Історія справи

Постанова КАС ВП від 07.04.2025 року у справі №280/275/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 квітня 2025 року

м. Київ

справа № 280/275/24

адміністративне провадження № К/990/41405/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Єзерова А.А. та судді Чиркіна С.М., розглянувши у письмовому провадженні у касаційному порядку адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Вайн-Дрінк»

до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування рішень,

за касаційною скаргою Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

на рішення Запорізького окружного адміністративного суду у складі судді Бойченко Ю.П. від 15 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду у складі колегії суддів Лукманової О.М., Дурасової Ю.В., Олефіренко Н.А. від 03 жовтня 2024 року

УСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У грудні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Вайн-Дрінк» (далі - ТОВ «Вайн-Дрінк», позивач) звернулося до суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області (далі - ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, Держпродспоживслужба, відповідач), у якому просило визнати протиправними та скасувати рішення відповідача від 16 жовтня 2023 року № № 270- 279 про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу.

2. На обґрунтування позовних вимог ТОВ «Вайн-Дрінк» зазначало, що директор (або уповноважена особа) Товариства не ознайомлювався з направленням на проведення заходу контролю та підставами здійснення перевірки; не отримував вимоги відповідача щодо надання інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другої статті 26 Закону України від 03 липня 1996 року № 270/96-ВР «Про рекламу» (далі - Закон № 270/96-ВР) та пояснень з приводу виявлених порушень законодавства про рекламу, оскільки залишення в магазині таких вимог не є належним врученням та позбавляє позивача права надати відповіді на вимоги. Плакати, розміщені у торгівельній залі та на вітрині магазину «Вина світу», та листівки, що розповсюджували на місці реалізації товару, не є рекламою.

3. ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області не визнало позов, у відзиві вказувало, що відповідач дотримався процедури розгляду справ у сфері порушень законодавства про рекламу та правомірно наклав стягнення (штрафи). 06 вересня 2023 року Держпродспоживслужба зафіксувала факт порушення у магазині «Вина світу» (місто Полтава, вулиця Соборності, 43) законодавства про рекламу, а саме: незазначення інформації про строки та місце проведення акції, інформаційне джерело, з якого можна дізнатися про умови проведення акції, а реклама про знижку цін на продукції не містить відомостей про дату початку і закінчення знижки на продукції, що порушує частини третю та п`яту статті 8 Закон № 270/96-ВР.

18 вересня 2023 року за адресою магазина «Вина світу» було вручено лист від 07 вересня 2023 року № Вих-01/27/07.4/4177, який також було направлено позивачу за місце реєстрації юридичної особи, у якому пропонувалося у термін до 22 вересня 2023 року надати Держпродспоживслужбі копії договору оренди або свідоцтво про право власності на приміщення, свідоцтва про державну реєстрацію або витягу з ЄДРПОУ, макет замовлення та документ на підтвердження вартості виготовлення та розповсюдження реклами, і письмові пояснення. Повторно листом від 29 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4./4637, який також направлявся на дві адреси, відповідачу пропонувалося у термін до 12 жовтня 2023 року надати ті ж копії документів. Зазначене давало відповідачу підстави вважати, що позивач був обізнаний про необхідність надання інформації. 06 жовтня 2023 року позивач повідомлявся про розгляд справи 16 жовтня 2023 року о 10:30 у приміщенні ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області, у ході якого встановлено, що реклама заохочує до вжиття алкогольних напоїв та порушує абзац 9 частини третьої статті 22 Закону № 270/96-ВР, і не супроводжується текстовим попередженням відповідно до частини сьомої статті 22 Закону № 270/96-ВР.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

4. Запорізький окружний адміністративний суд рішенням від 15 травня 2023 року задовольнив позов.

5. Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач не дотримався вимог Закону України від 05 квітня 2007 року № 877-V (далі - Закон № 877-V) щодо видачі наказу (рішення, розпорядження) із зазначенням найменування ТОВ «Вайн-Дрінк» та предмета перевірки, оформлення посвідчення (направлення) на проведення заходу нагляду (контролю) у приміщенні магазина, підписання посвідчення (направлення) керівником або заступником органу державного нагляду (контролю) із засвідченням печаткою, пред`явлення посвідчення (направлення) та службового посвідчення перед початком заходу, надання копії посвідчення (направлення) суб`єкту господарювання, складення акта за результатами заходу з відповідними відомостями. Тому результати здійснення заходу нагляду (контролю) у вигляді накладення штрафів слід визнати протиправними.

6. Третій апеляційний адміністративний суд від 03 жовтня 2024 року скасував рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року, ухвалив нове рішення про задоволення позову з інших підстав.

7. Суд апеляційної інстанції виходив з того, що Закон № 877-V не регулює правовідносини, що виникають з реклами алкогольних напоїв. Інформація про алкогольні напої, що була розміщена на вітрині та у торговому залі магазину «Вина світу» (місто Полтава, вулиця Соборності, 43), не є рекламою відповідно до частини сьомої статті Закону № 270/96-ВР, тому позивач не може нести відповідальність за правопорушення, передбачені частинами третьою та п`ятою статті 8, абзацом 9 частини третьої та частини 7 статті 22 Закону № 270/96-ВР.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

8. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, Держпродспоживслужба подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15 травня 2023 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

9. ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області у касаційній скарзі зазначає, що суд першої та апеляційної інстанцій неправильно застосували частини першу, другу, п`яту, шосту статті 7 Закону № 877-V, частину сьому статті 8, абзац 9 частини третьої статті 22 Закону № 270/96-ВР, частину першу статті 5 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-XII «Про захист прав споживачів» (далі - Закон № 1023-XII), підпункти 9, 10 пункту 6 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 вересня 2015 року № 667 (далі - Положення № 667), а також не врахували висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 30 квітня 2020 року у справі № 323/3491/16-а та від 11 серпня 2021 року у справі № 323/809/17.

Відповідач вважає, що суд першої інстанції помилково визначив його діяльність з контролю за дотриманням законодавства про рекламу видом державного нагляду (контролю), який підпадає під вимоги Закону № 877-V, тоді як Держпродспоживслужба здійснює контроль лише за поширенням інформації, а не за господарською діяльністю суб`єктів господарювання. Не погоджуючись з рішенням апеляційного суду, стверджує, що розміщена позивачем інформація про алкогольні напої у магазині є рекламою відповідно до Закону № 270/96-ВР, а не просто інформуванням споживачів про наявний товар.

ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ

10. 29 жовтня 2024 року відповідач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.

11. Верховний Суд ухвалою від 27 січня 2025 року відкрив касаційне провадження.

12. 30 січня 2025 року ТОВ «Вайн-Дрінк» подало відзив на касаційну скаргу.

13. 05 лютого 2025 року Держпродспоживслужба подала додаткові пояснення на відзив позивача.

14. Верховний Суд ухвалою від 04 квітня 2025 року призначив справу до розгляду у письмовому провадженні за наявними матеріалами без повідомлення та виклику учасників справи з 07 квітня 2025 року.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

15. Суди попередніх інстанцій на підставі наявних у матеріалах справи доказів встановили, що 05 та 06 вересня 2023 року ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області перевіряло дотримання ТОВ «Вайн-Дрінк» законодавства про рекламу в торговому залі магазину «Вина світу» (місто Полтава, вулиця Соборності, 43), за результатами чого встановило розміщення:

- реклами «Вина світу. Мережа виномаркетів. Купуй 6 банок пива та отримай подарунок. Помножуй акцію скільки завгодно» на вітрині у торговому залі магазину, що заохочує до вживання алкогольних напоїв без тексту попередження «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я», чим порушено абзац 9 частину третю та частину сьому статті 22 Закону № 270/96-ВР, що зафіксовано у протоколі від 05 вересня 2023 року № 189;

- реклами «Вина світу. Мережа виномаркетів. Отримай подарунок. Купуй 6 пляшок зеленого вина та отримай 7-му у подарунок» на вітрині у торговому залі магазину, що заохочує до вживання алкогольних напоїв без тексту попередження «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я», чим порушено абзац 9 частини третьої та частини сьомої статті 22 Закону № 270/96-ВР, що зафіксовано у протоколі від 05 вересня 2023 року № 191;

- реклами «Акція» на вітрині поруч із винами «Castillo de Liria» (біле та червоне сухе, 3 л, 11,5 %, Іспанія, Валенсія), яка не містила інформації про строки, місце проведення акції, джерело з умовами її проведення, а також відомостей про дати початку й закінчення знижки цін, чим порушено частину третю та частину п`яту статті 8 Закону № 270/96-ВР, що зафіксовано у протоколі від 06 вересня 2023 року № 193;

- реклами «Вина світу. Мережа виномаркетів. Отримай подарунок при купівлі 6-ти банок пива» з однієї сторони листівки та реклама «Вина світу. Мережа виномаркетів. Супер акція безкоштовне пиво» на вітрині у торговому залі магазину, що заохочує до вживання алкогольних напоїв без тексту попередження «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я», чим порушено абзац 9 частини третьої та частини сьомої статті 22 Закону № 270/96-ВР, що зафіксовано у протоколі від 06 вересня 2023 року № 194;

- реклами «Вина світу. Мережа виномаркетів. Супер акція отримай подарунок при купівлі ящика пива ТМ «Bitburger» або ТМ «Benediktiner» отримай безкоштовне пиво та келих від ТМ «Bitburger» або ТМ «Benediktiner» на вікні магазину, що порушує частину другу статті 22 Закону № 270/96-ВР, оскільки реклама алкогольних напоїв та знаків для товарів і послуг заборонена засобами зовнішньої та внутрішньої реклами, а також порушує абзац 9 частини третьої та частини сьомої статті 22 цього ж Закону, оскільки заохочує до вживання алкогольних напоїв без тексту попередження «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я», що зафіксовано у протоколі від 06 вересня 2023 року № 195.

16. 07 та 08 вересня 2025 року ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області направляло власнику магазину ТОВ «Вайн-дрінк» рекомендовані листи з повідомленням про вручення на дві адреси: за місцезнаходженням (Запорізька область, місто Оріхів, вулиця Героїв АТО, 22-А) та місцем здійснення діяльності (місто Полтава, вулиця Соборності, 43), з вимогами надання інформації та пояснень щодо виявлених порушень законодавства про рекламу:

- лист від 07 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4176 щодо протоколу від 06 вересня 2023 року № 193, який ТОВ «Вайн-Дрінк» не отримало станом на 26 вересня 2023 року за місцезнаходженням юридичної особи та за місцем здійснення діяльності; повторний лист від 29 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4628 щодо цього ж протоколу отриманий до 16 жовтня 2023 року за місцем здійснення діяльності;

- лист від 07 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4177 щодо протоколу від 06 вересня 2023 року № 191, який ТОВ «Вайн-Дрінк» не отримало станом на 26 вересня 2023 року за місцезнаходженням юридичної особи та за місцем здійснення діяльності; повторний лист від 29 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4637 щодо цього ж протоколу отриманий до 16 жовтня 2023 року за місцем здійснення діяльності;

- лист від 08 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4178 щодо протоколу від 05 вересня 2023 року № 189, який ТОВ «Вайн-Дрінк» отримало 13 вересня 2023 року за місцем здійснення діяльності; повторний лист від 29 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4626 щодо цього ж протоколу отриманий до 16 жовтня 2023 року за місцем здійснення діяльності;

- лист від 08 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4197 щодо протоколу від 06 вересня 2023 року № 194, який ТОВ «Вайн-Дрінк» отримало 13 вересня 2023 року за місцем здійснення діяльності; повторний лист від 29 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4623 щодо цього ж протоколу отриманий до 16 жовтня 2023 року за місцем здійснення діяльності;

- лист від 08 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4196 щодо протоколу від 06 вересня 2023 року № 195, який ТОВ «Вайн-Дрінк» отримало 13 вересня 2023 року за місцем здійснення діяльності; повторний лист від 29 вересня 2023 року № Вих-01-27/07.4/4638 щодо цього ж протоколу отриманий до 16 жовтня 2023 року за місцем здійснення діяльності.

