою складання повного тексту або отримання повного тексту, а не з датою сплати судового збору. Питання сплати судового збору в КАС України визначені як вимога до форми та змісту апеляційної скарги, а не підстава для поновлення строку.

Труднощі в організації своєчасного виконання обов`язків представників суб`єкта владних повноважень не є об`єктивними та непереборними обставинами, які перешкоджають оскаржити судові рішення в межах встановленого законодавством строку апеляційного оскарження.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до пункту 6 частини п`ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.

За змістом частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення в порядку, встановленому законом.

Тобто, скаржник має право на повторне звернення з апеляційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги і таке звернення відбувається без зволікання.

Суд констатує, що сам факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, однак, при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також характер процесуальної поведінки скаржника щодо виконання своїх обов`язків.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21.12.2010, заява №45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28.03.2006, заява №23436/03).

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Верховний Суд у постанові від 20.01.2021 по справі №640/1238/19 звернув увагу на те, що оформлення апеляційної скарги у відповідності до вимог КАС України, дотримання строків апеляційного оскарження при первинному зверненні до суду та бажання заявника, що підтверджується сукупністю послідовних та регулярних дій спрямованих на отримання достатнього для сплати судового збору фінансування з Державного бюджету України, реалізувати своє права на апеляційне оскарження судового рішення у цій справі після постановлення ухвали про повернення апеляційної скарги у найкоротші строки, є підставою для поновлення пропущеного строку та відкриття апеляційного провадження.

Поряд з цим, колегія суддів у справі, що розглядається вважає необхідним вказати, що в оскаржуваному судовому рішенні враховано доводи учасника справи, тривалість строку, який пропущено, процесуальну поведінку протягом цього строку, дії, які він учиняв, і чи пов`язані вони з підготовкою до звернення до суду.

Доводи касаційної скарги відповідача висновків суду апеляційної інстанції не спростовують, податковий орган не навів обґрунтувань наявності у останнього об`єктивних перешкод, які унеможливили реалізацію права на апеляційне оскарження судового рішення у визначений законом процесуальний строк, відсутні підстави вважати наявним бажання заявника апеляційної скарги реалізувати своє право оскарження судового рішення у встановлені законом строки. Апеляційний суд правильно встановив, що зазначені податковим органом підстави, не є поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження, адже не є такою, що не залежить від волі особи, яка її подає, і не надає такій особі права у будь-який необмежений після спливу строку апеляційного оскарження час реалізовувати право на оскарження судових рішень.

Враховуючи викладене, касаційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення

Як встановлено пунктом 1 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись статтями 345 349 355 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Запорізькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2023 у справі №280/6743/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

-------------------

-------------------

-------------------

В.В. Хохуляк

Л.І. Бившева

Р.Ф. Ханова

Судді Верховного Суду