Історія справи

Ухвала КАС ВП від 09.05.2019 року у справі №160/1840/19
Ухвала КАС ВП від 21.04.2019 року у справі №160/1840/19
Ухвала ВП ВС від 12.09.2021 року у справі №160/1840/19

ПОСТАНОВА

Іменем України

05 липня 2019 року

Київ

справа №160/1840/19

адміністративне провадження №К/9901/12784/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді-доповідача - Мартинюк Н.М.,

суддів - Жука А.В., Мельник-Томенко Ж.М.,

розглянув у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу ОСОБА_1

на ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року (суддя-доповідач: Малиш Н.І., судді: Білак С.В., Шальєвої В.А.)

у справі № 160/1840/19

за позовом ОСОБА_1

до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-Міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Державного агентства з енергоефективності України, Голови Державного агентства з енергоефективності України Савчука Сергія Дмитровича

про оскарження дій, рішень чи бездіяльності та зобов`язання вчинити дії.

І. Суть справи

ОСОБА_1 у лютому 2019 року звернувся з адміністративним позовом до Кабінету Міністрів України, Прем`єр-Міністра України Гройсмана Володимира Борисовича, Державного агентства з енергоефективності України, Голови Державного агентства з енергоефективності України Савчука Сергія Дмитровича з вимогами про оскарження дій, рішень чи бездіяльності та зобов`язати вчинити певні дії.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд своєю ухвалою від 27 лютого 2019 року позовну заяву залишив без руху та надав строк для усунення недоліків, а саме - надати до суду позовну заяву в письмовій формі, підписану позивачем, копії позовної заяви для направлення відповідачам, додатків до позовної заяви, засвідчених відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, з наданням також їх копій для направлення відповідачам, оригіналу документа про сплату судового збору в розмірі 768,40 грн.

11 березня 2019 року на виконання вимог ухвали про залишення позовної заяви без руху, позивачем шляхом електронного зв`язку надіслано на адресу суду клопотання про відкриття провадження у справі та просив прийняти позовну заяву, яку він подав до суду електронною поштою, у зв`язку з відсутністю коштів на друк і поштові відправлення та неможливістю засвідчити особистим підписом через травму правої руки. Також в клопотанні зазначив, що судовий збір у розмірі 9220,80 грн. за дванадцять вимог немайнового характеру у 6,8 разів перевищує 5 (п`ять) відсотків від його річного доходу, який складає 1380,54 грн.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд ухвалою від 11 березня 2019 року повернув позов у зв`язку із не усуненням недоліків позовної заяви.

Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, 12 березня 2019 року засобами електронного зв`язку позивач оскаржив її в апеляційному порядку.

Третій апеляційний адміністративний суду ухвалою від 20 березня 2019 апеляційну скаргу позивача повернуто скаржнику, з огляду на те, що апеляційна скарга засвідчена електронно-цифровим підписом, який зареєстрований через Приват24.

11 квітня 2019 року позивач, повторно, засобами електронного зв`язку звернувся з апеляційною скаргою.

Третій апеляційний адміністративний суд ухвалою від 18 квітня 2019 року апеляційну скаргу повернув скаржнику, з огляду на те, що апеляційну скаргу подано з використанням електронного цифрового підпису. Апеляційна скарга засвідчена електронно-цифровим підписом не може вважатися підписаною, оскільки на час звернення позивача з апеляційною скаргою функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи було не забезпечено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року і направити справу на новий розгляд до того ж суду, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Зокрема, скаржник зазначає, що судом порушено його право звернення до суду на підставі статті 8 Конституції України та статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), які гарантують право звернення до суду задля захисту у суді конституційних прав без будь-яких обмежень чи умов.

Крім того, зазначає, що у нього дуже скрутний майновий стан, тому позбавлений можливості подачі позовної заяви, апеляції чи касації на паперовому носії та здійснити сплату судового збору.

Ознайомившись із доводами касаційної скарги, Верховний Суд вважає необхідним відмовити у задоволенні касаційної скарги й залишити без змін ухвалу суду апеляційної інстанції.

ІІ. Мотиви Верховного Суду

15 грудня 2017 року набрали чинності зміни до КАС України, внесені Законом України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України Цивільного процесуального кодексу України Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів (Розділи 1-3)".

Згідно з частиною 1 статті 296 КАС України апеляційна скарга подається у письмовій формі.

Відповідно до частини 8 статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", якщо інше не визначено цим Кодексом.

У пункті 15 частини 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України зазначено, що Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацію України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

В газеті "Голос України" (№ 42 від 1 березня 2019 року) опубліковано повідомлення Державної судової адміністрації України, згідно якого відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28 лютого 2019 року № 624/0/15-19 і враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 від 1 грудня 2018 року).

Отже, на момент подачі апеляційної скарги Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система роботу не розпочала.

При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга позивача, яка була надіслана на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду, не містила підпису скаржника, тому така скарга вважається поданою особою, що не має адміністративної процесуальної дієздатності.

Документ засвідчений електронно-цифровим підписом, який зареєстрований через Приват24 та надісланий на електронну пошту суду не можна вважати підписаним належним чином. В розумінні КАС України, для реалізації права на звернення до суду не достатньо лише наявності електронного цифрового підпису та відправлення процесуального документа на електронну поштову адресу суду, оскільки такий алгоритм подачі позову не передбачений КАС України.

Законодавцем було надано сторонам та учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними та іншими заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі через підсистему «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (з обов`язковою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та підписанням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов`язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи (його представника)).

Пунктом 1 частини 4 статті 298 КАС України визначено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо апеляційна скарга подана особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписана або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Відповідно до частини другої статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За правилами пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, в установлений судом строк, вона повертається позивачеві.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд констатує, що суд апеляційної інстанції, повертаючи апеляційну скаргу вірно застосував положення статті 169 та статті 298 КАС України, правильне їх застосовування є очевидним, а доводи касаційної скарги не викликають сумніву щодо застосування чи тлумачення зазначених норм процесуального права.

Верховний Суд відхиляє аргумент скаржника про те, що апеляційний суд порушив його право звернення до суду. Апеляційний суд не обмежив його право звернення до суду, а зазначив, що апеляційна скарга має бути оформлена відповідно до вимог КАС України та обов`язково підписана особою, яка її подає.

Аргумент скаржника щодо його скрутного майнового стану Верховний Суд також відхиляє, оскільки такий аргумент є підставою для звільнення його від судових витрат за відповідним клопотанням. Проте, скрутний майновий стан не звільняє його від виконання вимог щодо належного оформлення апеляційної скарги, зокрема її підписання.

Відповідно до частини другої статті 298, частини восьмої статті 169 КАС України повернення апеляційної скарги не позбавляє особу права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

За правилами частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги й на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Частиною першою статті 350 цього ж Кодексу визначено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Оскільки суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні оскаржуваного судового рішення, то підстави для його скасування відсутні, а тому касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а згадане судове рішення - без змін.

Керуючись статтями 169, 298, 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 КАС України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Ухвалу Третього апеляційного адміністративного суду від 18 квітня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття і не може бути оскаржена.

Суддя-доповідач Н.М. Мартинюк

Судді А.В. Жук

Ж.М. Мельник-Томенко