Історія справи

Ухвала КАС ВП від 02.02.2021 року у справі №640/2395/20
Постанова КАС ВП від 10.03.2023 року у справі №640/2395/20
Постанова КАС ВП від 10.03.2023 року у справі №640/2395/20

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 березня 2023 року

м. Київ

справа №640/2395/20

провадження № К/9901/1595/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А. суддів: Коваленко Н.В., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19"

на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року (суддя Кузьменко А.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року (головуючий суддя Мєзєнцев Є.І., судді Земляна Г.В., Сорочко Є.О.)

у справі № 640/2395/20

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19"

до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування постанови

про накладення штрафу,

І. РУХ СПРАВИ

1. У січні 2020 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Держпраці у Київській області, в якому просило визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу від 21 січня 2020 року №КВ2014/1721/АВ/ТД/ФС-16.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року, у позові відмовлено.

3. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, а справу № 640/2395/20 направити на новий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва.

4. Від відповідача надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому він просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що наказом Головного управління Держпраці у Київській області від 21 листопада 2019 року №5965 відповідно до Конвенції Міжнародної організації праці 1947 року № 81 про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року № 1985-IV, Конвенції Міжнародної організації праці 1969 року № 129 про інспекцію праці у сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 08 вересня 2004 року № 1986-IV, ст. 259 Кодексу законів про працю України, Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05 липня 2007 року № 877, постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2017 року № 1104 "Про затвердження переліку органів державного нагляду (контролю), на які не поширюється дія Закону України "Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 вересня 2015 року № 929, Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №823, наказу Міністерства соціальної політики від 18 серпня 2017 року № 1338, Положення про Головне управління Держпраці у Київській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03 серпня 2018 року № 84, на підставі листа Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 28 серпня 2019 року №190607/05 призначено проведення інспекційного відвідування на предмет не оформлення трудових відносин у Об`єднанні співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" з 27 листопада по 10 грудня 2019 року.

6. 26 листопада 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області видано направлення №2014 на проведення інспекційного відвідування Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" на предмет не оформлення трудових відносин.

7. Також, вимогою від 27 листопада 2019 року №2014 позивача зобов`язано у строк до 10:00 годин 03 грудня 2019 року надати такі документи: довідку про реєстрацію в органах статистики, наказ про призначення керівника, особову картку форми П-2 керівника, особові справи всіх працівників 2019, розрахунково-платіжні відомості за 2019 рік, табелі обліку використання робочого часу за 2019 рік, книгу обліку та руху трудових книжок, посадові інструкції працівників, колективний договір, правила внутрішнього трудового розпорядку, накази про звільнення працівників та відомості на виплату їм розрахункових коштів за датою такої виплати за 2019 рік, штатні розписи за 2019 рік, журнал з підписами працівників щодо проведеного інструктажу з охорони праці, копії договорів ЦПХ, які було укладено протягом 2019 року, трудові книжки, графік відпусток, інформацію щодо ведення робіт, а також щодо кількості працівників залучених до роботи, інші документи на вимогу, у разі необхідності.

8. 10 грудня 2019 року відповідачем було складено акт про неможливість інспекційного відвідування №КВ2014/1721/НП/АВ, відповідно до якого строк проведення інспекційного відвідування зупинено до 19 грудня 2019 року.

9. Також, 10 грудня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області складено вимогу №2014/1, якою позивача зобов`язано надати копії документів, необхідних для проведення інспекційного відвідування.

10. 19 грудня 2019 року Головним управлінням Держпраці у Київській області складено акт інспекційного відвідування фізичної особи, яка використовує найману працю №КВ2014/1721/АВ (далі - акт інспектування).

11. В ході проведення інспекційного відвідування встановлено, що у порушення вимог частини першої статті 21, частин першої, третьої статті 24 Кодексу законів про працю України Об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" допущено до роботи громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 без належного оформлення трудових відносин відповідно до чинного законодавства.

12. На підставі акту інспектування Головним управлінням Держпраці у Київській області прийнято постанову №КВ2014/1721/АВ/ТД/ФС-16 від 21 січня 2020 року, якою на позивача накладено штраф в сумі 125 190,00 грн.

13. Незгода позивача із вказаною постановою зумовила його звернення до суду з цим позовом.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

14. Відмовляючи у задоволенні позову, суди першої та апеляційної інстанції керувалися тим, що Головним управлінням Держпраці в Одеській області винесено правомірно, ґрунтовно та з урахуванням положень чинного законодавства, а позивач, у порушення вимог статті 21 24 КЗпП України, використовував працю чотирнадцятьох осіб без належного оформлення трудових відносин.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ВІДЗИВУ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

15. Касаційну скаргу мотивовано порушенням місцевим і апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

16. Заявник, обґрунтовуючи вимоги касаційної скарги, зазначає, що під час прийняття оскаржуваних рішень не було враховано правові висновки Верховного Суду, викладені у постановах: від 26 травня 2020 року у справі № 160/5315/19, від 14 травня 2020 року у справі №640/1099/19, від 22 квітня 2020 року у справі № 160/8902/18, від 23 жовтня 2019 року у справі №806/2064/18.

17. На думку скаржника, відповідач не мав повноважень тлумачити на власний розсуд характер правовідносин між сторонами цивільно-правового договору; виконання послуг закріплювалося у відповідних актах виконаних робіт; цивільно-правовий характер згаданих договорів у межах спірних правовідносин підтверджує також те, що облік виплачених доходів у 3,4 кварталі 2019 року здійснювався за ознакою 102 «сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору»; податки за укладеними цивільно-правовими договорами сплачені у повному обсязі.

18. У відзиві на касаційну скаргу відповідач погоджується з висновками судів попередніх інстанцій та наполягає на тому, що позивач не довів цивільно-правовий характер своїх відносин з вищевказаними фізичними особами.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

20. За приписами статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.

21. Правові засади і гарантії здійснення громадянами України права розпоряджатися своїми здібностями до продуктивної і творчої праці визначено КЗпП України.

22. Згідно з частиною 1 статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

23. Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

24. За змістом статті 21 КЗпП України трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

25. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

26. З аналізу чинного законодавства вбачається, що трудовий договір - це угода щодо здійснення і забезпечення трудової функції. За трудовим договором працівник зобов`язаний виконувати роботу з визначеної однієї або кількох професій, спеціальностей, посади відповідної кваліфікації, виконувати визначену трудову функцію в діяльності підприємства. Після закінчення виконання визначеного завдання трудова діяльність не припиняється.

27. Працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (частина 3 статті 24 КЗпП України).

28. Згідно зі статтею 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

29. Загальне визначення цивільно-правового договору наведено у статті 626 Цивільного кодексу України. Так, вказаною нормою встановлено, що договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

30. Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

31. З аналізу наведених норм, Верховний Суд зазначає, що основними ознаками трудового договору, є: праця юридично несамостійна, протікає в рамках певного підприємства, установи, організації (юридичної особи) або в окремого громадянина (фізичної особи); шляхом виконання в роботі вказівок і розпоряджень власника або уповноваженого ним органу; праця має гарантовану оплату; виконання роботи певного виду (трудової функції); трудовий договір, як правило, укладається на невизначений час; здійснення трудової діяльності відбувається, як правило, в складі трудового колективу; виконання протягом встановленого робочого часу певних норм праці; встановлення спеціальних умов матеріальної відповідальності; застосування заходів дисциплінарної відповідальності; забезпечення роботодавцем соціальних гарантій.

32. Зокрема, відповідальність працівника за трудовим договором регулюється лише імперативними нормами (КЗпП України та інших актів трудового законодавства), що не можуть змінюватися сторонами у договорі, а відповідальність виконавця послуг у цивільно-правових відносинах визначається в договорі, а те, що ним не врегулювано - чинним законодавством України.

33. Зі співставлення трудового договору з цивільно-правовим договором, відмінним є те, що трудовим договором регулюється процес організації трудової діяльності. За цивільно-правовим договором процес організації діяльності залишається поза його межами, метою договору є отримання певного результату. Виконавець за цивільно-правовим договором, на відміну від працівника, який виконує роботу відповідно до трудового договору, не підпорядковується правилам внутрішнього трудового розпорядку, хоча і може бути з ним ознайомлений, він сам організовує свою роботу і виконує її на власний ризик, не зараховується до штату установи (організації), не вноситься запис до трудової книжки та не видається розпорядчий документ про прийом його на роботу на певну посаду.

34. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі №820/1432/17, 06 березня 2019 року у справі №802/2066/16-а, 13 червня 2019 року у справі №815/954/18 та інших.

35. У справі, що розглядається, судами попередніх інстанцій було встановлено, що позивач допустив до роботи працівників громадян ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 без належного оформлення трудових відносин відповідно до законодавства України.

36. Також судами встановлено, що позивачем було укладено такі цивільно-правові договори:

- Договір про надання послуг від 17 листопада 2019 року з ОСОБА_1 , за яким останній приймає на себе зобов`язання надати послуги з прибирання (миття) підлоги із застосування миючих машин;

- Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/19/1 з ОСОБА_2 , за яким вона зобов`язується надати послуги щодо прибирання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/19/3 з ОСОБА_3 , за яким вона зобов`язується надати послуги щодо прибирання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/19/4 з ОСОБА_4 , за яким вона зобов`язується надати послуги щодо прибирання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/19/5 з ОСОБА_5 , за яким вона зобов`язується надати послуги щодо прибирання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/2019/6 з ОСОБА_6 , за яким він бере на себе зобов`язання надати послуги з прибирання (миття) підлоги із застосування миючих машин;

- Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/19/7 з ОСОБА_7 , за яким вона зобов`язується надати послуги щодо прибирання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/19/8 з ОСОБА_8 , за яким вона зобов`язується надати послуги щодо прибирання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/2019/9 з ОСОБА_9 , за яким він зобов`язується надати послуги з прибирання прибудинкової території за адресою АДРЕСА_1 ;

-Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/19/11 з ОСОБА_10 , за яким вона зобов`язується надати послуги щодо прибирання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Цивільно-правовий договір від 01 серпня 2019 року № 01/08/19/14 з ОСОБА_11 , за яким вона зобов`язується надати послуги щодо прибирання нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ;

- Цивільно-правовий договір від 20 листопада 2019 року з ОСОБА_12 , за яким він зобов`язується надати послуги щодо обслуговування 5 (п`яти) теплових завіс та 3 (трьох) кондиціонерів;

- Цивільно-правовий договір від 13 листопада 2019 року з ОСОБА_14 , за яким він зобов`язується надати послуги по зняттю показників теплолічильників в ІТП;

-Цивільно-правові договори: від 02 січня 2019 року № 1; від 01 лютого 2019 року №4; від 02 березня 2019 року №7; від 02 квітня 2019 року №11; від 02 травня 2019 року №15; від 03 червня 2019 року №18; від 03 липня 2019 року №21; від 01 серпня 2019 року №24; від 02 вересня 2019 року №30 з ОСОБА_13 , за яким вона зобов`язується надати бухгалтерські послуги.

37. Суди попередніх інстанцій зазначили, що з аналізу наявної в матеріалах справи копії цивільно-правової угоди на виконання робіт, укладених позивачем з ОСОБА_12 , вбачається, що ним виконано в 2019 році разово визначену договором роботу, за що отримано оплату, отже в такому випадку суд вважає безпідставними доводи відповідача про необхідність оформлення трудових відносин із зазначеною особою.

38. Натомість, щодо всіх інших цивільно-правових угод, суди вважали, що зазначені вище угоди не були спрямовані на кінцевий результат, що характеризує цивільно-правові (договірні) відносини, а були пов`язані із самим процесом праці.

39. Верховний Суд не погоджується з таким висновком, виходячи з такого.

40. Відповідно до частини 6 статті 78 КАС України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

41. У постанові від 15 жовтня 2019 року у справі №813/8801/14 Верховний Суд зробив висновок, що вказана норма визначає преюдиційні підстави звільнення осіб, які беруть участь у справі, від доказування обставин з метою досягнення процесуальної економії - за наявності цих підстав у суду не буде необхідності досліджувати докази для встановлення певних обставин.

42. У постанові від 12 червня 2020 року у справі №813/3750/16, обставини якої є подібними, Верховний Суд погодився із застосуванням постанови про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 41 КУпАП як преюдиційної у справі про притягнення до відповідальності за частиною 3 статті 24 КЗпП України.

43. Можливість застосування преюдиції у подібних правовідносинах висловлена також у постановах Верховного Суду від 15 листопада 2021 року у справах №824/588/18 і №0740/826/18, від 19 листопада 2021 року у справі №0840/3739/18 та інших.

44. Під час розгляду цієї справи наведений вище підхід може бути застосовано, виходячи з такого.

45. Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2020 року у справі № 753/1140/19 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_15 , яка працює директором Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ХШ МЕГА 19», закрито провадження у зв`язку із відсутністю у її діях складу адміністративного правопорушення.

46. Водночас у вказаній постанові встановлено, що з переліченими у протоколі № КВ2014/1271/АВ/ПР особами ( ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 ) укладено цивільно-правові договори у зв`язку із чим на виконавців за вказаними договорами не розповсюджується положення трудового законодавства. Крім цього, цивільно-правовий характер вказаних договорів підтверджує також те, що облік виплачених доходів у 3, 4 кварталах 2019 року здійснювався за ознакою 102 «сума винагород та інших виплат, нарахованих (виплачених) платнику податку відповідно до умов цивільно-правового договору», що підтверджується копіями формами 1-ДФ та загальною відомістю «Про нарахування виплат та податків по цивільно-правовим договорам за липень-листопад 2019 року».

47. Для спростування преюдиційних обставин учасник адміністративного процесу, який ці обставини заперечує, повинен подати суду належні та допустимі докази. Ці докази повинні бути оцінені судом, що розглядає справу, у загальному порядку за правилами статті 90 КАС України.

48. Зважаючи на те, що обставини, встановлені у постанові Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2020 року у справі № 753/1140/19 не були належним чином спростовані при розгляді адміністративної справи про скасування постанови про накладення штрафу, колегія суддів вважає, що відповідачем не доведено вчинення порушення трудового законодавства.

49. Незважаючи на те, що позивачем надавалася копія постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 11 березня 2020 року у справі № 753/1140/19 до суду першої інстанції, Окружним адміністративним судом і Шостим апеляційним адміністративним судом її зміст не було взято до уваги, що призвело до прийняття необґрунтованого рішення про відмову у позові.

50. З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню, а судові рішення першої та апеляційної інстанції були прийняті з порушенням норм матеріального права, тому їх слід скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.

51. За правилом частини 1 статті 351 КАС України Суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

52. Таким чином, касаційна скарга підлягає задоволенню, рішення окружного адміністративного суду та постанова апеляційного адміністративного суду підлягають скасуванню, з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 351 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2020 року у справі №640/2395/20 скасувати і прийняти нове рішення.

Позов Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку "ХШ Мега 19" до Головного управління Держпраці у Київській області про скасування постанови про накладення штрафу задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Київській області від 21 січня 2020 року №КВ2014/1721/АВ/ТД/ФС-16 про накладення штрафу.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя Н.В. Коваленко

Суддя О.П. Стародуб