Історія справи
Постанова КАС ВП від 08.12.2022 року у справі №160/7319/18Ухвала КАС ВП від 22.09.2021 року у справі №160/7319/18

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 грудня 2022 року
м. Київ
справа №160/7319/18
адміністративне провадження № К/990/22962/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Пасічник С.С.,
суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року (головуючий суддя Лукманова О.М., судді: Божко Л.А., Дурасова Ю.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бурсталькомплект" до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення,
В С Т А Н О В И В:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Бурсталькомплект" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 16 лютого 2018 року №0003771421.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року позов задоволено, а спірне податкове повідомлення-рішення від 16 лютого 2018 року №0003771421 - скасовано.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, 16 липня 2021 року податковий орган подав апеляційну скаргу, проте ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року як у задоволенні його клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, так і у відкритті апеляційного провадження відмовлено на підставі частини 2 статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), оскільки суд дійшов переконання про закінчення річного строку з дня складення повного тексту судового рішення, протягом якого для суб`єкта владних повноважень можливе поновлення строку апеляційного оскарження.
Постановою Верховного Суду від 11 лютого 2022 року ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2021 року скасовано, а справу направлено до апеляційного суду для продовження розгляду.
Приймаючи таке рішення, касаційний суд виходив з того, що дана справа вирішена судом першої інстанції в порядку спрощеного провадження без проведення судового засідання; копія судового рішення від 04 лютого 2019 року одержана відповідачем 30 червня 2021 року, більше того останнє надіслано судом до Єдиного державного реєстру судових рішень 03 березня 2021 року та оприлюднено 05 березня 2021 року, відтак наведені об`єктивні обставини позбавили податковий орган можливості раніше довідатись про наявність рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року та скористатись своїм правом на його оскарження.
В подальшому, ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 травня 2022 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було залишено без руху у зв`язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору. Крім того, суд застережив й про необхідність подання оригіналу апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів (включаючи копії апеляційної скарги для інших учасників процесу), оскільки після постановлення ухвали від 03 серпня 2021 року (яка була в подальшому скасована касаційним судом) останні у відповідності до приписів частини 4 статті 299 КАС Україні були надіслані податковому органу.
Ухвалою від 24 травня 2022 року Третій апеляційний адміністративний суд продовжив Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області строк для усунення недоліків апеляційної скарги, а ухвалою від 14 червня 2022 року - відмовив в задоволенні його клопотання про відстрочення сплати судового збору та повернув подану ним апеляційну скаргу.
01 липня 2022 року Головне управління ДПС у Дніпропетровській області повторно звернулось з апеляційною скаргою на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року, в якій також порушило й питання поновлення строку для її подання, посилаючись на тривалу неможливість сплати судового збору через неналежне фінансування видатків установи для цієї мети, а також зазначаючи про недопустимість позбавлення його права на апеляційне оскарження, адже воно є гарантією захисту від можливої судової помилки.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою відмовлено на підставі частини 2 статті 299 КАС України.
При цьому, апеляційний суд, врахувавши наведені в постанові Верховного Суду мотиви, прийшов до висновку, що податковим органом пропущено присічний річний строк, протягом якого йому могло бути поновлено строк апеляційного оскарження.
Не погодившись із вказаною ухвалою від 20 липня 2022 року, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права та неврахування тієї обставини, що пропуск податковим органом строку, встановленого статтею 299 КАС України, у даному випадку, не обумовлений його суб`єктивною поведінкою та не залежав від його волі, просило її скасувати та направити справу до цього ж суду для продовження розгляду.
Позивач своїм правом на подання письмового відзиву на касаційну скаргу не скористався.
Перевіривши за матеріалами справи правильність застосування судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали норм процесуального права, Верховний Суд дійшов наступного висновку.
Так, забезпечення права на апеляційний перегляд справи згідно з пунктом 6 частини 3 статті 2 КАС України є однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства.
Відповідно до частини 1 статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За змістом статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною 2 статті 299 цього Кодексу.
В свою чергу, частиною 2 статті 299 КАС України визначено, що незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у разі, якщо апеляційна скарга прокурора, суб`єкта владних повноважень подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків подання апеляційної скарги суб`єктом владних повноважень у справі, про розгляд якої він не був повідомлений або до участі в якій не був залучений, якщо суд ухвалив рішення про його права та (або) обов`язки.
Водночас, статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.
Отже наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.
Таким чином відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційний перегляд справи, та як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинен був забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно форми та змісту апеляційної скарги й вчинити залежні від нього дії з використанням усіх наявних засобів та можливостей, передбачених законодавством.
Окрім цього, пунктом 2 частини 3 статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.
Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.
Отже органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.
Як встановлено судом апеляційної інстанції, копію рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 лютого 2019 року податковим органом отримано 30 червня 2021 року, а повторна апеляційна скарга подана ним до суду 01 липня 2022 року, тобто після спливу року вже навіть після одержання копії оскаржуваного рішення, обізнаності про його існування та зміст.
Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після їх завершення, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.
Таким чином неможливо очікувати поки у сторони по справі чи зацікавленої особи з`явиться бажання оскаржити судове рішення, тим більше у разі, коли минуло три роки після його ухвалення та рік після отримання суб`єктом владних повноважень його копії.
Водночас, слід звернути увагу й на ту обставину, що первісна апеляційна скарга залишалась без руху та в подальшому була повернута Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у зв`язку із недотриманням останнім вимог процесуального закону щодо додання до неї документу про сплату судового збору.
Врахувавши наведене вище в сукупності, Третій апеляційний адміністративний суд дійшов переконання про наявність правових підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на підставі частини 2 статті 299 КАС України, про що 20 липня 2022 року постановив відповідну ухвалу.
Разом з тим, доводи касаційної скарги не свідчать про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні вказаного судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.
Згідно з частиною 1 статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 327 341 345 349 350 355 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
П О С Т А Н О В И В:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, залишити без задоволення, а ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 20 липня 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.
СуддіС.С. Пасічник І.А. Гончарова І.Я.Олендер
