Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

09 липня 2019 року

Київ

справа №825/1346/18

адміністративне провадження №К/9901/63691/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року (судді: Вівдиченко Т.Р. (головуючий), Беспалов О.О., Пилипенко О.Є.) у справі № 825/1346/18 за позовом Приватного акціонерного товариства «Прилуцький хлібозавод» до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області про визнання протиправними дій,

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Приватне акціонерне товариство «Прилуцький хлібозавод» (далі - позивач, ПАТ «Прилуцький хлібозавод») звернулось до суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області (далі - відповідач, контролюючий орган, ГУ ДФС у Чернігівській області) про визнання протиправними дій контролюючого органу щодо нарахування позивачу пені на суму 45 603,99 грн за узгодженим грошовим зобов`язанням з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 00000361400 від 26.01.2018, та на суму 145 592,75 грн за узгодженим грошовим зобов`язанням з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 00000371400 від 26.01.2018.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ГУ ДФС у Чернігівській області було всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства нараховано позивачу пеню на суму заниженого грошового зобов`язання, у зв`язку зі своєчасною сплатою позивачем грошових зобов`язань за податковими повідомленнями-рішеннями.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2018 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено повністю. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що контролюючим органом під час проведення перевірки з питань дотримання позивачем вимог податкового законодавства за період з 01.01.2014 по 30.09.2017 виявлено заниження податкового зобов`язання по податку на прибуток приватних підприємств (за грудень 2014 року на 1 067 день), по податку на додану вартість (за травень 2015 року на 956 днів, за липень 2015 року на 895 днів, за листопад 2015 року на 773 дні, за грудень 2015 року на 743 дні, за лютий 2017 року на 317 днів), а тому відповідачем у відповідності до чинного податкового законодавства було проведено нарахування суми пені за весь період заниження.

4. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, ПАТ «Прилуцький хлібозавод» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи просило скасувати рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2018 року та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ «Прилуцький хлібозавод» у повному обсязі.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року апеляційну скаргу ПАТ «Прилуцький хлібозавод» задоволено. Скасовано рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2018 року та прийнято нове рішення, яким адміністративний позов ПАТ «Прилуцький хлібозавод» задоволено повністю. Визнано протиправними дії ГУ ДФС у Чернігівській області щодо нарахування ПАТ «Прилуцький хлібозавод» пені на суму 45 603,99 грн за узгодженим грошовим зобов`язанням з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 00000361400 від 26.01.2018, та на суму 145 592,75 грн за узгодженим грошовим зобов`язанням з податку на додану вартість, визначеного податком повідомленням-рішенням № 00000371400 від 26.01.2018, всього на суму 191 196,74 грн.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

6. Не погодившись із рішенням суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Чернігівській області подало касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року та залишити в силі рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 8 травня 2018 року у справі № 825/1346/18.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що на підставі акту документальної планової виїзної перевірки від 17.01.2018 № 16/14/0381077 ГУ ДФС у Чернігівській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 26.01.2018 № 00000361400, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств на суму 54 167,50 грн, в тому числі за податковими зобов`язаннями в розмірі 43 334,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 10 833,50 грн, та від 26.01.2018 № 00000371400, яким збільшено суму грошового зобов`язанням за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) на суму 274 286,25 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням в розмірі 219 429,00 грн та за штрафними (фінансовими) санкціями 54 857,25 грн.

Вказаний податковий борг позивачем було сплачено в повному обсязі, що підтверджується платіжними дорученнями від 29.01.2018 № 2959 на суму 70 000,00 грн, від 30.01.2018 № 2961 на суму 54 167,50 грн, від 31.01.2018 № 2988 на суму 76 000,00 грн, від 01.02.2018 № 2998 на суму 10 000,00 грн, від 02.02.2018 № 3007 на суму 10 000,00 грн, від 06.02.2018 № 3011 на суму 60 000,00 грн, від 07.02.2018 № 3015 на суму 48 286,25 грн.

Контролюючим органом за період заниження сум грошових зобов`язань нараховано пеню: за узгодженим грошовим зобов`язанням з податку на прибуток, визначеним податковим повідомленням-рішенням від 26.01.2018 № 00000361400 на суму 45 603,99 грн; за узгодженими грошовими зобов`язаннями з податку на додану вартість, визначеними податковим повідомленням-рішенням від 26.01.2018 № 00000371400 на суму 145 592,75 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. В доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального та процесуального права, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем, вказує на неврахування судом апеляційної інстанції окремих положень Податкового кодексу України, а також того, що нарахування пені здійснюється з дня настання граничного строку погашення податкового зобов`язання та за весь відповідний період, що у своїй сукупності призвело до неправильного застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушень норм процесуального права при прийнятті рішення.

9. Позивач надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції без змін.

10. Касаційний розгляд справи проведено у попередньому судовому засіданні, відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 3 жовтня 2017 року №2147-VІІІ, що діє з 15 грудня 2017 року).

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

11. Податковий кодекс України (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин):

11.1. Підпункт 14.1.39 пункту 14.1 статті 14.

Грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

11.2. Підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14.

Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

11.3. Підпункт 14.1.162 пункту 14.1 статті 14.

Пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

11.4. Підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14.

Податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.

11.5. Пункт 57.3 статті 57.

У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

11.6. Пункт 59.1 статті 59.

У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

11.7. Пункт 111.2 статті 111.

Фінансова відповідальність за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства встановлюється та застосовується згідно з цим Кодексом та іншими законами. Фінансова відповідальність застосовується у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені.

11.8. Підпункт 129.1.1 пункту 129.1 статті 129.

Нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов`язання, визначеного контролюючим органом за результатами податкової перевірки, - починаючи з першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати платником податків податкового зобов`язання, визначеного цим Кодексом (у тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

11.9. Підпункт 129.3.1 пункту 129.3 статті 129.

Нарахування пені закінчується: у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов`язань.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

13. Виходячи із системного аналізу вищевказаних норм права, колегія суддів зазначає, що контролюючим органом всупереч та не у відповідності до вимог чинного податкового законодавства було нараховано ПАТ «Прилуцький хлібозавод» пеню на суму 45 603,99 грн за узгодженим грошовим зобов`язанням з податку на прибуток, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 00000361400 від 26.01.2018, та на суму 145 592,75 грн за узгодженим грошовим зобов`язанням з податку на додану вартість, визначеного податком повідомленням-рішенням № 00000371400 від 26.01.2018, всього на суму 191 196,74 грн.

У справі, що розглядається судами першої та апеляційної інстанції було встановлено та підтверджено наявними в матеріалах справи доказами, що позивачем було сплачено суми грошових зобов`язань, визначених: у податковому повідомленні-рішенні № 00000361400 від 26.01.2018 (підтверджується платіжним дорученням № 2961 від 30.01.2018 на суму 54 167,50грн), податковому повідомленні-рішенні № 00000371400 від 26.01.2018 (згідно платіжних доручень № 2959 від 29.01.2018 на суму 70 000,00 грн, № 2988 від 31.01.2018 на суму 76 000,00грн, № 2998 від 01.02.2018 на суму 10 000,00 грн, № 3007 від 02.02.2018 на суму 10 000,00грн, № 3011 від 06.02.2018 на суму 60 000,00 грн, № 3015 від 07.02.2018 на суму 48 286,25 грн). Таким чином, судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було сплачено суми грошових зобов`язань у розмірі 45 603,99 грн з податку на прибуток та 145 592,75 грн з ПДВ за прийнятими контролюючим органом вказаними податковими повідомленнями-рішеннями у строк встановлений положеннями пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).

Крім того, колегія суддів зазначає, що апеляційним судом було обґрунтовано зазначено, що сплата узгодженої суми грошового зобов`язання у встановлений Податковим кодексом України строк виключає одну із умов нарахування пені, доводить відсутність складу податкового правопорушення, що унеможливлює прийняття позиції контролюючого органу про правомірність нарахування пені, правила обчислення якої встановлені статтею 129 Податкового кодексу України та діють тільки за умов наявності підстав її нарахування.

14. Судом апеляційної інстанції в повній мірі встановлено фактичні обставини справи та надано об`єктивний та обґрунтований їх аналіз з урахуванням доводів наведених контролюючим органом у відзиві на адміністративний позові та у відзиві на апеляційну скаргу, у зв`язку з чим, відсутні підстави вважати, що обставини справи встановлено не повно чи неправильно, а, отже, і наведені відповідачем доводи в касаційній скарзі не спростовують правильних по суті висновків суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

15. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України (у редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин), дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року слід залишити без задоволення.

16. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

17. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Чернігівській області залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 12 вересня 2018 року у справі № 825/1346/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду