Історія справи

Ухвала КАС ВП від 03.12.2018 року у справі №808/435/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

Київ

04 грудня 2018 року

справа №808/435/17

адміністративне провадження №К/9901/17804/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Ханової Р.Ф.(суддя-доповідач),

суддів: Гончарової І.А., Олендера І.Я.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року у складі судді Прасова О.О., та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у складі суддів Богданенка І.Ю., Уханенка С.А., Дадим Ю.М. у справі №808/435/17 за позовом Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення,

У С Т А Н О В И В :

03 лютого 2017 року Публічного акціонерного товариства «Запоріжтрансформатор» (далі - Товариство, позивач у справі, платник податків) звернувся до суду з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (далі - податковий орган, відповідач у справі) про визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №0000954102 від 24 жовтня 2016 року, прийнятого податковим органом, яким до позивача застосовано штрафні санкції у сумі 170 грн. 00 коп., з мотивів протиправності його прийняття.

19 квітня 2017 року постановою Запорізького окружного адміністративного суду, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року, позов Товариства задоволено повністю, визнано протиправним та скасовано Рішення податкового органу про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" №0000954102 від 24 жовтня 2016 року, з мотивів не допущення правопорушення щодо "неподання, несвоєчасного подання, подання не за встановленою формою звітності".

09 жовтня 2017 року податковим органом подана касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України, в якій відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалу суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову Товариства відмовити повністю.

Відповідач доводить правомірність прийнятого ним рішення посиланням на несвоєчасне подання позивачем звіту за червень 2016 року, як підставу для застосування штрафу.

Заперечення від Товариства на касаційну скаргу податкового органу до Суду не надходили, що не перешкоджає розгляду касаційної скарги по суті.

04 грудня 2017 року ухвалою Вищого адміністративного суду України відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою податкового органу, після усунення недоліків касаційної скарги на виконання ухвали цього Суду від 11 жовтня 2017 року та витребувано справу №808/435/17 з Запорізького окружного адміністративного суду.

12 січня 2018 року справа № 808/435/17 надійшла до Вищого адміністративного суду України.

07 лютого 2018 року справу № 808/435/17 разом із матеріалами касаційного провадження К/9901/17804/18 передано до Верховного Суду.

Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Верховний Суд, переглянувши судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права, не вбачає підстав для задоволення касаційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Зазначеним вимогам закону судові рішення відповідають.

Суди першої та апеляційної інстанцій установили, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією з обслуговування великих платників у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління ДФС, проведено камеральну перевірку позивача з питань своєчасності подання звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2016 року, за результатами якої складено акт від 12 вересня 2016 року №411/28-04-41-02/00213428 (далі - акт перевірки).

Висновками акту перевірки установлено порушення позивачем пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пункту 1 розділу ІІІ Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 року №435, яке полягає у несвоєчасному поданні звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2016 року.

Керівником податкового органу на підставі акту перевірки, з урахуванням рішення про результати розгляду скарги, прийнято рішення про застосування штрафних санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 24 жовтня 2016 року №0000954102, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 170,00 грн.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 18 липня 2016 року Товариством підготовлено та направлено до податкового органу звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2016 року, що підтверджується Квитанцією №1. При цьому, у Квитанції №1 зазначено, що документ збережено на центральному рівні 18 липня 2016 року о 17:08:32 год. Через певний час подбайте про прийом квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття Вашого електронного звіту на районному рівні.

За результатами обробки поданого звіту податковим органом 20 липня 2016 року о 18:02 год. прийнято Квитанцію №2, в якій зазначено, що поданий пакет не прийнято та вказано на виявлені недоліки. При цьому, у Квитанції №2 направлено позивачу лише 21 липня 2016 року о 13:58 год.

21 липня 2016 року позивач повторно надіслав до податкового органу звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2016 року, що підтверджується Квитанцією №1.

23 липня 2016 року, за результатами обробки повторно поданого звіту податковим органом прийнято Квитанцію №2, в якій зазначено, що поданий пакет не прийнято та вказано на виявлені недоліки.

25 липня 2016 року Товариством втретє направлено до податкового органу звіт про суми нарахованої заробітної плати застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2016 року, за результатами обробки якого податковий орган прийняв звіт позивача за червень 2016 року.