17. 16 жовтня 2023 року відповідач прийняв рішення про накладення штрафів:

- № 270, № 272, № 274, № 276, № 278 щодо протоколів від 06 вересня 2023 року № 193 та № 191, від 05 вересня 2023 року № 189, від 06 вересня 2023 року № 194 та № 195 відповідно - у розмірі 1 700,00 грн кожен за неподання інформації органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених Законом № 270/96-ВР повноважень;

- № 271 щодо протоколу від 06 вересня 2023 року № 193 - у розмірі 5 083,00 грн за порушення частини третьої та частини п`ятої статті 8 Закону № 270/96-ВР;

- № 273, № 275, № 277 щодо протоколів від 06 вересня 2023 року № 191, від 05 вересня 2023 року № 189, від 06 вересня 2023 року № 194 відповідно - у розмірі 5 083,00 грн кожен за порушення частини сьомої та абзацу 9 частини третьої статті 22 Закону № 270/96-ВР;

- № 279 щодо протоколу від 06 вересня 2023 року № 195 - у розмірі 5 083,00 грн за порушення частини 2, частини 7 та абзацу 9 частини 3 статті 22 Закону № 270/96-ВР.

18. ТОВ «Вайн-Дрінк», не погоджуючись із рішеннями ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області про накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, звернулося до суду у цій справі з вимогами визнати їх протиправними і скасувати.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

19. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам касаційної скарги, а також виходячи з меж касаційного перегляду справи, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Верховний Суд виходить із такого.

20. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

21. Відповідно до частин першої, другої і третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

22. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

23. Крім того, стаття 2 та частина четверта статті 242 КАС України встановлюють, що судове рішення має відповідати завданням адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

24. Зазначеним вимогам процесуального закону постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року не відповідає, а викладені у касаційній скарзі доводи є частково обґрунтованими з огляду на таке.

25. Відповідно до частини першої статті 5 Закон № 1023-XII держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров`я і життєдіяльності.

26. Частина перша статті 26 Закону № 270/96-ВР встановлює контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснюють у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, - щодо захисту прав споживачів реклами (у тому числі щодо спорудження житлового будинку), а також щодо виконання вимог частини десятої статті 8 цього Закону, крім випадків, якщо зазначена реклама є рекламою азартних ігор та організаторів азартних ігор.

27. Підпункт 9 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 2 вересня 2015 року № 667, передбачає, що Держпродспоживслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

28. Частина друга статті 26 Закону № 270/96-ВР визначає, що на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, за фактом виявлення такими органами порушення або в ході розгляду повідомлення (звернення, скарги, заяви тощо) третіх осіб про порушення вимог законодавства про рекламу рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та аудіозаписи, а також іншу інформацію, що стосуються виявленого порушення чи повідомлення про нього та необхідні для здійснення такими органами повноважень щодо державного контролю.

Крім того, відповідний орган державної влади має право:

- вимагати від рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами усунення виявлених порушень вимог законодавства;

- вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;

- надавати (надсилати) рекламодавцям, виробникам та розповсюджувачам реклами обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень;

- приймати рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження;

- приймати рішення про зупинення розповсюдження відповідної реклами.

Органи державної влади зобов`язані повідомляти рекламодавців, виробників та розповсюджувачів реклами про розгляд справ про порушення ними вимог законодавства про рекламу не менше ніж за п`ять робочих днів до дати розгляду справи.

29. Частина шоста статті 27 Закону № 270/96-ВР передбачає, що за неподання, несвоєчасне подання або подання завідомо недостовірної інформації про вартість розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами, та/або вартість розповсюдження реклами, а також інформації, передбаченої частиною другою статті 26 цього Закону, центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

30. Таким чином, Закон № 270/96-ВР є спеціальним законом, що регулює відносини у сфері реклами, включаючи контроль за її дотриманням.

Стаття 26 цього Закону визначає повноваження Держпродспоживслужби щодо контролю за дотриманням законодавства про рекламу, зокрема: вимагати від суб`єктів господарювання пояснень і документів, пов`язаних із рекламою та приймати рішення про визнання реклами такою, що порушує закон, і накладати штрафи.

31. Закон № 270/96-ВР не містить детального опису процедури перевірок, як це передбачено Законом № 877-V (видача наказу чи оформлення направлення). Натомість він зосереджений на матеріальних аспектах - виявленні порушень і застосуванні санкцій.

32. Верховний Суд зауважує, що контроль за дотриманням законодавства про рекламу алкогольних напоїв не є заходом державного нагляду (контролю) у розумінні Закону № 877-V. Якщо орган контролю вимагає документи, що виходять за межі рекламного матеріалу, така перевірка набуває ознак заходу державного нагляду в розумінні Закону № 877-V і має супроводжуватися дотриманням його процедур.

33. Стаття 1 Закону № 270/96-ВР визначає терміни:

- «реклама» - інформація про особу, ідею та/або товар, розповсюджена за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена, щоб сформувати або підтримати у прямий (пряма реклама, телепродаж) або непрямий (спонсорство, розміщення товару (продакт-плейсмент) спосіб обізнаність споживачів реклами та їхній інтерес щодо таких особи, ідеї та/або товару;

- «внутрішня реклама» - реклама, що розміщується всередині будинків, споруд, у тому числі в кінотеатрах і театрах під час, до і після демонстрації кінофільмів та вистав, концертів, а також під час спортивних заходів та спортивних змагань, що проводяться у закритих приміщеннях, крім місць торгівлі (у тому числі буфетів, кіосків, яток), в яких може розміщуватися інформація про товари, що безпосередньо в цих місцях продаються;

- «зовнішня реклама» - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях - рекламоносіях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

34. Отже, реклама характеризується такими критеріями:

- має на меті сформувати чи підтримати обізнаність споживачів та їхній інтерес до особи, ідеї та/або товару;

- поширюється за грошову чи іншу винагороду або з метою самореклами, тобто має комерційний або промоційний характер;

- може бути представлена у формі прямої реклами, телепродажу, спонсорства, продакт-плейсмента;

- розміщується на відкритих територіях, на спеціальних конструкціях, зовнішніх поверхнях будівель, елементах вуличного обладнання чи над проїжджою частиною (зовнішня реклама) або всередині приміщень (будинків, споруд, кінотеатрів, театрів, під час спортивних заходів у закритих приміщеннях).

35. Частина третя статті 8 Закону № 270/96-ВР визначає, що реклама про проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо повинна містити інформацію про строки та місце проведення таких заходів, а також зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови та місце проведення таких заходів. В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови, строки та місце проведення таких заходів.

Інформація про будь-яку зміну умов, місця та строків проведення конкурсів, лотерей, розіграшів призів, заходів рекламного характеру тощо має подаватися у тому самому порядку, в якому вона була розповсюджена.

36. Реклама про зниження ціни на товар, про розпродаж повинна містити відомості про місце, дату початку і закінчення дії знижки ціни на товар, розпродаж, а також про співвідношення розміру нової ціни до попередньої ціни реалізації товару або про розмір знижки. В аудіальних медіа така реклама повинна містити зазначення джерела інформації, з якого можна дізнатися про умови надання знижок або проведення розпродажу (частина третя статті 8 Закону № 270/96-ВР).

37. Таким чином, конкурси, лотереї, розіграші призів, заходи рекламного характеру та інформація про знижки або розпродажі за визначенням є рекламою, яка має на меті привернути увагу покупців. Така інформація повинна включати умови надання знижок або проведення розпродажу.

38. Водночас інформація про виробника товару та/або товар у місцях їх реалізації (на обладнанні, оформленні торгових точок, самому товарі чи упаковці) не вважається рекламою відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 270/96-ВР.

39. Крім того, закон не забороняє брендування полиць, холодильників і торгового обладнання місць реалізації алкогольних напоїв, за умови, що вона не містить рекламних слоганів.

