Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.10.2019 року у справі №820/11311/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 жовтня 2019 року

Київ

справа №820/11311/15

адміністративне провадження №К/9901/14619/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І. Я.,

суддів: Гончарової І. А., Ханової Р. Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 (суддя Нуруллаєв І. С. ) та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 (судді: Кононенко З. О. (головуючий), Бондар В. О., Калитка О. М. ) у справі №820/11311/15 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Російський продукт" до Одеської митниці ДФС про скасування рішення та картки відмови,

УСТАНОВИЛ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Російський продукт" (далі - позивач, Товариство) звернулось до суду з позовом до Одеської митниці ДФС (далі - відповідач, контролюючий орган, митний орган) про визнання протиправними та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №500040001/2015/410074/2 від 14.10.2015 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2015/00133 від 14.10.2015.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у контролюючого органу були відсутні правові підстави для відмови у визначенні митної вартості товарів за ціною договору (контракту) та застосуванні другорядного методу визначення митної вартості товарів, оскільки позивачем до декларацій митної вартості були додані документи, що підтверджують митну вартість. Натомість зауваження контролюючого органу не свідчать про неповноту відомостей щодо митної вартості імпортованих товарів, що вказані в поданих документах, а тому рішення про коригування митної вартості товарів та картка відмови прийнято відповідачем всупереч вимог Митного кодексу України та підлягають скасуванню.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від
19.04.2016, позов задоволено, скасовано оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що надані позивачем документи для проведення митного оформлення підтверджують заявлену митну вартість товару за основним методом (за ціною договору), натомість митний орган безпідставно визначив митну вартість за другорядним методом, прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів та картку відмови, оскільки правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об'єктивна неможливість застосування основного методу не були спростовані контролюючим органом, як не було надано і відповідних доказів щодо наявності обґрунтованих сумнівів щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за імпортовані товари.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, відповідач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2016, ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Товариства.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 11.02.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "Російський продукт" (покупець) та KAS COMMODITIES (постачальник) укладений контракт №11022015 на поставку товару- IRRI-6 - рис. Поставка буде здійснюватися окремими партіями у відповідності із специфікаціями, виставленими за заявкою покупця, відповідно до правил ІНКОТЕРМС-2010 (CIF Іллічівськ) та умовами контракту. Ціна на товар установлюється в рахунку-фактурі на кожну окрему партію товару. Валютою контракту є долар США.

Додатковою угодою №2 від 03.07.2015 внесено зміни до п. 1 та 2 контракту №11022015 від 11.02.2015, а саме визначено, що всі зобов'язання, включно з банківськими, комісійними, податками та митами, які мають місце на території продавця та пов'язані з виконанням контракту, мають бути сплачені продавцем, крім того визначено, що всі зобов'язання, включно з банківськими, комісійними, податками та митами, які мають місце на території покупця та пов'язані з виконанням контракту, мають бути сплачені покупцем. Також змінено умови щодо поставки товару, зокрема вказано, що умови поставки конкретної партії товару будуть зазначатися в Інвойсі.

На виконання умов контракту №11022015 на митну територію України відповідно до Інвойсу №KAS/590/15 від 31.08.2015 було ввезено товар за базисом поставки CFR Іллічівськ (вартість і фрахт) "Інкотермс 2010", одержувачем якого є позивач.

Товар, визначений інвойсом №KAS/590/15 від 30.08.2015, був переданий перевізнику Mediterranen Shipping compfny S.A., що підтверджується коносаментом №MSCUPQ
043783.

Вказаний товар у порту призначення (м. Іллічівськ) було отримано Приватним підприємством "Інтервід", яке відповідно до умов Договору №12-01 від 01 грудня 2014 на транспортно-експедиторське обслуговування, укладеного між ТОВ "Торгівельна компанія "Російський продукт" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтервид", надає транспортно-експедиторські послуги щодо перевезення експортно-імпортних вантажів по території України.

Приватним підприємством "Національні традиції", яке надає послуги по декларуванню товару позивачу (договір №20/10-14/01 від 20.10.2014) 14.10.2015 подано до Одеської митниці ДФС митну декларацію за формою МД-2 №500040001/2015/012174 для митного оформлення (випуску) товарів, що надійшли на адресу позивача за контрактом №11022015 від 11.02.2015 на загальну митну вартість 142500,00 доларів США.

Митна вартість товару була визначена виходячи з ціни контракту, тобто за основним (першим) методом у розмірі 142500,00 доларів США (3109027,09 грн).

Для підтвердження заявленої митної вартості товару, митному органу надано: ВМД 500040001/2015/012174 від 14.10.2015; міжнародні товарно-транспортні накладні від 12.10.2015 №0707,0808,1165,1360,1778,2656,2808,3587,4660,5503,6361,6381,6461,7309,7931,9428; Коносамент М5ОТРО 043783 від 07.09.2015; платіжні доручення № 332 від 11.09.2015, № 341 від 07.10.2015; № 343 від
06.10.2015; каталог виробнику б/н від 06.10.2015; прайс-лист б/н від 31.08.2015; калькуляції № КАS 21/09/15 від 21.09.2015; № КАS 21/09/15/1 від 21.09.2015; № КАS 21/09/15/2 від 21.09.2015; інвойс КАS/590/15 від 31.08.2015; пакувальний лист № б/н до інвойсу КАS/590/15 від 31.08.2015; страховий поліс від 08.09.2015; контракт № 11022015 від 11.02.2015; додаткові угоди № 1,2 до контракту № 11022015 від 11.02.2015; договір № 20/10-14/01 про надання послуг по декларуванню товарів від 20.10.2014; договір № 12-01 на транспортно-експедиційне обслуговування від 01.12.2014; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю товару № 2761 від 07.09.2015; фітосанітарний сертифікат 337274 від 03.09.2015; карантинний дозвіл 15/05636 від 23.09.2015; сертифікат про походження товару 097570 від 31.08.2015 року; видаткові накладні 136 від
11.09.2015 року; № 141 від 18.09.2015, № РОРП - 00212 від 24.09.2015; видаткова накладна КАS/31/08 від 31.08.2015; довідка про кон'юнктуру ринку від 13.10.2015.

Митний орган не погодився з такою вартістю товару та прийняв оскаржувані рішення про коригування вартості товарів №500040001/2015/410074/2 від 14.10.2015 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №500040001/2015/00133 від 14.10.2015.

В обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано контролюючий орган послався на те, що згідно наданих до митного оформлення банківських платіжних документів передоплата здійснена в розмірі 150750 доларів США, в той час як загальна вартість партії товару, відповідно до інвойсу №KAS/590/15 від 31.08.2015 складає 142500 доларів США. Крім того, в поданих до митного оформлення банківських платіжних документах №332 від
11.09.2015, №343 від 06.10.2015 та №341 від 07.10.2015 відсутнє посилання на комерційний інвойс відповідно до якого здійснюється поставка даного товару, що унеможливлює прив'язання наданих платіжних документів до даної партії товару.

Також в митній декларації країни відправлення загальна вартість 142500 доларів США вказана на умовах СFR, окремо визначена вартість страхування 400 доларів США, водночас така ж загальна вартість 142500 доларів США вказана в інвойсі на умовах CIF.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган посилається на невідповідність висновку судів першої та апеляційної інстанцій фактичним обставинам справи, які, на думку контролюючого органу, полягають у безпідставному визначенні позивачем митної вартості товару за ціною договору, з огляду на відсутність в поданих позивачем документах інформації щодо складових митної вартості, а також на ненадання позивачем всіх витребуваних додаткових документів, що підтверджують числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок, та які б підтверджували числові значення складових митної вартості та ціни товару, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, на підставі яких проводився розрахунок.

9. Товариством надано заперечення на касаційну скаргу, в якому Товариство вказує на обґрунтованість та правомірність оскаржуваних судових рішень, просить залишити касаційну скаргу контролюючого органу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції просить залишити без змін.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Конституція України:

10.1. Стаття 19.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Митний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

11.1. Частина 1 статті 49.

Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

11.2. Частина перша статті 52.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII Митний кодекс України та цією главою.

11.3. Частина друга статті 53.

Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у Митний кодекс України, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

11.4. Частина третя статті 53.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

11.5. Частина четверта статті 53.

У разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

11.6. Частина п'ята статті 53.

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

11.7. Частина перша статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

11.8. Частина друга статті 54.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у Митний кодекс України.

11.9. Частина третя статті 54.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень Митний кодекс України.

11.10. Частина шоста статті 54.

Орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у Митний кодекс України, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митний кодекс України; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

11.11. Частина сьома статті 54.

У разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

11.12. Частина перша статті 57.

Визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

11.13. Частина друга статті 57.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

11.14. Частина третя статті 57.

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм Митний кодекс України.

11.15. Частина четверта статті 57.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями Митний кодекс України. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Основним методом визначення митної вартості товарів є метод - за ціною договору.

13. Обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.

14. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

15. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

16. Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

17. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

18. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

19. Судами встановлено, що позивачем надано необхідні документи для визначення митної вартості імпортованого товару, які містять складові вартості товару, що піддаються обчисленню, підтверджують ціну товару, та не містять неточностей чи розбіжностей.

20. Натомість, відповідач не підтвердив належними доказами та аргументованими доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари.

21. Сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв'язку з тим, що надані документи, на думку контролюючого органу не підтверджували вартості, так як не містили всіх відомостей щодо складових вартості імпортованого товару, суди попередніх інстанцій обґрунтовано відхили, оскільки такі доводи спростовуються наявними в матеріалах справи первинними документами, які були надані відповідачу під час проведення митних процедур.

Посилання контролюючого органу, як на підставу для невизнання заявленої позивачем вартості імпортованого товару, на те, що згідно наданих до митного оформлення банківських платіжних документів передоплата здійснена в розмірі 150
750 доларів США, в той час як загальна вартість партії товару, відповідно до інвойсу №KAS/590/15 від 31.08.2015 складає 142 500 доларів США суди обґрунтовано відхилили, оскільки встановлено, що вказана передоплата здійснювалась позивачем на виконання умов Контракту №110202015 від 11.02.2015, який є триваючим, і відповідно до умов вказаного Контракту поставка товару здійснюється за окремими партіями у відповідності із специфікаціями, виставленими за заявкою покупця, а отже позивач не був позбавлений можливості окремими дорученнями за різні поставки або групування сплати за декілька поставок, що також не суперечить нормам діючого законодавства.

Доводи контролюючого органу відносно того, що в митній декларації країни відправлення загальна вартість 142500 доларів США вказана на умовах СFR, окремо визначена вартість страхування 400 доларів США, водночас така ж загальна вартість 142500 доларів США вказана в інвойсі на умовах CIF, суди попередніх інстанцій також обґрунтовано відхилили, оскільки судами встановлено, що поставка товару здійснювалась відповідно до інвойсу №KAS/590/15 від 31.08.2015 та за базисом поставки CIF Іллічівськ "ІНКОТЕРМС-2010", яка передбачає, що у фактурну вартість товару включені витрати, які впливають на митну вартість товару, натомість страхування товару проведено продавцем на виконання умов "ІНКОТЕРМС-2010", про що свідчить наявний в матеріалах справи страховий поліс від 08.09.2015, а тому окремо визначена вартість страхування 400 доларів США, яка не впливає на митну вартість товару.

Щодо посилань контролюючого органу на відсутність у платіжних дорученнях №332 від 11.09.2015, №343 від 06.10.2015 та №341 від 07.10.2015 посилання на комерційний інвойс відповідно до якого здійснюється поставка даного товару, що унеможливлює прив'язання наданих платіжних документів до даної партії товару, то необхідно зазначити, що такі доручення мають посилання на Контракт №11022015 від
11.02.2015 з зазначенням виду товару за який проводиться оплата, крім того, контролюючий орган не ставить під сумнів факт оплати за поставлений товар.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

22. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

23. Враховуючи встановлені обставини справи, а також правове регулювання спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій, що позивач надав усі наявні та достатні документи, передбачені Митним кодексом України, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Натомість всупереч частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції на час прийняття рішень судами) контролюючий орган не довів належними, достатніми та беззаперечними доказами, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за ці товари та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом - за ціною договору, як не довів і правомірності застосування обраного методу коригування імпортованого позивачем товару.

24. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судами фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи статті 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України, приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права та порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Одеської митниці ДФС на постанову Харківського окружного адміністративного суду від
14.01.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від
19.04.2016 слід залишити без задоволення.

25. Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

26. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина 1 ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341,343,349,350,355,356,359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.01.2016 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016 у справі №820/11311/15 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.........................................

І. Я. Олендер

І. А. Гончарова

Р. Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду