Історія справи

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 листопада 2018 року

Київ

справа №808/1972/17

адміністративне провадження №К/9901/60703/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Гончарової І.А., суддів - Олендера І.Я., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент»

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 (головуючий суддя - Уханенко С.А., судді - Дурасова Ю.В., Божко Л.А.)

у справі № 808/1972/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент»

до Головного управління ДФС у Запорізькій області

про скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

У липні 2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент» (далі - ТОВ «Союз-Континент») звернулося до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі - ГУ ДФС у Запорізькій області) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0003001404 від 20.03.2017 про застосування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 129 812,41 грн.

В обґрунтування позову Товариство зазначило, що контролюючим органом неправильно визначені календарні дні виникнення заборгованості за укладеними зовнішньоекономічними імпортними контрактами № ВМ03/2014, № ВМ01/2015 з нерезидентом «Hammond Power Solutions spa», що є ключовим моментом для розрахунку штрафних санкцій, та, відповідно, невірно здійснені розрахунки сум штрафних санкцій.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 позовні вимоги задоволено частково: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0003001404 від 20.03.2017 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за платежем пеня за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності, за невиконання зобов'язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства частково на суму 50 177,47 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 апеляційну скаргу ГУ ДФС у Запорізькій області задоволено, рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 19.03.2018 скасовано. У задоволенні адміністративного позову ТОВ «Союз-Континент» відмовлено повністю.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, ТОВ «Союз-Континент» подало касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції повністю та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

В обґрунтування касаційної скарги позивач зазначив про порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального та матеріального права, ненадання оцінки доводам позивача, неправильне визначення дня виникнення заборгованості за зовнішньоекономічними контрактами, що є ключовим моментом для розрахунку штрафних санкцій. По контракту № ВМ 03/2014 від 12.06.2014 зобов'язання щодо поставки виникає лише з моменту внесення 50% передплати за товар, оскільки такий платіж був здійснений 31.03.2015, саме цей день є точкою відліку терміну поставки, а днем початку нарахування пені є 30.06.2015, закінчення 15.07.2015, та розмір пені має складати 11 864,87 грн. По контракту № ВМ 01/2015 від 12.06.2015 термін поставки товару має відраховуватись з моменту здійснення 100% передплати за товар, а саме з 02.10.2015, граничний термін поставки тривав до 31.12.2015. Сума передплати була повернута 04.02.2016 в розмірі 3 400 Євро та 28.04.2016 в розмірі 3 400 Євро. Розмір пені за порушення має складати 62 668,02 грн.

Відповідач подав заперечення на касаційну скаргу, в яких зазначив про правильність висновків суду апеляційної інстанції, вважає, що оскаржуване судове рішення є законним та обґрунтованим, відповідає нормам як матеріального, так і процесуального права

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що посадовими особами ГУ ДФС у Запорізькій області на підставі підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пункту 79.2 статті 79 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та відповідно до наказу ГУ ДФС у Запорізькій області від 16.02.2017 № 332, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Союз-Континент» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин по зовнішньоекономічному імпортному контракту № ВМ 03/2014 від 12.06.2014 з нерезидентом «Hammond Power Solutions spa» (Італія) за період з 27.03.2015 по 16.07.2015, № ВМ 01/2015 від 12.06.2015 з нерезидентом «Hammond Power Solutions spa» (Італія) за період з 09.07.2015 по 11.05.2016.

За результатами перевірки складено акт № 62/08-01-14-03/32729641 від 27.02.2017, яким встановлено наступні порушення:

- пункту 1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошовому-кредитному та валютному ринках України» від 03.03.2015 № 160, в частині недотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту № ВМ 03/2014 від 12.06.2014 з нерезидентом «Hammond Power Solutions spa» (Італія), що є порушення валютного законодавства, зокрема: з 26.06.2015 по 15.07.2015 (20 днів); з 29.06.2015 по 15.07.2015 (17 днів); з 30.06.2015 по 15.07.2015 (16 днів);

- пункту 1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошовому-кредитному та валютному ринках України» від 03.06.2015 № 354, пункту 1 Постанови Правління НБУ «Про врегулювання ситуації на грошовому-кредитному та валютному ринках України» від 03.09.2015 № 581 в частині недотримання законодавчо встановлених строків розрахунків по зовнішньоекономічному імпортному контракту № ВМ 01/2015 від 12.06.2015 з нерезидентом «Hammond Power Solutions spa» (Італія), що є порушення валютного законодавства, зокрема: з 08.10.2015 по 10.02.2016 (126 днів); з 08.10.2015 по 31.03.2016 (176 днів); з 08.10.2015 по 11.05.2016 (217 днів); з 06.01.2016 по 11.05.2016 (127 днів).

На підставі акта перевірки відповідачем прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0003001404 від 20.03.2017, яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 129812,41 грн.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив із того, що висновок суду першої інстанції про початок перебігу граничного строку з 31.03.2015 є безпідставним.

У період здійснення розрахунків за контрактами № ВМ 03/2014 від 12.06.2014 та №ВМ 01/2015 від 12.06.2015 з нерезидентом «Hammond Power Solutions spa» діяли постанови Правління НБУ від 03.03.2015 № 160, від 03.06.2015 № 354, 03.09.2015 №581 «Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України», якими встановлювався 90-денний строк проведення розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, передбаченими в статтях 1 та 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

За контрактом № ВМ 03/2014 від 12.06.2014, з урахуванням додатку № 4 до контракту, умовами оплати визначено 50% передплати, 50% протягом 30 днів після отримання продукції, загальна вартість товару склала 21 000 євро. Здійснення позивачем передоплати трьома платежами: від 27.03.2015 на суму 4 800 євро; від 30.03.2015 на суму 1 200 євро; від 31.03.2015 на суму 6 500 євро свідчить про виконання умов контракту в частині здійснення передоплати в розмірі 50% 31.03.2015, але не змінює встановлений Законом граничний строк розрахунків у валюті.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що перерахування валюти за контрактом № ВМ 01/2015 від 12.06.2015 в якості 100% передплати з наступною відмовою від продукції не означає можливість залишення валюти на рахунках нерезидента в необмежений часовим проміжком строк та суперечить головній меті Закону щодо строковості повернення до країни валютної виручки чи поставки товарів за передплатою. Тому висновок суду першої інстанції про невірний розрахунок пені за контрактом №ВМ 01/2015 від 12.06.2015 не відповідає положенням статей 2, 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Надаючи оцінку доводам касаційної скарги, Суд виходить із того, що відповідно до статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують висновку центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері економічного розвитку.

Національний банк України має право запроваджувати на строк до шести місяців інші строки розрахунків, ніж ті, що визначені частиною першою цієї статті.

Положеннями статті 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачено, що порушення резидентами, крім суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції на період її проведення, строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону або встановлених Національним банком України відповідно до статей 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

З урахуванням строків розрахунків за зовнішньоекономічними операціями, встановленими постановами Правління НБУ, виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у строки виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 90 календарних днів з дати митного оформлення (виписки вивізної/ввізної вантажної митної декларації) продукції, що експортується, а у разі порушення вказаних строків резиденти зобов'язані нести відповідальність, передбачену статтею 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

Таким чином, суд апеляційної інстанції правильно застосував норми Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», не допустив порушень норм процесуального права, у зв'язку з чим касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись статтями 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Союз-Континент» залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.07.2018 у справі № 808/1972/17 - без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач І.А. Гончарова

Судді І.Я. Олендер

Р.Ф. Ханова