Історія справи

ф

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 листопада 2018 року

Київ

справа №810/985/16

адміністративне провадження №К/9901/41529/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в порядку письмового провадження

касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2017 року (Суддя: О. О. Беспалов),

у справі № 810/985/16

за позовом ОСОБА_2

до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2016 року ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі - відповідач, Білоцерківська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 11.11.2015 року №0048701702/1201/232 та податкової вимоги від 25.01.2016 року №25-10 (арк. справи 3-8).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року адміністративний позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 11.11.2015 року № 0048701702/1201/232 та податкову вимогу від 25.01.2016 року № 25-10 (арк. справи 66-70).

Не погодившись з вказаною постановою суду першої інстанції, відповідач звернувся до суду з апеляційною скаргою, яка ухвалою суду апеляційної інстанції від 13 липня 2016 року повернута відповідачу у зв'язку з невиконанням останнім вимог ухвали суду апеляційної інстанції від 10 червня 2016 року, якою апеляційну скаргу залишено без руху для сплати судового збору за її подання у розмірі 1 255,88 грн (арк. справи 87-88, 94-96). Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 01 березня 2017 року ухвалу суду апеляційної інстанції від 13 липня 2016 року залишено без змін, а скаргу відповідача на наведену ухвалу без задоволення (арк. справи 122-123).

Вдруге податковий орган звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою на постанову суду першої інстанції 05.01.2017 року, до якої додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, яке обґрунтовано відсутністю коштів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги, та платіжне доручення від 26.12.2016 року № 1041 про сплату судового збору у розмірі 1 370 грн. Проте вказані відповідачем у клопотанні причини пропуску строку визнані судом неповажними, у зв'язку з чим скарга залишена без руху для подання відповідачем заяви про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження з наведенням інших поважних підстав його пропуску (арк. справи 136-137).

На виконання вимог вищенаведеної ухвали суду скаржником подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тими ж підставами пропуску строку звернення до суду, що й вказані раніше, тобто відсутність коштів для сплати судового збору, у зв'язку з чим причини пропуску строку апеляційного оскарження визнані неповажними і ухвалою від 14 липня 2017 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження (арк. справи 143-144).

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій зазначив, що судом апеляційної інстанції не враховано, що відповідачем належним чином підтверджена поважність причин пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою, у зв'язку з відсутністю коштів для сплати судового збору по даній справі. На підставі викладеного просив суд задовольнити касаційну скаргу, скасувати ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті провадження у справі, а справу направити до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2018 касаційну скаргу передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 345 КАС України суд касаційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами у разі перегляду ухвал судів першої та апеляційної інстанцій.

На підставі викладеного, оскільки предметом перегляду судом касаційної інстанції у даній справі є ухвала суду апеляційної інстанції, справа розглядається в порядку письмового провадження без участі сторін.

Дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки, як встановлено колегією суддів, суд апеляційної інстанції правомірно, як то передбачено вимогами ч. 4 статті 189 КАС України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) відмовив у відкритті апеляційного провадження, у зв'язку з неповажністю підстав, зазначених відповідачем в якості поважної підстави пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою.

Також колегія суддів звертає увагу, що в клопотаннях про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відповідач посилався на відсутність коштів для сплати судового збору, жодним чином не підтвердивши наведені обставини документально.

За таких обставин, суд касаційної інстанції вважає, що висновки суду апеляційної інстанції відповідають вимогам законодавства, підтверджуються встановленими у справі обставинами, та не спростовуються доводами касаційної скарги.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, - залишити без задоволення.

Ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 14 липня 2017 року у справі № 810/985/16, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. Васильєва Судді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. Юрченко