Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 липня 2019 року

Київ

справа №760/5476/17

адміністративне провадження №К/9901/34618/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Дашутіна І.В.,

суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,

розглянув в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу інспектора роти №8 батальону №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Кашелюка А.М. на постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року у складі судді Українця В.В. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у складі колегії суддів: Кузьмишиної О.М. (головуючого), Глущенко Я.Б., Шелест С.Б. у справі №760/5476/17 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №8 батальону №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Кашелюка А. М. про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом до інспектора роти №8 батальону №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Кашелюка А. М. про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.

2. Постановою Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року, яку залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, позов задоволено. Визнано протиправними дії інспектора 8 роти 2 батальйону Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Кашелюка А.М. щодо складання постанови серія АР №859779 у справі про адміністративне правопорушення від 11 березня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КупАП) України у вигляді штрафу в сумі 425 гривень. Скасовано постанову серії АР №859779 у справі про адміністративне правопорушення від 11 березня 2017 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 126 КУпАП України у вигляді штрафу в сумі 425 гривень та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення.

3. Судами попередніх інстанцій під час розгляду справи встановлено:

3.1. 11 березня 2017 року, позивач, рухаючись на автомобілі марки «SsangYong», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 по просп. Палладіна в м. Києві, була зупинена інспектором Управління патрульної поліції у м. Києві, який повідомив, що на автомобілі забруднені задні державні номерні знаки.

3.2. Працівники поліції попросили ОСОБА_1 пред`явити посвідчення водія, на що вона зазначила, що вони були викрадені разом із паспортом. Інспектор при перевірці вказаної інформації з`ясував, що позивачем дійсно було подано заяву про викрадення документів та на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження.

3.3. Постановою від 11 березня 2017 року позивача було притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП України за керування автомобілем по просп. Палладіна, 18 в м.Києві без посвідчення водія категорії «В».

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

4. Відповідач звернувся із касаційною скаргою, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.

5. Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що судами попередніх інстанцій було неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права.

6. Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

7. Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

8. Відповідно до частини другої статті 16 Закону України від 30 червня 1993 року №3353-XII «Про дорожній рух» водій зобов`язаний мати при собі та на вимогу поліцейського, а водії військових транспортних засобів - на вимогу посадових осіб військової інспекції безпеки дорожнього руху Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, пред`являти для перевірки посвідчення водія, реєстраційний документ на транспортний засіб, а у випадках, передбачених законодавством, - страховий поліс (сертифікат) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

9. Згідно з частиною 1 статті 126 КУпАП, керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

10. Статтею 246 КУпАП передбачено, що порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.

11. Відповідно до статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

12. Статтею 280 КУпАП закріплено обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.

13. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

14. Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

15. Стаття 69 КАС України (в редакції, яка діяла до 15.12.2017) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

16. Стаття 72 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) передбачає, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

17. Згідно з частиною другою статті 77 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017) в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

18. Як встановлено судами першої та апеляційної інстанцій, відповідач не надав доказів правомірності свого рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

19. Крім цього, інспектором поліції при перевірці інформації щодо викрадення у позивача посвідчення водія було з`ясовано, що ОСОБА_1 дійсно подала заяву про викрадення документів та на даний час здійснюється досудове розслідування кримінального провадження.

20. Судами попередніх інстанцій при розгляді справи враховано також довідку Печерського управління Головного управління у м. Києві Національної поліції України від 16 грудня 2016 року, з якої вбачається, що 09 листопада 2016 року невстановлена особа, перебуваючи у 2 корпусі лікарні за адресою: м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, проникла до кабінету № 12, де таємно викрала сумку ОСОБА_1 , в якій знаходились грошові кошти та документи на її ім`я, серед яких посвідчення водія. У довідці зазначено також, що досудове розслідування триває.

20. З огляду на зазначене, суди попередніх інстанцій дійшли правильних висновків про задоволення позову, а доводи касаційної скарги про неправильне застосування судами попередніх інстанції норм матеріального права не підтвердились.

21. Інші доводи касаційної скарги зводяться до переоцінки встановлених у справі обставин.

22. Колегія суддів зазначає, що за змістом частини 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

22. Частиною 1 статті 350 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій - залишенню без змін.

25. Керуючись статтями 341, 343, 350, 355-356, 359 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

26. Касаційну скаргу інспектора роти №8 батальону №2 Управління патрульної поліції у м.Києві Департаменту патрульної поліції Кашелюка А.М. залишити без задоволення.

27. Постанову Солом`янського районного суду міста Києва від 11 липня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року у справі №760/5476/17 за позовом ОСОБА_1 до інспектора роти №8 батальону №2 Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції Кашелюка А.М. про визнання дій протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.

28. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Cуддя-доповідач І.В. Дашутін

Судді О.О. Шишов

М.М. Яковенко