Історія справи

Ухвала КАС ВП від 19.06.2019 року у справі №810/2207/15

ПОСТАНОВА

Іменем України

06 серпня 2019 року

м. Київ

справа №810/2207/15

адміністративне провадження №К/9901/14245/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Рибачука А.І.,

суддів: Бучик А.Ю., Стеценка С.Г.,

розглянувши у порядку попереднього розгляду у касаційній інстанції адміністративну справу № 810/2207/15

за позовом Публічного акціонерного товариства (далі - ПАТ) «Державний експортно-імпортний банк України» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області (далі - Державний реєстратор Васильківського МУЮ, Реєстраційна служба Васильківського МУЮ, відповідно), Реєстраційної служби Васильківського МУЮ, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень, провадження у якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2015, ухвалену у складі головуючого судді Дудіна С.О. та

ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016, постановлену у складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів Грибан І.О., Губської О.А., -

ВСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України» звернулось до суду з позовом, у якому просив:

визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Васильківського МУЮ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.06.2015 № 14057829, відповідно до якого зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на двоповерховий житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 ;

зобов`язати Реєстраційну службу Васильківського МУЮ внести до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр) запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на двоповерховий житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 ;

визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора Васильківського МУЮ про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 15.07.2014 № 14452632, відповідно до якого зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 ;

зобов`язати Реєстраційну службу Васильківського МУЮ внести до Державного реєстру запис про скасування державної реєстрації права власності ОСОБА_1 на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 .

Позов обґрунтовано тим, що на зазначених вище земельних ділянках, які знаходяться в іпотеці ПАТ «Державний експортно - імпортний банк України», розташовані об`єкти незавершеного будівництва, тому відповідно до статті 5 Закону України від 05.06.2003 № 898-IV «Про іпотеку» (далі - Закон № 898-IV) вони також є предметом іпотеки за Іпотечним договором. Відтак, Державним реєстратором Васильківського МУЮ було безпідставно прийнято рішення про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 та на двоповерховий житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 , оскільки в Державному реєстрі на підставі постанов державних виконавців відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області від 04.02.2011 № 289/4 та від 31.03.2014 № 42751558 було внесено записи про реєстрацію обтяження вищевказаного нерухомого майна, що унеможливлює проведення державної реєстрації права власності на відповідне нерухоме майно за третіми особами.

2. Київський окружний адміністративний суд постановою від 21.12.2015, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016, частково задовольнив позовні вимоги:

визнав протиправним та скасував рішення Державного реєстратора Васильківського МУЮ індексний номер № 14057829 від 26.06.2015 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 .

визнав протиправним та скасував рішення Державного реєстратора Васильківського МУЮ індексний номер № 14452632 від 15.07.2014 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 .

В іншій частині в задоволенні позовних вимог - відмовив.

3. 03.06.2016 ОСОБА_3 звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016, ухвалити нове рішення - про відмову у задоволенні позовних вимог.

4. Вищий адміністративний суд України ухвалою від 08.06.2016 відкрив касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою та витребував матеріали справи.

5. 15.12.2017 розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України від 03.10.2017 «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів», яким Кодекс адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено в новій редакції.

Пунктом 4 частини першої розділу VII «Перехідні положення» КАС України передбачено, що касаційні скарги (подання) на судові рішення в адміністративних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного адміністративного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи (частини третя статті 3 КАС України).

ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

6. 30.04.2008 між Відкритим акціонерним товариством (далі - ВАТ) «Державний експортно-імпортний банк України» [в подальшому змінило свою назву на ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України»; (Банк)] та ОСОБА_2 (Позичальник) було укладено кредитний договір № 27108С30, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 1 200 000, 00 (один мільйон двісті тисяч) доларів США з кінцевою датою погашення 15.04.2011 на рефінансування існуючого кредиту на поточні потреби, отриманого позичальником згідно з кредитним договором від 15.06.2007 № ТL-SМЕ 001/182/2007, укладеним між ним та Закритим акціонерним товариством (далі - ЗАТ) «ОТП Банк».

Також 30.04.2008 між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (Банк) та ОСОБА_2 (Позичальник) укладено кредитний договір № 27108С31, за умовами якого банк зобов`язався надати позичальнику кредит у сумі 800 000, 00 (вісімсот тисяч) доларів США з кінцевою датою погашення 15.04.2011 на поточні потреби з перевіркою цільового використання кредитних коштів (будівництво) під забезпечення земельних ділянок.

Відповідно до підпункту 2.2.1 пункту 2.2 вказаних договорів позичальник щомісячно сплачуватиме банку проценти за користування кредитом у валюті кредиту у розмірі 12, 55 % річних.

Підпунктами 2.8.1 пункту 2.8 вказаних договорів встановлено, що забезпеченням зобов`язань позичальника за договором є іпотека нерухомого майна: 53 земельні ділянки, кадастрові номери: з НОМЕР_3 по НОМЕР_4 , НОМЕР_5 ; з НОМЕР_6 по НОМЕР_7 , площею 8, 5061 га., що розташовані за адресою: Київська обл., Васильківській р-н., с. Путівка .

Згідно із підпунктом 2.8.2 пункту 2.8 кредитних договорів розмір необхідного забезпечення для покриття кредиту: не менше 130 % від суми основного боргу за кредитом. Забезпечення у зазначеному розмірі повинно підтримуватись позичальником протягом усього строку чинності цього договору.

У пунктах 6.6 зазначених договорів вказано про те, що вони будуть обов`язковим для правонаступників сторін, причому позичальник не може передавати всі або будь-яку частину своїх прав чи зобов`язань третім особам без попередньої письмової згоди банку.

Також, між сторонами було погоджено Графіки надання та погашення кредиту за договорами (Додатки № 1 до кредитних договорів) та Таблицю визначення сукупної вартості кредиту та реальної процентної ставки (Додатки № 2 до кредитних договорів).

Сторонами було підписано додаткові угоди до кредитного договору від 30.04.2008 № 27108С30, від 13.05.2008 за № 27108С30-1, від 15.12.2008 № 27108С30-2, від 28.04.2009 № 27108С30-3, від 06.10.2009 № 27108С30-4, від 10.11.2009 № 27108С30-5, від 28.12.2009 № 27108С30-6, від 21.01.2010 № 27108С30-7, від 09.04.2010 № 27108С30-8, від 26.05.2010 № 27108С30-9, від 15.09.2010 № 27108С30-10, від 24.11.2011 № 27108С30-11.

Також між сторонами було підписано додаткові угоди до кредитного договору від 30.04.2008 № 27108С31, від 13.05.2008 за № 27108С31-1, від 28.04.2009 № 27108С31-2, від 06.10.2009 № 27108С31-3, від 10.11.2009 № 27108СЗ1-4, від 28.12.2009 № 27108С31-5, від 21.01.2010 № 27108С31-6, від 09.04.2009 № 27108С31-7, від 26.05.2010 № 27108 С31-8, від 15.09.2010 № 27108С31-9, від 24.11.2011 № 27108С31-10.

З метою забезпечення виконання зобов`язань позичальника перед банком за кредитними договорами від 30.04.2008 № 27108С30 та від 13.05.2008 № 27108С31 між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк» (Іпотекодержатель) та ОСОБА_2 (Іпотекодавець) було укладено іпотечний договір № 27108Z40.

Відповідно до пункту 1.3 договору предметом іпотеки, що є забезпеченням викладених у кредитних договорах зобов`язань іпотекодавця, є нерухоме майно, а саме: 53 земельні ділянки, кадастрові номери: з НОМЕР_3 по НОМЕР_4 , НОМЕР_8 ; НОМЕР_6 по НОМЕР_7 , загальною площею 8,5061 га., що знаходяться за адресою: Київська обл., Васильківській р -н., с . Путівка .

Право власності іпотекодавця на предмет іпотеки підтверджується держаним актом на право власності на земельну ділянку (серія НОМЕР_9 ), виданим 21.02.2007 Васильківським районним відділом земельних ресурсів Київського обласного головного управління земельних ресурсів Державного комітету України по земельним ресурсам на підставі рішення 8 сесії V скликання Путрівської сільської ради від 29.12.2006 № 187.

За домовленістю сторін станом на дату укладання цього договору загальна заставна вартість предмета іпотеки складає 15 223 200, 00 (п`ятнадцять мільйонів двісті двадцять три тисячі двісті гривень).

Предмет іпотеки перебуває в іпотеці у ЗАТ «ОТП Банк» за іпотечним договором від 15.06.2007 № PМ-SМЕ 001/182/2007, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ковальчуком С.П. та зареєстрованим в реєстрі за № 3235з.

ЗАТ «ОТП Банк» наданий лист від 12.05.2008 № 32-2-3/512 про згоду на передачу в наступну іпотеку предмета іпотеки.

Пунктом 5.1 вказаного договору встановлено, що у разі невиконання або неналежного виконання іпотекодавцем умов кредитного договору та/або порушення іпотекодавцем обов`язків, встановлених договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання іпотекодавцем своїх зобов`язань за кредитним договором, а у разі їх невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки.

Згідно із пунктом 7.3 договору цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та нотаріального посвідчення і залишається чинним до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором та виконання іпотекодавцем зобов`язань за кредитним договором.

06.05.2010 між сторонами було укладеного договір № 27108240-7 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 13.05.2008 № 27108240, за умовами якого сторонами було внесено зміни в частині предмета іпотеки. Сторони дійшли згоди, що в іпотеку передаються земельні ділянки з кадастровими номерами: НОМЕР_10 , НОМЕР_11 , НОМЕР_12 , НОМЕР_13 , НОМЕР_14 , НОМЕР_15 , НОМЕР_2 , НОМЕР_16 , НОМЕР_17 , НОМЕР_18 , НОМЕР_19 , НОМЕР_20 , НОМЕР_21 , НОМЕР_22 , НОМЕР_23 , НОМЕР_24 , НОМЕР_25 , що розташовані за адресою: Київська обл., Васильківській р-н., с. Путівка та будинок , загальною площею 282, 3 кв.м., жилою площею 123, 1 кв.м, реєстраційний номер 27142945, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

26.05.2010 між сторонами було підписано договір № 27108240-8 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору від 13.05.2008 № 27108240, відповідно до якого сторонами було визначено умови сплати іпотекодавцем коштів на виконання умов договору іпотеки.

Також суди встановили, що ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.01.2011 у справі № 2-570/2011 було задоволено заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову та накладено арешти на земельні ділянки, житлові будинки та об`єкти незавершеного будівництва, у тому числі на: земельну ділянку площею 0,3415 га для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 18.09.2009 серії НОМЕР_26 , кадастровий номер НОМЕР_1 ; об`єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 69 відсотків по АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2009; земельну ділянку площею 0,3415 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 18.09.2009 серії НОМЕР_27 , кадастровий номер НОМЕР_2 ; об`єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 69 відсотків по АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2009.

Згідно із витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень від 26.06.2015 № 23526082 та від 15.07.2014 № 24268882, державним реєстратором Київської обласної філії Державного підприємства «Інформаційний центр» Міністерства юстиції України на підставі постанови від 04.02.2011 № 289/4 державного виконавця відділу державної виконавчої служби Васильківського міськрайонного управління юстиції у Київській області 07.02.2011 було внесено до Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна записи за № 10799277 та № 10799290 про державну реєстрацію обтяження, зокрема, накладення арешту на нерухоме майно: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_2 ), загальною площею 0, 3415 га. та житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1 ), загальною площею 0, 3415 га.

Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 27.06.2012 у справі № 2-119/12 було задоволено позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є спільною сумісною власністю та визнано за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, житлові будинки та об`єкти незавершеного будівництва, у тому числі на: земельну ділянку площею 0,3415 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 18.09.2009 серії НОМЕР_26 , кадастровий номер НОМЕР_1 ; об`єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 69 відсотків по АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2009; земельну ділянку площею 0,3415 га, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, що знаходиться в АДРЕСА_1 та належала ОСОБА_2 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку від 18.09.2009 серії НОМЕР_27 , кадастровий номер НОМЕР_2 ; об`єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок, готовністю 69 відсотків по АДРЕСА_1 , що зареєстрований за ОСОБА_2 на підставі витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 25.03.2009.

Ухвалою Васильківського міськрайонного суду Київської області від 23.12.2013 у справі № 362/5726/13-ц, залишеною без змін ухвалою Апеляційного суду Київської області від 26.05.2014, часткового задоволено заяву ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про вжиття заходів забезпечення позову та накладено арешт на належне ОСОБА_1 нерухоме майно:

об`єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 15 %, реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26841107, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_14 ;

об`єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 69 %, реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26841770, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 ;

об`єкт незавершеного будівництва, незакінчений будівництвом житловий будинок готовністю 69 %, реєстраційний номер у Реєстрі прав власності на нерухоме майно 26841966, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , розташований на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 .

Заборонено ОСОБА_1 вчиняти будь-які дії, спрямовані на відчуження у будь-який спосіб (у тому числі укладати правочини, які у подальшому можуть призвести до обтяження та/або відчуження чи іншого переходу прав на зазначено майно), а також дії, направленні на його реконструкцію або знищення відносно вказаного нерухомого майна.

Державним реєстратором Васильківського МУЮ на підставі постанови заступника начальника відділу державної виконавчої служби Васильківського районного відділу державної виконавчої служби від 31.03.2014 ВГІ № 4251558 внесено до державного реєстру речових прав запис від 07.06.2014 № 5942641 про обтяження (вид обтяження: арешт) нерухомого майна: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_1 ), загальною площею 0, 3415 га. та запис від 14.05.2014 № 5650973 про обтяження (вид обтяження: арешт) на нерухоме майно: житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , та перебуває на земельній ділянці (кадастровий номер НОМЕР_2 ), загальною площею 0, 3415 га.

Як видно з матеріалів справи, Державним реєстратором Ю були прийняті рішення від 26.06.2014 № 14057829 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_1 та № 14452632 від 15.07.2014 про державну реєстрацію за ОСОБА_1 права власності на нерухоме майно: житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 на земельній ділянці з кадастровим номером НОМЕР_2 .

Вважаючи вказані рішення Державного реєстратора протиправними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й суд апеляційної інстанції, виходив із того, що під час прийняття заяви про державну реєстрацію права власності на відповідне нерухоме за ОСОБА_1 . Державний реєстратор Васильківської МУЮ мав перевірити наявність зареєстрованих обтяжень на таке нерухоме майно, зокрема, шляхом безпосереднього пошуку відповідної інформації у Державному реєстрі. Однак, такі дії відповідачем вчинені не були, що призвело до реєстрації права власності на нерухоме майно, на яке вже накладено обтяження, тобто встановлено заборону, яка унеможливлює здійснення будь-яких дій щодо такого нерухомого майна.

При цьому суд апеляційної інстанції вказав на те, що перехід права власності на предмет іпотеки до ОСОБА_1 не припинив це обтяження, оскільки відповідно до статті 23 Закону № 898-IV зазначена особа набула статусу іпотекодавця з усіма правами та обов`язками.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

8. Касаційна скарга мотивована, зокрема тим, що державний реєстратор діяв в повній відповідності до вимог Закону України від 01.07.2004 № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 № 868, оскільки підставою для вчинення Державним реєстром Васильківської МУЮ реєстраційних дій була здача в експлуатацію будинків, які належать

ОСОБА_1 на праві власності, що прямо передбачено Законом України 17.02.2011 № 3038-VI «Про регулювання містобудівної діяльності» та постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів». При цьому власник нерухомого майна не змінився, майно не вийшло з його володіння, що свідчить про відсутність будь-яких дій, як власника так і реєстратора, що порушують арешт чи заборону на відчуження нерухомого майна.

V. ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ

9. Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог, суди першої та апеляційної інстанцій керувалися тим, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

10. Проте такий висновок не ґрунтується на правильному застосуванні норм процесуального права.

11. Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

12. Європейський суд з прав людини в рішенні від 20.07.2006 у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні у справі «Занд проти Австрії» (заява № 7360/76, доповідь Європейської комісії з прав людини від 12.10.1978) висловлено думку, що термін «суд, встановлений законом» у статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

13. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб. Неправомірні рішення, дії чи бездіяльність посадових осіб органів місцевого самоврядування, прийняті з порушенням прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, можуть бути оскаржені відповідно до частини другої статті 55 Конституції України та статті 5 КАС України в порядку адміністративного судочинства.

14. Відповідно до пункту 7 частини першої статті 3 КАС України (в редакції, яка діяла на час ухвалення оскаржуваних судових рішень) суб`єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.

15. Подібна дефініція терміну «суб`єкт владних повноважень» міститься у пункті 7 частини першої статті 4 КАС України (в редакції, яка діє з 15.12.2017).

16. Згідно із частиною другою статті 4 КАС України (в редакції, яка діяла на час розгляду справи в судах попередніх інстанцій) юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

17. Пунктом 1 частини другої статті 17 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

18. Наведені норми узгоджуються з положеннями статей 2, 4 та 19 КАС України (у редакції, чинній з 15.12.2017), якими визначено завдання та основні засади адміністративного судочинства, зміст публічно-правового спору та справи, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів.

19. Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

20. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.

21. Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

22. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

23. Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

24. За правилами пункту 1 частини першої статті 15 Цивільного процесуального кодексу України (у редакції, яка діяла до 15.12.2017; далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

25. Подібні положення щодо розмежування юрисдикційності спорів містяться у статті 19 ЦПК України у нині діючій редакції.

26. Відносини, пов`язані з виконанням договору іпотеки, регулюються, зокрема, Цивільним кодексом України, Законом № 898-IV.

27. Отже, оскільки спірні правовідносини фактично виникли між ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України, пов`язані з виконанням умов кредитних та іпотечних договорів, колегія суддів дійшла висновку, що цей спір не є публічно-правовим і має вирішуватися судами за правилами ЦПК України.

28. Аналогічний висновок щодо застосування норм процесуального права у подібних відносинах викладений у постановах Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 і 11.09.2018 (справи №11-658апп18 (№820/4673/18) та №11-354апп18 (№817/2398/15) відповідно), і Верховний Суд не вбачає підстав для відступу від цього висновку.

29. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

30. Відповідно до частини першої статті 354 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку повністю або частково і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, визначених статтею 19 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів касаційної скарги.

31. Таким чином, судові рішення підлягають скасуванню у повному обсязі із закриттям провадження у даній справі.

32. Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (частина перша статті 239 КАС України).

Керуючись статтями 343, 354, 355, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.12.2015 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 12.05.2016 у справі № 810/2207/15 скасувати.

Провадження у справі № 810/2207/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до державного реєстратора прав на нерухоме майно реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, Реєстраційної служби Васильківського міськрайонного управління юстиції Київської області, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання протиправними та скасування рішень - закрити.

Роз`яснити позивачеві, що справу належить розглядати в порядку цивільного судочинства.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

А.І. Рибачук

А.Ю. Бучик

С.Г. Стеценко,

Судді Верховного Суду