40. Реклама алкогольних напоїв, торговельних марок, інших об`єктів права інтелектуальної власності, під якими випускаються алкогольні напої, повинна супроводжуватися текстом попередження такого змісту: «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я». Кожному попередженню має бути відведено не менше 15 відсотків площі (обсягу) всієї реклами. Колір тексту попередження має бути чорним, а колір фону попередження - білим. Текст попередження в рекламі у друкованих медіа розміщується горизонтально, внизу рекламного зображення (частина сьома статті 22 Закону № 270/96-ВР).

41. Таким чином, закон визначає рекламу та окремо - інформування покупців на місці продажу. Різниця між цими термінами зводиться до того, що реклама - це активне просування з комерційною чи промоційною метою, спрямоване на широку аудиторію, тоді як інформування на місці продажу - це надання базових відомостей про товар чи виробника в момент покупки (про склад товару, ціну, назву виробника), обмежене конкретною торговою точкою і не пов`язане з наміром стимулювати інтерес чи попит поза межами цього інформування.

42. У контексті магазину будь-які промоційні матеріали всередині приміщення (плакати, банери, екрани тощо), які мають на меті просування товару чи послуги («акція», «спробуйте», «купуйте», «візьміть», «зустрічайте», «спеціальна пропозиція» тощо), підпадають під термін «внутрішньої реклами» та загальні критерії реклами.

43. Проте стаття 22 Закону № 270/96-ВР у редакції Закону України від 13 грудня 2022 року № 2849-ІХ (як і в новій редакції Закону України від 30 травня 2023 року № 3136-IX, що діє з 02 жовтня 2023 року) забороняє рекламу алкогольних напоїв «засобами внутрішньої реклами», за винятком спеціальних виставкових заходів алкогольних напоїв.

44. Тобто Закон забороняє внутрішню рекламу алкогольних напоїв - будь-який заклик (прямий чи непрямий) у торговій залі магазину, що може стимулювати інтерес чи попит до алкогольної продукції, але не забороняє інформацію про товар у місцях продажу (зокрема, цінники, етикетки, вивіски з назвою).

45. Реклама алкогольних напоїв у приміщеннях магазинів засобами внутрішньої реклами заборонена, незалежно від того, чи є місце продажу спеціалізованим. Винятки стосуються виключно спеціальних виставкових заходів. Будь-які матеріали, що за формою чи змістом просувають алкогольні напої або стимулюють попит у торговому залі (особливо з використанням слів «акція», «подарунок», «виграй» тощо), є порушенням частини другої статті 22 Закону № 270/96-ВР.

46. Така норма спрямована на захист публічного здоров`я, недопущення нормалізації вживання алкоголю серед споживачів та захист осіб до 18 років.

47. Верховний Суд підкреслює, що заборона щодо реклами алкогольних напоїв не є абсолютною. З урахуванням обмежень, встановлених у частинах другій та третій статті 22 Закону № 270/96-ВР, реклама алкогольних напоїв дозволяється:

- у нічний час (23:00- 6:00) на аудіовізуальних медіа (абзац перший частини другої);

- у спеціалізованих виданнях для дорослих, які не орієнтовані на дітей чи юнацтво (абзац четвертий частини другої), але не на перших і останніх сторінках (абзац другий частини другої);

- на спеціальних виставкових заходах алкогольних напоїв (абзац п`ятий частини другої);

- у мережі Інтернет на веб-сайтах, призначених для повнолітніх осіб, обов`язковою умовою доступу до яких є попередня ідентифікація віку користувачів.

48. На основі частини шостої статті 22 Закону № 270/96-ВР можна також дійти висновку, що Закон дозволяє спонсорувати заходи, призначені для осіб старше 18 років (зокрема, дегустації), та надсилати рекламні розсилки персональним клієнтам 18+ років за їхньою згодою.

49. Усі дозволені місця та формати підпадають під загальні обмеження з частини третьої статті 22 Закону № 270/96-ВР, зокрема заборони у рекламі алкогольних напоїв:

- використання осіб до 18 років як моделей (абзац другий частини третьої);

- зображення процесу споживання алкоголю (абзац третій частини третьої);

- розміщення реклами ближче ніж за 300 метрів від дитячих закладів (абзац четвертий частини третьої);

- асоціацій з успіхом, здоров`ям чи розв`язанням проблем (абзаци п`ятий-дев`ятий частини третьої);

- зображень лікарів (абзац десятий частини третьої);

- створення враження, що більшість людей вживає алкоголь (абзац дванадцятий частини третьої).

50. Отже, реалізація алкогольних напоїв, що супроводжується нейтральною інформацією та брендуванням без слоганів, є інформуванням на місці продажу, що не вважається рекламою відповідно до частини сьомої статті 8 Закону № 270/96-ВР.

51. Рекламою алкогольних напоїв у торговому залі магазину є будь-які промоційні матеріали чи дії, що відповідають критеріям «внутрішньої реклами» згідно із Законом № 270/96-ВР. Зокрема, це:

- плакати, банери, екрани чи інші носії інформації всередині приміщення, які містять заклики до покупки або просування товару, наприклад: «акція», «спробуйте», «купуйте», «візьміть», «зустрічайте», «спеціальна пропозиція» тощо; такі матеріали мають бути спрямовані на формування чи підтримку інтересу споживачів до алкогольних напоїв;

- продакт-плейсмент або спонсорські елементи всередині магазину, якщо вони активно просувають алкогольний бренд чи продукт із наміром стимулювати попит;

- будь-які прямі чи непрямі заклики до придбання алкогольних напоїв, які виходять за рамки простого інформування про товар.

52. У справі, яка розглядається, встановлено, що розміщені у торговій залі магазину позивача матеріали включали, зокрема: «…Купуй 6 банок пива та отримай подарунок»; «…Отримай 7-му пляшку зеленого вина у подарунок при купівлі 6»; «…Супер акція - безкоштовне пиво та келих при купівлі ящика».

53. Суд апеляційної інстанції відхилив аргументи ТОВ «Вайн-Дрінк» про процедурні порушення, але визнав, що встановлена Держпродспоживслужбою інформація в торговому залі магазину «Вина світу» (місто Полтава, вулиця Соборності, 43) не є рекламою, а лише інформуванням про товар, посилаючись на частину 7 статті 8 Закону № 270/96-ВР.

54. Інформація в місці продажу алкогольних напоїв вважається рекламою, якщо вона має промоційну спрямованість та стимулює інтерес до товару, навіть якщо розміщена у точці продажу.

55. Така інформація підлягає оцінці за такими критеріями:

- містить чи ні мотивувальні фрази («акція», «подарунок», «спробуй», «спеціальна пропозиція»);

- оформлена чи ні у вигляді банера, постера, листівки або іншого носія реклами;

- спрямована чи ні на формування позитивного ставлення до вживання алкоголю.

56. Суди мають ураховувати не лише формальне місце розміщення, а й зміст, візуальну форму та цільове сприйняття, особливо - з боку вразливих груп (молодь, залежні особи).

57. Верховний Суд звертає увагу на те, що ознаками (критеріями) мотивованого судового рішення є: 1) дотримано чітку структурованість рішення, послідовність викладення обставин справи, доводів учасників, доказів та норм права, на які вони посилаються, та з урахуванням яких встановлені дійсні обставини справи, 2) мотивувальна частина містить усі складові елементи визначені процесуальним законодавством з урахуванням судової інстанції (обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин; докази, мотивована оцінка кожного аргументу; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування тощо); 3) у мотивувальній частині зазначено правове обґрунтування висновків суду з посиланням на конкретні докази, прийняті судом; 4) резолютивна частина містить висновки, які логічно слідують з мотивів, описаних у мотивувальній частині, є чітко сформульованими відносно кожної позовної вимоги (вимоги апеляційної чи касаційної скарги).

58. Зазначене узгоджується з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, висловленою у постанові від 16 грудня 2021 року у справі № 11-164сап21.