Судами попередніх інстанцій здійснений системний аналіз підпункту 14.1.1-1 пункту 14.1 статті 14, пункту 49.4 статті 49 Податкового кодексу України, пункту 3 частини 1 статті 14, пункту 4 частини 2 статті 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», пункту 1 розділу III Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14 квітня 2015 №435 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 11 квітня 2016 року №441, далі - Порядок), яким серед іншого зумовлено, що позивач, як платник єдиного внеску повинен своєчасно подавати Звіти про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за формою №Д4 та те, що граничний термін подання «Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» за червень 2016 року є 20 липня 2016 року.

Згідно з пунктом 1 розділу І Порядку, звіт в електронній формі (далі - електронний звіт) - звіт за формою, передбаченою цим Порядком, у форматі, затвердженому в установленому законодавством порядку, який надсилається засобами електронного зв'язку з дотриманням умов щодо реєстрації електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) відповідальних осіб у порядку, визначеному законодавством.

Згідно з пунктом 1 розділу V Порядку, у разі виявлення помилки у Звіті до закінчення строку подання цього Звіту страхувальник повторно формує та подає Звіт у повному обсязі до органу доходів і зборів за місцем обліку. Чинним вважається останній електронний або паперовий Звіт, поданий страхувальником до закінчення строків подання звітності, визначених цим Порядком. Якщо страхувальником до закінчення строку подання Звіту подаються за поточний звітний період лише окремі таблиці Звіту із зазначенням типу форми «скасовуючи», «додаткова», цей Звіт не вважається Звітом і вважається таким, що не подавався.

Як зазначено позивачем та підтверджено під час судового розгляду справи в судах попередніх інстанцій, причинами повторної подачі Звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2016 року стало неприйняття податковим органом звітності, у межах граничного строку звітного періоду.

Згідно з преамбулою Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 10 квітня 2008 року №233 (далі - Інструкція), ця Інструкція визначає загальні принципи організації інформаційного обміну під час подання платниками податків податкової звітності до органів державної податкової служби України в електронній формі із використанням електронного цифрового підпису.

Пунктом 7 розділу ІІ Інструкції, серед іншого, передбачено, що підставою для прийняття податкового документа в електронному вигляді є: його відповідність затвердженому формату (стандарту).

Відповідно до пункту 2 розділу ІІІ Інструкції, при відправленні електронних документів платник податків самостійно визначає кінцевий термін їх відправлення (враховуючи час на своєчасну доставку документів до органів ДПС у разі можливого пошкодження телекомунікаційного зв'язку або ненадходження першої квитанції).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Інструкції, податкова звітність в електронному вигляді, отримана органами ДПС пізніше терміну, встановленого законодавством для податкової звітності, вважається поданою з порушенням терміну.

Згідно з пунктом 4 розділу ІІІ Інструкції, органи ДПС приймають податкову звітність з 9 год. 00 хв. до 18 год. 00 хв. щоденно, крім вихідних, святкових і неробочих днів. У разі надходження податкового документа в електронному вигляді до органів ДПС до 16 години платнику податків протягом двох годин з моменту прийняття (неприйняття) надсилається друга квитанція, в іншому випадку - протягом перших двох годин наступного робочого дня.

За висновками судів попередніх інстанцій Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2016 року подано Товариством 18 липня 2016 року о 17:08:32 год., Квитанцію №2 контролюючим органом направлено позивачу лише 21 липня 2016 року о 13:58 год. При цьому, 18 липня 2016 року - 22 липня 2016 року припадають на робочі дні.

Відтак, контролюючим органом несвоєчасно, в порушення вимог пункту 4 розділу ІІІ Інструкції, направлено Товариству Квитанцію №2 з повідомленням про виявлені помилки у поданій звітності.

Висновуючись на приписах підпунктів 7.3 - 7.7 пункту 7 розділу III Інструкції, враховуючи Квитанцією №1 Звіт про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів за червень 2016 року, якою підтверджено, що позивачем подано Звіт 18 липня 2016 року о 17:08:32 год., граничним терміном подання якого є 20 липня 2016 року, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку про своєчасність його подання, що виключає застосування штрафних санкцій відповідно до пункту 7 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».

Суд зазначає, що відповідачем касаційною скаргою не обґрунтовано, із зазначенням того, у чому полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права.

Відповідач касаційною скаргою просить про переоцінку, додаткову перевірку доказів стосовно встановлення фактичних обставин справи, що знаходиться за межами касаційного перегляду встановленими частиною першою та частиною другою статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень, внаслідок чого касаційна скарга відповідача залишається без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанції - без змін.

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби України залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18 вересня 2017 року у справі №808/435/17 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Р.Ф. Ханова

Судді: І.А. Гончарова

І.Я. Олендер