Історія справи

Ухвала КАС ВП від 01.01.2020 року у справі №826/6869/18

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2020 року

м. Київ

справа №826/6869/18

провадження №К/9901/34952/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Єзерова А. А.,

суддів: Желєзного І. В., Стародуба О. П.,

розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 (колегія суддів у складі головуючого судді Ганечко О. М., суддів Василенка Я. М., Шурка О. І.)

у справі № 826/6869/18

за позовом ОСОБА_1

до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату

про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.

I. РУХ СПРАВИ

1. ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Міністерства оборони України, Київського міського військового комісаріату, в якому просив:

визнати протиправними дії Міністерства оборони України та Київського міського військового комісаріату щодо не призначення позивачу одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей";

скасувати рішення Міністерства оборони України від 14 серпня 2016 року у частині відмови позивачу у призначенні одноразової грошової допомоги у разі настання інвалідності ІІІ групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби;

зобов'язати Міністерство оборони України та Київський міський військовий комісаріат призначити та виплатити позивачу одноразову грошову допомогу у разі настання інвалідності групи, що настала внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, відповідно постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року № 975 "Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві" та статей 16-16-3 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на день встановлення інвалідності.

2. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 позов задоволено частково:

визнано протиправним та скасовано рішення Міністерства оборони України, оформлене протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 12.08.2016 року № 58, в частині повернення на доопрацювання документів, поданих ОСОБА_1;

зобов'язано Міністерство оборони України прийняти рішення про призначення ОСОБА_1 одноразової грошової допомоги у зв'язку з встановленням III групи інвалідності у розмірі 150-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності.

У решті позовних вимог відмовлено.

3. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 апеляційну скаргу Міністерства оборони України задоволено, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.01.2019 та ухвалено нове судове рішення, яким у позові відмовлено повністю.

4. У поданій касаційній скарзі ОСОБА_1 із посиланням на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просив скасувати оскаржуване судове рішення та направити справу на новий апеляційний розгляд.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач з 29.06.1986 по 29.05.1988 проходив військову службу в лавах Збройних сил СРСР, з 06.11.1986 по 29.05.1988 у складі військової частини №93978 приймав участь у бойових діях на території Демократичної Республіки Афганістан, що підтверджується довідкою Дніпровського районного у м. Києві військового комісаріату від 12.05.2016 №47.

6. З витягу з протоколу засідання Центральної військово-лікарської комісії по встановленню причинного зв'язку захворювань, поранень, контузій, травм, каліцтв № 3714 від 25.11.2014 року слідує, що множинні вогнепальні осколкові поранення голови, правої ноги, спини /контузія головного мозку у 1987 році/ сержанта у відставці ОСОБА_1,1967 р. н., наслідком яких є рубці шкіри в зазначених анатомічних областях, що підтверджено висновком спеціаліста у галузі судово-медичної експертизи №767/Ж від 11.05.2012 року Київського клінічного бюро СМЕ, є поранення /контузія/ та захворювання, так, пов'язані з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні у країнах, де велись бойові дії.

7. З 28.04.2016 позивачу було первинно встановлено третю групу інвалідності у зв'язку з пораненням (контузією) та захворюванням, так, пов'язаними з виконанням обов'язків військової служби при перебуванні в країнах, де велись бойові дії, що вбачається з довідки до акта огляду медико-соціальної експертною комісією Міністерства охорони здоров'я серії АВ №0447517.

8. В подальшому, позивач звернувся до КМВК із заявою щодо направлення документів розпоряднику бюджетних коштів - Міністерству оборони України для призначення та виплати йому одноразової грошової допомоги відповідно до ст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

9. КМВК направив вказану заяву з доданими до неї документами до Департаменту фінансів МОУ.

10. Згідно з протоколом засідання комісії з розгляду питань, пов'язаних з призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги Міністерства оборони України в разі загибелі (смерті), каліцтва або інвалідності військовослужбовців та інвалідності осіб, звільнених з військової служби, від 12.08.2016 №58, за наслідком розгляду поданих документів комісія дійшла висновку про необхідність повернення на доопрацювання документів, поданих на розгляд особами з числа колишніх військовослужбовців, зокрема ОСОБА_1, оскільки відсутні документи, що свідчать про причину та обставини поранення (контузії, травми або каліцтва), зокрема про те, що воно не пов'язане із вчиненням особою кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення нею дій у стані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження, як це передбачено п.11 Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2013 року №975.

11. Листом від 14.03.2018 №ВСЗ/461 КМВК повідомив позивача про вищевказане рішення комісії.

12. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

III. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

13. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що подані позивачем документи належним чином та в достатньому обсязі підтверджують обставини, що стали підставою для звернення позивача за призначенням одноразової грошової допомоги.

14. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 до Міноборони України не були подані передбачені п. 11 Порядку №975 документи, що підтверджують причини та обставини поранення, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

15. У своїй касаційній скарзі позивач наголошує, що:

а) апеляційну скаргу у цій справі було подано особою, посадове становище якої не зазначено в апеляційній скарзі;

б) апеляційна скарга підписана особою, яка не мала права її підписувати.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

16. Верховний Суд, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне зазначити наступне.

17. Згідно із пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, серед іншого у випадках, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

18. У цій справі апеляційна скарга підписана представником Міністерства оборони України Зеленовим Андрієм Сергійовичем. При цьому, з копії долученої до скарги довіреності від 03.12.2018 №220/545/Д (завіреної належним чином, а. с. 92) убачається, що підполковник юстиції Зеленов А. С. працює старшим офіцером групи юридичного супроводження виконавчих проваджень Північного територіального юридичного управління.

19. За приписами частини 3 статті 44 КАС України учасники справи, серед іншого, мають право оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках.

20. За змістом зазначеної довіреності Зеленову А. С. надано право представляти інтереси Міністерства оборони України та користуватись усіма правами, які наст.16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" позивачу, відповідачу та третій особі. Обмежень щодо можливості підписувати апеляційні скарги довіреність не містить.

21. Верховний Суд неодноразово наголошував на необхідності судам першої та апеляційної інстанції уникати зайвого формалізму під час вирішення питання про прийняття до розгляду позовів/апеляційних скарг. В цьому випадку суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо відповідності апеляційної скарги відповідача процесуальним нормам щодо підтвердження повноважень представника.

Доводи касаційної скарги є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

22. Враховуючи наведене, Суд не встановив неправильного застосування норм процесуального права апеляційним судом при прийнятті рішення про відкриття апеляційного провадження.

23. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

24. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв'язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341, 350, 356 КАС України, Суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.10.2019 у справі №826/6869/18 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А. А. Єзеров

Суддя І. В. Желєзний

Суддя О. П. Стародуб