Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 грудня 2018 року

Київ

справа №808/2442/16

адміністративне провадження №К/9901/33428/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):

Судді-доповідача - Бевзенка В.М.,

Суддів: Шарапи В.М., Данилевич Н.А.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні у касаційній інстанції адміністративну справу № 808/2442/16

за позовом ОСОБА_2

до Військової частини 3029 Національної гвардії України

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою ОСОБА_2

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року (головуючий - Дуляницька С.М.) та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року (прийняту у складі колегії суддів: головуючий суддя - Суховаров А.В., судді - Головко О.В., Ясенова Т.І. ),

ВСТАНОВИВ:

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року ОСОБА_2 (далі ОСОБА_2, позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини 3029 Національної гвардії України (далі -відповідач), в якому просив:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу у зв'язку із звільненням з військової служби грошової компенсації вартості за неотримане речове майно;

- стягнути з відповідача на користь позивача грошову компенсацію вартості за неотримане речове майно в розмірі 34476,09 грн.

Короткий зміст рішення суду І інстанції

05 жовтня 2016 Запорізький окружний адміністративний суд вирішив:

- у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції

02 березня 2017 року Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд вирішив:

- апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05.10.2016 - без змін.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У березні 2017 року до Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна скарга ОСОБА_2, яка у березні 2018 року передана на розгляд до Верховного Суду.

У касаційній скарзі скаржник просить:

- скасувати постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року.

- у справі прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

II. АРГУМЕНТИ СТОРІН

Аргументи сторони, яка подала касаційну скаргу:

Скаржник у касаційній скарзі посилається на те, що судами першої та апеляційної інстанцій при ухваленні оскаржуваних судових рішень допущено порушення норм матеріального та процесуального права, тому такі рішення є незаконними.

Крім того, в касаційній скарзі позивач вказує, що він звернувся до відповідача з питання виплати грошової компенсації за неотримане речове майно в останній день служби, але відповідач протиправно відмовив позивачу у виплаті грошової компенсації.

IІI. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Судами попередніх інстанцій встановлено, що наказом командувача національної гвардії України №74о/с від 20.05.2016 підполковника ОСОБА_2 звільнено з військової служби в запас за станом здоров'я.

Наказом №117 від 06.06.2016 командира Військової частини 3029, позивача виключено зі списків особового складу військової частини та всіх видів забезпечення.

Позивач, вважаючи, що при звільненні зі служби з ним не проведено повного розрахунку, а саме не виплачена грошова компенсація за неотримане речове майно, звернувся з вказаним позовом до суду.

IV. РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)

Закон України "Про Національну гвардію України".

Відповідно до ч. 7 ст. 21 Закону України "Про Національну гвардію України", порядок продовольчого та речового забезпечення військовослужбовців Національної гвардії України, а також грошової компенсації вартості за неотримані продукти харчування та речове майно визначаються відповідно до Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей"

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 9-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей", речове забезпечення військовослужбовців здійснюється за нормами і в терміни, що визначаються відповідно Міністерством оборони України, Міністерством інфраструктури України - для Державної спеціальної служби транспорту, іншими центральними органами виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні військові формування, Головою Служби безпеки України, начальником Управління державної охорони України, Головою Служби зовнішньої розвідки України, Головою Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, а порядок грошової компенсації вартості за неотримане речове майно визначається Кабінетом Міністрів України.

Порядок виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації і Управління державної охорони грошової компенсації вартості за неотримане речове майно, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 16.03.2016 № 178 (далі - Порядок № 178).

Відповідно до п. 1 Порядку № 178, вказаний Порядок визначає механізм виплати військовослужбовцям Збройних Сил, Національної гвардії, СБУ, Служби зовнішньої розвідки, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв'язку і Управління державної охорони (далі - військовослужбовці) грошової компенсації вартості за неотримане речове майно (далі - грошова компенсація).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям з моменту виникнення права на отримання предметів речового майна згідно норм забезпечення в разі: звільнення з військової служби, загибелі (смерті) військовослужбовця.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 178, грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) за наказом командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації, а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), в якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Грошова компенсація виплачується військовослужбовцям за місцем військової служби за їх заявою (рапортом) на підставі наказу командира (начальника) військової частини, територіального органу, територіального підрозділу, закладу, установи, організації (далі - військова частина), а командирам (начальникам) військової частини - наказу старшого командира (начальника), у якому зазначається розмір грошової компенсації на підставі довідки про вартість речового майна, що належить до видачі, оригінал якої додається до відомості щодо виплати грошової компенсації.

Кодекс адміністративного судочинства України (в редакції, що діє з 15 грудня 2017 року, далі - КАС України)

Пункт 1-2 частини 1 статті 341 КАС України. Межі перегляду судом касаційної інстанції.

1. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

V. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з такого.

Порядком № 178 передбачено підстави для отримання грошової компенсації (у разі звільнення з військової служби чи загибелі (смерті) військовослужбовця) та порядок її виплати.

Для отримання грошової компенсації вартості за неотримане речове майно у разі звільнення військовослужбовець повинен подати заяву (рапорт), на підставі якого командир (начальник) військової частини видає відповідний наказ.

Судами встановлено, що ОСОБА_2 не надав доказів звернення з заявою (рапортом) на ім'я командира Військової частини 3029 про виплату грошової компенсації вартості неотриманого речового майна.

Суд погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що рапорт від 06.06.2016 з проханням надати довідку про вартість речового майна, що належить видачі, та виплатити компенсацію вартості неотриманого речового майна не є таким доказом, оскільки на вказаному документі відсутня відмітка про вручення його відповідачу.

Крім того, відповідач на підтвердження того, що рапорт на виплату грошової компенсації вартості за неотримане речове майно позивачем не надавався, надав витяг з журналу реєстрації вхідних та внутрішніх документів.

З аналізу тексту Порядку № 178 видно, що грошова компенсація вартості за неотримане речове майно виплачується військовослужбовцю у разі звільнення його з військової служби за умови подачі таким військовослужбовцем заяви (рапорту) про отримання грошової компенсації.

Таким чином, оскільки позивачем недотриманий порядок звернення за грошовою компенсацією вартості неотриманого речового майна, у суб'єкта владних повноважень відсутня бездіяльність, а тому суд першої інстанції, з висновками якого погодився й суд апеляційної інстанції, обґрунтовано відмовив в задоволенні позову.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів першої та апеляційної інстанцій, а ґрунтуються лише на незгоді представника позивача з обставинами справи встановленими судами попередніх інстанцій.

Згідно статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів першої та апеляційної інстанцій щодо відмови в задоволенні позовних вимог є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -

ПОСТАНОВИВ :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

2. Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2016 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2017 року в цій справі - залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і не оскаржується.

Суддя - доповідач В.М. Бевзенко

Судді В.М. Шарапа

Н.А. Данилевич