Історія справи

Ухвала КАС ВП від 22.10.2018 року у справі №812/1149/16

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №812/1149/16

адміністративне провадження №К/9901/41813/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача: Васильєвої І.А.,

суддів: Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Луганській області

на постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року (Судді: Гаврищук Т.Г., Блохін А.А., Компанієць І.Д.),

по справі № 812/1149/16

за позовом Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця»

до Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Луганській області

про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

26 вересня 2016 року Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» (далі - позивач, ПАТ «Укрзалізниця в особі Регіональної філії) звернувся до Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Луганській області (далі - відповідач, Станично-Луганська ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області) про визнання неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень:

- від 23.08.2016 року № 0001231300 про застосування штрафних санкцій в сумі 5 476,23 грн та нарахування пені в сумі 141,75 грн за несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за період з 21.11.2013 року до 21.03.2014 року згідно частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року № 0001371300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року №0001251300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року № 00012611300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року № 0001381300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року № 0001281300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року № 0001291300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року № 0001301300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року № 0001311300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року № 0001351300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року №0001331300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 23.08.2016 року № 0001341300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 25.08.2016 року № 0001391300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 25.08.2016 року № 0001401300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»;

- від 25.08.2016 року № 0001411300 про застосування штрафних санкцій в сумі 170,00 грн. за неподання, несвоєчасне подання, подання за невстановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (арк. справи 2-5).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2016 року у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження права звернення до суду в інтересах Державного підприємства «Донецька залізниця», яке на цей час перебуває в стані припинення і не втратило правоздатності юридичної особи (арк. справи 116-119).

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 лютого 2017 року апеляційну скаргу задоволено частково, постанову суду першої інстанції скасовано, позов задоволено частково, визнані неправомірними та скасовані податкові повідомлення-рішення відповідача від 23.08.2016 року про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування»: № 0001251300; № 00012611300; № 0001381300; № 0001281300; № 0001291300; № 0001301300; № 0001311300; № 0001351300; № 0001331300; № 0001341300. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено (арк. справи 162-165).

Задовольняючи в цій частині позов суд апеляційної інстанції виходив з того, що по-перше, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (ідентифікаційний код 40075815) зареєстроване як юридична особа 21.10.2015 року, є правонаступником в тому числі і Державного підприємства «Донецька залізниця» та має відокремлений підрозділ Регіональну філію «Донецька залізниця», отже позивач має право звертатись до суду з цим позовом.

По-друге, Ново-Кіндрашівська дистанція сигналізації та зв'язку ДП «Донецька залізниця» в силу вимог Закону України № 1669-VII звільнена від відповідальності за несвоєчасне виконання своїх обов'язків, визначених частиною 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» на період проведення АТО, а тому відповідачем безпідставно відносно позивача прийняті рішення про застосування штрафних санкцій за несвоєчасне подання звітності за періоди: липень, серпень, грудень 2014 року, січень-липень 2015 року (арк. справи162-165).

Не погодившись з постановою суду апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимог відповідач звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просив суд скасувати постанову суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спірного питання, з врахуванням чого просив суд задовольнити касаційну скаргу і прийняти нове рішення про відмову у задоволення позову. Доводи ОДПІ зводяться до того, що ПАТ «Українська залізниця» не надано документального підтвердження правонаступництва прав та обов'язків ДП «Донецька залізниця» яке не перебуває в стані припинення і не втратило правоздатності юридичної особи, а тому ДП «Донецька залізниця» мало звернутись самостійно. До того ж, на виконання вимог Закону № 1669-VII позивач не звертався до ОДПІ з відповідною заявою про звільнення від виконання обов'язків, а тому неможливо застосувати до даних правовідносин вимоги Закону № 1669-VII.

Відповідно до ст. 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Позивач не реалізував своє процесуальне право подання касаційної скарги в частині не задоволених позовних вимог, та відзиву на касаційну скаргу відповідача, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги в частині задоволених вимог виключно в межах доводів касаційної скарги.

05.11.2018 року відповідач надіслав на адресу суду клопотання про розгляд справи за його участю, проте, у відповідності до ували Верховного Суду від 19.10.2018 року справа розглядається в порядку письмового провадження, а тому клопотання задоволенню не підлягає.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний: подавати звітність та сплачувати єдиний внесок до органу доходів і зборів за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки, порядку та за формою, встановленими центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом та фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 7 частини 11 ст. 25 цього Закону встановлено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску такі штрафні санкції: за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, органом доходів і зборів здійснюється накладення штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання, несвоєчасне подання або подання не за встановленою формою.

Фактичною підставою для застосування відповідачем до позивача рішеннями від 23.08.2016 року: № 0001251300; № 00012611300; № 0001381300; № 0001281300; № 0001291300; № 0001301300; № 0001311300; № 0001351300; № 0001331300; № 0001341300 на підставі п. 7 ч. 11 статті 25 Закону України № 2464-VI штрафних санкцій (за кожне у розмірі 170,00 грн) стали висновки контролюючого органу про порушення позивачем пункту 4 частини 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, а саме несвоєчасного подання позивачем звітності за періоди: липень 2014 року, серпень 2014 року, грудень 2014 року, січень-липень 2015 року.

Рішеннями відповідача від 25.08.2016 року № 0001391300; №0001401300; №0001371300; №0001411300 до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності за жовтень 2013 р. листопад 2013 р. грудень 2013 р. та січень 2014 р., а також рішенням № 0001231300 (за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.11.2013 року до 21.03.2014 року).

Указом Президента України від 14.04.2014 року №405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

З метою забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення, Верховною Радою України прийнято Закон № 1669-VII.

Цим Законом, поміж іншого, внесені зміни до Закону № 2464-VI, зокрема: доповнено його розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення" пунктом 9-3 (з 13.03.2015 пункт 9-4), згідно з абзацом другим, третім, четвертим та п'ятим якого визначено, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України" від 14 квітня 2014 року N 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

Підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

За змістом вказаних правових норм, факт перебування платника єдиного внеску на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, де проводиться антитерористична операція, з врахуванням подання відповідної заяви у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції, - є підставою для звільнення платників єдиного внеску від відповідальності за невиконання обов'язків, встановлених частиною 2 ст. 6 Закону № 2464-VI, зокрема і щодо вчасного подання відповідної звітності.

Розпорядженнями Кабінету Міністрів України № 1053-р від 30 жовтня 2014 р. затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, згідно з додатком до якого, до зазначених населених пунктів належить, зокрема, Станично-Луганський район: смт. Станиця Луганська (Станично-Луганська селищна рада), а місцезнаходженням відповідача, на обліку в якого перебував позивач на час спірних правовідносин було смт. Станиця Луганська.

З огляду на викладене суд погоджується з висновком суду апеляційної інстанції про скасування рішень відповідача № 0001251300; № 00012611300; № 0001381300; № 0001281300; № 0001291300; № 0001301300; № 0001311300; № 0001351300; № 0001331300; № 0001341300, якими до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання позивачем звітності за періоди: липень 2014 року, серпень 2014 року, грудень 2014 року, січень-липень 2015 року.

Оскільки рішеннями відповідача від 25.08.2016 року № 0001391300; №0001401300; №0001371300; №0001411300 до позивача застосовані штрафні санкції за несвоєчасне подання звітності за жовтень 2013 р. листопад 2013 р. грудень 2013 р. та січень 2014 р., а також рішенням № 0001231300 (за несвоєчасну сплату єдиного внеску за період з 21.11.2013 року до 21.03.2014 року), тобто за період до початку періоду проведення антитерористичної операції, то в цій частині суд апеляційної інстанції вірно прийняв рішення про відмову в задоволенні позову.

Посилання відповідача в касаційній скарзі на те, що ПАТ «Українська залізниця» не надано документів підтвердження правонаступництва прав та обов'язків ДП «Донецька залізниця», а тому ДП «Донецька залізниця» мало звернутись самостійно, колегія суддів вважає помилковим з огляду на те, що відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців Публічне акціонерне товариство «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815) зареєстроване як юридична особа 21.10.2015 року і є правонаступником в тому числі Державного підприємства «Донецька залізниця» (арк. справи 74).

Доводи, наведені відповідачем у касаційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, а відтак відсутні підстави для скасування рішення суду апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Станично-Луганської об'єднаної державної податкової інспекції Головного Управління Державної фіскальної служби у Луганській області, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького апеляційного адміністративного суду від 08.02.2017 року по справі № 812/1149/16, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не підлягає оскарженню.

Головуючий суддя:І.А. Васильєва Судді: С.С. Пасічник В.П. Юрченко