Главная Сервисы для юристов ... База решений “Протокол” Ухвала КАС ВП від 05.12.2018 року у справі №819/652/16 Ухвала КАС ВП від 05.12.2018 року у справі №819/65...
print
Друк
search Пошук

КОММЕНТАРИЙ от ресурса "ПРОТОКОЛ":

Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.12.2018 року у справі №819/652/16

Державний герб України

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2018 року

Київ

справа №819/652/16

адміністративне провадження №К/9901/27967/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 (суддя Дерех Н.В.) та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 (судді: Гуляк В.В. (головуючий), Коваль Р.Й., Судова-Хомюк Н.М.) у справі №819/652/16 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 до Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення і рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій,

У С Т А Н О В И В:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. Фізична особа підприємець ОСОБА_4 (далі - позивач, ОСОБА_4) звернувся до суду з позовом до Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області, Головного управління ДФС у Тернопільській області про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення від 10.03.2016 № 0000224000 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн та рішення від 10.03.2016 № 234, яким застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 17000 грн.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, незаконними та такими, що прийняті всупереч закону та на підставі акту в якому відображені порушення, які не відповідають дійсності, оскільки факт реалізації тютюнових виробів не був встановлений і доведений, що підтверджено і постановою про закриття адміністративного правопорушення у зв'язку із відсутністю складу правопорушення з боку позивача.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016, позов задоволено в повному обсязі, оскаржувані рішення визнано протиправними та скасовано.

4. Суд першої інстанції, з рішенням якого погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку, що доводи відповідачів про порушення позивачем статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» та пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» щодо реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії та порушення правил торгівлі підакцизними товарами безпідставні, оскільки не доведено та не підтверджено належними доказами факту такої реалізації, а тому податкове повідомлення-рішення та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій є протиправними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, Гусятинська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Тернопільській області подала касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2016, ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні відповідно до статті 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 23.02.2016 року працівниками Головного управління ДФС у Тернопільській області згідно наказу №163 від 22.02.2016 «Про проведення фактичної перевірки СГ ОСОБА_4» та на підставі направлень на перевірку №270 та №271 від 22.02.2016 проведено фактичну перевірку діяльності СПД ОСОБА_4 в магазині, розташованому за адресою: с. Увисла Гусятинський район Тернопільська область, з питань наявності ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами, виявлення порушень встановлених правил торгівлі підакцизними товарами, маркування підакцизних товарів, дотримання встановлених мінімальних роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв та максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, а також інших питань, що регулюються вимогами Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», Закону України від 06.07.1995 № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

За наслідками перевірки було встановлено факт реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії, а саме 23.02.2016 продавцем ОСОБА_7 реалізовано одну пачку сигарет «Мальборо Голд» по ціні, що вказана виробником на пачці (20,00 грн), дата виробництва - 07.02.2016, яка позначена маркою акцизного податку 20 АВРД 334985 ТВ ЗФ 16/1. Дану розрахункову операцію на повну суму покупки не проведено через зареєстрований, опломбований у встановленому порядку та переведений у фіскальний режим роботи РРО.

На підставі Акта перевірки, Головним управлінням ДФС у Тернопільські області прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000224000 від 10.03.2016 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1 грн, за порушення пунктів 1,2 статті 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», а Гусятинською ОДПІ прийнято рішення № 234 від 10.03.2016 про застосування фінансових санкцій у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн, відповідно до абзацу 5 частини другої статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення статті 15 цього Закону.

Судами встановлено, що позивачем дані рішення оскаржувались в адміністративному порядку, однак такі залишені без змін.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги контролюючий орган цитує норми матеріального права та вказує на їх неправильне застосування судами, вказує на порушення норм процесуального права, що полягає у неповному з'ясуванні всіх обставин, що мають значення для справи, перелічує порушення, які на його думку допущено позивачем та вказує на помилковість позиції судів попередніх інстанцій, оскільки факт продажу тютюнових виробів без наявності ліцензії та порушення порядку проведення розрахунків встановлено контролюючим органом під час проведення перевірки.

Касаційна скарга не містить жодного обґрунтування в чому саме полягає неправильне застосування судами норм матеріального права. В касаційній скарзі контролюючий орган фактично просить здійснити переоцінку встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи.

9. Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 надіслав відзив на касаційну скаргу, в якому вказує на правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права та просить залишити скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін. Зазначає, що ніякого продажу товарів ОСОБА_7 не здійснювала.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Підпункт 75.1.3 пункту 75.1 статті 75.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

10.2. Пункт 80.2. статті 80.

Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

10.1.2. Пункт 80.4. статті 80.

Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

10.1.3. Пункт 80.5 статті 80.

Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

10.1.4 Пункт 80.7 статті 80

Фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

11. Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

11.1. Стаття 15.

11.1.1. Роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій.

11.1.2. Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженими Кабінетом Міністрів України органами виконавчої влади в містах, районах, у містах Києві та Севастополі за місцем торгівлі суб'єкта господарювання терміном на один рік і підлягають обов'язковій реєстрації в органі доходів і зборів, а у сільській місцевості - і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб'єкта господарювання.

11.2. Частина перша статті 16.

Контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України.

11.3. Частина перша статті 17.

За порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

11.4. Абзац 5 частини другої статті 17.

До суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спритом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000грн.

12. Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

12.1. Пункт 1, 2 абзац 1 статті 3.

Суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані, зокрема:

- проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок (п. 1);

- видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції (п. 2).

12.2. Пункт 1 статті 17.

За порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів доходів і зборів застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: - у разі встановлення протягом календарного року в ході перевірки факту: проведення розрахункових операцій з використанням реєстраторів розрахункових операцій або розрахункових книжок на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг); не проведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій з фіскальним режимом роботи; невідповідності у юридичних осіб на місці проведення розрахунків суми готівкових коштів сумі коштів, зазначеній у денному звіті, більше ніж на 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, а в разі використання юридичною особою розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня; не роздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки на окремому господарському об'єкті такого суб'єкта господарювання, - вчинене вперше - 1 гривня; за кожне наступне вчинене порушення - 100 відсотків вартості проданих з порушеннями, встановленими цим підпунктом, товарів (послуг).

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

13. Під час проведення перевірок посадові (службові) особи органів державної служби повинні діяти у межах повноважень визначених Податковим кодексом України.

14. При вирішенні спорів необхідно враховувати, що відповідно до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час прийняття судами попередніх інстанцій судових рішень обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

Проте у разі надання контролюючим органом доказів, які свідчать, що платником податків було допущено порушення вимог законодавства платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частини першої ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

15. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

16. Як правильно встановлено судами попередніх інстанцій контролюючі органи, як суб'єкти владних повноважень не довели правомірність своїх рішень щодо притягнення до відповідальності позивача за роздрібну торгівлю тютюновими виробами без наявності ліцензії та порушення порядку проведення розрахунків, оскільки належних доказів факту реалізації ОСОБА_7 однієї пачки сигарет, крім акта перевірки до суду надано не було, зокрема відсутні документи що підтверджують вилучення реалізованої пачки сигарет, відсутні пояснення особи яка придбала товар, не зазначені свідки факту продажу. Крім того, під час судового розгляду справи в суду першої інстанції ОСОБА_7, яка була допитана в якості свідка, вказані обставини також заперечила та вказала, що не продавцем позивача та ніякого продажу товару не здійснювала.

Також постановою Гусятинського районного суду Тернопільської області 01.06.2016 провадження у справі №596/1022/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності продавця ОСОБА_7 за частиною першою статті 156 Кодексу про адміністративні правопорушення закрито у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

17. Судами попередніх інстанцій в повній мірі встановлено фактичні обставини справи.

18. Переглянувши судові рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваних судових рішень, суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судових рішень, а тому касаційну скаргу Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 слід залишити без задоволення.

19. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

20. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Гусятинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Тернопільській області залишити без задоволення, а постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 22.08.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 23.11.2016 у справі №819/652/16 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова,

Судді Верховного Суду

logo

Юридические оговорки

Protocol.ua обладает авторскими правами на информацию, размещенную на веб - страницах данного ресурса, если не указано иное. Под информацией понимаются тексты, комментарии, статьи, фотоизображения, рисунки, ящик-шота, сканы, видео, аудио, другие материалы. При использовании материалов, размещенных на веб - страницах «Протокол» наличие гиперссылки открытого для индексации поисковыми системами на protocol.ua обязательна. Под использованием понимается копирования, адаптация, рерайтинг, модификация и тому подобное.

Полный текст

Приймаємо до оплати