Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 серпня 2019 року

Київ

справа №820/20020/14

адміністративне провадження №К/9901/5486/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Юрченко В.П., суддів - Васильєвої І.А., Пасічник С.С., розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2015 року (колегія у складі суддів: Тацій Л.В., Григорова А.М., Подобайло З.Г.) у справі № 820/20020/14 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Міндоходів у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, -

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (надалі позивач, Підприємець) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Головного управління Міндоходів у Харківський області (надалі відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування наказу про проведення фактичної перевірки.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що вважає дії Головного управління Міндоходів у Харківській області по прийняттю наказу такими, що порушують вимоги Податкового кодексу України, що є підставою для його скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 12 січня 2015 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що дії контролюючого органу з прийняття наказу не порушують приписи Податкового кодексу України, перевірка за вказаним наказом проведена не була, права позивача не порушені, в зв`язку з чим позовні вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2015 року скасовано рішення суду першої інстанції та задоволено позов Підприємця. Визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Міндоходів у Харківській області № 406 від 26 листопада 2014 року.

Задовольняючи позов, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що протягом судового розгляду справи відповідач не довів правомірність оскаржуваного наказу.

Не погодившись з рішенням суду апеляційної інстанції, податковий орган подав касаційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У запереченні на касаційну скаргу позивач наводить доводи, аналогічні викладенім у позові, просить залишити касаційну скаргу без задоволення.

Переглянувши судові рішення в межах доводів касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 18 листопада 2014 року на адресу Головного управління Міндоходів у Харківській області надійшла скарга громадянина ОСОБА_2 щодо можливих порушень порядку проведення касових операцій при здійсненні господарської діяльності, зокрема, в магазині (мовою оригіналу) «Магия меха» за адресою ТЦ «Барабашова» (магазин №23).

Головним управлінням Міндоходів у Харківській області винесено наказ №406 від 26 листопада 2014 року про організацію проведення фактичної перевірки Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 з метою здійснення контролю за дотриманням суб`єктами господарювання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, виробництва та обігу підакцизних товарів на підставі підпункту 80.2.3 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України.

4 грудня 2014 року податковим органом складено акт не допуску Підприємцем до проведення фактичної перевірки від №37/223/2088417289.

Судом апеляційної інстанції встановлено та не спростовано доводами касаційної скарги, що Підприємець здійснює підприємницьку діяльність у орендованому магазині № D-003-21-0015 «Хутра» на ТЦ «Барабашово», та не є суб`єктом підприємницької діяльності, що здійснює торгівлю у магазині АДРЕСА_1», щодо якого подано заяву громадянином ОСОБА_2 .

Як зазначено у касаційній скарзі, перевіряючими здійснено обстеження за адресою АДРЕСА_1, в результаті чого встановлено, що за даною адресою здійснює господарську діяльність Підприємець. Результати обстеження оформлені доповідною запискою за підписами ревізорів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на ім`я начальника відділу контролю за проведенням розрахункових операцій ОСОБА_5 .

Вказана записка досліджена судом апеляційної інстанції, копія долучена до матеріалів справи. Не приймаючи вказану записку як належний та достатній доказ у справі, суд апеляційної інстанцій виходив з того, що відсутні докази, що таке дослідження передувало прийняттю наказу та проводилось саме у зв`язку із вжиттям заходів по перевірці заяви ОСОБА_2 , оскільки вказана доповідна записка не містить ані номеру, ані дати її складання.

За таких обставин, Суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції, що відповідач не довів правомірність оскаржуваного наказу, отже наказ Головного управління Міндоходів у Харківській області № 406 від 26 листопада 2014 року «Про організацію проведення фактичних перевірок» є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення, судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно з ч. 1 ст. 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 341, 345, 349, 350 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

2. Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 5 березня 2015 року у справі № 820/20020/14 залишити в силі.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

В.П. Юрченко

І.А. Васильєва

С.С. Пасічник ,

Судді Верховного Суду