Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 листопада 2018 року

Київ

справа №826/875/16

адміністративне провадження №К/9901/11517/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Стрелець Т. Г.,

суддів - Білоуса О. В., Желтобрюх І. Л.,

розглянувши у судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами адміністративну справу №826/875/16

за позовом ОСОБА_1 до Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича, Міністерства юстиції України, третя особа - Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування постанови, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року (у складі колегії суддів: головуючого судді Мельничука В.П., суддів: Грищенко Т.М., Мацедонської В.Е.)

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У січні 2016 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича, Міністерства юстиції України, третя особа: Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича від 29 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 49203951.

2. Позовна заява мотивована тим, що оскаржувана постанова про закінчення виконавчого провадження винесена на підставі висновку, наданого Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, який не відповідає приписам статті 186-1 Земельного кодексу України, а саме: при погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не включені до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Крім того, вказаними положеннями заборонено відмовляти у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин, ніж недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку.

3. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

4. Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що державним виконавцем вірно встановлено факт виконання Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, що, відповідно до вимог пункту 8 частини першої статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» є підставою для закінчення виконавчого провадження.

5. Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейка Максима Валерійовича від 29 грудня 2015 року про закінчення виконавчого провадження № 49203951.

6. Рішення апеляційного суду мотивоване тим, що висновок Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про непогодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у Деснянському районі м. Києва не може вважатися фактичним виконанням судового рішення, оскільки такий висновок не є прийнятим рішенням по суті проекту землеустрою, до прийняття якого вказаний орган зобов'язано згідно рішення суду.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

7. Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій просить його скасувати та відмовити у задоволенні позову.

8. Касаційна скарга аргументована тим, що висновок Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №15-0064-В про погодження проекту землеустрою, згідно з яким Департаментом не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у Деснянському районі міста Києва, який разом із супровідним листом від 26.11.2015 за вих.№16849/0/12/27-15 надійшов на адресу відповідача, є належним доказом повного фактичного виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15. Відповідно, оскаржувана постанова державного виконавця є законною та не підлягає скасуванню.

9. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 09 червня 2016 року відкрито провадження за касаційною скаргою Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року.

10. Верховний Суд ухвалою від 07 травня 2018 року прийняв до провадження вищезазначену касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду від 7 листопада 2018 року відмовлено у задоволенні клопотання касатора про розгляд справи за участю його представника, справу призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

11. Позивач відзиву на касаційну скаргу не надавав.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

12. Старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейком Максимом Валерійовичем за результатами розгляду заяви стягувача про примусове виконання виконавчого листа №826/7054/15, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 30.09.2015, про зобов'язання Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути та прийняти рішення по суті проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (замовник ОСОБА_1, розробник - товариство з обмеженою відповідальністю «Ліга-Експерт», договір про надання послуг від 12.11.2013 №97) в межах законодавства України станом на дату його (проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки) подання, винесено постанову про відкриття виконавчого провадження від 02.11.2015 (ВП №49203951), якою, зокрема, боржнику встановлено строк для самостійного виконання рішення.

13. На виконання вказаної постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) разом із супровідним листом від 26.11.2015 за вих.№16849/0/12/27-15 надійшов висновок №15-0064-В (від 23.11.2015 вих.№16289/12-3/27-15) про погодження проекту землеустрою, згідно з яким Департаментом не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр.ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у Деснянському районі міста Києва.

14. На підставі викладеного, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Борейком М.В. у межах виконавчого провадження №49203951 встановлено фактичне виконання рішення суду, у зв'язку з чим винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 29.12.2015.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

15. Конституція України.

15.1. Стаття 19. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

16. Кодекс адміністративного судочинства України.

16.1. Частина 2 статті 2. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

17. Земельний кодекс України в редакції від 01.07.2015 року.

17.1. Стаття 186. Підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

17.2. Стаття 186-1 частина 5, 8. Органи, зазначені в частинах першій - третій цієї статті, зобов'язані протягом десяти робочих днів з дня одержання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або копії такого проекту безоплатно надати або надіслати рекомендованим листом з повідомленням розробнику свої висновки про його погодження або про відмову в такому погодженні з обов'язковим посиланням на закони та прийняті відповідно до них нормативно-правові акти, що регулюють відносини у відповідній сфері.

У висновку про відмову погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, має бути надано вичерпний перелік недоліків проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та розумний строк для усунення таких недоліків (який за письмовим проханням розробника проекту може бути продовжений). Органами, зазначеними в частинах першій - третій цієї статті, може бути відмовлено у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки лише у разі, якщо не усунено недоліки, на яких було наголошено у попередньому висновку. Не можна відмовити у погодженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з інших причин чи вказати інші недоліки. Повторна відмова не позбавляє права розробника проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки усунути недоліки проекту та подати його на погодження.

18. Закон України «Про виконавче провадження» 606-XIV від 21 квітня 1999 року.

18.1. Стаття 1. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

18.2. Стаття 6. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

18.3. Стаття 11. Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

18.4. Пункт 8 частини 1 статті 49. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 341 КАС України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права.

20. Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для її задоволення з огляду на наступне.

21. Як встановлено судами, підставою для закінчення виконавчого провадження із виконання виконавчого листа №826/7054/15, виданого Окружним адміністративним судом міста Києва 30.09.2015, слугували висновки державного виконавця про фактичне виконання рішення суду, що підтверджується листом Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 26.11.2015 №16849/0/12/27-15.

22. У відповідності до наявної у матеріалах справи копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, на виконання якої видано відповідний виконавчий лист, ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до головного управління Держземагентства у місті Києві та Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просила, зокрема, визнати протиправним та скасувати рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, оформлене висновком від 01.04.2015 №3796/0/01/27-15.

В цій частині адміністративний позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано вищезазначене рішення Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), зобов'язано Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) повторно розглянути та прийняти рішення по суті проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в межах законодавства України станом на дату його подання.

Рішенням суду встановлено, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мотивував оскаржуваний висновок від 01.04.2015 відсутністю детального плану території селища Биківня, що, в силу положень пункту 3 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», забороняє передачу земельних ділянок у власність чи користування для містобудівних потреб. Проте, жодних мотивів та підстав поширення дії частини третьої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI на даний проект землеустрою, відповідачем не доведено, що є підставою для скасування такого висновку.

Крім того, відповідний проект землеустрою не був перевірений по суті на предмет наявності або відсутності недоліків, згідно з вимогами частини сімнадцятої статті 186 Земельного кодексу України, а тому підлягає повторному розгляду Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) по суті.

23. На виконання вищезазначеного рішення суду Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ухвалив висновок №15-0064-В щодо погодження проекту землеустрою (від 23.11.2015 вих.№16289/12-3/27-15), який містить у собі посилання на відсутність у проекті землеустрою переліку обмежень у використанні земельної ділянки, що порушує норми статті 50 Закону України «Про землеустрій». Крім того, наголошено, що у проекті землеустрою відсутній актуалізований топографічний план зйомки території у масштабі 1:500 з нанесенням меж земельної ділянки та підземних і наземних інженерних мереж, витяг з міського земельного кадастру із відомостями, що характеризують чинні на певній території містобудівні умови та обмеження, а також (у разі наявності) вимоги та обмеження щодо використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості, копії рішень уповноважених органів про передачу (надання) земельної ділянки в користування (у разі подачі клопотання щодо передачі (надання) земельної ділянки, яка надавалась в користування до 15.03.1991 - до ведення в дію Земельного кодексу Української РСР) або довідки Департаменту містобудування та архітектури про відсутність в архіві документів щодо відведення відповідної земельної ділянки, що порушує вимоги статті 28 Тимчасового порядку передачі (надання) земельних ділянок у користування або у власність із земель комунальної власності в місті Києві, затвердженого рішенням Київради від 28.02.2013 №63/9120 (в редакції, що діяла на момент подання та розгляду проекту землеустрою).

24. Приписами частини сімнадцятої статті 186 Земельного кодексу України, невиконання якої з боку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) встановлено у постанові Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, передбачено, що підставою для відмови у погодженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

Як вбачається зі змісту висновку Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №15-0064-В про погодження проекту землеустрою (від 23.11.2015 вих.№16289/12-3/27-15), третьою особою не погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки гр. ОСОБА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд у Деснянському районі міста Києва, оскільки встановлено невідповідність проектної документації положенням вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації.

25. Таким чином, як вірно зазначив суд першої інстанції, Департаментом містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15 надано державному виконавцю висновок №15-0064-В (від 23.11.2015 вих.№16289/12-3/27-15) про погодження проекту землеустрою, яким розглянуто по суті проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 із зазначенням недоліків останнього.

26. Даний факт свідчить про фактичне виконання постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, згідно з виконавчим листом, виданим Окружним адміністративним судом міста Києва 30.09.2015, враховуючи наведені вище мотиви суду, якими останній керувався при ухваленні такої постанови.

27. Висновки суду апеляційної інстанції про те, що вищезазначений висновок не може вважатися фактичним виконанням вказаного судового, оскільки він не є рішенням по суті проекту, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки нормами статей 186, 186-1 Земельного кодексу України передбачено, що уповноважені органи за результатами розгляду проекту землеустрою приймають висновки про його погодження або непогодження. Відповідно, в даному випадку рішенням по суті проекту слід вважати саме висновок Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

28. Зважаючи на те, що Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) фактично виконав рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.07.2015 у справі №826/7054/15, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про правомірність дій державного виконавця щодо винесення оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №49203951.

29. Частиною першою статті 351 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

30. З огляду на те, що апеляційний суд невірно застосував норми матеріального права, що призвело до помилкових висновків про наявність підстав для задоволення позову, колегія суддів вважає за необхідне скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції як таке, що скасоване помилково.

31. Зважаючи на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

32. Керуючись статтями 341, 344, 349, 351, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду

п о с т а н о в и в :

1. Касаційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України - задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 21 квітня 2016 року - скасувати.

3. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 21 березня 2016 року - залишити без змін.

4. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т.Г.Стрелець

Судді О.В.Білоус

І.Л.Желтобрюх