Історія справи

Ухвала КАС ВП від 04.07.2019 року у справі №855/239/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2019 року

Київ

справа №855/239/19

адміністративне провадження №А/9901/178/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: Соколова В.М., Єресько Л.О., Загороднюка А.Г.,

за участю:

секретаря судового засідання - Головко О.В.

представника позивача - ОСОБА_1 .

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року (судді Земляна Г.В., Ісаєнко Ю.А., Лічевецький І.О.) у справі № 855/239/19 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Центральної виборчої комісії про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

01 липня 2019 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до Центральної виборчої комісії (далі - відповідач, ЦВК) про:

- визнання протиправною бездіяльність ЦВК щодо невстановлення порядкових номерів у виборчому бюлетені з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ліворуч від порожнього квадрату, після якого розташовуються прізвища, ім`я, по батькові зареєстрованих у відповідному окрузі кандидатів у народні депутати України;

- зобов`язання відповідача внести зміни до форми і тексту виборчого бюлетеня, затвердженого постановою ЦВК від 26 червня 2019 року № 1346 «Про форму, колір, і тексти виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року» (далі - спірна постанова), а саме, проставити порядкові номери у виборчому бюлетені з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року, ліворуч від порожнього квадрату після якого розташовуються прізвища, ім`я по батькові зареєстрованих у відповідному окрузі кандидатів у народні депутати України.

Позовні вимоги мотивовані тим, що серед кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року в одномандатному виборчому окрузі № 207, зареєстровано чотири кандидати з прізвищем « ОСОБА_3 », при цьому у двох із них повністю збігаються прізвище, ім`я та по батькові. Спірною постановою ЦВК затверджено форму виборчого бюлетеня, яка не містить порядкових номерів кандидатів, натомість, ідентифікувати особу кандидата можливо лише за датою народження. На думку позивача, відсутність нумерації граф бюлетеня не дозволить виборцям зробити вільний та усвідомлений вибір, а також призведе до помилкового розуміння виборцями зробленого ними вибору, чим порушить принцип рівності та спотворить результати їхнього волевиявлення, що прямо суперечить вимогам виборчого законодавства і порушує права позивача, як кандидата у народні депутати України. З огляду на це позивач вважає, що затверджені ЦВК форма і текст виборчого бюлетеня без зазначення порядкових номерів у відповідних графах свідчить про допущення відповідачем протиправної бездіяльності.

Рішенням від 02 липня 2019 року Шостий апеляційний адміністративний суд у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 відмовив.

Висловлюючи таку правову позицію Шостий апеляційний адміністративний суд керувався тим, що виборчим законодавством не встановлено вимог щодо необхідності зазначення у виборчому бюлетені номеру рядка з інформацією про кандидатів у народні депутати України, відтак з боку ЦВК відсутня будь-яка протиправна бездіяльність щодо невстановлення порядкових номерів у виборчому бюлетені з виборів народних депутатів України для голосування у одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року ліворуч від порожнього квадрату, після якого розташовуються прізвища, ім`я, по батькові зареєстрованих у відповідному окрузі кандидатів у народні депутати України. Суд апеляційної інстанції зазначив, що доводи позивача про те, що відсутність нумерації граф бюлетеня не дозволить виборцям зробити вільний та усвідомлений вибір, є лише припущеннями, які, у свою чергу, не підтверджені жодними належними та допустимими доказами з посиланням на конкретні норми законодавства.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_2 звернувся до Верховного Суду з апеляційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач вказує на те, що він є діючим народним депутатом України та багато років здійснює політичну діяльність, проте інші кандидати-однофамільці не мають жодного відношення до політики. Тому, на думку позивача, метою реєстрації таких кандидатів-двійників є виключно введення в оману виборців та спотворення інформації про справжніх кандидатів на виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року. ЦВК, затверджуючи форму, розмір, колір і текст виборчого бюлетеня, звернення позивача з цього приводу проігнорувала, чим допустила протиправну бездіяльність. Суд апеляційної інстанції зазначеним обставинам належної оцінки не надав, тим самим ухвалив помилкове судове рішення.

ОСОБА_2 не погоджується з висновком апеляційного суду про те, що перелік відомостей, які повинен містити виборчий бюлетень, є вичерпним, оскільки абзац 2 частини 4 статті 80 Закону України «Про вибори народних депутатів України» не містить таких обов`язкових відомостей як розміщення прізвищ, імен та по батькові кандидатів у порядку зростання дат народження, так само як і не містить відомостей про кількість граф у виборчому бюлетені, оскільки заздалегідь неможливо встановити кількість кандидатів у народні депутати України. Таким чином, відповідач не обмежений тим переліком відомостей, які зазначені в абзаці 2 частини 4 статті 80 зазначеного вище Закону.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 відповідач, зазначаючи раніше викладені підстави, заперечує проти змісту та вимог апеляційної скарги, оскільки вважає, що Шостий апеляційний адміністративний суд правильно, повно та об`єктивно з`ясував усі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, а оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. ЦВК наполягає, що приймаючи постанову від 26 червня 2019 року № 1346 «Про форму, колір, і тексти виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року», Комісія діяла на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу задовольнити та скасувати рішення суду першої інстанції.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, просив розглядати справу за його відсутності, а також просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників справи, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом установлено, що 26 червня 2019 року ЦВК прийняла постанову № 1346, якою затвердила форму і тексти виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

Відповідно пункту 3 указаної постанови ЦВК взяти до відома, що у виборчому бюлетені з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатному виборчому окрузі, зокрема, зазначаються в алфавітному порядку прізвища, власні імена (усі власні імена), та по батькові (за наявності) зареєстрованих у відповідному окрузі кандидатів у народні депутати України. При цьому в разі повного збігу прізвищ, власних імен та по батькові кандидатів у народні депутати України, зареєстрованих у відповідному одномандатному виборчому окрузі, відомості щодо таких кандидатів у народні депутати України розміщуються у виборчому бюлетені у порядку зростання дат народження відповідних кандидатів у народні депутати України.

До виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року включено 3367 кандидатів у народні депутати України.

При цьому, затверджена указаною постановою форма виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року не містить нумерації в графах бюлетеня, в яких зазначається інформація про кандидатів у народні депутати України та місце для голосування за них.

Вважаючи, що затверджена спірною постановою ЦВК форма виборчого бюлетеня безпідставно не містить порядкових номерів в графах бюлетеня, у яких міститься інформація про кандидатів у народні депутати України, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів Верховного Суду виходить з такого.

Порядок проведення виборів народних депутатів України встановлюється законом (частина 3 статті 77 Основного Закону).

Організація і порядок проведення виборів народних депутатів України визначені Законом України від 17 листопада 2011 року № 4061-VI «Про вибори народних депутатів України» (далі - Закон № 4061-VI).

За частиною 1 статті 1 Закону України від 30 червня 2004 року № 1932-IV «Про Центральну виборчу комісію» (далі - Закон № 1932-IV) Центральна виборча комісія є постійно діючим колегіальним державним органом, який діє на підставі Конституції України, цього та інших законів України і наділений повноваженнями щодо організації підготовки і проведення виборів Президента України, народних депутатів України, депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів, всеукраїнського і місцевих референдумів в порядку та в межах, встановлених цим та іншими законами України.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону № 1932-IV Комісія та її члени зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим та іншими законами України.

Стаття 19 указаного Закону визначає повноваження Комісії щодо організації підготовки і проведення виборів народних депутатів України.

Зокрема, Комісія затверджує форму, колір, текст виборчого бюлетеня для голосування в загальнодержавному виборчому окрузі та форму, колір, текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатних виборчих округах, забезпечує їх виготовлення.

Зазначені положення кореспондуються з пунктом 14 частини 2 Закону № 4061-VI, відповідно до яких Комісія затверджує форму, колір і текст виборчого бюлетеня для голосування в загальнодержавному окрузі та в одномандатних виборчих округах; забезпечує централізоване виготовлення у необхідній кількості та облік виборчих бюлетенів і передає їх окружним виборчим комісіям.

Отже, саме на ЦВК держава поклала обов`язок забезпечення організації і проведення виборів народних депутатів України, складовою якого є затвердження форми, кольору і тексту виборчого бюлетеня.

Як зазначалося вище, на виконання визначених законом повноважень ЦВК 26 червня 2019 року прийняла постанову № 1346 «Про форму, колір, і тексти виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року».

Виникнення спірних правовідносин обумовлено незгодою позивача з формою виборчого бюлетеня, затвердженого спірною постановою відповідача, а саме в частині невстановлення у ньому порядкових номерів ліворуч від порожнього квадрату після якого розташовуються прізвища, ім`я по батькові зареєстрованих у відповідному окрузі кандидатів у народні депутати України.

При цьому, зазначені обставини виникли у зв`язку із тим, що по одномандатному виборчому окрузі № 207 на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року зареєстровано чотири кандидати з прізвищем « ОСОБА_3 », при цьому у двох із них повністю збігаються прізвище, ім`я та по батькові.

Особливості вимог до виборчого бюлетеня визначаються статтями 80 та 107 Закону № 4061-VI.

