Історія справи

Ухвала КАС ВП від 28.04.2020 року у справі №260/1015/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 260/1015/19

адміністративне провадження № К/9901/11462/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Чиркіна С. М.,

суддів: Бевзенка В. М., Єзерова А. А.,

розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.12.2019 (головуючий суддя - Ващилін Р. О.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
12.03.2020 (головуючий суддя - Запотічний І. І., судді: Глушко І. В., Довга О. І.) у справі №260/1015/19 за позовом ОСОБА_1 до Коритнянського сільського голови Бадиди Ігоря Васильовича, Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ОСОБА_2, ОСОБА_3, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сонячна енергія" про визнання дій, розпорядження та рішення протиправними, визнання громадських слухань щодо детального плану території такими, що не відбулися,

ВСТАНОВИВ:

16.07.2019 ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулась до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Коритнянського сільського голови Бадиди Ігоря Васильовича (далі - відповідач-1), Коритнянської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (далі - відповідач-2), в якому просила:

визнати дії Коритнянського сільського голови Бадиди І. В. при видачі розпорядження від 20.09.2018 № 53/02-03 "Про проведення громадських слухань" протиправними;

визнати протиправним та скасувати розпорядження Коритнянського сільського голови Бадиди І. В. від 20.09.2018 № 53/02-03 "Про проведення громадських слухань";

визнати громадські слухання (обговорення) проекту містобудівної документації "Детальний план території для розміщення сонячної електростанції в межах населеного пункту Коритняни, урочище "За радіоцентром" Ужгородського району Закарпатської області від 22.10.2018 такими, що не відбулися;

визнати протиправним та скасувати рішення Коритнянської сільської ради від
29.11.2018 № 557 "Про затвердження детального плану території".

Разом з позовом позивачка подала заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій просить визнати причину пропуску строку звернення до суду поважною та поновити такий строк. Зазначена заява аргументована тим, що про розпорядження Коритнянського сільського голови №53/02-03 "Про проведення громадських слухань" від 20.09.2018 їй стало відомо тільки 04.04.2019 із матеріалів кримінальної справи №12018070170000284, в якому вона є потерпілою. Стверджує, що офіційний веб-сайт Коритнянської сільської ради останні 2 роки працює нестабільно, а з березня 2019 року по день звернення до суду до такого доступ відсутній.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.12.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
12.03.2020, позов залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Залишаючи позов без розгляду у зв'язку з пропуском шестимісячного строку звернення до суду, суди попередніх інстанцій встановили, що позивачка знала ще
10.08.2018 про прийняте Коритнянською сільською радою рішення про надання дозволу громадянину ОСОБА_5 на розроблення детального плану території для розміщення сонячної електростанції та можливе проведення з приводу зазначеного питання громадських слухань.

Також суди попередніх інстанцій звернули увагу на подання 28.12.2018 Коритнянському сільському голові запиту на публічну інформацію, в якому ОСОБА_1 просить надати їй завірену копію рішення Коритнянської сільської ради №557 від
29.11.2018, зазначаючи конкретний номер та дату такого, що є свідченням обізнаності станом на той момент про прийняття органом місцевого самоврядування саме оскарженого рішення.

Тому суд апеляційної інстанції погодився з позицією суду першої інстанції, що відлік строку на звернення до суду починається з 28.12.2018, коли ОСОБА_1 фактично дізналася про існування оскарженого рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, позивачка направила на адресу Верховного Суду касаційну скаргу (надійшла поштою 23.04.2020), у якій просить скасувати ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від
07.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від
12.03.2020, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

В обґрунтування вимог касаційної скарги позивачка зазначає, що оскаржувані рішення прийнятті з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Звертає увагу, що з позовом звернулася до суду 16.07.2019, копію оскаржуваного рішення від 29.11.2018 отримала на свій запит від 28.12.2018 лише 26.01.2019 та про незаконність проведення громадських слухань по затвердженню детального плану території дізналася лише 04.04.2019 з матеріалів кримінального провадження.

Вважає висновок судів про необхідність відрахування строку з дня складання запиту на отримання оскаржуваного рішення таким, що суперечить процесуальним нормам.

Стверджує, що процесуальний закон пов'язує момент початку перебігу процесуального строку не з моменту, коли особа дізналась про наявність рішення суб'єкта владних повноважень, а з моменту, коли отримавши можливість ознайомитися із його змістом дізнається про порушення таким рішенням своїх прав та інтересів.

Також зазначає, що при наявності декількох окремих протиправних рішень, дій чи фактів бездіяльності суб'єкта владних повноважень, такі підлягають окремому захисту та оцінці судом на підставі заявлених окремих позовних вимог.

На переконання позивачки, твердження відповідача та третьої особи про опублікування на офіційному сайті сільської ради всіх матеріалів спростовуються висновком ДП "Центр компетенції адресного простору мережі Інтернет" консорціуму "Український центр підтримки номерів та адрес" - Експертний висновок за результатами проведеної фіксації і дослідження змісту веб-сторінок у мережі Інтернет (від 19.12.2019 № 292/2019-ЕВ).

Ухвалою Верховного Суду від 28.04.2020 відкрито касаційне провадження у справі.

Цією ж ухвалою витребувано справу з суду першої інстанції.

Третя особа - ТОВ "Сонячна енергія" подало на адресу Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило залишити оскаржувані судові рішення без змін, а касаційну скаргу без задоволення.

Вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій про встановлення порушення позивачем шестимісячного строку звернення до суду.

Від відповідачів відзиву на касаційну скаргу позивача не надходило, що відповідно до статті 338 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) не перешкоджає касаційному перегляду рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2020 справу призначено до розгляду в порядку письмого провадження відповідно до статті 345 КАС України.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 КАС України, Верховний Суд зазначає наступне.

Згідно статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому статті 5 КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Частиною 1 статті 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Чинне законодавство встановленими строками обмежує звернення до суду за захистом своїх прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків має на меті досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює їх учасників добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їхнього завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Звернення до суду з пропуском цього строку за відсутності поважних причин позбавляє таку особу права захисту в судовому порядку.

Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого частини 1 статті 122 КАС України або іншими законами.

Згідно з положеннями частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

За змістом наведеної норми вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.

Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дії, і у неї не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Водночас поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, яка звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду.

Так, судами попередніх інстанцій встановлено, що з даним позовом ОСОБА_1 до суду звернулася 16.07.2019, тобто з пропуском шестимісячного строку звернення.

Позивачка вважає, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки копію оскаржуваного рішення від 29.11.2018 отримала на свій запит від
28.12.2018 лише 26.01.2019 та про незаконність проведення громадських слухань по затвердженню детального плану території дізналася лише 04.04.2019 з матеріалів кримінального провадження.

Оцінюючи твердження позивачки про поважність причин пропуску строку звернення до суду, судами попередніх інстанцій були встановлені наступні обставини.

Рішенням 19 сесії 7-го скликання Коритнянської сільської ради №465 від
30.05.2018 (з урахуванням змін, внесених рішенням 20 сесії 7-го скликання Коритнянської сільської ради №491 від 09.07.2018) надано дозвіл громадянину ОСОБА_5 на розроблення детального плану території земельної ділянки загальною площею 24,00 га земель для ведення особистого селянського господарства у землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення для розміщення сонячної електростанції за адресою: с. Коритняни, уроч. "За радіоцентром", Ужгородського району Закарпатської області.

В подальшому, 14.07.2018 в газеті "Вісті Ужгородщини" №50-51 було опубліковано оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту детального плану території для розміщення сонячної електростанції в межах населеного пункту Коритняни Ужгородського району Закарпатської області та призначення 16.08.2018 громадських слухань з вказаного питання.

Суди попередніх інстанцій звернули увагу, що 10.08.2018 громадянин ОСОБА_3 подав Коритнянському сільському голові та Коритнянській сільській раді заперечення щодо проведення таких слухань з підстав не оприлюднення інформації про розроблений проект детального плану в порядку, встановленому законодавством. До вказаних заперечень долучено підписи громадян с. Коритняни, серед яких, ОСОБА_1 та ОСОБА_2.

За таких обставин, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що ОСОБА_1 знала ще 10.08.2018 про прийняте Коритнянською сільською радою рішення про надання дозволу громадянину ОСОБА_5 на розроблення детального плану території для розміщення сонячної електростанції та можливе проведення з приводу зазначеного питання громадських слухань.

Також судами попередніх інстанцій було встановлено, що розпорядженням Коритнянського сільського голови Бадиди І. В. №53/02-03 від 20.09.2018 прийнято рішення про проведення 22.10.2018 о 08:00 в приміщення адмінбудівлі Коритнянської сільської ради громадських обговорень проекту детального плану території для розміщення сонячної електростанції в межах населеного пункту Коритняни, урочище "За радіоцентром" Ужгородського району Закарпатської області.

Оголошення про початок процедури розгляду та врахування пропозицій громадськості щодо проекту детального плану території для розміщення сонячної електростанції в межах населеного пункту Коритняни, урочище "За радіоцентром" Ужгородського району Закарпатської області опубліковано в газеті "Афіша Закарпаття" №36 від
21.09.2018. Також повідомлено, що з основними техніко-економічними показниками проекту можна ознайомитися протягом 30 днів з дня оприлюднення повідомлення в приміщенні Коритнянської сільської ради (89435, с. Коритняни, вул. Духновича, 66в), а також додатково на офіційному веб-сайті Коритнянської сільської ради korytnjany-rada. gov. ua. Водночас зазначено, що громадські слухання по проекту детального плану території відбудуться 22.10.2018 о 08:00 у приміщення Коритнянської сільської ради за адресою: АДРЕСА_1.

В подальшому, 22.10.2018 в приміщенні Коритнянської сільської ради проведено громадські слухання проекту містобудування "Детальний план території для розміщення сонячної електростанції в межах населеного пункту Коритняни, урочище "За радіоцентром" Ужгородського району Закарпатської області", за результатами чого учасники не заперечували щодо погодження детального плану території та подальшого його затвердження у встановленому порядку.

Рішенням 23 сесії 7 скликання Коритнянської сільської ради №557 від 29.11.2018 громадянину ОСОБА_5 затверджено детальний план території "Розміщення сонячної електростанції" в селі Коритняни, урочище "За радіоцентром", Ужгородського району Закарпатської області.

Суди попередній інстанцій звернули увагу, що в поданих до суду запереченнях на клопотання позивачка зазначила про те, що про існування оскарженого рішення вона дізналася від 3-ї особи ОСОБА_2 ще 27.12.2018.

Зазначена обставина також підтверджується поданим 28.12.2018 Коритнянському сільському голові запитом на публічну інформацію, в якому ОСОБА_1 просить надати їй саме завірену копію рішення Коритнянської сільської ради №557 від 29.11.2018.

Отже, судами попередніх інстанцій правильно зазначено, що в поданому до сільського голови запиті ОСОБА_1 просила надати не будь-яке рішення, що стосується питань затвердження детального плану території, а вказала конкретний номер та дату такого, що є свідченням обізнаності станом на той момент про прийняття органом місцевого самоврядування саме оскарженого рішення.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що відлік строку на звернення до суду починається з 28.12.2018, коли ОСОБА_1 фактично дізналася про існування оскарженого рішення.

Водночас Верховний Суд критично оцінює доводи позивачки про ненадання судами попередніх інстанцій оцінки дотримання строку звернення до суду по кожній позовній вимогі, оскільки затвердження рішенням органу місцевого самоврядування детального плану території є завершальним етапом встановленої процедури прийняття оскаржуваного рішення, а інші позовні вимоги є складовими такої процедури.

Отже, обізнаність позивачки про прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про затвердження детального плану, надає право звернутися до суду у встановлений чинним законодавством шестимісячний строк і щодо рішень і дій прийнятих і вчинених в межах такої процедури.

Разом з тим, дізнавшись про існування оскарженого рішення про затвердження детального плану території, ОСОБА_1 жодних спроб отримати інформацію про порядок проведення процедур, які йому мають передувати, до квітня 2019 року не здійснювала, хоча, як зазначив суд апеляційної інстанції в судових засіданнях наголошувала на тому, що неодноразово брала участь в громадських слуханнях з приводу інших питань та обізнана з процедурою проведення таких.

Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Верховний Суд погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що пасивна поведінка позивачки, що проявилася у не вчиненні жодних активних дій для своєчасного збирання та отримання відповідної інформації (в тому числі шляхом подання відповідних запитів до уповноваженого органу щодо дотримання встановленої законодавством процедури прийняття оскарженого рішення) не може слугувати достатнім обґрунтування для визнання причин пропуску до суду поважними.

Водночас Судом не надається оцінка доводам позивачки про дотримання суб'єктом владних повноважень вимог матеріального права щодо порядку оприлюднення оскаржуваних рішень, оскільки спір не розглядається по суті, а вирішується питання щодо дотримання строків звернення до суду.

За такого правового регулювання та встановлених обставин, враховуючи пропуск позивачкою шестимісячного строку звернення до суду, судами попередніх інстанцій зроблено вірний висновок, що вказаний позов слід залишити без розгляду.

Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України передбачено, що суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених Пунктом 8 частини 1 статті 240 КАС України.

З огляду на те, що провадження у цій справі вже було відкрито суд першої інстанцій правильно застосував до спірних правовідносин наслідки, встановлені частиною 3 статті 123 КАС України.

Правильність висновків судів попередніх інстанцій доводами касаційної скарги не спростовані.

Доводи касаційної скарги не містять належних та об'єктивно обумовлених міркувань, які б спростовували наведені висновки судів першої та апеляційної інстанцій, та є аналогічними тим, які зазначені в позовній заяві, так і поданій позивачкою апеляційній скарзі. Проте, таким доводам, з огляду на вищенаведені висновки, судами попередніх інстанцій надано належну правову оцінку з дотриманням норм матеріального права.

Частиною 1 статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених Частиною 1 статті 350 КАС України межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, а тому підстави для скасування рішень судів попередніх інстанцій - відсутні.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.12.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2020 у справі №260/1015/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Судді Верховного Суду: С. М. Чиркін

В. М. Бевзенко

А. А. Єзеров