Історія справи

Ухвала КАС ВП від 10.10.2019 року у справі №460/834/19

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 460/834/19

адміністративне провадження № К/9901/26319/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А. І.

суддів: Желєзного І. В., Стеценка С. Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у суді касаційної інстанції адміністративну справу №460/834/19

за позовом виконавчого комітету Рівненської міської ради до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського Андрія Івановича про визнання протиправним та скасування рішення, провадження в якій відкрито

за касаційною скаргою виконавчого комітету Рівненської міської ради

на ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2019, постановлену судом у складі судді Махаринця Д. Є.

та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019, ухвалену судом у складі колегії суддів: головуючого судді - Хобор Р. Б., суддів:

Обрізка І. М., Сеника Р. П.,-

УСТАНОВИЛ:

І. РУХ СПРАВИ

1.08.04.2019 виконавчий комітет Рівненської міської ради (далі - позивач) звернувся до суду з позовом до приватного нотаріуса Рівненського міського нотаріального округу Круліковського А. І. (далі - відповідач), в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.05.2018 індексний номер: 40896181.

2. В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилався на порушення вимог законодавства при прийнятті рішення про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, оскільки реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень здійснено відповідачем без використання відомостей Єдиного реєстру дозвільних документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів. Крім того, позивач посилався на те, що державна реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1, унеможливлює виконання судових рішень у справі №2а-2211/10, якими зобов'язано ОСОБА_1 (попереднього власника) привести у відповідність до затвердженого проекту будівництво будинку АДРЕСА_1, а також судових рішень у справі №569/17097/16-ц в межах якої розглядається спір про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірний об'єкт нерухомого майна.

3. Ухвалою Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2019, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від
20.08.2019, відмовлено у відкритті провадження у даній справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

4. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій позивач
16.09.2019 подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права та правил предметної юрисдикції, просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, а справу передати для продовження розгляду до суду першої інстанції.

5. Ухвалою Верховного Суду від 05.12.2019 відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.

6. Розпорядженням в. о. заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного адміністративного суду від 22.04.2020 №633/0/78-20 призначено повторний автоматизований розподіл цієї судової справи між суддями у зв'язку з ухваленням Вищою радою правосуддя рішення від 09.04.2020 №923/0/15-20 "Про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у зв'язку з поданням заяви про відставку".

7. Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2020 визначено склад колегії суддів для розгляду даної справи: Рибачук А. І.- головуючий суддя, судді: Стеценко С. Г., Желєзний І. В.

8. Ухвалою судді Верховного Суду від 23.04.2020 прийнято справу №460/834/19 до свого провадження.

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

9. Судами попередніх інстанцій встановлено, що даний спір виник з приводу реєстрації приватним нотаріусом Рівненського міського нотаріального округу Круліковським А. І. об'єкта нерухомого майна, а саме: квартири, загальною площею
52.2 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2, за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу від 02.05.2018 №2499, здійсненної на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.05.2018 індексний номер
40896181.

Позивач, вважаючи рішення про державну реєстрації спірного нерухомого майна таким, що прийняте з порушенням вимог законодавства та порушує права виконавчого комітету Рівненської міської ради як органу місцевого самоврядування, який представляє територіальну громаду міста Рівного, яка є власником земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ВИСНОВКИ СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЯЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІ

10. Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті провадження у даній справі, з посиланням на практику Верховного Суду у в подібних правовідносинах щодо оскарження реєстраційних дій, зважаючи на те, що предметом спору є правомірність рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 02.05.2018 індексний номер 4089618 на об'єкт нерухомого майна: квартира, що знаходиться за адресою - АДРЕСА_2 за ОСОБА_3, виходив з наявності, в даному випадку, спору про право на об'єкт нерухомого майна, у зв'язку з чим, дійшов висновку, що такий спір є приватноправовим та підлягає розгляду судом загальної юрисдикції в порядку цивільного судочинства.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

11. Касаційна скарга обґрунтована незгодою позивача з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови у відкритті адміністративного провадження з посиланням на те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Позивач, з посиланням на практику Верховного Суду України, зокрема постанову від 25.04.2017 у справі №21-3197а19, вказує на помилковість визначення судами попередніх інстанцій характеру спірних правовідносин, зважаючи на те, що в даному випадку спір виник в сфері державної реєстрації права власності на нерухоме майно, а тому, дослідженню підлягають виключно рішення нотаріуса, який в межах спірних правовідносин діє як суб'єкт владних повноважень.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

12. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина 1 статті 341 КАС України).

13. Перевіривши доводи касаційної скарги, правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, Суд дійшов таких висновків.

14. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад учасників спірних правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

15. Згідно із частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

16. Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

17. Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС Україна визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

18. Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.

19. Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово викладала висновки щодо питання предметної юрисдикції у спорах, що виникли з подібних правовідносин.

Зокрема, у постанові від 29.05.2019 №815/4063/15 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що правовідносини у сфері державної реєстрації виникають виключно між суб'єктом звернення за вчиненням реєстраційних дій як власником або володільцем майна та державним реєстратором як суб'єктом, уповноваженим на здійснення реєстраційних дій. При цьому правовідносини, які виникають між цими суб'єктами, носять публічний характер, оскільки мають на меті підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно.

Разом з тим, якщо внаслідок посвідчення набуття, переходу або припинення речового права особою шляхом вчинення певних реєстраційних дій на майно порушуються права та/або інтереси інших осіб публічного або приватного права, то правовідносини втрачають публічний характер.

Оскільки метою оскарження реєстраційних дій особою, яка вважає, що вчиненими стосовно власника або володільця майна реєстраційними діями порушено її права та/або інтереси, є припинення такого набутого речового права, то спір набуває приватноправового характеру.

20. Згідно з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 04.09.2018 у справі №823/2042/16, якщо позивач не був заявником стосовно оскаржуваних ним реєстраційних дій, які були вчинені за заявою іншої особи, такий спір є спором про цивільне право незалежно від того, чи здійснено державну реєстрацію прав на нерухоме майно з дотриманням державним реєстратором вимог законодавства та чи заявляються, окрім вимог про скасування оспорюваного рішення, запису в державному реєстрі прав, вимоги про визнання недійсними правочинів, на підставі яких прийнято оспорене рішення, здійснено оспорений запис.

21. Натомість, до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній відповідно зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 914/2006/17).

22. Як видно з матеріалів справи, позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення про державну реєстрацію речових прав та обтяжень, на підставі якого зареєстроване право власності на нерухоме майно (квартиру), яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3.

23. Позивач фактично обґрунтував позовні вимоги наявністю протиправних дій державного реєстратора, якими порушено інтереси громади міста Рівного, представником якої є позивач, оскільки своїм рішенням відповідач фактично легалізував самочинне будівництво на території міста Рівного та посилався на судове провадження у справі №569/17097/16-ц в межах якого розглядається спір про визнання недійсним свідоцтва про право власності на спірний об'єкт нерухомого майна.

24. Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки реєстратор, приймаючи оскаржувані рішення про державну реєстрацію прав на нерухоме майно, не мав публічно-правових відносин саме з позивачем. Оскаржуване рішення про державну реєстрацію стосувалось реєстрації прав іншої особи (ОСОБА_3), а не позивача.

25. Належним відповідачем у такій справі є особа, право на майно якої оспорюється та щодо якої здійснено запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Участь державного реєстратора як відповідача (якщо позивач вважає його винним у порушенні прав) у спорі не змінює його приватноправового характеру.

26. Ураховуючи те, що позовні вимоги в цій справі є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття особами права власності на спірне майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб, незважаючи на участь у спорі суб'єкта владних повноважень, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку про те, що цей спір не є публічно-правовим та не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

27. Крім того, підлягають відхиленню доводи касаційної скарги щодо застосування у цій справі висновків Верховного Суду України, сформульованих у постанові від
25.04.2017 у справі №21-3197а16, стосовно юрисдикції адміністративного суду у спорах з державним реєстратором про скасування його рішень про державну реєстрацію права приватної власності на майно на підставі договорів іпотеки, оскільки у постанові від 30.01.2019 у справі №755/10947/17 Велика Палата Верховного Суду відступила від вказаних висновків Верховного Суду України.

28. Як зазначено у частині 4 статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

29. Враховуючи наведене, Верховний Суд не встановив порушення норм процесуального права при ухваленні судами першої та апеляційної інстанцій спірних рішень.

30. Відповідно до статті 350 КАС України (в редакції до набрання чинності змінами, внесеними Законом України від 15.01.2020 №460-IX "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справі") суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу виконавчого комітету Рівненської міської ради - залишити без задоволення.

Ухвалу Рівненського окружного адміністративного суду від 18.04.2019 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2019 у справі №460/834/19 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.........................................

А. І. Рибачук

І. В. Желєзний

С. Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду