Правова позиція : Умови справляння плати за житлово-комунальні послуги за нормативами споживання

Не допускається справляння плати за нормативами споживання у разі, якщо наявні квартирні засоби обліку. Виключенням з цього правила є лише випадок, коли такий засіб обліку має несправності.

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.11.2020 року у справі №320/6585/19
Постанова КАС ВП від 06.10.2022 року у справі №320/6585/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2022 року

м. Київ

справа № 320/6585/19

провадження № К/9901/26177/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Єзерова А.А., суддів: Кравчука В.М., Стародуба О.П.

розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за касаційною скаргою Комунального підприємства "Васильківтепломережа"

на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року (суддя Лисенко В.І.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року (головуючий суддя Лічевецький І.О., судді Мельничук В.П., Оксененко О.М.)

у справі № 320/6585/19

за позовом Комунального підприємства "Васильківтепломережа"

до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області

про визнання протиправним та скасування припису.

І. РУХ СПРАВИ

1. У листопаді 2019 року Комунальне підприємство "Васильківтепломережа" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області, у якому просило визнати протиправним та скасувати припис від 01 листопада 2019 року № 26 "Про припинення порушень прав споживачів".

2. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року, відмовлено у позові.

3. Позивач з вказаними судовими рішеннями не погодився, тому звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанцій й ухвалити нове судове рішення про задоволення його позову.

4. Від відповідача надійшли пояснення, в яких він просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

5. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 29 жовтня 2019 року посадовими особами Головного управління Держпродспоживслужби в Київській області здійснено позапланову перевірку Комунального підприємства «Васильківтепломережа» у зв`язку зі зверненням мешканців житлового будинку АДРЕСА_1.

6. У ході перевірки посадовими особами відповідача було встановлено, що в опалювальний період 2018-2019 позивачем виявлено невідповідність в кількісних показниках теплової енергії, що постачалася за адресою: АДРЕСА_1, та була зафіксована комерційним вузлом обліку теплової енергії «Тепловодолічильник Х12» зав. №15164, виробництва НВП «Вимірювальні технології». На підставі виявленої невідповідності, працівниками позивача за участі представників виробника було проведено автоматичне зчитування архівних даних лічильника, що визначено паспортом пристрою.

7. За результатами архівних даних лічильника встановлено, що в окремі години та дні пристрій не обраховував Гкал. При цьому, зазначеним пристроєм зафіксована температура теплоносія в подавальному та зворотному трубопроводі. З роздруківок погодинного архіву слідує, що втручання в роботу лічильника відбувалося у вихідні дні та з 18:00 до 07:00 в робочі дні тижня. При цьому теплопостачання не припинялося.

8. Керуючись вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» та статті 25 Закону України «Про теплопостачання» Комунальне підприємство «Васильківтепломережа» здійснило перерахунок за фактично спожиту теплову енергію протягом місяця після закінчення опалювального періоду.

9. У зв`язку з необхідністю встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, мешканцями будинку АДРЕСА_1 ініційовано проведення повірки лічильника, результати якої зазначені в акті виробника від 19 червня 2019 року № 9/100619 та свідоцтві ДП «Укрметртесстандарт» № 24-1- ЗК/2404 «Про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки» від 19 червня 2019 року. Зазначені документи свідчать, що прилад справний, його характеристики відповідають заявленим виробником та ДСТУ ЕК 1434 «Теплолічильники».

10. За наслідками перевірки відповідачем був складений акт №10-05.3/000165 і припис від 01 листопада 2019 року №26, яким зобов`язано позивача у 30-денний термін вжити заходи щодо здійснення мешканцям будинку АДРЕСА_1 перерахунку вартості за отримані послуги з постачання теплової енергії в опалювальний період 2018-2019 років, згідно з фактичними показниками будинкового засобу обліку теплової енергії.

11. Вважаючи припис відповідача протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

12. Відмовляючи у позові, суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, керувався тим, що позивачем не надано доказів несправності засобу обліку теплової енергії, а також не підтверджено факт несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії, що свідчить про відсутність законодавчо визначених підстав для донарахування споживачам вартості теплової енергії, а відтак, відповідачем правомірно було винесено оскаржуваний припис.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ, ЗАПЕРЕЧЕНЬ НА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ

13. Касаційну скаргу мотивовано порушенням окружним та апеляційним адміністративними судами норм матеріального і процесуального права і неповним дослідженням обставин справи.

14. Заявник касаційної скарги посилається на те, що вимоги припису є незрозумілими, в ньому не вказано, яку норму закону порушило комунальне підприємство. Приписом № 26 відповідачем не встановлено факту зняття показників лічильника, не проведена перевірка здійсненого позивачем нарахування мешканцям будинку. На виконання Припису № 26 позивач звернувся до заводу виготовлювача з проханням здійснити позачергову перевірку, за результатами якої отримав Акт діагностики теплолічильника від 11 червня 2019 року № 9/110619.

15. Позивач стверджує, що всупереч статті 90 КАС України судами першої та апеляційної інстанцій не було досліджено всіх обставин, що мають значення для справи, а саме: чи відбувалося фактичне постачання теплової енергії в спірні періоди; чи весь обсяг поставленої в спірні періоди теплової енергії потрапив у розрахунок спожитої теплової енергії; чи відповідає обсяг теплової енергії спожитої мешканцями буд по вул. Декабристів обсягу, встановленому позивачем до сплати.

16. У відзиві на касаційну скаргу відповідач підтримує висновки судів попередніх інстанцій, а також стверджує, що підстави для перерахунку вартості за отримані послуги з постачання теплової енергії в опалювальний період жовтень 2018 року - квітень 2019 року були відсутні, а позивачем не надано жодного належного доказу правомірності донарахування вартості послуг за вказаний період.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, в межах касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також, надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального і процесуального права у спірних правовідносинах, виходить з такого.

18. Згідно з вимогами частини четвертої статті 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю та безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

19. Відповідно до статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів» центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечує реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і має право, зокрема, давати суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів; перевіряти додержання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сфері торгівлі і послуг, вимог нормативно-правових актів щодо безпеки продукції, а також правил торгівлі та надання послуг шляхом безперешкодного відвідування та обстеження відповідно до законодавства будь-яких виробничих, торговельних та складських приміщень таких суб`єктів; проводити контрольні перевірки правильності розрахунків із споживачами за реалізовану продукцію, у тому числі харчові продукти, відповідно до закону; одержувати безоплатно від суб`єктів господарювання, що перевіряються, копії необхідних документів, які характеризують якість продукції, сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, що використовуються для виробництва цієї продукції; накладати на винних осіб у випадках, передбачених законодавством, адміністративні стягнення; накладати на суб`єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

20. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначені Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності».

21. Згідно із частиною 6 статті 7 вказаного Закону за результатами здійснення планового або позапланового заходу посадова особа органу державного нагляду (контролю) складає акт.

Розпорядження або інший розпорядчий документ органу державного нагляду (контролю) - обов`язкове для виконання письмове рішення органу державного нагляду (контролю) щодо усунення виявлених порушень у визначені строки. Розпорядження видається та підписується керівником органу державного нагляду (контролю) (головою державного колегіального органу) або його заступником (членом державного колегіального органу) (частина 9 статті 7 Закону).

22. Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» орган державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, під час здійснення державного нагляду (контролю) має право вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог законодавства; надавати (надсилати) суб`єктам господарювання обов`язкові для виконання приписи про усунення порушень і недоліків.

23. Оскаржений припис обґрунтовано положеннями пункту 1 частини 1 статті 26 Закону України «Про захист прав споживачів», частиною 9 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року №630 (далі - Постанова №630).

24. Відповідно до частини 4 статті 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавцем послуг з централізованого опалення та послуг з централізованого постачання гарячої води для об`єктів усіх форм власності є суб`єкт господарювання з постачання теплової енергії (теплопостачальна організація).

25. Засади забезпечення комерційного, у тому числі розподільного, обліку послуг з постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання та забезпечення відповідною обліковою інформацією споживачів таких послуг визначені Законом України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання».

26. Відповідно до частини статті 3 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» відповідальність за збереження і цілісність вузлів комерційного обліку покладається на власника (співвласників) будівлі (її частини), в якій вони встановлені, або за договором на визначену власником (співвласниками) іншу особу.

27. У частині 2 статті 7 цього Закону передбачено, що виконавець комунальної послуги має право доступу до будівель, приміщень і споруд, у яких встановлено вузли комерційного обліку, для перевірки схоронності таких вузлів обліку та зняття показань їх засобів вимірювальної техніки.

28. Статтею 9 Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» передбачено, що комерційний облік здійснюється вузлом (вузлами) комерційного обліку відповідної комунальної послуги, що забезпечує (забезпечують) загальний облік її споживання, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки.

У разі виходу з ладу або втрати вузла комерційного обліку, зазначеного в частині першій цієї статті, до відновлення його роботи або заміни комерційний облік здійснюється розрахунково відповідно до методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, з урахуванням середнього споживання: теплової енергії - протягом попереднього опалювального періоду.

29. Відповідно до Постанови №630 плата за послуги нараховується згідно з показаннями будинкового засобу обліку теплової енергії, а разі його відсутності (несправності) - за нормативами (нормами) споживання в окремих випадках.

30. За приписами абзацу 5 пункту 15 Постанови № 630 передбачено, що у разі несправності засобів обліку води і теплової енергії, що не підлягає усуненню, плата за послуги з моменту її виявлення вноситься згідно з нормативами (нормами) споживання.

31. Аналіз наведених норм свідчить про те, що не допускається справляння плати за нормативами споживання у разі, якщо наявні квартирні засоби обліку. Виключенням з цього правила є лише випадок, коли такий засіб обліку має несправності.

32. У позовній заяві позивач зазначав, що відповідно до акту про прийняття комерційного вузла обліку теплової енергії та об`єму теплоносія в постійну експлуатацію, комерційний прилад обліку теплової енергії X 12 зав. № 15164 у житловому будинку АДРЕСА_1 встановлено в жовтні 2015 року. З моменту встановлення приладу обліку розрахунки за теплову енергію проводяться відповідно до його показників.

33. Суд першої інстанції встановив, що за підсумками опалювального періоду 2018-2019 років працівниками підприємства проведено повну інвентаризацію показників всіх приладів обліку, що встановлені в житлових будинках міста шляхом безпосереднього автоматичного зчитування з обчислювачів засобів обліку архівних даних за допомогою програмного забезпечення NetX12M.

34. Відповідно до вимог Законів України «Про електроенергетику», «Про теплопостачання», Положення про Міністерство палива та енергетики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1540, з метою дотримання єдиних положень і вимог щодо організації експлуатації теплового устаткування та мереж, виконання яких забезпечує надійну, безпечну та ефективну роботу цього теплового устаткування та мереж, наказом Міністерства палива та теплоенергетики від 14 лютого 2007 року №71 затверджені Правила технічної експлуатації теплових установок і мереж (далі - Правила).

35. Пунктом 7.2.2. Правил передбачено, що усі пристрої, що стосуються тепловимірювальних приладів, а також засобів теплової автоматики і керування запірною та регулювальною арматурою, мають бути справними і під час роботи устаткування перебувати в робочому стані або стані резерву, якщо це передбачено проектом.

36. За технічний стан та безпечну експлуатацію засобів контролю та вимірювань, автоматичних пристроїв, приладів обліку теплової енергії суб`єкта господарювання, установи, організації відповідає керівник (власник). Експлуатацію, технічне обслуговування, ремонт засобів контролю та вимірювань, автоматичних пристроїв, приладів обліку теплової енергії виконують структурні підрозділи суб`єкта господарювання, організації, установи, діяльність яких здійснюється на підставі чинних НД (пункти 7.2.3, 7.24 Правил).

37. Положеннями пунктів 7.2.32, 7.2.39 Правил визначено, що періодична, а також на вимогу теплопостачальної організації або Держенергонагляду перевірка приладів вузла обліку теплової енергії здійснюється представниками ДТ, теплопостачальної організації і Держенергонагляду з метою своєчасного виявлення несправності приладів обліку.

У розрахунках між теплопостачальною організацією і споживачем необхідно враховувати час некоректної роботи теплолічильників. Гранично допустиме значення відносної похибки витратомірів (лічильників) не повинно перевищувати 3%.

38. У пункті 7.2.40 Правил зазначено, що у разі виходу з ладу теплолічильника або в разі потреби повірки приладів обліку теплової енергії до поновлення їх працездатності облік теплової енергії здійснюється розрахунковим способом на підставі усереднених показів приладів за попередні три доби з коригуванням відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря. Термін застосування розрахункових значень не повинен перевищувати 15 діб на рік.

39. Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було виявлено невідповідність в кількісних показниках теплової енергії, що постачалась та була зафіксована комерційним вузлом обліку теплової енергії у житловому будинку по АДРЕСА_1 .

