Історія справи

Ухвала КАС ВП від 05.12.2018 року у справі №804/1066/17

ПОСТАНОВА

Іменем України

04 грудня 2018 року

Київ

справа №804/1066/17

адміністративне провадження №К/9901/39290/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Олендера І.Я.,

суддів: Гончарової І.А., Ханової Р.Ф.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 (судді: Юрко І.В. (головуючий), Гімон М.М., Чумак С.Ю.) у справі №804/1066/17 за позовом ОСОБА_2 до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. ОСОБА_2 (далі - позивач, ОСОБА_2.) звернувся до суду з позовом до Криворізької північної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області (далі - відповідач, контролюючий орган) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 05.06.2015 №49-17 та від 19.05.2016 №9216/1301.

2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що всупереч вимогам підпункту 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, внесено зміни до об'єкту оподаткування транспортним податком, що свідчить про неможливість застосування статті 267 Податкового кодексу України у 2016 році.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

3. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.03.2017, задоволено адміністративний позов частково. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 №9216/1301. У частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05.06.2015 № 49-17 адміністративний позов залишено без розгляду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 скасовано рішення суду першої інстанції у частині задоволення позовних вимог та прийнято нове рішення, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог в цій частині, в решті рішення суду першої інстанції залишено без змін.

4. Суд апеляційної інстанції відмовляючи у задоволенні позовних вимог виходив з того, що належний позивачу на праві власності автомобіль в 2016 році був об'єктом оподаткування транспортним податком відповідно до статті 267 Податкового кодексу України, а отже дії податкового органу щодо визначення йому податкового зобов'язання з вказаного податку є правомірними. Крім того, посилається на те , що у 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

5. Не погодившись із рішеннями суду апеляційної інстанції, позивач подав касаційну скаргу, де посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

6. Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 343 Кодексу адміністративного судочинства України.

СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

7. Позивач є власником транспортного засобу марки MERSEDES- BENZ, модель G63AMG, 2014 року випуску, з об'ємом двигуна 5461 куб.см, дата першої реєстрації - 20.05.2015.

Контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 19.05.2016 №9216/1301, яким відповідно до підпункту 267.6.2 пунтку 267.6 статті 267 Податкового кодексу України, позивачу визначено суму податкового зобов'язання з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25 000,00 грн.

ДОВОДИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

8. У доводах касаційної скарги позивач вказує на неврахування судом апеляційної інстанції доводів позивача про те, що Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» № 909-VIII від 24.12.2015, внесено зміни до об'єкту оподаткування транспортним податком, тому застосування статті 267 Податкового кодексу України у 2016 році неможливе, адже мали місце зміна в об'єкті оподаткування.

9. Контролюючим органом відзиву (заперечень) на касаційну скаргу позивача до суду касаційної інстанції надано не було.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

10. Податковий кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин):

10.1. Пункт 10.2 статті 10

Місцеві ради обов'язково установлюють єдиний податок та податок на майно (в частині транспортного податку та плати за землю).

10.2. Підпункт 12.3.4 пункту 12.3 статті 12

Рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

10.3. Підпункт 12.3.5 пункту 12.3 статті 12

У разі якщо сільська, селищна, міська рада або рада об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, не прийняла рішення про встановлення відповідних місцевих податків і зборів, що є обов'язковими згідно з нормами цього Кодексу, такі податки до прийняття рішення справляються виходячи з норм цього Кодексу із застосуванням їх мінімальних ставок, а плата за землю справляється із застосуванням ставок, які діяли до 31 грудня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування плати за землю.

10.3 Підпункт 267.1.1 пункту 267.1 статті 267

Платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до пп. 267.2.1 п. 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.

10.4. Підпункт 267.2.1 пункту 267.2 статті 267

Об'єктом оподаткування транспортним податком є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.

10.5. Підпункт 267.3.1 пункту 267.3 статті 267

Базою оподаткування є легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

10.6. Пункту 267.4 статті 267

Ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25 000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.

10.7. Підпункт 267.5.1 пункту 267.5 статті 267

Базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному року.

11. Закон України від 24.12.2015 № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році».

11.1. Пункт 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення»

Установити, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України та Законом України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".

12. Закон України «Про Державний бюджет України на 2016 рік».

12.1. Стаття 8.

Установити у 2016 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі: з 1 січня - 1 378,00 гривень.

13. Методика визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66.

13.1. Пункт 1.

Методика встановлює механізм визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів (далі - автомобілі) для цілей віднесення таких автомобілів до об'єктів оподаткування транспортним податком.

13.2. Пункт 2.

Середньоринкова вартість автомобіля розраховується за методом аналогії цін ідентичних автомобілів за формулою, визначеною у пункті 3 Порядку визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року № 403 (Офіційний вісник України, 2013 р., № 44, ст. 1576), де за ціну нового транспортного засобу (Цн) береться ціна нового автомобіля з урахуванням марки, моделі, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач.

13.3. Пункт 11.

Коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від строку експлуатації визначається як середнє значення співвідношення ціни автомобілів, що були у використанні, до ціни аналогічних нових автомобілів.

13.4. Пункт 12.

Коефіцієнт коригування ринкової ціни автомобілів залежно від пробігу визначається з урахуванням фактичного та нормативного середньорічного пробігу автомобілів.

У разі коли фактичний середньорічний пробіг автомобілів є вищим, ніж їх нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість зменшується, а у разі, коли фактичний середньорічний пробіг є нижчим, ніж нормативний середньорічний пробіг, середньоринкова вартість збільшується.

13.5. Пункт 13.

Мінекономрозвитку відповідно до цієї Методики розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

13.6. Пункт 14.

Мінекономрозвитку забезпечує роботу офіційного веб-сайту в режимі, який дає змогу отримати інформацію про середньоринкову вартість автомобіля шляхом введення даних про їх марку, модель, рік випуску, тип двигуна, об'єм циліндрів двигуна, тип коробки переключення передач та пробіг.

14. Порядок визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, мотоциклів, мопедів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 квітня 2013 року №403.

14.1. Пункт 3.

Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за такою формулою:Сср = Цн х (Г / 100) х (1 ± (Гк / 100), де Цн- ціна нового транспортного засобу в Україні; Г- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації згідно з додатком 1; Гк- коефіцієнт коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від пробігу згідно з додатком 2.

14.2. Пункт 4.

Джерелом інформації про ціни нових транспортних засобів в Україні є офіційні прайс-листи виробників (дилерів) або довідкові дані про ціни щодо ідентичних або аналогічних нових транспортних засобів в Україні чи країнах-виробниках (експортерах) з урахуванням податків та зборів, що визначаються відповідно до законодавства.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

15. Для визнання автомобіля об'єктом оподаткування транспортним податком з фізичних осіб до уваги береться, зокрема середньоринкова вартість такого автомобіля, яка визначається статистичними методами з урахуванням певних ознак, параметрів і характеристик транспортного засобу та встановлюється, виключно, Мінекономрозвитку.

16. Мінекономрозвитку розраховує середньоринкову вартість автомобіля та щороку до 1 лютого базового податкового (звітного) періоду подає ДФС інформацію про автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.

17. Обов'язок щодо визначення середньоринкової вартості транспортного засобу законодавець покладає на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку. Межі повноважень податкового органу полягають виключно у прийнятті податкового повідомлення-рішення на підставі наданої інформації Мінекономрозвитку про автомобілі, які є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році (автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року).

18. Середньоринкова вартість транспортного засобу розраховується за методом аналогії цін ідентичних транспортних засобів за формулою, яка зокрема передбачає коефіцієнти коригування ринкової ціни транспортних засобів залежно від строку експлуатації та залежно від пробігу.

19. Відповідно до вимог статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції чинній на час вирішення спору судами першої та апеляційної інстанцій) обов'язок доведення відповідних обставин у спорах між особою та суб'єктом владних повноважень покладається на суб'єкта владних повноважень.

У разі надання контролюючим органом доказів, які в сукупності з іншими доказами у справі свідчать про правомірність прийнятого податкового повідомлення - рішення, платник податків має спростовувати ці доводи. Наведене випливає зі змісту частина 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції до 15.12.2017), згідно з якою кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанції

20. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права (частина перша статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України).

21. У ході розгляду справи судом апеляційної інстанції було надано належну оцінку доказам, які свідчать про правомірність визначення позивачу транспортного податку у 2016 році.

Так, судом апеляційної інстанцій при прийнятті рішення було враховано, що транспортний засіб марки MERSEDES- BENZ, G63AMG2014 року випуску, з об'ємом двигуна 5461 куб.см, що належить позивачу, є об'єктом оподаткування транспортним податком у 2016 році, оскільки середньоринкова вартість вказаного становить 2 150 185,05 грн, що перевищує 750 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2016 року, і з року випуску такого автомобіля не минуло не більше п'яти років.

22. Колегія суддів зазначає, що касаційна скарги не містять будь - яких доводів та доказів на їх підтвердження, що вартість належного позивачу автомобіля є меншою за 750 розмірів мінімальної заробітної плати встановленої на 1 січня 2016 року, тобто меншою за 1 033 500,00 грн, що є визначальним при визначенні об'єкта оподаткування транспортним податком у 2016 році.

23. Суд попередньої інстанції також обґрунтовано зазначив, що в 2016 році до прийнятих рішень органів місцевого самоврядування про встановлення місцевих податків і зборів на 2016 рік не застосовуються вимоги, встановлені підпунктом 12.3.4 пункту 12.3 статті 12 Податкового кодексу України, а отже твердження позивача що положення щодо транспортного податку мають застосовуватись контролюючим органом не раніше 2017 року є безпідставним.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

24. Враховуючи встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду попередньої інстанції щодо правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, оскільки транспортний засіб позивача належав до об'єктів оподаткування транспортним податком у 2016 році.

25. Переглянувши судове рішення в межах касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального права, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, враховуючи норми Податкового кодексу України та Методики визначення середньоринкової вартості легкових автомобілів, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України від 18.02.2016 № 66, дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення, а тому касаційну ОСОБА_2 на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 слід залишити без задоволення.

26. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 349 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій без змін, а скаргу без задоволення.

28. Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій (частина перша ст. 350 Кодексу адміністративного судочинства України).

Керуючись статтями 341, 343, 349, 350, 355, 356, 359, пунктом 4 частини першої Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12.10.2017 у справі №804/1066/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

...........................

...........................

...........................

І.Я.Олендер

І.А. Гончарова

Р.Ф. Ханова ,

Судді Верховного Суду