Так, відповідно до частини 1 статті 80 вказаного Закону голосування виборців на виборах депутатів здійснюється за допомогою виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України (далі - виборчий бюлетень).

Форма, колір і текст виборчих бюлетенів для голосування в загальнодержавному окрузі та в одномандатних виборчих округах затверджуються Центральною виборчою комісією не пізніш як за двадцять чотири три дні до дня голосування, з урахуванням особливостей, визначених статтею 107 Закону № 4061-VI.

Згідно з частиною 2 статті 80 цього Закону виборчі бюлетені для голосування в загальнодержавному окрузі та в одномандатних виборчих округах мають бути різного кольору. Ступені захисту виборчого бюлетеня встановлюються Центральною виборчою комісією.

Виборчий бюлетень повинен містити назву та дату проведення виборів депутатів, позначення (загальнодержавний чи одномандатний) виборчого округу, номер одномандатного округу або позначення, що він є закордонним, номер виборчої дільниці, а також позначені місця для печатки дільничної виборчої комісії. Текст виборчого бюлетеня викладається державною мовою і повинен бути розміщений на одному аркуші та лише з одного боку (частина 3 статті 80 Закону № 4061-VI).

За правилами частини 4 статті 80 Закону № 4061-VI у виборчому бюлетені для голосування в одномандатному окрузі зазначаються в алфавітному порядку прізвища, власні імена (усі власні імена) та по батькові (за наявності) зареєстрованих у цьому окрузі кандидатів у депутати з відомостями про рік народження, освіту, посаду (заняття), місце роботи, місце проживання, партійність, а також суб`єкт висування кожного кандидата. Ліворуч від прізвища кожного кандидата розташовується порожній квадрат.

Отже, у наведених положеннях виборчого законодавства визначено вимоги до виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі та чіткий перелік відомостей, які повинні міститися у його тексті.

При цьому, серед перелічених обов`язкових відомостей відсутні порядкові номери кандидатів у народні депутати України.

У даному випадку, через наявність кандидатів у народні депутати України з однаковими ідентифікаційними даними, зокрема прізвищем, ім`ям та по батькові, ЦВК спірною постановою вирішила розмістити таких кандидатів у виборчому бюлетені у порядку зростання їхніх дат народження, що не суперечить положенням Закону № 4061-VI, оскільки дата народження кандидата підлягає обов`язковому зазначенню у виборчому бюлетені.

За такого правового регулювання спірних правовідносин, колегія суддів приходить до висновку, що підстави для зобов`язання ЦВК внести зміни до постанови від 26 червня 2019 року № 1346 щодо зазначення порядкових номерів кандидатів як елементу тексту виборчого бюлетеня - відсутні.

Разом із тим, колегія суддів звертає увагу на те, що затвердження форми і тексту виборчого бюлетеня належить до дискреційних повноважень ЦВК, які обмежуються законодавчо встановленими вимогами щодо відомостей, які мають міститися у виборчих бюлетенях з виборів народних депутатів.

На підставі викладеного та з огляду на те, що законодавством про вибори народних депутатів України не встановлено вимог щодо необхідності зазначення у виборчому бюлетені порядкового номеру рядка з інформацією про кандидата у народні депутати, колегія суддів критично оцінює твердження позивача про допущення ЦВК протиправної бездіяльності, яка полягає у невстановленні порядкових номерів у виборчому бюлетені, оскільки в такому разі будь-яка протиправна бездіяльність ЦВК відсутня.

Так само є необґрунтованими посилання апелянта про те, що ЦВК, затверджуючи форму, розмір, колір і текст виборчого бюлетеня, звернення позивача з цього приводу проігнорувала, чим допустила протиправну бездіяльність.

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 1932-IV, частини 2 статті 10 Регламенту ЦВК, затвердженого її постановою від 26 квітня 2005 року № 72 (далі - Регламент), основною організаційною формою діяльності Комісії є її засідання. На засіданні Комісії може бути розглянуто будь-яке питання, яке відповідно до цього та інших законів України належить до повноважень Комісії. Порядок ведення засідань Комісії та розгляду на засіданнях Комісії питань визначено статтею 11 вказаного Закону та статтями 15, 16 Регламенту. Зокрема, розгляд питання на засіданні Комісії може включати внесення пропозицій членами Комісії, їх обговорення та голосування за них.

26 червня 2019 року о 22 год 15 хв. проведено засідання ЦВК за участі її членів, уповноважених представників політичних партій та засобів масової інформації.

Предметом обговорення на засіданні було, серед іншого, питання щодо форми, кольору, і тексту виборчих бюлетенів з виборів народних депутатів України для голосування в одномандатних виборчих округах на позачергових виборах народних депутатів України 21 липня 2019 року.