59. Проте суд апеляційної інстанції неповно дослідив обставини справи, не дав належної оцінки доказам і доводам сторін, та не з`ясував, чи відповідають розміщені у торговій залі магазину «Вина світу» матеріали з текстами «...Купуй 6 банок пива та отримай подарунок», «…Отримай 7-му пляшку у подарунок при купівлі 6», «…Супер акція - безкоштовне пиво та келих при купівлі ящика») критеріям «реклами» відповідно до статті 1 Закону № 270/96-ВР, чи є це лише інформуванням про товар у місці продажу, як передбачено частиною сьомою статті 8 цього Закону; чи підпадають під визначення «внутрішньої реклами» з огляду на їхній зміст і місце розміщення, та чи порушують вони заборону на стимулювання попиту на алкогольні напої у торговій залі, встановлену частиною другою статті 22 Закону № 270/96-ВР; якщо розміщені матеріали є рекламою, чи супроводжувалися вони обов`язковим текстовим попередженням «Надмірне споживання алкоголю шкідливе для вашого здоров`я» відповідно до частини сьомої статті 22 Закону № 270/96-ВР, та чи відповідав формат такого попередження вимогам закону (15 % площі, чорний текст на білому фоні); чи містила реклама про акції (знижки на вина «Castillo de Liria») відомості про строки, місце проведення акції, джерело умов та дати початку й закінчення знижок, як це вимагається частиною третьою та п`ятою статті 8 Закону № 270/96-ВР.

60. Також у цій справі згадується «вітрина у торговому залі» (протокол № 189), але також «на вікні магазину» (протокол № 195).

61. Суд апеляційної інстанції для кваліфікації реклами на вітрині магазину як зовнішньої або внутрішньої не дослідив: чи розміщена інформація на внутрішній чи зовнішній стороні скла; чи є видимою з публічного простору (вулиці); чи орієнтована на зовнішню аудиторію, а не лише на покупців у торговій залі.

62. Зазначені обставини потребують повного та всебічного дослідження для забезпечення правильного застосування норм матеріального і процесуального права, а також для ухвалення законного й обґрунтованого рішення відповідно до статей 2 242 КАС України.

63. Водночас Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом (частина перша статті 36 Закону України від 2 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів»).

64. У силу положень статті 341 КАС України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, які не були встановлені судами попередніх інстанції, та давати оцінку доказам, які судами не досліджено, а тому не має можливості вирішити спір по суті за результатами касаційного перегляду.

65. Аналогічні застереження містяться у Рекомендаціях R(95)5 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам щодо введення в дію та покращення функціонування систем та процедур оскарження судових рішень від 7 лютого 1995 року (Recommendation R(95)5 concerning the introduction and improvement of the functioning of appeal systems and procedures in civil and commercial cases). Зокрема, у пункті «g» статті 7 Рекомендацій R(95)5 зазначено, що у суді третьої (касаційної) інстанції не можна представляти нові факти та нові докази.

66. Відсутність процесуальної можливості з`ясувати дійсні обставини справи перешкоджає Верховному Суду ухвалити нове рішення у справі.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

67. Відповідно до частини третьої статті 353 КАС України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судових рішень з направленням справи на новий розгляд, якщо, зокрема, суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, які не були залучені до участі у справі.

68. Згідно з частиною четвертою статті 353 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

69. З огляду на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, фактично не перевірив повноту оцінки судом першої інстанції доказів і обставин справи, і таке порушення не стосується розгляду спору судом першої інстанції, зазначене не є підставою для скерування справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

70. Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу ГУ Держпродспоживслужби в Полтавській області слід задовольнити частково, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року скасувати, а справу направити до суду апеляційної інстанції на новий розгляд.

71. Оскільки Суд не ухвалює нового рішення та повертає справу на новий розгляд, то відповідно до статті 139 КАС України судові витрати новому розподілу не підлягають.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області задовольнити частково.

Постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 03 жовтня 2024 року скасувати, а справу № 280/275/24 направити до Третього апеляційного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач: Я.О. Берназюк

Судді: А.А. Єзеров

С.М. Чиркін