За результатами архівних даних встановлено, що вузол обліку теплової енергії, який встановлений у житловому будинку, окремі години/дні не обраховував Гкал, в той час як інші параметри, такі як температура в подавальному та зворотньому трубопроводі зафіксована та відповідала нормі. З архівних даних також вбачається час, коли лічильник зупинявся.

40. Суди попередніх інстанцій встановили, що час за який мешканцям здійснено перерахунок (донарахування) обсягів фактично наданої теплової енергії перевищує встановлений пунктом 7.2.40 Правил п`ятнадцятиденний термін.

41. Мешканцями будинку ініційовано проведення повірки лічильника, у зв`язку з необхідністю встановлення або спростування несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії. Як вбачається з акта виробника від 10 червня 2019 року № 9/100619 та свідоцтва ДП «Укрметртесстандарт» від 19 червня 2019 року № 24-1- ЗК/2404, прилад справний, його характеристики відповідають заявленим виробником та ДСТУ ЕК 1434 «Теплолічильники».

42. Суди попередніх інстанцій керувалися тим, що позивачем не надано доказів несправності засобу обліку теплової енергії, а також не підтверджено факт несанкціонованого втручання третіми особами в роботу комерційного вузла обліку теплової енергії.

43. Позивач вказаного не спростував. При цьому, архівні показники лічильника, які є в матеріалах справи не можуть бути визнані належним та допустимим доказом у справі, зокрема, через те, що комісійний акт фіксації цих даних за участі мешканців відсутній.

44. Колегія суддів вважає, що за умови відсутності чіткої причини збоїв роботи лічильника підстави для перерахунку кількості спожитої теплової енергії, який зробив позивач, і врахування архівних даних, як підстави для виставлення додаткових рахунків споживачам відсутні.

45. Позивач зазначає, що приписом не встановлено, згідно з якими саме показниками він мав зробити перерахунок, проте до здійснення донарахування у квітні 2019 року, показники будинкового лічильника були зафіксовані і мешканцям були виставлені до оплати відповідні рахунки, які і були сплачені. Тому доводи касаційної скарги в цій частині є необґрунтованими.

46. Посилання у касаційній скарзі на виконання припису не відповідають дійсності, оскільки здійснення діагностики/повірки лічильника у виробника не є достатнім фактом усунення виявленого порушення, яке встановлено Актом.

47. Щодо тверджень скаржника про порушення судами вимог статті 90 КАС України та не врахування документів стосовно фактичного постачання теплової енергії, її обсягів у відповідний період, то слід зазначити, що таким документам надавалася б оцінка за умови, якщо у позивача були б законні підстави для здійснення перерахунку кількості спожитої теплової енергії та нарахування заборгованості споживачам.

48. Своєю чергою, підставою для проведення перерахунку було донарахування обсягів фактично наданої теплової енергії споживачам протягом всього опалювального періоду 2018-2019 роки, який виконаний за дні, коли фактично будинок отримував теплову енергію, кількісні та якісні характеристики якої зафіксовані в архіві обчислювача засобу обліку, проте прилад обліку їх не врахував. За дні, коли вузол комерційного обліку забезпечував облік теплової енергії, нарахування проводилося виключно за його показниками.

49. Слід погодитися з висновками суду першої інстанції стосовно того, що норми чинного законодавства не дозволяють здійснювати облік теплової енергії розрахунковим способом на підставі усереднених показів приладів за попередні три доби з коригуванням відповідно до фактичної температури зовнішнього повітря у випадку простою лічильника.

50. Отже, з огляду на те, що судами попередніх інстанцій встановлено та позивачем не спростовано, відсутність у позивача підстав для перерахунку кількості спожитої теплової енергії та нарахування заборгованості споживачам, Верховний Суд не вбачає порушень оцінки доказів стосовно не прийняття до уваги документів, зазначених позивачем у касаційній скарзі.

51. Враховуючи наведене, Суд не встановив порушень норм матеріального і процесуального права при скасуванні судами постанови відповідача про накладення штрафу.

52. Відповідно до статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

53. З огляду на викладене, касаційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.

54. Оскільки Верховний Суд залишає без змін судові рішення, то відповідно до статті 139 КАС України, судові витрати не підлягають новому розподілу.

Керуючись статтями 2 3 341 345 349 350 355 356 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Васильківтепломережа" залишити без задоволення, а рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 вересня 2020 року у справі №320/6585/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач А.А. Єзеров

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб