Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №822/244/16

адміністративне провадження №К/9901/40842/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області

на ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 року (про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження) (Судді: Матохнюк Д.Б., Боровицький О.А., Сапальова Т.В.),

по справі № 822/244/16

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Заслуч»

до Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області (Старокостянтинівське відділення)

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

У лютому 2016 року Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Заслуч» (далі - позивач, СТОВ «Заслуч») звернулось до Хмельницького окружного адміністративного суду Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області в особі Старокостянтинівського відділення про визнання протиправним та скасування рішення у формі листа за №343/22-10-15-10 від 10.02.2016 року про відмову у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік №9012819135 від 09.02.2016 року, та зобов'язати відповідача зареєструвати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Заслуч» платником єдиного податку четвертої групи на 2016 рік (арк. справи 5-6).

Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 28 березня 2016 року позов задоволений, визнано протиправним та скасовано рішення відповідача у формі листа за №343/22-10-15-10 від 10.02.2016 року про відмову у прийнятті податкової декларації платника єдиного податку четвертої групи на 2016 рік №9012819135 від 09.02.2016 року, та зобов'язано відповідача зареєструвати Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Заслуч» платником єдиного податку четвертої групи на 2016 рік, відповідно до поданої позивачем декларації (арк. справи 62-65).

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач 08 квітня 2016 року звернувся до суду з апеляційною скаргою (надійшла на адресу суду 11.04.2016 року), яка ухвалою суду апеляційної інстанції від 25 травня 2016 року повернута відповідачу у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 15 квітня 2016 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору за її подання у розмірі 1515,80 грн (арк. справи 82-83, 86).

Вдруге податковий орган звернувся зі скаргою на постанову суду першої інстанції 02.03.2017 року (надійшла на адресу суду 06.03.2017 року), до якої додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яке обґрунтовано неможливістю вчасної сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору. Зазначив, що сплата судового збору по даній справі була можлива лише 28 грудня 2016 року, з огляду на викладене додав платіжне доручення від 28 грудня 2016 року № 930 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції у розмірі 1 515,80 грн.

Проте вказані відповідачем у клопотанні причини пропуску строку визнані судом неповажними, у зв'язку з їх документальним не підтвердженням, зокрема: доказів щодо фінансування у вказаний період (надходження та використання коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги), та доказів щодо відсутності фінансування у період з 25.05.2016 року по 02.03.2017 року (тобто до дати повторного звернення з апеляційною скаргою), а також не надання доказів неможливості принаймні часткової сплати судового збору за подання апеляційної скарги, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції 23 березня 2017 року прийнято ухвалу про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження (арк. справи 119-120).

На підставі викладеного, з врахуванням вимог ч. 4 статті 189 КАС України (в ред.. до 15.12.2017 року) ухвалою суду апеляційної інстанції від 23 березня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (арк. справи 121).

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій зазначив, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідачем належним чином підтверджена поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, на підтвердження чого додав відповідні документальні докази: копію тимчасового кошторису та 1 квартал 2017 року та довідку про залишок коштів по КВЕК 2800 на 03.04.2017 року. У зв'язку з чим просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.

Ухвала про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідачем не оскаржувалась.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

На підставі викладеного, оскільки предметом перегляду судом касаційної інстанції у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, справа розглядається в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено колегією суддів, суд апеляційної інстанції вірно визнав неповажними зазначені відповідачем в якості поважної підстави причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, внаслідок їх документального не підтвердження, у зв'язку з чим відмовив в поновленні строку на апеляційне оскарження. До того ж колегія суддів не приймає посилання відповідача в касаційній скарзі на тимчасовий кошторис та довідку про залишок коштів по КВЕК 2800 на 03.04.2017 року, як на доказ відсутності на час звернення з апеляційною скаргою відповідних бюджетних асигнувань для сплати судового збору, оскільки такі документальні докази, як підтвердження відсутності коштів для сплати судового збору при зверненні вперше, та вдруге, суду апеляційної інстанції відповідачем надані не були.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами, та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Красилівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області, - залишити без задоволення.

Ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 23.03.2017 року (про відмову в поновленні строку на апеляційне оскарження) по справі № 822/244/16, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко