Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2019 року

м. Київ

справа №822/1423/16

адміністративне провадження №К/9901/13512/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Саприкіної І. В.,

суддів Єзерова А. А., Чиркіна С. М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Хмельницького районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об'єднання «Райагробуд» на постанову Хмельницького окружного адміністративного суду (суддя Божук Д. А.) від 21 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду (головуючий суддя Боровицький О. А., судді: Матохнюк Д. Б., Сапальова Т. В.) від 23 листопада 2016 року у справі за позовом Хмельницького районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об'єднання «Райагробуд» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа - Шаровечківська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування,

УСТАНОВИВ:

У липні 2016 року Хмельницьке районне кооперативно-державне міжгосподарське будівельно-монтажне об'єднання «Райагробуд» (далі - РКДМБМО «Райагробуд») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (далі - ДАБІ України), третя особа - Шаровечківська сільська рада Хмельницького району Хмельницької області, у якому просило визнати протиправною та скасувати постанову головного інспектора будівельного нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування Управління ДАБІ у Хмельницькій області Квасніцького Віктора Вікторовича (далі - головний інспектор ДАБІ у Хмельницькій області Квасніцький В. В.) від 01 липня 2016 року № 43/1022-2/1985-16, якою РКДМБМО «Райагробуд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону України від 14 жовтня 1994 року № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), та накладення штрафу у сумі 52 200,00 грн.

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що відповідач під час проведення позапланової перевірки РКДМБМО «Райагробуд» на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності діяв правомірно, в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, а тому спірна постанова від 01 липня 2016 року № 43/1022-2/1985-16 є законною і не підлягає скасуванню.

Не погоджуючись з такими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, РКДМБМО «Райагробуд» звернулося з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року та ухвалити нове судове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

У касаційній скарзі зазначається, що суд апеляційної інстанції не надав належної правової оцінки тим обставинам, на які посилається позивач у своїй позовній заяві. РКДМБМО «Райагробуд» стверджує, що ДАБІ України діяла з порушенням ст. 41 Закону України від 17 лютого 2011 року № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VI), оскільки на момент проведення перевірки директор РКДМБМО «Райагробуд» був відсутній на об'єкті, йому не вручалось направлення на таку перевірку та не пред'являлось посвідчення інспектора, який здійснював цю перевірку. Крім того, скаржник зазначає, що ним проводилася реконструкція об'єкта по вул. Центральна, 2 у с. Шаровечка Хмельницького району, а не самочинне будівництво, як установлено відповідачем під час перевірки.

23 січня 2017 року Вищий адміністративний суд України відкрив касаційне провадження у цій справі.

15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Відповідно до підп. 4 п. 1 розд. VII «Перехідні положення» КАС України касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду ухвалою від 09 липня 2019 року прийняв справу до свого провадження та призначив її до розгляду.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів установила таке.

Відповідно до наказу ДАБІ України від 08 вересня 2015 року № 976 у період з 15 по 22 червня 2016 року мала бути проведена позапланова перевірка на об'єкті по вул. Центральна, 2 у с. Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області.

22 червня 2016 року за результатами цієї перевірки складено акт перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил від 22 червня 2016 року, яким установлено, що РКДМБМО «Райагробуд» в травні 2016 року самочинно, без права на виконання будівельних робіт (зареєстрованої декларації про початок виконання будівельних робіт) по вул. Центральна, 2 у с. Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області виконало будівельні роботи з влаштування фундаменту з цегляними стовпчиками, на яких розміщено панельне перекриття, чим порушено п. 2 ч. 1 ст. 34 Закону № 3038-VI.

01 липня 2016 року головним інспектором ДАБІ у Хмельницькій області Квасніцьким В. В. винесено постанову № 43/1022-2/1985-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою РКДМБМО «Райагробуд» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР, та накладено штраф у сумі 52 200,00 грн.

Не погодившись з такою постановою, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом за захистом порушених, на його думку, прав та інтересів.

Дослідивши наведені в касаційній скарзі доводи про оскарження судового рішення апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи й заслухавши суддю-доповідача про обставини справи, колегія суддів дійшла таких висновків.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Відповідно до ч. 1, 2 та 3 ст. 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Крім того, ст. 2 та ч. 4 ст. 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та ухвала Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року відповідають зазначеним вимогам процесуального закону, а доводи касаційної скарги є необґрунтованими з огляду на наступне.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження ДАБІ України у спірних правовідносинах та порядок їх реалізації визначаються, зокрема, законами України № 208/94-ВР, № 3038-VI, Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України від 20 травня 1999 року № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом № 3038-VI.

Відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 7 Закону № 3038-VI (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється шляхом: контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації.

Частиною 1 ст. 41 Закону № 3038 державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно п. 5 Порядку № 553 установлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. При цьому позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки, зокрема, є: (…) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні та декларації про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні та декларації про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог містобудівного законодавства (…).

Як убачається з матеріалів справи та вірно установлено судами першої та апеляційної інстанцій, на підставі звернення Шаровечківської сільської ради від 30 травня 2016 року № 1022-6/3875-16 та направлення Управління ДАБІ у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року № 537 відповідачем у період з 15 по 22 червня 2016 року здійснювалась позапланова перевірка об'єктів по вул. Центральна, 2 у с. Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області. При цьому, згідно листа Управління ДАБІ у Хмельницькій області від 07 червня 2016 року № 1022/3/1749-16 позивача повідомлено про проведення такої перевірки 21 червня 2016 року.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги та касаційну скаргу, РКДМБМО «Райагробуд» зазначає, що перевірка відбулася 16 червня 2016 року, а не 21 червня 2016 року, а тому такі дії відповідача призвели до порушення права позивача бути присутнім під час проведення цієї перевірки.

Пунктом 7 Порядку № 553 визначено, що строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати п'яти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.

Як убачається з матеріалів справи, згідно направлення Управління ДАБІ у Хмельницькій області від 09 червня 2016 року № 537 визначено, що позапланова перевірка об'єктів по вул. Центральна, 2 у с. Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області здійснюватиметься у період з 15 по 22 червня 2016 року. При цьому, як установлено судами першої та апеляційної інстанцій, позивач не заперечує факт повідомлення його про вихід головного інспектор на об'єкт для проведення цієї перевірки саме 16 червня 2016 року.

Ураховуючи наведене, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що вказані вище доводи скаржника є необґрунтованими.

Разом з цим колегія суддів звертає увагу, що положеннями п. 7 Порядку № 553 установлено право суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, бути присутнім під час здійснення такого контролю. Тобто це є правом особи, яка здійснює представництво суб'єкта господарювання, а не обов'язком, у зв'язку з чим посилання РКДМБМО «Райагробуд» на порушення відповідачем його права бути присутнім під час проведення позапланової перевірки 16 червня 2016 року є необґрунтованими.

Що стосується аргументів скаржника щодо проведення ним реконструкції об'єкта по вул. Центральна, 2 у с. Шаровечка, Хмельницького району, Хмельницької області, а не самочинного будівництва, колегія суддів також погоджується з твердженням судів попередніх інстанції про їх безпідставність з огляду на таке.

Згідно ч. 1 ст. 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

При цьому, будівництвом є створення нового об'єкту, а реконструкцією є зміни у раніше побудованому об'єкті.

Як убачається з матеріалів справи та вірно установлено судами першої та апеляційної інстанцій, стверджуючи про проведення реконструкції по вул. Центральна, 2 у с. Шаровечка Хмельницького району, а не будівельних робіт, РКДМБМО «Райагробуд» зазначає, що будівництво об'єкта було здійснено у 1998 році, що нібито підтверджується технічним звітом.

Проте, будь-яких належних доказів (свідоцтво, технічний паспорт тощо) на підтвердження вказаного позивачем до суду не надано, а технічний звіт не містить дати створення об'єкта.

Таким чином, Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду вважає вірними висновки суду першої та апеляційної інстанції про доведеність відповідачем факту самочинного будівництва РКДМБМО «Райагробуд» по вул. Центральна, 2 у с. Шаровечка Хмельницького району.

Згідно з абз. 2 п. 4 ч. 2 ст. 2 Закону № 208/94-ВР суб'єкти містобудування, які є замовниками будівництва об'єктів (у разі провадження містобудівної діяльності), або ті, що виконують функції замовника і підрядника одночасно, несуть відповідальність у вигляді штрафу за виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання таких робіт, а також наведення недостовірних даних у зазначеній декларації на об'єктах II категорії складності - у розмірі тридцяти шести мінімальних заробітних плат.

З урахуванням наведеного, колегія суддів вважає вірними висновки судів попередніх інстанцій, що відповідачем накладено на РКДМБМО «Райагробуд» штраф у розмірі 52 200,00 грн правомірно та обґрунтовано, у відповідності до норм чинного законодавства.

Інших доводів та доказів, аніж ті, які були оцінені судами попередніх інстанцій, касаційна скарга не містить.

Ураховуючи викладене, колегія суддів вважає, що Хмельницький окружний адміністративний суд та Вінницький апеляційний адміністративний суд дійшли обґрунтованого висновку про правомірність спірної постанови Управління ДАБІ у Хмельницькій області від 01 липня 2016 року № 43/1022-2/1985-16 про накладення штрафу на РКДМБМО «Райагробуд» за порушення ним законодавства у сфері містобудування, оскільки ця постанова прийнята на законних підставах, з дотриманням встановленої процедури та у межах наданих повноважень.

За таких обставин Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду знаходить, що судові рішення першої та апеляційної інстанцій у цій справі є законними та обґрунтованими і не підлягають скасуванню, оскільки суди попередніх інстанцій, всебічно перевіривши обставини справи, вирішили спір у відповідності з нормами матеріального права та при дотриманні норм процесуального права, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи, а доводи касаційної скарги їх не спростовують.

Суд касаційної інстанції у своєму рішенні також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в п. 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії», заява № 303-A, п. 29).

Відповідно до ст.350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанцій не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки колегія суддів залишає в силі рішення апеляційного суду, то відповідно до ст. 139 КАС України судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись ст. 341, 345, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Хмельницького районного кооперативно-державного міжгосподарського будівельно-монтажного об'єднання «Райагробуд» залишити без задоволення, постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 21 вересня 2016 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач: І. В. Саприкіна

Судді: А. А. Єзеров

С. М. Чиркін