З копії протоколу засідання Комісії від 26 червня 2019 року видно, що під час обговорення указаного вище питання членами ЦВК та представниками політичних партій розглядалася можливість внесення доповнення до форми виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному виборчому окрузі, а саме, ліворуч від прізвища кожного кандидата, а також ліворуч від порожнього квадрату розташувати нумерацію граф виборчого бюлетеня.

Однак, дана пропозиція не знайшла свого втілення в остаточній формі бюлетеня, затвердженого постановою ЦВК від 26 червня 2019 року № 1346.

Таким чином, ухваленню спірної постанови ЦВК передував ряд заходів (дій), спрямованих на детальне вивчення питання та з`ясування думки як зацікавлених сторін, так і безпосередньо членів ЦВК, які є суб`єктами прийняття такого рішення.

У контексті зазначеного колегія суддів також вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що відсутність нумерації граф бюлетеня не дозволить виборцям зробити вільний та усвідомлений вибір, порушить принцип рівності, спотворить результати волевиявлення.

Колегія суддів акцентує увагу на тому, що в силу положень статті 6 Закону № 4061-VI вибори депутатів є вільними. Громадянам України забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється.

При цьому, зазначений Закон чітко визначає обсяг та джерела отримання виборцями інформації про кандидатів у народні депутати України з метою реалізації усвідомленого та поінформованого вибору, і така інформація не обмежується прізвищем, іменем, по батькові кандидата, а є більш повною.

Зокрема, до виборчого бюлетеня для голосування в одномандатних виборчих округах вносяться відомості в алфавітному порядку за прізвищами зареєстрованих кандидатів у народні депутати України із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, року народження, місця проживання, місця роботи (занять), посади, партійності кандидата, суб`єкта висунення кандидата.

Крім того, за правилами частини 8 статті 59 Закону № 4061-VI перелік кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, із зазначенням прізвища, власного імені (всіх власних імен), по батькові (за наявності), числа, місяця, року і місця народження, громадянства із зазначенням часу проживання на території України, відомостей про освіту, посаду (заняття), місце роботи, партійність, місця проживання, відомостей про наявність чи відсутність судимості, суб`єкта висування у семиденний строк після закінчення реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному окрузі оприлюднюється Центральною виборчою комісією в газетах «Голос України», «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Центральної виборчої комісії.

Відтак, невстановлення у виборчому бюлетені порядкових номерів кандидатів у народні депутати України не може впливати на волевиявлення виборців, їхній вільний та усвідомлений вибір, тим більше призвести до спотворення результатів виборів, оскільки виборці забезпечуються належним доступом до інформації про кандидатів.

Оцінюючи в сукупності обставини цієї справи та наявні в ній докази, а також ураховуючи наведені правові положення законодавчих актів України, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що ЦВК вчинила всі необхідні для виконання законодавчо встановленого обов`язку щодо затвердження форми виборчого бюлетеня з позачергових виборів у народні депутати в України 21 липня 2019 року.

Колегія суддів не знаходить підстав вважати, що спірна постанова ЦВК від 26 червня 2019 року № 1346 якимось чином порушує права та законні інтереси позивача як кандидата у народні депутати України, у зв`язку із чим апеляційна скарга ОСОБА_2 задоволенню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Виходячи зі змісту статті 6 Конвенції справедливість судового рішення вимагає, аби такі рішення достатньою мірою висвітлювали мотиви, на яких вони ґрунтуються. Межі такого обов`язку можуть різнитися залежно від природи рішення і мають оцінюватись у світлі обставин кожної справи. Національні суди, обираючи аргументи та приймаючи докази, мають обов`язок обґрунтувати свою діяльність шляхом наведення підстав для такого рішення. Таким чином, суди мають дослідити: основні доводи (аргументи) сторін та з особливою прискіпливістю й ретельністю - змагальні документи, що стосуються прав та свобод, гарантованих Конвенцією.

Рішенням ЄСПЛ від 19 квітня 1993 року у справі «Краска проти Швейцарії» визначено, що ефективність справедливого розгляду досягається тоді, коли сторони процесу мають право представити перед судом ті аргументи, які вони вважають важливими для справи. При цьому такі аргументи мають бути почуті, тобто ретельно розглянуті судом. Іншими словами, суд має обов`язок провести ретельний розгляд подань, аргументів та доказів, поданих сторонами.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення відсутні.

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 273, 308, 310, 315, 316, 322 і 325 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Рішення Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя В.М. Соколов

Судді Л.О. Єресько

А.Г. Загороднюк