Історія справи

Ухвала КАС ВП від 06.08.2018 року у справі №813/3731/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2018 року

Київ

справа №813/3731/17

адміністративне провадження №К/9901/58177/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп 2016»

на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 (судді - Качур Р.П., Грень Н.М., Гулкевич І.З.)

та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 (судді -Обрізко І.М., Нос С.П., Онишкевич Т.В.)

у справі № 813/3731/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп 2016»

до Державної фіскальної служби України

про визнання протиправними дій, скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Автохелп 2016» (далі - Товариство) звернулося до суду з позовом до Державної фіскальної служби України (далі -ДФС), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просило: - визнати протиправними дії ДФС щодо зупинення реєстрації податкової накладної від 07.07.2017;

- визнати протиправною бездіяльність ДФС щодо непроведення реєстрації податкової накладної від 07.07.2017 в Єдиному реєстрі податкових накладних та зобов'язати ДФС вчинити дії щодо реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 284 від 07.07.2017, виписану Товариством на загальну суму поставки 165 060 грн., у тому числі податок на додану вартість 27 510 грн., з датою реєстрації 19.07.2017.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачем безпідставно відмовлено у прийнятті податкової накладної № 284 від 07.07.2017.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2018, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018, у задоволенні позову Товариства відмовлено.

Не погодившись із судовими рішеннями, Товариство звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просило їх скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити адміністративний позов повністю. При цьому скаржник зазначив, що суди дійшли помилкового висновку про необґрунтованість позовних вимог, невірно оцінивши залучені до справи докази та обставини справи.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 1 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

З матеріалів справи вбачається, що Товариство як платник податків перебуває на обліку в Личаківській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

За наслідками господарських операцій, здійснених на підставі договору поставки від 29.03.2017, укладеного з ТОВ «Банк каменю», позивачем виписано податкові накладні № 284 від 07.07.2017 та № 699 від 18.07.2017.

19.07.2017 Товариство направило для реєстрації податкову накладну № 284 від 07.07.2017 на суму 165 060 грн., у тому числі податок на додану вартість 27 510 грн.

В отриманій позивачем квитанції зазначено, що податкову накладну № 284 доставлено 27.07.2017 до центрального рівня Державної фіскальної служби України, проте реєстрацію зупинено відповідно до п. 201.16 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), оскільки податкова накладна відповідає критеріям оцінки ступеня ризику, визначених пунктом 6 Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної, а саме - виявлено невідповідність обсягів постачання обсягам придбання по товарах згідно УКТ ЗЕД: 2514, у зв'язку з чим Товариству запропоновано надати пояснення та /або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію накладної.

14.08.2017 Товариством надіслано повідомлення щодо подачі документів про підтвердження реальності здійснення операцій. При цьому в зазначеному повідомленні позивач помилково посилається на те, що контролюючим органом відмовлено в реєстрації податкової накладної № 284 від 07.07.2007.

Позивачем отримано квитанцію № 2, якою Товариство проінформовано, що документ доставлено до районного рівня - Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області, проте документ не прийнято у зв'язку з тим, що виявлено помилки, а саме - в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) відсутній факт зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування від 07.07.2007 № 284.

Відмовивши в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що, отримавши квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної, позивач направив контролюючому органу додаткові документи, в яких помилково зазначив дату видачі накладної, щодо якої зупинено реєстрацію, - 07.07.2007 замість 07.07.2017. Крім того, Товариство не скористалось своїм правом виправити допущену помилку.

Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно з частиною четвертою статті 246 КАС України мотивувальна частина судового рішення повинна містити посилання на докази, відхилені судом, мотиви їх відхилення та мотивовану оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову.

В остаточній редакції адміністративного позову позивачем заявлено вимогу про визнання протиправним дій ДФС щодо зупинення реєстрації податкової накладної №284 від 07.07.2017 та похідні від цього вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача з непроведення її реєстрації та про зобов'язання ДФС здійснити реєстрацію податкової накладної. При цьому позивач як в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду справи, стверджував, що підстав для зупинення реєстрації податкової накладної відповідач не мав та наводив свої обґрунтування щодо цього.

Відтак, предметом доказування у справі, що розглядається, є вирішення питання, чи були у ДФС підстави для зупинення реєстрації податкової накладної.

Відповідно до пункту 201.16. статті 201 ПК України (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) реєстрація податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, у разі відповідності такої податкової накладної / розрахунку коригування сукупності критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, встановлених відповідно до пункту 74.2 статті 74 цього Кодексу.

Наказом Міністерства фінансів України від 13.06.2017 № 567 затверджено Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпний перелік документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

В абзаці 1 пункту 6 Критеріїв (в редакції, що діяла на час зупинення відповідачем реєстрації податкової накладної) зазначено, що Моніторинг податкової накладної / розрахунку коригування здійснюється ДФС зокрема за таким критерієм :

-обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, у 1,5 раза більший за величину, що дорівнює залишку різниці обсягу постачання такого товару/послуг, зазначеного у податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих з 01 січня 2017 року в Реєстрі, та обсягу придбання на митній території України та/або ввезення на митну територію України відповідного товару, зазначеного з 01 січня 2017 року в отриманих податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в Реєстрі, та митних деклараціях, і переважання в такому залишку товарів з кодами згідно з УКТ ЗЕД, які визначаються ДФС, більше 75 % загального такого залишку та відсутність товару/послуги, зазначеної в податковій накладній, яка подана на реєстрацію в Реєстрі, в інформації, поданій платником податку за встановленою формою, як товару/послуги, що на постійній основі постачається (виготовляється).

З огляду на приписи частини другої статті 77 КАС України, на відповідача покладається обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення про зупинення реєстрації податкової накладної та подальших дій чи бездіяльності.

Відтак, ДФС повинна надати належні та достатні докази, що дії відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної вчинено у відповідності до приписів пункту 201.16. статті 201 ПК України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, та за наявності підстав, встановлених вищезгаданими Критеріями оцінки ступеня ризиків.

Натомість суди попередніх інстанцій вдались до з'ясування питань, які не відносяться до предмета та обґрунтування заявленого адміністративного позову, в той час як мали надати оцінку правомірності дій відповідача щодо зупинення реєстрації податкової накладної № 284 від 07.07.2017 у контексті наявності для цього законодавчо визначених підстав.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю і передати справу на новий розгляд.

Частиною першою статті 353 КАС України обумовлено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

Керуючись статтями 345, 349, 353, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Автохелп 2016» задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06.03.2018 та постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 25.06.2018 скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції на новий судовий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова