Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2018 року

Київ

справа №810/1060/17

адміністративне провадження №К/9901/52522/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Ханової Р.Ф., Олендера І.Я.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області

на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 (судді - Безименна Н.В., Бєлова Л.В. та Кучма А.Ю.)

у справі № 810/1060/17

за позовом Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління №50»

до Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року задоволено адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Броварське шляхово-будівельне управління №50» (далі - Товариство): визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Київській області (далі - ГУ ДФС у Київській області) від 03 березня 2017 №0007721401, № 0007711401, № 0007741401, № 0007751401; стягнуто з відповідача на користь позивача судові витрати у сумі 64 217,58 грн.

У липні 2017 року ГУ ДФС у Київській області звернулось до Київського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09 серпня 2017 року апеляційну скаргу відповідача залишено без руху та надано апелянту строк тривалістю п'ятнадцять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків шляхом надання доказів сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір».

30 серпня 2017 року на адресу суду апеляційної інстанції надійшло клопотання ГУ ДФС у Київській області про продовження процесуальнх строків для надання до суду документа про сплату судового збору.

Вказане клопотання ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року задоволено.

У подальшому відповідач повторно звернувся з аналогічним клопотанням, яке ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20 вересня 2017 року залишено без задоволення, а апеляційна скарга повернута скаржнику.

14 грудня 2017 року ГУ ДФС у Київській області повторно подало до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року апеляційну скаргу ГУ ДФС у Київській області залишено без руху, надано апелянту строк тривалістю десять днів з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду апеляційної інстанції клопотання про поновлення строків апеляційного оскарження з обґрунтуванням підстав для поновлення такого строку та документа про сплату судового збору.

На підставі заяви відповідача ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 07 лютого 2018 року продовжено строк виконання ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 18 січня 2018 року до 21 лютого 2018 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 березня 2018 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ГУ ДФС у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 20 червня 2017 року.

Не погодившись з ухвалою суду апеляційної інстанції, ГУ ДФС у Київській області звернулося з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм процесуального права, просило її скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції. При цьому скаржник зазначив, що суд дійшов помилкового висновку про відсутність передбачених законом підстав для поновлення ГУ ДФС у Київській області строку апеляційного оскарження.

Товариство не скористалося своїм правом подати відзив на касаційну скаргу, що не перешкоджає перегляду ухвали суду апеляційної інстанції.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 345 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017) суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції обґрунтовано відмовив у відкритті апеляційного провадження ГУ ДФС у Київській області , враховуючи наступне.

Статтею 44 КАС України передбачено обов'язок осіб, які беруть участь у справі (учасників справи), добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом.

Такими процесуальними обов'язками учасників справи визначено, крім іншого, дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень, а також виконання встановлених законом вимог щодо оформлення апеляційної скарги, зокрема, надання документу про сплату судового збору.

З метою виконання процесуального обов'язку своєчасної сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.

Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.

Колегія суддів, враховуючи зміст вищенаведених норм КАС України, зауважує, що підстави пропуску строку на апеляційне оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з дійсно непереборними та об'єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк, подання апеляційної скарги, та підтверджені належними доказами.

Між тим, обмежене фінансування ГУ ДФС у Київській області не може вважатися поважною причиною пропуску суб'єктом владних повноважень строку на подання апеляційної скарги та не повинно впливати на можливість неухильного виконання останнім вимог КАС України щодо оформлення апеляційної скарги та дотримання строку апеляційного оскарження.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29.01.2016 у справі Устименко проти України зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції, відмовляючи у відкритті апеляційного провадження у цій справі, правильно застосував норми процесуального права і дійшов обґрунтованого висновку про неповажність вказаних відповідачем підстав для поновлення строку апеляційного оскарження, оскільки останні не є такими, що не залежать від волі особи, яка подає апеляційну скаргу, і не надають їй права у будь-який необмежений після спливу цього строку час реалізовувати право на апеляційний перегляд справи.

Доводи ж касаційної скарги не містять відомостей про наявність інших обставин, які б давали підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, а також свідчили б про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права при ухваленні судового рішення, а тому підстави для його скасування та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно з частиною першою статті 350 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 345, 350, 356 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Головного управління ДФС у Київській області залишити без задоволення, ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 06.03.2018 - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова