Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.09.2020 року у справі №806/1107/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 вересня 2020 року

Київ

справа №806/1107/17

адміністративне провадження №К/9901/17707/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Шарапи В. М.,

суддів: Тацій Л. В., Чиркіна С. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30.08.2017 у складі судді Помогаєва А. В. та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 у складі колегії суддів:

Шевчук С. М. (головуючий), Іваненко Т. В., Мацького Є. М. у справі №806/1107/17 за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа Житомирський обласний військовий комісаріат про визнання дій протиправними та зобов'язання призначити та виплатити одноразову грошову допомогу

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

1. ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з позовом до Міністерства оборони України (надалі - відповідач, Міноборони), за участі третьої особи Житомирського обласного військового комісаріату (надалі - третя особа, ОВК), в якому просив:

1.1. визнати протиправним та скасувати рішення відповідача, оформлене протоколом засідання комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.03.2017 №24 щодо відмови позивачу в призначенні одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи з 29.04.2016, інвалідність якого настала внаслідок поранення, контузії, захворювання, пов'язаних з виконанням ним обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії;

1.2. зобов'язати відповідача призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, на підставі поданих раніше документів, як інваліду 3 групи з
29.04.2016 внаслідок поранень, травми, контузії, захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країні, де велись бойові дії, відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (надалі-Закон №2011-XII) та Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, що затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 №975 (надалі - Порядок №975).

2. Постановою Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від
30.08.2017 позовні вимоги задоволено частково.

2.1. Визнано протиправним та скасовано рішення Міноборони. оформлене пунктом 11 протоколу засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 17.03.2017 №24.

2.2. Зобов'язано Міноборони прийняти рішення про нарахування та виплату ОСОБА_1 одноразової грошової допомогу у зв'язку з встановленням йому інвалідності 3 групи внаслідок поранення, пов'язаного з виконанням обов'язків військової служби, в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме 29.04.2016.

2.3. Стягнуто з Міноборони на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн.

3. Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017 постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від
30.08.2017 скасовано в частині стягнення з Міноборони на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди в розмірі 1000 грн. та прийнято в цій частині нову постанову, якою відмовлено ОСОБА_1 у стягненні моральної шкоди. В решті постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від
30.08.2017 залишено без змін.

4. Судами попередніх інстанцій під час судового розгляду справи встановлено наступні обставини:

4.1. У період з 26.10.1983 по 10.09.1984 ОСОБА_1 проходив військову службу в Збройних Силах на території Республіки Афганістан, де отримав поранення.

4.2.07.04.2016 Центральною військово-лікарською комісією Міноборони по встановленню причинного зв'язку хвороб, що призвели до інвалідності та смерті з виконанням обов'язків при перебуванні в країні, де велись бойові дії, встановлено зв'язок поранень позивача з виконанням обов'язків військової служби.

4.3.29.04.2016 Житомирською обласною медико-соціальною експертною комісією позивачу встановлено 3 групу інвалідності, яка настала внаслідок поранення та захворювань, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

4.4.10.05.2016 ОСОБА_1 звернувся із заявою до Міноборони через Новоград-Волинський об'єднаний міський військовий комісаріат, Житомирський ОВК для виплати йому одноразової грошової допомоги згідно зі ~law9~, до якої додав наступні документи: довідку Житомирської обласної МСЕК №2, витяг із протоколу засідання Центральної ВЛК МОУ по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв №1542 від 07.04.2016, висновок спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи від 07.04.2016 №920/Ж, відповідно до яких причиною інвалідності були бойові дії під час проходження ОСОБА_1 військової служби, а обставиною поранення - виконання обов'язків військової служби.

4.5. Житомирський ОВК направив до Міноборони документи щодо призначення позивачу одноразової грошової допомоги як інваліду 3 групи.

4.6. Рішенням комісії Мінооборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, яке оформлене протоколом від 08.07.2016 №52, документи ОСОБА_1 повернуто на дооформлення до Житомирського ОВК.

4.7. Листом від 08.07.2016 документи повернути позивачу, як такі, що не відповідають вимогам Порядку №975, а саме відсутні документи про причину та обставини поранення.

4.8. Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2016 у справі №806/2335/16, яка набрала законної сили, визнано протиправним і скасовано рішення Мінооборони про повернення документів ОСОБА_1 на доопрацювання, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби від 08.07.2016 №52.

4.9. У зв'язку з цим, позивач повторно звернувся до відповідача із заявою про призначення йому одноразової грошової допомоги.

4.10. Рішенням комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від 17.03.2017 №24, ОСОБА_1 відмовлено у призначенні такої допомоги, з посиланням на неподання ним документу, що свідчить про обставини поранення.

5. Суди попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що позивач безпосередньо приймав участь у бойових діях у складі діючої армії під час війни в Афганістані, тому на спірні правовідносини розповсюджуються вимоги ~law10~, що свідчить про те, що останній має право на виплату одноразової грошової допомоги. При цьому, суд апеляційної інстанції, скасовуючи постанову суду першої інстанції в частині стягнення на користь позивача моральної шкоди та ухвалення в цій частині нової постанови про відмову в задоволенні позовних вимог, послався на те, що позивач не надав достатніх доказів на підтвердження заподіяння йому моральної шкоди у заявленому розмірі.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

6. Відповідач - Міноборони, подав касаційну скаргу на постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 30.08.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2017, в якій просить оскаржувані судові рішення скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

6.1. Аргументи скаржника на обґрунтування доводів касаційної скарги зводяться до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права. Скаржник посилається на те, що відповідно до пункту 11 Порядку №975 позивач був зобов'язаний надати документ, який свідчить про причини та обставини поранення, зокрема, про те, що воно не пов'язане із вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, чого зроблено не було.

7. Позивач - ОСОБА_1, подав заперечення на касаційну скаргу, в яких просить залишити її без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

8. На обґрунтування заперечень зазначає, що оскаржувані судові рішення ухвалені на основі правильного застосування норм матеріального права та з дотриманням норм процесуального права, тому вважає доводи касаційної скарги є безпідставними та необґрунтованими.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги з посиланням на норми права, якими керувався суд касаційної інстанції:

9. Під час розгляду даної касаційної скарги колегія суддів враховує приписи частин 1, 2 статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції до 08.02.2020, надалі - КАС України), відповідно до яких суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

10. У свою чергу, частиною 2 статті 19 Конституції України гарантовано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

11. Відповідно до статті 41 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII (надалі-Закон №2232-XII), виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених ~law12~.

12. Згідно з ~law13~, його дія поширюється на військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням військової служби, чи внаслідок захворювання після звільнення їх з військової служби, пов'язаного з проходженням військової служби, та членів їх сімей, а також членів сімей військовослужбовців, які загинули, померли чи пропали безвісти.

13. ~law14~ (в редакції, чинній на час спірних правовідносин) передбачено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого ним під час виконання обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, чи встановлення інвалідності особі після її звільнення з військової служби внаслідок причин, зазначених у цьому підпункті.

14. Пунктом "б" ~law15~ визначено, що одноразова грошова допомога призначається і виплачується в розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення військовослужбовцю інвалідності III групи (~law16~).

15. Водночас, ~law17~ встановлено, що призначення і виплата одноразової грошової допомоги не здійснюються, якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність або часткова втрата працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста є наслідком:

а)вчинення ним злочину або адміністративного правопорушення;

б)вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння;

в)навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, іншої шкоди своєму здоров'ю або самогубства (крім випадку доведення особи до самогубства, встановленого судом);

г)подання особою завідомо неправдивих відомостей для призначення і виплати одноразової грошової допомоги.

16. Відповідно до ~law18~, порядок призначення і виплати одноразової грошової допомоги визначається Кабінетом Міністрів України.

17. На виконання цієї статті Кабінет Міністрів України затвердив Порядок №975, згідно з пунктом 11 якого військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст, якому виплачується одноразова грошова допомога у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, подає уповноваженому органу такі документи: заяву про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності чи часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності; довідку медико-соціальної експертної комісії про встановлення групи інвалідності або відсотка втрати працездатності із зазначенням причинного зв'язку інвалідності чи втрати працездатності.

До заяви додаються копії: постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання; документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження; сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я та по батькові і місце реєстрації; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копію сторінки паспорта з такою відміткою).

18. Пунктом 21.21 Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800 (надалі - Положення), передбачено, що за наявності тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефекти кісток черепа, рубці після поранень, наявність чужорідних тіл) у колишніх військовослужбовців - учасників бойових дій у роки Великої Вітчизняної війни, в інші періоди ведення бойових дій, у тому числі при проходженні військової служби в країнах, де велися бойові дії, а також у колишніх військовополонених у разі відсутності даних про їх медичний огляд військово-лікарськими комісіями з цього приводу в період військової служби ці особи, незалежно від причини звільнення із Збройних Сил і ступеня придатності до військової служби у даний час, для встановлення характеру і давності тілесних ушкоджень за направленням військового комісара підлягають огляду судово-медичним експертом (за необхідності після обстеження у лікувально-профілактичному закладі). Результати медичного обстеження судово-медичним експертом заносяться в акт судово-медичного дослідження (висновок експерта) за наслідками поранення та разом з іншими документами, що підтверджують факт отримання поранення (контузії, травми або каліцтва), довідкою про проходження військової служби і перебування у частинах діючої армії, з посиланням на Перелік країн, посвідченням учасника бойових дій, військово-обліковими і медичними документами направляються до штатних військово-лікарських комісій для встановлення причинного зв'язку поранення (каліцтва).

19. Пунктом 21.3 Положення визначено, що причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв у колишніх військовослужбовців визначають штатні військово-лікарські комісії; у колишніх військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, та військових формувань колишнього СРСР, правонаступниками яких вони стали, - штатні військово-лікарські комісії цих військових формувань та оформлюють протоколом за формою, наведеною в додатку 19.

20. Пунктом 21.5 Положення встановлено, що постанови військово-лікарських комісій про причинний зв'язок захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв приймаються в таких формулюваннях:

в)"Поранення (травма, контузія, каліцтво), одержане в результаті нещасного випадку, пов'язане з проходженням військової служби" - якщо воно одержане за обставин, не пов'язаних з виконанням обов'язків, або одержане внаслідок правопорушення.

г)"Захворювання, поранення (травма, контузія, каліцтво), пов'язане з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії" - якщо захворювання виникло, поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане в період перебування в країнах, де велись бойові дії (Перелік країн затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.94 року №63 "Про організаційні заходи щодо застосування Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" (із змінами), і військовослужбовець визнаний учасником бойових дій.

21. Як закріплено у нормі пункту 21.7 Положення, постанова військово-лікарських комісій про причинний зв'язок поранення (травми, контузії, каліцтва) приймається відповідно до висновку, зазначеного в довідці про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), або засвідченої копії Акта про нещасний випадок (додаток 1 до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністра оборони України від 06 лютого 2001 року №36, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 лютого 2001 року за №169/5360 (зі змінами), у яких зазначаються обставини отримання поранення (контузії, травми, каліцтва).

22. В силу приписів пункту 21.8 Положення, при медичному огляді військовослужбовців, колишніх військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на збори, які одержали поранення (травму, контузію, каліцтво) до введення в дію Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 4 січня 1994 року №2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 липня 1994 року за №177/386, і не мають довідки, виданої військовою частиною, військово-лікарськими комісіями можуть бути прийняті до уваги достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) (записи про первинне звернення по медичну допомогу із зазначенням обставин одержання поранення (травми), витяг із історії хвороби, матеріали службового розслідування, дізнання, досудового слідства за фактом поранення (травми) та інші медичні або військово-облікові документи).

23. Як свідчить зміст пункту 11 Порядку №975, питання призначення одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, носить заявницький характер, тобто, розглядається виключно за ініціативою заявника. Цим же пунктом Порядку встановлено, що про необхідність додання до заяви про виплату одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням інвалідності, у тому числі, документа про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

24. Відповідно до пункту 13 Порядку №975, керівник уповноваженого органу подає у 15-денний строк з дня реєстрації всіх документів розпорядникові бюджетних коштів висновок щодо виплати одноразової грошової допомоги, до якого додаються документи, зазначені в пунктах 10 і 11 цього Порядку. Розпорядник бюджетних коштів приймає у місячний строк після надходження зазначених документів рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги і надсилає його разом з документами уповноваженому органові для видання наказу про виплату такої допомоги особам, які звернулися за нею, або у разі відмови для письмового повідомлення заявника із зазначенням мотивів відмови.

25. Разом з тим, згідно з пунктом 4.7 Положення про організацію в Міністерстві оборони України роботи з обчислення вислуги років для призначення пенсій військовослужбовцям і соціального забезпечення осіб, звільнених з військової служби у Збройних Силах України, та членів їх сімей, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2014 №530, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 20.10.2014 за №1294/26071, документи на одержання одноразової грошової допомоги в разі встановлення інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності особам, звільненим з військової служби (зборів, резерву), оформляє та подає в Департамент фінансів Міністерства оборони України обласний військовий комісар за місцем проживання цих осіб (абзац 7).

У разі настання інвалідності подаються такі документи:

висновок щодо можливості виплати одноразової грошової допомоги військовослужбовцю, який визнаний інвалідом (додаток 13);

заява про виплату одноразової грошової допомоги (додаток 12);

копія довідки МСЕК про встановлення групи та причинного зв'язку інвалідності;

копії свідоцтва про хворобу, постанови чи довідки відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку захворювання, поранення (контузії, травми або каліцтва);

витяг з наказу командира військової частини про виключення зі списків особового складу частини (для військовослужбовців строкової військової служби - копія військового квитка);

копії сторінок паспорта з даними про прізвище, ім'я, по батькові та місце реєстрації; копія документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, - копія сторінки паспорта з такою відміткою);

копія акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, - у разі якщо поранення (контузія, травма або каліцтво) не пов'язане з виконанням обов'язків військової служби.

26. Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що подання зазначених у пункті 11 Порядку №975 документів при зверненні за призначенням одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення інвалідності, є необхідною умовою для призначення такої допомоги та ґрунтується на необхідності перевірити відсутність обмежень, встановлених ~law20~ (зокрема, коли інвалідність є наслідком вчинення особою дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння; навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи іншої шкоди своєму здоров'ю), за умови наявності яких особа позбавляється права на її отримання.

27. Водночас, обов'язок перевірити, чи не настала інвалідність за обставин, перелік яких визначений у ~law21~, покладено на орган, що приймає рішення про призначення та виплату одноразової грошової допомоги.

28. Тому, вимога Міністерства оборони України щодо необхідності подання військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом, щодо якого вирішується питання про виплату одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності чи втрати працездатності без встановлення йому інвалідності, документа, що свідчить про причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, має легітимну мету, відповідає вимогам законності та не є свавільною.

29. Порядок № 975 не визначає, який саме документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо) повинна подати особа, яка звертається за отриманням одноразової грошової допомоги, на підтвердження обставин причини та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва).

30. З огляду на викладене, відсутність у абзаці 6 пункту 11 Порядку №975 вказівки про якийсь конкретний документ (військово-облікові документи, медична довідка, акт розслідування, архівна довідка, виписка з історії хвороби, тощо), який свідчить про причини та обставини поранення говорить про те, що в кожному конкретному випадку це можуть бути різні документи, які достовірно свідчать про причини та обставини поранення.

31. Проте, подання до Міноборони лише відповідного рішення військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв, яким встановлено, що отримані особою поранення, травма, контузія, захворювання, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, не виключає необхідності подання інших, зазначених у пункті 11 Порядку №975, документів, що свідчать про причини та обставини поранення, травми, контузії та захворювання.

32. За зверненням особи за призначенням одноразової грошової допомоги, уповноважений орган (обласний військовий комісар за місцем проживання цієї особи) оформляє та подає в Департамент фінансів Міноборони затверджений пунктом 11 Порядку №975 перелік документів для призначення такої допомоги. У свою чергу, розпорядник бюджетних коштів в особі комісії з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум на підставі зазначених документів приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги.

33. Відсутність документів, визначених пунктом 11 Порядку №975, зокрема, про причини і обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не встановлює обов'язку Міноборони для їх витребування та доведення (за відсутності таких документів), що позивач отримав поранення (контузію, травму, каліцтво) при вчиненні кримінального чи адміністративного правопорушення, або у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, оскільки відповідна комісія Міноборони приймає рішення про призначення або відмову у призначенні одноразової грошової допомоги виключно на підставі документів, які надійшли від обласного військового комісаріату.

34. Відповідальними за повноту та достовірність документів, визначених пунктом 11 Порядку № 975, є заявник та обласний військовий комісаріат за його місцем проживання.

35. Враховуючи заявницький характер відносин між особою, яка звертається за призначенням одноразової грошової допомоги, та Міноборони, обов'язок довести зазначені обставини шляхом подання до комісії Міноборони достовірних документів про причини і обставини одержання військовослужбовцем поранення (контузії, травми, каліцтва) покладено на заявника. Такий документ не обов'язково повинен мати форму акта про нещасний випадок, складеного за матеріалами розслідування військової частини, або довідки командира військової частини, оскільки до уваги можуть бути взяті інші достовірні документи.

36. Згідно правової позиції Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, висловленої у постанові від 10.04.2019 у справі №822/220/18, документами, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), зокрема про те, що поранення (контузія, травма, каліцтво) не пов'язане з учиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення, не є наслідком учинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, можуть бути лише достовірні документи про причини і обставини одержання військовослужбовцем такого поранення. Неподання особою, яка звернулася за призначенням одноразової грошової допомоги, документів, що свідчать про причини та обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), не створює для Міноборони обов'язку щодо їх витребування.

37. У контексті спірних правовідносин та обставин цієї справи, колегія суддів зазначає, що надана відповідачу разом із заявою про виплату одноразової грошової допомоги, копія витягу з протоколу засідання військово-лікарської комісії не містить інформацію про обставини поранення позивача, що пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії.

Також, досліджені судами попередніх інстанції документи, надані позивачем на підтвердження причин та обставин поранення (контузії, травми або каліцтва), не містять відомостей про обставини поранення позивача, зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження.

38. З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами скаржника про обґрунтованість оскаржуваного рішення комісії Міноборони з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум, про відмову в призначенні ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги, що оформлене протоколом від 17.03.2017 №24 та вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

39. За приписами статті 351 КАС України (в редакції, чинній до 08.02.2020), підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення або зміни рішення у відповідній частині є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це порушення призвело до ухвалення незаконного рішення. Неправильним застосуванням норм матеріального права вважається: неправильне тлумачення закону або застосування закону, який не підлягає застосуванню, або незастосування закону, який підлягав застосуванню.

40. З огляду на наведене, касаційна скарга підлягає до задоволення, а оскаржувані судові рішення слід скасувати і ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Керуючись пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від
15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ", статтями 341, 349, 355, 356, 359 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Міністерства оборони України задовольнити.

Постанову Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від
30.08.2017 та постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від
06.11.2017 у справі №806/1107/17 - скасувати і ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Судді Шарапа В. М.

Тацій Л. В.

Чиркін С. М.