Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 травня 2018 року

Київ

справа №826/536/17

адміністративне провадження №К/9901/38166/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши в порядку письмовому провадженнякасаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» на ухвалуОкружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2017 року (суддя Є.В. Аблов)та ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року (судді: О.В. Карпушова, О.В. Епель, М.І. Кобаль)у справі№ 826/536/17за позовом до третя особаТовариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Кабінету Міністрів України Міністерство фінансів України провизнання незаконним та скасування рішення, визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» (далі - ТОВ «НІКЕЯ-ЛТД») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві, Кабінету Міністрів України про визнання незаконним та скасування рішення, визнання бездіяльності незаконною, зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2017 року залишено позовну заяву без руху у зв'язку з ненаданням доказів сплати судового збору у розмірі 4134,00 грн. При цьому, позивачу роз'яснено підстави залишення позовної заяви без руху та реквізити, на які необхідно сплатити суму судового збору.

4 квітня 2017 року позивач подав заяву про роз'яснення вказаної ухвали суду першої інстанції, в якій просив роз'яснити:

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. у резолютивній частині ухвали від 24 січня 2017 року про залишення позовної заяви без руху замість висновків зазначив команди, хто саме має ці команди виконувати і з якого моменту починає обраховуватися строк усунення недоліків адміністративного позову?

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В., постановляючи 24 січня 2017 року у справі №826/536/17 ухвалу про залишення без руху позовної заяви в порядку ст.108 КАС України, діє як суд, адже у статті 108 КАС України прямо зазначено, що таку ухвалу постановляє суддя?

- чому і на підставі якого закону суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. не керувався принципом верховенства права і замінив предмет спору у справі №826/536/17 з визнання оскаржуваних Позивачем рішень та бездіяльності незаконними на визнання оскаржуваних Позивачем рішень та бездіяльності протиправними, адже Позивач не заявляв позовних вимог про визнання рішень та бездіяльності відповідачів протиправними?

- чому, на підставі якого закону і яким чином суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. викинув з числа осіб, які беруть участь у справі №826/536/17, відповідача Верховну Раду України, адже Позивач притягнув цей орган державної влади до участі у справі як відповідача, зазначив про це у позові, заявив до ВР України дві позовні вимоги і навіть додав до позову копії документів для цього органу?

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. після одержання позовної заяви Позивача не керувався принципом верховенства права, адже до позовної заяви було додано документ про сплату судового збору, і в цій частині позовна заява відповідає вимогам ч.3 ст.106 КАС України?

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. перевірив не зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, а повноту сплати такого збору, адже Закон України "Про судовий збір" вимагає від суду перевіряти не повноту зарахування судового збору, а лише факт такого зарахування?

- чому суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. поставив допуск Позивача до суду у залежність від повноти (на думку судді) сплати судового збору, адже відповідно до частини першої статті 98 КАС України суд (не суддя!) вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою?

- чому Аблов Є.В., обраний суддею безстроково до дня набрання чинності Законом України від 02 червня 2016 року №1401-УІІІ "Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя), продовжує здійснювати свої повноваження як суддя, адже дія підпункту 3 пункту 16-1 розділу XV "Перехідні положення" Конституції України поширюється лише на суддів, обраних безстроково з дня набрання чинності цим Законом?"

- чому перший та третій абзаци частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначають правила та практичний приклад оплати судовим збором подання до суду позовних заяв майнового та немайнового характеру, а дію розташованого між ними другого абзацу частини третьої цієї статті суддя ОАС міста Києва Аблов Є.В. поширив на справу №826/536/17 за позовом лише немайнового характеру з кількома позовними вимогами?

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2017 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року, у задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення відмовлено.

Не погодившись із зазначеними ухвалами судів попередніх інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати ухвали судів попередніх інстанцій і направити справу для продовження розгляду заяви про роз'яснення судового рішення до суду першої інстанції.

Відповідачі своїм правом надати відзив на касаційну скаргу не скористалися, що не перешкоджає її розгляду.

14.03.2018 справу в порядку, передбаченому пунктом 4 частини 1 Розділу VІІ Перехідних положень КАС (в редакції, що діє з 15.12.2017) передано до Верховного Суду.

Відповідно до пункту 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень КАС, касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 КАС.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного.

Відповідно до статті 170 КАС (у редакції, що діяла на момент прийняття рішень судами першої та апеляційної інстанцій) якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, а також державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Тобто вказана норма КАС передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як його незрозумілість, що перешкоджає належному виконанню судового рішення.

При цьому в заяві про роз'яснення рішення заявник має зазначити, що саме в резолютивній частині судового рішення є незрозумілим, у чому полягає незрозумілість рішення, які припускаються варіанти тлумачення рішення, як це впливає на його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з заявою про роз'яснення ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2017 року, якою позовну заяву ТОВ «НІКЕЯ-ЛТД» залишено без руху. Підставою для залишення позовної заяви без руху стало те, що сплачена позивачем сума судового збору не відповідає розміру судового збору, який має бути сплачений за чотири вимоги немайнового характеру.

Позивачу встановлено п'ятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали та роз'яснено, що в разі неусунення недоліків у встановлений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

З огляду на викладене та враховуючи приписи статті 170 КАС, Верховний Суд визнає, що ухвала Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.01.2017 року за своїм змістом є чіткою, логічною та зрозумілою, а тому відсутні підстави для її роз'яснення.

Доводи ТОВ «НІКЕЯ-ЛТД», викладені в касаційній скарзі, не містять обґрунтованих підстав вважати вказану ухвалу суду нерозумілою, а також не свідчать про порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права при ухваленні судових рішень, тому підстави для їх скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною 1 статті 350 КАС суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «НІКЕЯ-ЛТД» залишити без задоволення, ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 травня 2017 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

........................

........................

...........................

В.П.Юрченко І.А.ВасильєваС.С.Пасічник Судді Верховного Суду