Історія справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 грудня 2023 року

м. Київ

справа № 200/4999/22

адміністративне провадження № К/990/33310/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів: Шишова О. О., Яковенка М. М.

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області на ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, постановлену колегією суддів у складі Гайдара А. В. (суддя-доповідач), Казначеєвої Е. Г., Компанієць І. Д., у справі № 200/4999/22 за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "ІНТЕР АГРОЛАЙН" до Головного управління ДПС у Донецькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

Приватне акціонерне товариство «ІНТЕР АГРОЛАЙН» (далі - позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Донецькій області (далі - скаржник), в якій просило суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення від 28 липня 2022 року № 7124860/40803038 про відмову в реєстрації податкової накладної № 45 від 22 лютого 2022 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 45 від 22 лютого 2022 року датою фактичного подання.

Донецький окружний адміністративний суд рішенням від 23 березня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Донецькій області подало апеляційну скаргу до Першого апеляційного адміністративного суду.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 квітня 2023 року зазначену апеляційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху шляхом надання документа про сплату судового збору.

На виконання вимог зазначеної ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, скаржник подав клопотання про продовження строку на усунення недоліків та відстрочення сплати судового збору, яке обґрунтовано введенням воєнного стану в Україні, несвоєчасним фінансуванням та недостатністю коштів у Головного управління ДПС у Донецькій області.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2023 року у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору відмовлено, а клопотання про продовження строку виконання ухвали суду задоволено частково: продовжено скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів з дня вручення ухвали.

На виконання вимог ухвали скаржник направив до суду апеляційної інстанції аналогічні клопотання про продовження процесуального строку та відстрочення сплати судового збору.

Перший апеляційний адміністративний суд ухвалою від 26 червня 2023 року відмовив у задоволенні клопотання про продовження строку виконання ухвали суду та відстрочення сплати судового збору, а апеляційну скаргу повернув особі, яка її подала.

Головне управління ДПС у Донецькій області 19 липня 2023 року повторно направило апеляційну скаргу.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 липня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам процесуального закону в частині дотримання строків апеляційного оскарження та сплати судового збору; скаржнику надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання оригіналу документу про сплату судового збору та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали скаржник направив до суду апеляційної інстанції клопотання про продовження строку на сплату судового збору, посилаючись на неможливість своєчасної сплати судового збору через неналежне фінансування та введення воєнного стану в Україні.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2023 року продовжено строк на десять днів для усунення недоліків апеляційної скарги.

На виконання вимог ухвали скаржник направив до суду апеляційної інстанції 18 серпня 2023 року клопотання про долучення платіжного доручення, прийняття апеляційної скарги та відкриття апеляційного провадження.

Ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України та указав, що лише факт введення воєнного стану на території України не може слугувати безумовною та достатньою підставою для визнання поважними причин пропуску процесуального строку для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу. Судом апеляційної інстанції визнано зазначені причини неповажними.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 06 вересня 2023 року, Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Першого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що повторну апеляційну скаргу подано у розумний строк з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги.

Станом на момент розгляду справи відзив на касаційну скаргу від позивача до Верховного Суду не надходив, що не перешкоджає її розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про задоволення касаційної скарги з огляду на таке.

Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи. Цим конституційним положенням кореспондують норми статті 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і статті 13 КАС України.

Згідно з частиною першою статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.

Вимоги до форми та змісту апеляційної скарги встановлено статтею 296 КАС України, строки подання скарги - статтею 295 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої-третьої статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Згідно з частиною третьою статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Пунктом 4 частини першої статті 299 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження в разі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Частиною дев`ятою статті 120 КАС передбачено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Тобто, вказаною законодавчою нормою встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Суд поновлює або продовжує процесуальний строк, якщо визнає поважною причину пропуску даного строку (поважність причин повинен доводити скаржник).

Кодекс адміністративного судочинства України передбачає можливість поновлення пропущеного процесуального строку лише у разі його пропуску з поважних причин.

Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України" від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі "Мельник проти України" від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з непереборними та об`єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.

Установлено, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 23 березня 2023 року було прийнято в порядку письмового провадження (за правилами спрощеного позовного провадження).

З первинною апеляційною скаргою Головне управління ДПС у Донецькій області звернулося до суду апеляційної інстанції 21 квітня 2023 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

Водночас ухвалою Першого апеляційного адміністративного суду від 26 червня 2023 року вперше подану апеляційну скаргу було повернуто скаржнику, оскільки останнім не надано документ про сплату судового збору.

Згідно з відміткою апеляційного суду копію ухвали про повернення первинно поданої апеляційної скарги направлено на адресу Головного управління ДПС у Донецькій області 26 червня 2023 року.

19 липня 2023 року Головне управління ДПС у Донецькій області повторно звернулося з апеляційною скаргою.

Апеляційний суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі з підстав того, що повторне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулося з пропуском строку на апеляційне оскарження, передбаченого статтею 295 КАС України.

З такими висновками апеляційного суду колегія суддів Верховного Суду не погоджується, оскільки при вирішенні питання про поновлення строку апеляційного оскарження суд має надати оцінку обставинам, які слугували перешкодою для своєчасного звернення до суду, у взаємозв`язку інтервалів часу: з моменту закінчення встановленого статтею 295 КАС України строку апеляційного оскарження до дати звернення з апеляційною скаргою вперше; з моменту повернення вперше поданої апеляційної скарги до дати повторного звернення з апеляційною скаргою тощо.

Верховний Суд у постанові від 24 липня 2023 року у справі № 200/3692/21 зробив висновок, що процесуальний строк, зокрема строк на апеляційне оскарження в разі повторного подання апеляційної скарги, може бути поновлено у разі дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось у межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або впродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржник продемонстрував добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження і вжив усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції та не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

У цьому випадку, відповідач звернувся з апеляційною скаргою вдруге у місячний термін з моменту повернення апеляційної скарги вперше. При цьому первісне подання апеляційної скарги відбулося у межах встановленого строку апеляційного оскарження. Обставини цієї справи, зокрема те, що при зверненні скаржник сплатив судовий збір при повторному зверненні з апеляційною скаргою, є свідченням того, що відповідач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Верховний Суд також зауважує, що повернення апеляційної скарги не позбавляло скаржника, відповідно до вимог статті 169 КАС України, права на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористувався скаржник, звернувшись вдруге з апеляційною скаргою у розумний термін після повернення апеляційної скарги.

Зважаючи на викладене, колегія суддів Верховного Суду уважає, що ухвала апеляційного суду про відмову у відкритті апеляційного провадження підлягає скасуванню, оскільки судом порушено норми процесуального права, а також принцип рівності сторін, допущено надмірний формалізм та непропорційність між застосованими засобами та поставленою метою, наслідком чого стало порушення права скаржника на судовий захист.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 353 КАС України підставою для скасування ухвали судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвели до постановлення незаконної ухвали суду першої інстанції та (або) постанови суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Оскільки у цій справі порушення норм процесуального права допущено судом апеляційної інстанції, справа підлягає направленню до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду.

Керуючись статтями 341 345 349 353 355 356 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Донецькій області задовольнити.

Ухвалу Першого апеляційного адміністративного суду 06 вересня 2023 року скасувати, а справу № 200/4999/22 направити до Першого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко