Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 листопада 2018 року

Київ

справа №804/8177/16

адміністративне провадження №К/9901/41976/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Пасічник С.С.,

суддів: Васильєвої І.А., Юрченко В.П.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду у складі судді Єфанової О.В. від 06 грудня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів: головуючого судді Божко Л.А., суддів Кругового О.О., Лукманової О.М. від 29 червня 2017 року у справі за позовом Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про накладення арешту,

В С Т А Н О В И В:

У листопаді 2016 року Лівобережна об'єднана державна податкова інспекція м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до суду з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якому просила накласти арешт на кошти.

Ухвалою судді Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року відкрито скорочене провадження у справі.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2017 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач подав касаційну скаргу, в якій просив їх скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Ухвалою судді Вищого адміністративного суду України від 17 жовтня 2017 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою.

В подальшому справа передана до Верховного Суду, як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до підпункту 4 пункту 1 Розділу VІІ «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Частиною другою статті 211 КАС України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) встановлено, що сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Водночас положеннями частин дев'ятої та десятої статті 183-2 КАС України передбачено, що постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції по такій справі є остаточним і оскарженню не підлягає.

Отже відповідно до положень процесуального закону, що діяв на час ухвалення оскаржуваних судових рішень, судове рішення апеляційної інстанції у справі, де постанова суду першої інстанції прийнята у скороченому провадженні, є остаточним і оскарженню не підлягає.

Постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 грудня 2016 року, яка переглянута в апеляційному порядку, прийнята в порядку скороченого провадження згідно із частиною першою статті 183-2 КАС України.

Звертаючись з апеляційною та касаційною скаргами, позивач на обґрунтування своїх вимог посилався на помилковість висновків судів по суті спірних правовідносин, що є предметом розгляду цієї справи. На порушення судами норм процесуального права стосовно порядку застосування скороченого провадження у справі позивач не вказував.

З огляду на викладене, враховуючи мотиви касаційної скарги, оскаржувані у даній справі судові рішення не можуть бути переглянуті Верховним Судом як судом касаційної інстанції в адміністративних справах у порядку, визначеному главою 2 розділу ІІІ чинної редакції КАС України, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення.

За змістом пункту 1 частини першої статті 349 КАС України (в редакції, чинній на момент ухвалення даної постанови) суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити її без задоволення.

Керуючись статтями 3, 341, 343, 349, 355, 359 КАС України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції м. Дніпра Головного управління ДФС у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

С.С. Пасічник

І.А. Васильєва

В.П. Юрченко ,

Судді Верховного Суду